Вы здесь

Мэбець’ паднана ненэця

По’ нюртей ирий’ няхарамдэй’ яӈганя толыркана паднана’’ ненэця’’ хэбидя яля’. День печати таремъюв’ нюмда луца вадавна со. Нянэювна газетахана манзарана’’ ӈарка яляӈэ’ таславы’’. Саля’хардахана «Няръяна ӈэрм» нюбета газета таня. Хусувэй си’’ивхана ӈопоймэвна ӈадимберӈа’’. Тарця газетандо’ манзаям’ нерня минренаӈэ’ маля няхар’’ ю’’ по’’ ямбан Хабэча Хываревич Яунгад манзара. Луца’ нюмда – Федор Константинович, сидяӈгхана маниера. Пыда няюв тарця лаханакурмав’ танясь.

Яунгад: Манзаяна талбэй’ сер нямна ханяри’’ хан’’ӈава’’. Ӈамгэ’ хардана’’ таня’’, таня тэворӈава’’. Ӈоб’ манзарана нява Марина Тэтакучевна Яр Ӈыдян’ тэворӈась. Ӈыдянд’ пинякуна ӈани’ харад яӈгу, ты’’пэртяри’’ иле’’. Тадькэд’ ӈани’ ӈопой нява Няю Вэнга итя’ ӈабтеня яв’ варан’ тэворӈа. Тамна ӈопой нява Василий Пырерко тандая’’ ня’’амвы нява, сидя юкад’ сиднтет пода. Едэювна сертамбада еся’ сехэрэн’ тэворӈа. Юрибей яха вархана нида’’ иле’’. Таняд’ тось. Тарем’ манзаранаӈэ’ ява’ тода’’ яхат’ маниева’’. Тода’’ яхат’ вадабива’’, тода’’ яхат’ ненэцие’’ нядабива’’.

Корр: Пыдар’ ханя тэворцетын’, хурка ян’ тэвормар’ таня?

– Нин’’ тамна савовна манзаямдо’ торомда’’махадандо’ мань’ сехэрэв’ пявда’’ма’’. Мань’ пэдара’’ тер’’ ненэцяӈга хан’’ӈадм’. Небой по’ Пуровский районан’ тэворӈадамзь.Таняюв’ ханярид’ ненэця’’ тэворӈа’’. Ӈопой ненэцям’ ходамзь’ таняна. Ма’’нидум’: ханзер’ иледа’’? Навнанда Юрий Кылевич Вэллава танясь, паднана ненэцяма. Ӈобӈгуна маня’’ ёна’’ нимня луца’’ таб’ сехэрым’ сертаба’’ пяць. Юрий Кылевич ватовна юкута ӈопой мядм’ сехэры’ помна ӈамдтаваць, луци’’ нерня нинаць’ ӈэдара’’. Тикы’ пуд есядава’’ салдаба’’ пя’’. Теда’ ӈод нянана’’ ӈамгэ’ тара’’, таминда мандава’’, таминда тамби’’. Тэмдэйдо’.

Тад’ тикахад’ тамна тальцюня Нум’ то таня’’ нив. Нум’ тоход’ ӈокая ява’’ малдамдо’ пэрӈа’’. Ӈоб’ ӈаркая яха Надым’. Ӈэрм’ тер’’ ненэцие’’ вадавна – няд’’ яха. Ӈодьбянда няд’’ яха – сидя лоӈгуда ӈарханда няда’’. Тикахана Я’мал няд’ сыра турта’’ ненэциена таняна тыдо’ пэрцеты’’. Пуна ӈани’ нерня’ хан’’ӈа’’.

