Вы здесь

Маня’’ яна’ паднана’’

Тюку ирийна пудана’’ яля’’ мальӈгана Саля’ хардахана финно-угорский тенз’ мэта паднана’’ ненэця’’ ма’’лаӈгуд’. Сян яля’’ ямбан хэвхы’ округхана Конресс финно-угорский писателей манзараӈгу. Тюку’ мэвахана ма’’лёвахана паднана’’ ненэця’’ ӈацекы’’ литература’ нямна вадидо’ мэта’’. Саць’ тарана серм’ манэ’’сарманзь ятна’’.

Маня’’ округханана паднана’’ хибярина таня, янамбовна ӈэбнанда’ ӈод литература’ ӈадимберӈа. Ӈарка манзаям’ тарця серкана этнокультурный центрхана манзарана’’ нина’’ сертамби’’. Сидя ёнар’’ нябимдей яӈганя похона «Холкабэй сыра’ сэв» сборник’ тарпыць; таняна стих’’, рассказ’’ луца’’, ненэця’’ вадавна падвы’’.

Лукерья Александровна Валей ненэцие’’паднана. Пыда ёнар’’ хасуюёнар’’ самляӈг ю’’ няхарамдэй похона ӈарка пэвдэй ирий’ сидяюдимдей толыркана Ӈарка яхана мюсерта’’ ненэця’ мякана соявысь. Паднава серм’ ӈахэт’ харвабтада, падвы’’ манзаида маля ӈока. Тикы не няхар’’ вадавна паднана. Падвы’’ манзаида «Дружба народов», «Полярная звезда», «Пунушка» журналкана ӈадимберӈаць; ЛитО «Заполярье» альманаххана танесеты, тикахад’ харта книгида таня. Тюку яля’ «Нёр юрбю’’» падвэмда толара’’.

Нёр юрбю’’

Выӈгы’ сядувна нерня мюд мюсе.

Вандей’ ханс ӈылад и’’ли тянарӈа.

Савамбоковна инзелеӈгумэй,

Хурка хынабцям’ пыдо’ пявыдо’.

Са’’нюй ӈувом’ ӈод’’ хан’ ты танпидо’.

Хан’ ты подерто’ тэри вэӈгалы’’.

Малэй тикы мун хынабц то’’олха,

Малэй тикы мун сеян’ теберӈа.

Мюселма’ вэяв нянан’ табада:

– Пыдар тикыям’ нерэй, нёр юрбю.

Сое’’мава яр сейхад мэнедэй!

***

Тамна ӈопой паднава’ серм’ хорпадава Серафима Петровна Дуркина, яханана теневана не. Пыда «Илебц» театрана серм’ пэртяӈэ’ таранава. Серафима Петровна ёнар’’ хасуюёнар’’ самляӈг’-юдимдей похона хор’’ ирий’ ӈоб’яӈганя толыркана соявысь. Ӈарка явна мюсерта ненэцие’’ мякана соявы некоця, нисяда илеванда’ ямбан тэхэна мэнаӈэ’ манзаравысь.

Серафима Петровна тохолкодаӈэ’ тоходанвы, культурахана ӈока по’’ ямбан манзара, ненэця’’ вадавна прозам’, стих’’ падби. Ненэцие’’ илм’, культурам’, традиции теневана не, тикы’ нямна падвыда маля тянё ни’’ӈа’’. Падвы’’ манзаида «Пунушка» журналкана ӈадиберӈаць.

Мэнена небяв

Мэненана небяв нюда вада

Ябда е’’эмнянэй ныхым’ мэць.

Нися- небя мята иба ӈэбта.

Хув мерувна ӈани’ юркарӈась.

Юдабавась пяӈгу харта мята,

Хасавамда пыда ӈатеӈгу.

Тына’’ мятэй хув мерувна тута.

Ӈацекыда мерку сидеӈгу.

Мята мюей салмрамбавась пяӈгу,

Нюкуцядо’ тэри нядаӈгу’’.

Хувы сяйком’ янамбовна ӈэрта,

Ёрколаванзь мякад тарпаӈгуд’’.

Ханда тэхэ пыдо’ мер подерта’’,

Поёрманзей ти ӈэдалаӈгуд’’.

Ханзер’’ нерня иле тарабата,

Малэй нюкуцята хэтаӈгу.

Ненюкцида пили хэвхананда

Серо’ серта табадаӈгуда.

Сава серон’ тохоламбава

Выӈгы илелхана тараӈгу’’.

