Вы здесь

Ӈэсымдо’ мэнена’’ нина’’

Маня’’ округханана ӈокаюв’ хибярина ӈэсыхына илена’’. Пыдо’ харто’ илесь ямдо’ сава серкана, сава манзаравахана паскояркаӈэ’ сертамбидо’.

Хусувэй ӈэсыхына илена’’ хибяри’’ харто’ ямдо сянзь, лэтбась илесеты. Тарем’ ӈод Омахана илена’’. Тюку по’ тикы ӈэсыхына иленина’’ ӈарка ялямдо’ мэ’’ӈаць. Ома – юр’’ самляӈг ю’’ самляӈг пода паны. Тикы яляхана ӈока мядонда’’ таняна ма’’люрӈаць. Ӈэсыхына пон’ илена’’ хибяри’’ ихид’ ӈэда вади’’ намдаць, мядонзэй ня’’амаць. Омахана ӈобнзер хуркари’’ тенз’’ мэта хибяри’’ нидо’ нядабась иле’’. Харто’ манзаидо’ пэрӈа’’, ӈацекыдо’ вадамби’’. Нянэй ненэця’’ ӈод таняна тянё ни’’ӈа’’, поӈгнандо’ хойхана мюсерта’’ нина’’ таня. Ты’’пэртя’’, мядм’ манзаям’ пэртя’’ нина’’ хардадо’ Омахана таня. Ханяӈы’ мэвахана пыдо’ ӈэсын’ турцеты’’.

Инна Николаевна Бобрикова хойхана мюсерта не. Ома ӈэсыхына харта хардада таня, нюда таняна манзара’’. Инна Николаевна ӈока по’’ ямбан «Восход» колхозхана манзарась. Теда’ ӈод илевамда хойхана мэцьтыда. Нара’ мальӈгана Инна Николаевна Няръяна март’ турӈась. Нямбара некоцям’ лаханакурць ня’’ӈавась.

Бобрикова И.Н. – Мань’ выӈгана мюсерӈам’. Харна тэнана мюсерӈава’’. Тикы нерде «Восходхана» мэваць, теда нюв’ ни’’ манзара, мань’ӈод ним’ ядэр. Тикахад’ илева’’. Теда ӈаврадава Мезеньхад’ тэврасьтыва’’, таняна тяньбекова мирцерка, ӈэдалёсь ӈакуркана ӈэбнанда’ ӈод. Буранхана ӈэдалёрцетыва’’. Бензиндава ӈобтарем’ таняд’ хосеясьтыва’’. Вэсаков’ ӈоб’ хойхана илеванда ямбан мэ. Теда ӈобтарем’ ӈэмда еде’’, ненэця тарця ӈэсьтынё – больницан’ ни’’ минд’. Врач’’ ӈод ӈэсын’ турпато’ маня’’ яӈгусетыва’’, тив’’ пэртя’’ ӈэрё турмыць. Маня’’ тэвына’’, пыдо’ маля хая’’. Иван Николаевич Бобриков – вэсков. Врач’’ нива’’ мание’’- окулист ни’’ тут, лор яӈгуда. Тив пэртя врач турӈаць маня’’ яӈгована мальӈгана. Тиван’ яӈгу, ныдпанда едэй масьтебан’ сава ӈэӈгусь. Теда тикы е’’эмня март’ тось тара, ханяховахана илесь тара. Гостиницахана илесь еся’’ нив’ тара. Мань’ пенсияна мэм’. Тикы’ хавна кредитна танята, тикы салдабась тара. Таӈэна хардава сулурпиваць, полуна со’’ пэрӈаваць. Тикы е’’эмня тарана материалдова кредитувна тэмдаваць. Тикахад’ бурана е’’эмня едэй двигатель’ мэваць, тикым’ ӈани салдамбива’’. Кредиттова табитак, тикада сава. Таремъюв’ ханяд’ таминда таӈок есям’ хоӈгун’? Ӈаврадава’’ ӈани’ хуняна ӈатебяӈэ’ мэсьтыва’’. Тикахад’ пенсияхад салдаӈгува’’. Тарем’ янамбовна илева’’. Нюн’ манзара’’. Не нюв’ садикхана воспитательӈэ’ манзара Юлия Ивановна Бобрикова. Мань’ самляӈг нюв. Нёдькон’ тет’ яӈганя пода, восьмой классхана тоходаны. Омахана тоходана, хардахана нябаконда’ хэвхана илесеты. Тамна ӈопой не нюв Питеркана тоходаны няхарамдэй по. Татьяна Ивановна Бобрикова Герцен нюбета университетхана, тохолкода ӈэӈгу, луца вадам’ литературам’ пэрта. Ӈопой хасава нюв’ хойхана манзарась, ты’’пэртясь, теда ва’’лэяць харта ниданда. Тедари’ ни’’ манзара. Нябю ӈэсын’ хаӈадось, таня ӈани ни’’ харва хэван. Маня’’ хэбнана мал’’ ӈобкана хантава’’. Теда палаткахана илесетыва’’, колхозхана теда ӈава ӈопой мя’. Палаткам’ мярбась незеларка. Валакада тикада вэварха мерцяхана пулась’’ мя’’ны. Мя’ ӈани мэёрка, тяньбёкова мерцяна масьтёда. Мань’ илеван ямбан хойхана иледм’. Колхозхана няхар’’ ю’’ по’’ манзарамась. Теда нюв’ ни’’ манзара, мань’ ӈод ним’ ханас’’. Нюв’ манзараӈгудак, мань’ сим мэбсу. Тоходаннава танянё, манзарась’ тамна тара. Тохода не нюв, манзарась’ пяӈгуда, тикахана пыда нядагода.

Маня’’ илевана ямбан харна илевава хибяхартан’ нись’ ена минрева’’. Ӈамгэ’ нянана тараӈгу’’, тэмдаӈгува’’. Есядава ма’’лаӈгува’’ янамбовна. Нямду’’ ма’’лаӈгува’’, митына’’, ӈани’ еся’’. Брентава тарагудак, сава брентава табадагува’’, тикахад’ тэмдаӈгува’’.