Вы здесь

Ялумд’’

Сидя ю’’ самляӈг по’’ тяхана Всероссийский ассоциациява ӈадимясь. Таӈок по’’ ямбан толырто’ тянё ӈэрм яхана илена’’ ненэця’’ ӈобкана хуркари’’ серудо’ тасламби’’. Ассоциацияна ӈарка ма’’лёва Москва маркана тюку по’ ты’’ сие ниць ирийхана ваераӈгу. Тарця яляха’ хамякова’’ маля ханярина миӈа’’.

Хаби вэсако Неро яхаконда ниня иле. Ӈэрёй халяда нарэй няханда тэвасеты’’, нарэй халяда ӈэрёй няханда тэвасеты’’. Пыдо’ ян’ тетамбодо’ – ийда, не нюда, пухуцяда. Тарем’ няхар’’ по’ иле’’. Ся’’ны’ ӈэбто’ ӈод’’ сыра’ сава ерня, тарця тецьдахана поӈгади’ ватавнзь хаяха’.

Хаювы’’ яляхана округна еркы маркана хуркари’’ сава сер’’ таняць. Ӈопой тарця сидя по’’ ямбан ӈатевэва’’ ненэцие’’ сё’’ мэ’’ма конкурсва’. Ӈока’’ хынокад’, тарана’’ ӈарка хибяри’’, ӈацекы’’ хамандавы’’ манзаидо’ манэ’’лабтабиць.

Хаювы ныланава яляхана Няръяна маркана баранхана ӈэдалёрма ваераць. Тарця ӈэдалёрма’ яханана хусувэй по’ танесеты. Маркана илена’’ хибяри’’ тарця ялям’ маля ӈатесетыдо’.

Округна этно-культурный центр’ мякана манзарана’’ нина’’ хуркари’’ тенз’ ненэцие’’ культура’ нямна ӈарка манзаи’’ сертамби’’. Ненэцие’’ отделкана манзаранина’’ӈод по’ ямбан сертавы’’ манзаядо’ тянё нисьты’’ ӈа’’.

Ваеравы ныланава яляхана Няръяна маркана тыбэртя’’ ненэциена тэхэна’’ ӈэдалёрӈаць. Поӈгнандо’ пирдырӈаць, хибядо’ сямянд мере’’ӈа? Тасламбидось. Ӈокханда сидя яӈганя хан’ ты’’, сидя яӈганя тыбэртя’’.

Тюкумэвахана сиднтет ненэця’’ Саляхад’ товыць, пыдо’ «Нерута», «Вы’ ту» семейно-родовой общинахана тыбэрӈа, Нюдя яхана мюсерӈа’’. Тет’’ хибяри’’ СПК «Харп» тэхэна’’ мэна’’, пыдо’ ӈани ӈарка явна мюсерта’’.

эвхы округханана илена’’ нянэй ненэця’’ вадамдо’ тамна сававна теневадо’. Невхы иринато’, нисянато’ мэ’’мы’’ ярабц’’ ӈод ӈокаювдо’ теневыдо’. Ханяӈэхэна ӈобт’ ма’’лась пыдо’ мэцьтыдо’. Няю Вэнга ӈока тарця ярабц’’ падвысь, ӈопой тарця падвэда «Няхар’’ Ябтоӈэ’ папа.»

Тарем’ лаханакодахандо’ не ӈадимя. Мандойко’’я ӈэӈгоданакы. Мандойко’’я ӈэваконда ниня си’’ив янда есям’ мал’ сярамбида. Мандой хамбе, мандой силме, сидя хэвувнанда Мандой вэде. Пыда мандараха: – Мирбями’ сава ӈэбтав’?

Тюку по’ Россиянана литература’ поӈэ’ таславы. Паднана’’ ненэциена по’. Маня’’ ӈод яханана паднана’’ тянё вани’’ӈа’’. Нянэювна паднавы’’ нина’’ малӈэ’ тенейна’’.

«Илебц» театрхана сянакода’’ нина’’ маня’’ паднана’’ ненэциена падвы’’ манзаи’’ теда радиона толабасьтыдо’. Радиовна’ Василий Ледков падвы манзая’’ маля сосьты’’, стих’’ толабада’’ – « Мань тын’’» Нина Баркулёва , «Ярӈа нюняр’» Валентина Тайбарей, «Хыносма’’» Фаина Ледкова, «Тирти лэтмбан’!» Матрена Талеева , «Хохорэй» Серафима Дуркина, «Ханебцё» Валентина Чупрова, «Мерця» Надежда Талеева.

