Вы здесь

Ялумд’’

Маханий лаханако’’ ма’’ламбада не

Хабте’’эдо’ подерпи’’, паныдо’ серопи’’, палыдо’ силпи’’. Тикыдо’ мале’’мяхадандо’, пон’ нись мы’’, ӈамгэ яндо’ ед’ тидахалпато’ ӈод’’ пилибт’’ ӈэдалэйд’’. Тикы хэни манэць, Вано савар талерка харад’ помна хая. Параӈода’ не манзарана ӈоб’’ ехэра. Харад’ варан’ тэвахава ӈоб’’ парахалъй’’. Ябта сэр’’ луцаӈэ хая. Сэр’’ юнода хэвувнанда то. Мирбида, паныда нинянда хуры’’. Хабте’’энда маха’ни’ ӈамды’’. Ябта сэр’’ юнода тю’’уцей’’ танэй’’, тобарида мяры’’. Танянандо’ хунанандо’ параӈода’ солдат’’ тамна пиня’ мимы’’. Солдат’ ӈэван’ тёрей’’.Ервадандо’ та’ таралъй’’. Я’ сяд’ ӈыл’ пыдо’ ха’’мыд’’.

Ӈэрм’ яхана хуркари’’ тенз’ мэта’’ хибяри’’ иле’’. Пыдо’ харто’ вадавнандо’ лахана’’, харто’ сёдо’ мэ’’ӈа’’, вадакудо’ нюхуто’ ваде’’ӈа’’. Тюку яля’ эскимос’’ вадаком’ толара’’. Ӈацекые’’, тикы вадаком’ намдась, падтавы’’ манзаям’ сертада’’. «Хунтавы хынабц» вадаком’ нянэй вадан’ паднанава’ Василий Ледков падвэдась.  

Хусувэй по’ пилю’’ ирий пудана яля’ мальӈгана округна еркы’ маркана тохолкоди’’ ма’’лёва танесеты’’. Тюку по’ ӈод тарця конференция’ маркана манзаямда мэта’’ ирийна сидя ю’’ си’’ивумдей толыркана пяӈгуда’’.

Хусувэй по’ округханана ӈацекына школам’ ёльцеби’’. Ӈоб’яӈганя классм’ ёльцевы’’ ӈокаювдо’ нерня тохолковамдо’ университетхана, институтхана мэ’’мась тасламбсетыдо’.

Таняна сян’’ по’’ тоходанась, манзаравась со’’явы яхандо’ специалистӈэ’ тосьты’’. Манзаядамдо’ хось, манзаравась’ пясьтыдо’. Сидя ёнар’’ самлязимдей яӈганя похона ӈод’ ӈацекына школамдо’ ёльцець.

Тыбэртина’’ сывы мюсерць’ яхато’ хамяку’’

Тюку ирийна хасуюдимдей яляхана Няръяна маркана ты’ ялям’ мэ’’ӈаваць. Марад’ хибяри’’ хавна мядонда’’ поӈгана’’ Краснойхад’ товы’' хибярина’’ таняць. Хибяри’’, хуний ӈока’’ по’’ ямбан хойхана мюсерӈа’’, манзаядо’ тыбэрма’ серкат’ пере’’. «Еврхана», «Харпхана» манзарана’’ ненэциена ӈокаювдо’ тамна семьясавэй хойхана мэ’’.

Тарця журнал ӈацекына’’ толаби’’

Маня’’ округханана маля ӈахакуд’ ӈацекына’’ е’’эмня «Пунушкам’» нюбета журналкоцям’ этно-культурный центрхана манзарана’’ нина’’ сертамби’’. Таняна хуркари’’ мэкад’ ӈавори’’ падби’’. Ӈарка хибярина падвы’’ манзая’’ танесеты’’, ӈацекы’’ ӈод падвы’’ манзаи’’ таняна хобсетыва’’. 

Вано савацянд сидя неда. Сидя нехэданда сидя хасава нюда сояӈаха’. Сянахав пода тарем’ пэ харданда мюня мэ’’эяда. Ӈаво’’ пирка’’на тарця иланда тябибтада. Идя вэва ӈэсеты. Пухуцяхаюта ня’ ӈобо’’ манзеты: - Ӈабтеди’, нянанди’ нидм’ илеӈгу’’! 

  Илевандо’ ямбан хойхана манзаравы’’, сятаняд’ нябимдей М.П.Тайбарей,  М.М.Вылка, П.Н.Вылка

Маня’’ илесь’ яханана тыбэртя’’ хибярина’’ пилибт’ илець, теда ӈод’ тыдо’ пэртя’’ хибяри’’ хусувэй выӈгана мюсерӈа’’. Ӈокаювдо’ нянэй ненэця’’. Ненэця’’ илевадо’ тэхэт’ пере’’. Хуркари’’ тоенана сер’’ танябнандо’ ӈод маня’’ хибярина варёмдо’ мэць тэкоцидо’ маниесь илевамдо’ хойхана мэ’’ӈадо’. 