Нум’ то варувна хаби’’, нянэй ненэця’’,ӈысма’’ ханяхарт’ вани’’ ханас’’ ӈани’’, харто’ вадамдо’ сертавы’’ танянандо’. Пелядо’ нянэй вада, пелядо’ хаби вада, пелядо’ ӈысма вада. Тикы яхана тандая яӈгумы Юрий Кылевич Вэллава илесь. Тикы ян’ тэворӈадамзь. Тикахад’ Пуровский районхана ӈобкад’ перена’’ то’’ таня’’. Луца’’ вадавна манзь «Система чёртовых озёр». Тикы то’’ варувна халмона’’ ӈэдалёрӈа’’дамзь. Ханзер таняна иле’’ нянэй ненэця’’ манэ’’ӈавась. Таняд’ тобнани’ ӈаркая статьям’ пададамзь. Тад’ тикахад ерв’’ сими’ тэворӈаць. Ма’’ним: ӈамгэ’ тарем’ паднан’? Мадм’: ханядм’ тарем’ падан’. Теда сыркарӈада’’. Ӈопой тасу’ хаби таня, мята’ пэдара поӈгана ӈа. Несавэй, ӈацекэсавэй тикахана иле’’ва. Нянэй еявада тане вани. Ма’’нидум’: мят’ еяӈэ’ ӈамгэ брезентм’ мэ’’ӈан’? – Ой, ябтов’, – тикы бризентар’ ма’’нив’: – невхы сидя ю’’ по’’ тяхана ты’’пэртяӈэ’ таравани’ мальӈгана ня’’амавась. Тадькэд’ тун’ сылыв’ ӈань. Тикы корда’ тарем’ индабт’ ӈэдараӈгур’ ӈань кор’ тахараӈгу. Ӈоб’ ёльце яндат’ силяӈг. Ма’’нидум’: – тайкуямд’ ханяд’ ня’’амвэр’? Ма’’нив’: – ӈани’ тамальӈгы похо’’на премияндаӈэ’ ня’’амавась. Тарцям’ манэць сейми’ во’’ма. Лампамда манэ’’ӈам’. Лампанда пэӈэ’ семьсот граммовый пэ’ банкам’ мэ’’ӈа. Лавкахад’ тэмдавы лампа’’ пэ’’ лампанд’ ӈэвэйцяӈэ’ ни’’ ха’’мор’’, заводхана ниня’’ тарем’ сертавы’’. Тикахад’ хонрав’:- Тэра’’, сян’ тэра’’? Ма’’нив: – Тэва’’ ӈока, си’’ив тэва’’. Тикахавана мань’ мунзялӈадм’. Си’’ивмбой ты’’. – Ханзер’ пэръяда? Ма’’нив: – тэри’’ маниейна’’. Тэсипой’ хаёбнандо’, тикахана маля мэсь. Хонаркудм’: – ӈамгэм’ ӈаворӈада’’? Ма’’нив: – Пэдара поӈгана иленяда ӈока: тэваси’’, хоркы’’… Маня’’ тикым’ ӈаворӈава’’, тикахад’ илева’’.

Корр: Фёдор Константинович, пыдар’ няхар’’ ю’’ по’’ ямбан газетахана манзаран’. Пыдар’ паӈгуд’ Ямальский район’ сямянд’ тецьда яхад’ перенарханё, тикахад’ тохолкурмар’ танясьва, тикахад’ тарця манзаян’ тэвын’. Таӈок по’’ манзарась, теда ибедорць, пуня’ сылась: нянанд’ хурка ӈэдарха… минрена сехэрэр’ хурка, тарем’ илен’ ханзер таравы? Пуня’ сылась’ таслась?

Теда ӈацембой’ хасаван’ ӈэван’ ӈэбнанд’ ханзер иламд’ пяӈгурась?

– Тад’ ими’ ӈэдарасьтыв’ ӈани’, хусувэй ненэць нерде пявы серта сидя морняӈг ӈэӈгу, нюдякоця’ сехэры. Тикахад’ илеванда’ сер тикы сехэрэр’ латвортава’’, ӈань’ тыяӈэ’ хантава, тоерты’’ма’’. Ти’, тарем’ ими’ ӈэдарабнани’ мань’ минрена сехэрэми’ латма. Ӈарка. Ӈоб’ нерня минрев’. Ненэця’ тобта, сими’ хонрабта: ханзер тикы сер’ мэць’ тара? Ханзерка ӈэб’ сава? Таминда мань’ вадець’ пяв’, табедагув’ ханзер’ тара. Тикахад’ тамна илӈгана мэта’’ вадава сямянхат’ мэбета ӈамгэ. Ту’ нид мэбе’’ӈава, хадхад’ мэбе’’ӈава, ныхыда ӈарка. Теда ими’ ядэрцеты: со’’явани’ мальӈгана мань’ ӈани” нини’’ тотрев’ со’’явэдм’ ванидм’ ӈа. Хабэча нюмдами’ ӈадьбянда тавы – хабэйӈэ’ соявэдм’. Нум’ вэсако ӈавнанда мавакы: тюку ӈацекым’ илебте’ тара. Илебте’’мадани’ харта нида’’ нядабаӈгу. Тарем’ еримя’’.