Вы здесь

Вадана’’ илева’’ е’’эмня

Тены’’ похо’’на илевахана хуркари’’ несэй сер’’ ӈадимберӈа’’. Хибярина семейно-родовой общины’’ нэмби’’, харто’ иламдо’ таремъюв’ нерняри’’ пэрӈадо’. Хари’’ вада, культура нямна ӈэда’’ вада’’ ӈод ханярина сосьты’’. Хуркари’’ толырто’ тянё хибяри’’ вадам’, культурам’ лэтрава нямна проблемадо’ таня. Хаби’’ ӈод вадандо’ нерня илева нямна ибедорӈа.

Зинаида Викторовна Лонгортова хаби не, пыда теда лаханась Саля’хардахана иле. Ӈока по’’ ямбан радиона манзарась, хаби’’ вадавна хамандавы лахарё мэцьты. Пудана’’ юд’ мян по’’ ямбан телевидениена манзарась, несэй серм’ тохолась – телепрограммы’’ сертабасьты. Манзара’’мита поӈгана паднава серм’ хорпасьты’’: хаби’’ лаханако’’ ма’’лабсеты, хуркари’’ сё’’ ӈэдакы’’. Сидя ёнар’’ юдимдей похона « Ӈэрм’ я тохолкода’’» таремъюв’ нюмдевы книгам’ падась. Ӈэрм’ яхана манзарана’’ тохолкоди’’ нямна падвы книга’’. Поӈгнандо’ нянэй ненэця таня, хуний илевандо’ ямбан тохолкова серм’ минрець. Е.Г. Сусой, В.Н. Няруй, Е.Н. Окотэтто, Л.О. Окотэтто, В.А. Саблина тикы нянэй не’’, пыдо’ ненэця’’ вада нямна ӈарка манзаи’’ сертамби’’. Округандо’ ӈэсыхымна ӈэдалёрцеты, таняна илена’’ нида’’ лаханакурць няцьты’’. Харта вадамда, культурамда теневана не. Я’мал я’ Шурышкарский районхана соявы, тикы районхана ӈокаюв’ илена’’ хаби’’. Тыдо’ пэрць мюсерӈа’’, тикахад’ халям’ пэрӈа’’, ханисэй ня’’амарпи’’. Хари’’ вадамдо’, культурамдо’ лэтби’’. Школахана ӈацекыдо’ хаби’’ вадам’ тохоламбидо’. Толанзю’’, падна’’, толаӈгу’’. Хусувэй хаби харто’ нюкцидо’ нюдякодандо’ харто’ вадавнандо’ пэръядо’, харто’ ембдяродо’ мэ’’ӈа’’. Тарем’ ӈэбнанда ӈод’ хаби’’ янамбовна вадамдо’ юрбась пядо’. Маркана илена’’ хибярито’ нямна со’’ ӈади’’. Сацьри’ лаханаван’ ни’’харва, ӈацекыто’ няюв тянёвна лахана’’. Тарця серм’ маниесь Зинаида Викторовна едэй сер’ сертабась идеяць. Небя’ хасанда илевы яхана, нюдякоця ӈэсыхыкоцяхана школам’ нэвась ятна. Таняна ӈацекы’’ хаби’’ вадаривна лаханаӈгу’’. Хаби’’ вадам’ мэта’’ таняна манзараӈгу’’.

Зинаида Викторовна тохолкода. Няхар’’ ю’’ по’’ тяхана Саля’хардахана педучилищем’ ёльцесь. Тикахад’ тохолкодаӈэ’ манзарась. Ӈацекэхэна манзаравам’ сававна теневада’’. Манзараванда поӈгана Санкт-Петербург’ маркана Герцен” нювм’ нюбета университетхана тоходанась, тамна ӈопой тохолковада – культуролог. Харто’ тензда культурам’ теневана. Тюку по’ Зинаида Лонгортова Всероссийского ассоциацияна грант’ ня’’мась, тохолкова серт’ таславы сер’. Тарця грантмана пыда сяӈгова яӈгумдавы ӈэсыкоцяхана школам’ нэвась ятна. Округандо’ Правительство пыда сита тарця серкана нядамбида, тикы’ хавна общественный организация’ няюв ӈобнзер манзара.

«Грант’ е’’эмня план-проект падбаван ёльцяӈгана сими’ нядамбада хибяри’’ таняць.

В.Н. Няруй, А.М. Сязи, Л.Г. Возелова», – тарця вадахана Зинаида Викторовна нянан’ лаханась пядась. – Сямянд’ нерде мань’ общинам’ нэмась, тикахад’ нябю сер’ – та’ ямбан ӈэсыкоцянана лагерь’ манзараӈгу. Таняна мэвнда ӈацекына няюв’ харна’’ вадаривнана лаханаӈгува, хаби’’ илм’ вадетава’’.

Таремъюв’ вадава тю’’увку пэрман’ харвадм’, ӈацекына лаханабнандо’. Тюку по’ небяв’ яӈгумась, пыда илевы ӈэсымда ёнар’’ хасуюёнар’’ си’’ив ю’’ няхарамдэй похона таладонзь. Тюку яхана илевы’’ хибяри’’ ныхыри’’ ӈани’ ӈэсыхы илевась ханэйдось. Тарем’ нюдякоця ӈэсыкоця округна картахад’ сусась. Теда мань’ ӈэсым’ илелътеван’ харвав’. Небяв’ тарця серм’ манэць – маймбаӈгусь. Харн’ манзарась ёльце’’махадан’ тюкон’ илевась тутадм’. Яда’ паской, пэдара, хусувэй ӈамгэ вадюдана, яха’ хахаи’’, халяда ӈока. Илева’’ серли ӈэӈгу. Тарця серм’ сертава нямна ив’ ядэрӈа’’. Сертаӈгув’, сейми’ маймбаӈгу.»

Тарця серм’ сертавась Зинаида Викторовна Лонгортова идэвыць. Нерняна сертавнда манзаяда тамна ӈока. Тедари’ лагерьто’ манзара’’. Ӈацекы’’ таняна та’ ямбан ныланаӈгу’’. Харто’ вадавнандо’ лахана’’, ӈоди’’ ма’’ламби’’, халяком’ ня’’амарпи’’. Варёмдо’ мэць ныланавамдо’ мэ’’ӈадо’. Тарця серт’ Зинаида Лонгортова’ ӈод маймби.