Иван Нокрета Алинанда’ ня ябда хойхана илеӈахая’’

Округханана «Ямб’ то» общинахана мюсерта’’ ненэциена харто’ илевамдо’ невхы по’’ тотрев мэ’’ӈадо’. Таняна илена’’ хибярина харто’ тыдо’ пэрць явнандо’ мюсерӈа’’. Харто’ ныхыто’ енась илевамдо’ нерняри’’ минредо’. Не’’, хасава’’ варёмдо’ мэць таӈга иле’’.

Маня’’ округханана ӈока тарця хибярина иле’’, хуний харто’ яханандо’ соясь, вадёсь. Тикахад’ илевандо’ ямбан таняна манзара’’. Тарця хибярина маркана таня, хусувэй ӈэсыхына иле’’. 
Мал’’ пыдо’ илан’ мэёвна сырта’’ хибяри’’. Тарця хибяри’’ Несь’ ӈэсыхына ӈод таня’’. Ӈопой тарця не’ Надежда Федоровна Ардеева. Канин’ выӈгана мюсерта’’ ненэцие’’ мякана ёнар’’ хасуюёнар’’ сидя юдимдей по’ пилю’’ ирийхана соявы’’, хойхана вадювы. Хой’ илм’ сававна теневана не. Илеванда’ ямбан ӈокавна манзаравы. Пыда саць нямбара хибяри, невхы хынс’’ теневана.

«Ямб’ тохона» илена’’ ненэця’’

Хусувэй по’ ёнар’’ хасуюёнар’’ няхар’’ ю’’ нябимдей поход, пилю’’ ирий нюртей яля’’хана’’ Ненэцие’ округна тыбэртя’’ ӈэсыхынандо’ ӈарка ялям’ – ты’ ялям’ мэцьты’’. Хусувэй тыбэрма серу’’ тасламбада ӈэсыхына по’ ямбан манзара’’мидо ваде’’цеты’’, сававна манзавыдо’ нюмдебасьты’’.

 М.Т.Ардеев Нюдя явна  ӈока’’ ӈэдалёрӈась

Пудана ӈарка сайнормахана ненэциена тет по’’ ямбан сайнорӈаць. Хусувэй выӈгад’ ненэця’’ хаяць. Недо’, нюкцидо’ мякнандо’ хаиць. Ӈаркамбой ӈацекы’’ сайнорма по’’ тенад’ тенейдо’. Тарця хибяри’’ Саляхана ӈокаць. Теда ӈод’ тикы ӈэсыхына хибяри’’ иле’’, хуний саю’’ по’’ мальӈгана ӈацекыць. 

Параӈода’ харад’ вэкана, няби вэта левсей хардакохона маӈгабада луца илевы. Ӈамгэхэрт ӈамгэда яӈговы. Ӈопойри вано савада, полен’ хэв пыркабтадо’’ӈа, хыдяда пя яндавакода. Хусавэй яля’ хоркы’’, тэваси’’ есъе мярыби. Хоркыци хадасеты, тикыда ӈавараданда ӈоворцетыда. Ся’’ны ӈэбта ӈод’’ есъеда манэ’’манзь хая. Есаӈгата ӈобкарт тэваси, хоркы нивы ерев’’. Идя ядэрӈа: – Мякани иб’’ хандадм’, мяканани ӈамандами яӈгунё’’. Ӈари’’ нерняку’ манэкарцяв.

Индига’ нюдя ӈэсы нивы’’ӈа’’

Округханана сидя юкад’ вата ӈэсыва, хусувэй ӈэсыхына хибярина иле’’. Харто’ илевамдо’ ӈэсынандо’ мэ’’ӈадо. Манзаянда танедар’, манзара. Манзаянда яӈгудар’ тэри’’ тарем’ иле. Хусувэй ӈэсыхына ӈацекы’’ вадюдана’’, тоходана’’. Хаювы яля’’хана мань’ Индиган’ тэворӈамась.

Александр Вылка илеванда ямбан тэхэна манзара

Округханана ты’ яля’’ ханярина ваераць. Хусувэй выӈгана мюсерта’’ ненэциена ӈарка ялямдо’ мэ’’манзь таславы яхато’ ма’’люрӈаць. Мат яӈганя вертолёт’ хоян’ тэворӈаць. Хой илӈгана тарана ӈавори’’ тавыць, хардахана мэвы ненэця’’ манзарась яхато’ тоць. Хойхана илена’’, мюсерта’’ хибярина тарця ялямдо’ по’ ямбан ӈатесетыдо’. Похонда ӈопой ныланава яляхандо’ хамякосьты’’.

Страницы