***

Екатерина Петровна Тайбарей Краснойхана илена не, пыда ӈока по’’ ямбан культурахана манзара. Сававна хынота не, ӈока невхы хынс’’ теневана, сёда сомбой. Екатерина Петровна харта падна, падвыда луца’’, ненэця’’ вадавна ӈадимберӈа’’.

Пыда паӈгуда ты’’пэртяхат’ миӈа’’. Нюдя явна мюсерта ненэцие’’ мякана ёнар’’ хасуюёнар’’ самляӈг ю’’ сидндетимдей по’ февраль’ ирий мат’’яӈганя толыркана соявысь. Хойхана соявы, вадюданвы некоця хой’ ил’ ватовна илеванда’ ямбан харта ямда, вадамда сахарамбась илевамда минреда. Сёнзянда’ мюйхана ма’’лавыда сёӈэ’ сертамбида, вадаӈэ’ ха’’амурӈа’’. Ӈока по’’ ямбан Красной’ ӈэсыхы’ культура’ хардахана «Суюкуця» литературной группа филиал’ манзаям’ нерня минресь, паднана’’ ӈацекы’’ няюв’ манзарась. Екатерина Петровна падвы’’ манзая’’ ЛитО «Заполярье» альманаххана падвы.

Сырако сюреде

Яна’’ нимня, ӈани’ яна’’ нимня

Сюреде сырако ха’’мыдэй.

Сыра сэвко ӈани’, лэкумдаӈэй,

Нядэй’ ни, ва’’ав’ ни хонаӈгуд’’.

Мерця хынабцям’ хыно-о-та’’нюв,

Сыра сэвкоцямэй сидедов.

Тарабцовам’ пыдо’ сябялӈадо’,

Яна’’ нимня сюреде’’ӈадов.

Нумгы’’ хад’ мю’’ тэри пакалъедо’,

Седа’’ ӈод’’ паль сыран’ лыӈгарэй.

Ӈэдалёда пили’’ енамбнанда,

Мята’ тер тикыям’ ӈатеӈгу.

***

Ӈацембой паднана’’ нина’’ поӈгана Инга Александровна Артеевам’ нюмдеӈ-гудм’. Пыда – член Союза писателей России, «Заполярьем’» нюбета литературно-творческой объединение серм’ нерня’ минрена. Инга Артеева Красноярск’ маркана ёнар’’ хасуюёнар’’ си’’ив ю’’ си’’ивумдей по’ ты’’ ниць ирий’ хасуюдимдей толыркана соявысь. Нюдякоданда округханана иле, пеляда нянэй некоця. Маля ӈахакуд’ падна, нюртей падвы’’ манзаида округханана ӈадибермы’’ газетахана падвыць.

Падвы’’ манзаита нюртей сборник «Все меняется к лучшему» 1998 похона ӈадимясь, тикы’ пуд’ сян книгада тарпыць- « Грани», «Птица ханавэй», «Зачарована небесными высями», «Струны сказали». Архангельск’ маркы’ «Двина» литературно-художественной журналкана падвыда таняць, ЛитО «Заполярье» сян альманаххана таня, Вельск’ мар «Графоман» газетахана падвыда ӈадиберӈаць.

Маня’’ округна Гимн’ вада’’ ӈани’ Инга падвы’’. Пыда луца’’ вадавна паднана, падвыда ненэця’’ вадан’ Лукерья Валей, Галина Тайбарей сертабасьтыди’.

Нара

Паской ембдярта хокоця’’ сервы’’,

Тасехэй мерця ялявна тара,

Сэрако тиртяко саць ябтавна

Ханявахана тёрырӈа, ярӈа,

Немакоцяханэй’ ӈани’ тута.

Нув танзинёсь ӈани’ ӈо’’ саӈговорта,

Яхако пармавы, тикы’ ниня

Синё имбытамда ӈыдёри мярвысь.

Сейхананэй – ӈарка няркнабцо’’я.

Сейкони ипикан’, хэ’’нёкон’ харва.

Пыда ханзеркава ӈобӈгэв няркна.

Тиртяко, токуцида лямбарамба,

Мань нянэй ябам’ тарем’ ӈэдара.

***

Тюку по’ ӈарка пэвдэй ирийхана паднана Василий Николаевич Ледков со’’яма ялям’ мэтава’’. Тарця яляха хамякова маля миӈа’’. Нерняна товнда ирийна маттамдэй толыркана КДЦ «Арктика» кинозалхана Василий Ледков вечер памяти поэта ваераӈгу.

Пыда падвы’’ манзаида страницахана толабасьтыда’’. «Нярмодана хубта» павэнда тамна ӈопой пелям’ толада’’.