Си’’ив ю’’ тет по’’ тяхана ӈэрм яхана вэвко юн’ тэвыць. Хэвняхад’ товы’’ хибяри’’ маня’’ яхана сайнорць товыць. Тарцям нись ламдамбю хусувэй яхана илена’’ хибяри’’ ямдо’ лэтравась тарпыдаць. Хусувэй яхад’ хибярина сайнорманзь ӈэдалэйдаць.

Маня’’ округна «Союз женщин России» общественной организация региональной отделение манзаям’ минрена’’ хибярина яханана ӈарка манзаям’ сертамби’’. Не’’ ханярина нерде: хари’’ манзаяханато’, хари’’ мякнандо’, хуркари’’ общественной сер’ пэр’’махана.

Товнда ныланава’’ яляхана Няръяна маркана хуркари’’ мероприятия’’ ӈока’’ ӈэвась’ пэрӈа’’. Нумда ӈод’ сава ӈэвась мэнарха’. Ӈодьбянда мякнанда нёда’’ сы’’ӈадю’’, ныланавась март’ тарпыда’’.

Сямянд’ нерде хэтгув’. Этно-культурный центрхана манзарана’’ нина’’ сидда’’ «Сава сём’» нюбета фольклорный фестивалькана ӈате’’. Яндахат’ товы’’ хынокад’ нина’’ ӈани’ сё’’ мэ’’манзь’ ма’’лэйдаць. Фестивалькана мядондина’’ ӈод танеӈгу’’. Ӈока’’ едэй сём’ намдгуда’’, несэй хынокад’ хибяри’’ торомдаӈгуда’’. Турӈада’’.

Няръяна маркана маля сян’’ юд’ мян по’’ ямбан санаторно-лесной школа манзаямда минреда. Тикы школахана округна ӈэсыхыт’ товы’’ хануй’’ ӈацекына’’ тоходана’’. Маркад’ турта’’ ӈацекы’’ ӈод пилибт’ танесеты’’.

Маня’’ нина’’ хуркари’’ манзаяхана манзара’’. Ервуна поӈгана ӈод’ ненэця’’ нина’’ таня’’. Тюку’ ирийхад’ округханана Уполномоченный по правам человека манзаям’ нерня пэртяӈэ’ Александр Егорович Белугин манзараӈгу.

Тикы нерцю сян по’’ ямбан округна Собрание’ депутатов депутатӈэ’ ӈэвамда манзаяӈэ’ мэ’’ӈадась. Пудана тэраӈгова мальӈгана пыда ӈани’ округна депутататӈэ’ хаясь, валакада тюкумэвахана недбям’ тарця манзаям’ пэрманда е’’эмня ни’’ нямарпю. Нява сян’’ ирий ямбан недбям’ нись’ нямарпю манзаямда пэрӈадась. .

Хэвхы округхана ненэця’’ вадавна ӈадимберта «Няръяна ӈэрм» нюбета газетахана маля ӈахакуд’ Няю Вэнго’ манзара. Ненэцие’’ вадавна падабада серута нямна тикы ненэць’ ӈока хари’’ явнанда ӈэдалёрцеты’’. Ӈэрм’ ненэцие’’ ила, манзарава нямна паднасеты. Тикахад’ янда’’хана илена’’ няхататта хуркари’’ сё’’, хынс’’ падбасеты. «Няхар’’ Ябтоӈэ’ папа» ярабц тарем’ ховэда. Тюку яля’ ярабц нюртей пелям’ толара’’. Харвабнанда хибяховара’’ сёӈэ’ ханаӈгуда.

Ваеравы по’ носиндала ирий’ пудана яля’’ мальӈгана хэвхы округхана илена’’ нина’’ ӈарка серм’ мэ’’мась ма’’лыць. «Ямал потомкам’» нюбета ассоциацияндо’ ӈарка ялям’ мэ’’ӈаць. Сидя ю’’ самляӈг помда’’ядтаць.

Таӈок по’’ ямбан тарця организация’ яханандо’ манзара’’, ӈэрм’ тенз’ ненэциеда хуркари’’ серкана нядабида.

Страницы