Нярмодана хубта

Маньзьван хадан Пронтинда ня’ мэта вадахат ӈамгэхэртм’ тид’’ нидм’ хамада’’. Нямюхунан мале юр’ мян’ юнра мэ’’эмда’’ вадин сюраць, валакада лахананаха’’ хэвняд лабцеӈгаванд вэва ӈэвам’ тенева, пыдув таб’’ламбивась. Хадан саць ӈока ӈамгэм’ теневава’’ нихивад ӈули’’ пысамбидамзь.

Пронтир ӈудида нюрте’ мылахана масыда, тикахад ӈоб’’пэнда терхана тялдэйда – ся’’яда хэткутнадрев’ ханзели’’ вэкана, тикахад пыда ӈуданда хусувэй таркам’ сэр’’ тохокана пэбтэйда, тол’ тяха’ ӈамды’’. Мал’ мяд’ мюй тибей енздей’ӈабтхана паны. Сырпа’’нан, Пронтир ся’’ мат’’манда пуд ӈод’’ яляркаӈэ нивы хань’’, тынрода валакада хаци’’ салмвыд’’. Ӈоб’’ пэнд терм’ хыди’’мана хамдсо’’махад, небява’’ ӈэрць харда’’лэй’’, хадахавава’’ Пронтинда ня’ нарнясавэй’ ӈэрпа пяди’. Тикахад лыдабтёва’ тахарув’ пыди’ ӈамзи’’ нибтя халэ’’ ютек се’’ныбасьтыхы’. Сэв’’ вэӈгохона тикымди’ мань ӈо’’ небян хыдяхад палев – нян си мал’ ӈадамдархы’’, сён мюйм’ хибяхавар хар’ малхана енахалтархада, лэёр нянкони мюна ӈод’’ ӈаднанараха, хавон нер’’, пайдын морюмя’’, нёхов латы’’. Тикамд пуна мань тамна сидя мэва’ палев, хабтюв’’ хацяӈгава пин’ тарпыв’’. Варьяда ит парадавы сёми е, нянкони мюня лэё харпартарха, сёнзяхаваханан и’’лекаӈэ хая, ӈэн нюлма’’, ӈудин ӈод’’ нян ни’’ сабе инзеле’’. Мят’ салъюв’’.

Пыди’ хавнанди’ хурцнанд яӈгоб’’ ӈод’’, хадава’’ Пронтинда ня’ тёрм’ няд’’миць лаханакуху’. Пронтинд мунзяламб’’, хадава’’ хыно’’ласьты’’. Нянан мядондава’’ хадана’’ ня’ са’’лимдарха’. Пронтир мер’ ӈамдё хонарэй’’, пыянда ӈыл’ мулнорць хыномо’’манда пуд хадава’’ ӈод’ хонё налкада. Маньзьван теда’ нисяна’’ тован’ пудсялмэхэю хадава’’ Пронтинда ня’ мана’’маханда сабе харвадм’. Нисява’’ валакада няби ялянда хубтахана ӈадимя.

– Уфу-у! Пыяня’’ам ӈабт! – пуня’ ӈэхэдась пыда варцеда, пихид мале вабцда тэвы’’: -Ӈавэда’’ тюкохона пэрӈадата’’?!

– Ни, Микул. Ӈамгэхэрт вуни ӈа’’. Тикы мань, Пронтидм’, – ӈэвамда ея’ пан’ ӈыламна вэхэмлась мядондар вомдаларёйвана ма.

– Е’’эмняни’, Пронтиӈэ, пыдар харвабта нумн нибтя ӈылекан ӈа’’, валакада… мань хибям’ ӈэвав пыдхавар нирув’ тенев’’!...

– Тенев, Микул. Теневав. Маньзьва – тэхэми’ хадкэ: ханув мальи, мэтин хая’’.

– Водкамд тикы… нялыбахаваб’’нанд – ӈэвамд ё’’мар ӈо’’ хубта вуни ӈа’’!

– Маньзьва, Микул, ханенан ӈэвамд ханяв тенев’’, пыдар сярканд ӈабтхартм’ вунин мине’’… юнуйхавар танда ня’ мал’ пывумдаӈгу’’ нидим’.

Нисява’’ Пронтинд ня’ валакада пихид лаханаку, иркыва’’ самляӈг тибянд хунхы варёнд ни’ несэйвана мярвана’’ ӈэсонд’ пыда мят’ ӈоб’ ни тю’’.

Тамна пелямда ӈани’ яляхана толаӈгура’’.