Вы здесь

Ялумд’’

Маня’’ округва’’ нянэй ненэцие’’ илесь я. Нянэй ненэця’’ сян юр’’ по’’ ямбан харто’ явнандо тыдо’ пэрць мюсерӈа’’. Маня’’ хибярина’’ хойхана илесь нюдо’ вадаби’’, ямдо’ лэтби’’. Тарем’ яханана’’ тыбэртя’’ хибярина’’ хусувэй выӈгана мюсерӈа’’.

Округханана’’ падтаӈгова серм’ минрена’’ хибярина’’ сацьри’’ ӈока ни’’ӈа’’. Тарця нина’’ ненэциена’’ поӈгана тянё’’ ӈэбнандо’ ӈод’’ таня’’. Ӈарка падтаӈгода нява’’ Надежда Выучейская, падтаӈгова’’ серт’ яӈга тоходанвы.

Маня’’ яханана’’ хуркари’’ тенз’ мэта ненэцие’’ поӈгана тарця хибярина’’ таня’’, хуний тюнто’ пуд ӈобкана ӈока’’ по’’ ямбан иле’’. Нидо’ нядабась илевамдо’ мэӈадо’, хусувэй серкана нидо’ нядабась’ нерняри миӈа’’. Тарця хибярина’’ неняӈг’’ ирийна’ сиднтетимдей яляхана маркы’ культура’ хардахана ма’’лабидонзь.

Теда’ товы ирийва’ та ер ирийӈэ’ таславы. Ӈэрм яханана ӈод’ сямянд’ ядембада ирий’. Тюку ирийхана неняӈг’’ ӈока’’, нибярёр’’ маля тэри’’ я’’авлы. Ты’’ паде’’, хибирихина’’ ӈод’ саць ядембада яля’’ сава ни’’ӈа’’.

Та’ мальӈгана хынокад’ хибяри’’, тарана’’ хибяри’’ харто’ хамадавы’’ программыдо’ манэ’’лабтавась’ ӈани’ яха’ тэворцеты’’. Ӈани’’ яхана, ӈани’’ маркана танеда фестивалька’’на’’ харто’ манзаидо’ манэ’’лабтабасьты’’. Тарем’ ӈод хынокад’ нява Фаина Харитоновна Ледкова Архангельскан’ тэвормысь, таняна нита’’ няюв’ манзаравысь. Тарця сер’’нямна пыда няюв’ тарця лахакурмав’ танясь.

Маня’’ илесь яханана’’ тыбэртя’’ хибярина хусувэй выӈгана тамна мюсерӈа’’. Тыбэртя’’ ненэця’’ харто’ манзаидо’ ханярина минре’’, не’’ тамна хасавидо’ нядабась вымна мюсерӈа’’.  Юр’’ сиднтет ю’’ ёнар’’ мян’ ты’’ нядэй явнана хадырӈа’’. Хойхана мюсерта’’ хибярина, хой’ манзаям’ минренина’’ нина’’ манзаяндо’ хэбидя яля’ таня. Ӈарка хэбидя ялядо’ – Ты’ ялядо’. Тарця хэбидя ялям’ хусувэй по’ мэцьтыва’’, ӈатесетыва’’.

Яндахат’ товы’’ мел’’ хибяри’’

Та’ мальӈгана янда’’хана’’ хуркари’’ фестиваль’’ минзьты’’. Тарця фестивалька’’ ӈэрм’ тенз’’ мэта’’ ненэця’’ ӈод’ тэворцеты’’. Няръяна маркана илена’’, харто’ ӈудидо’ мэта’’ мел’’ хибярина’’ тарем’ еримбнанда  ӈобтарем’ тарця фестивалька’’ ӈэдалёрцеты’’. Тюку ирийхана Ханты-Мансийский округ’ Урай маркана луца’’ вадавна хэтась – «Х1 Международный фестиваль ремесел коренных народов мира «Югра-2016» ваерась.

Ваде’’ӈадась: хурка сави’’  Канин’ я’ тер’’ мэ’’ӈа’’

Хаювы’’ яля’’ мальӈгана хэвхы округханана мел’’ ненэця’’ ӈарка ма’’лёва’’ сер’ ваерась. Яндахат’ товы’’ ӈудидо’ мэта’’ хибяри’’ харто’ манзаидо’ манэ’’лабтаванзь ӈэрм’ яхана ма’’лэйдаць. «Душа Севера» этнофестиваль’ хэвхы округханана илена’’ нина’’ ӈока по’’ ямбан ӈатедонзь. Маня’’ округхадана таняюв’ Маргарита Васильевна Латышева ӈэдалёрӈась. Тикы мел’’ некоцява этнокультурный центрхана манзара.

Округна школахана тоходанвы’’ ӈацекы’’ теда маля ирий ямбан ныланавидо’ мэ’’ӈа’’. Школамдо’ ёльцембада’’ ӈацекына ӈани’ маӈгты ирийна ямбан экзамендо’ мипиць.

  Самляӈг ю’’ по’’ ямбан ниди’ сахарамба  илевамди’ минреди’

Округханана тарця хибярина таня’’, хуний тюнто’ пуд ӈобкана ӈока’’ по’’ ямбан илесеты’’. Нидо’ нядабась илевамдо’ мэцьтыдо’, хусувэй серкана нидо’ нядабась’ нерня минзьты’’. Тарця хибярина поӈ  гана Людмила Алексеевна, Ким Андреевич Вонгуевна нюмдеӈгудм’. Пыди’ ӈобкана маля самляӈг ю’’ по’’ ямбан илеӈаха’. Маӈгты ирий’ нертей яляхана золотой тюнямди’ мэ’’ӈаханзь. Ким Андреевич вадавна: - Илева ямбан’ хуркари’’ сер’’ танесеты’’. Саварим’ тенесь нерня илесь’ нив’ тара’’. Мани’ ӈобтарем’ тарем илени’. Хусувэй вэвко’ сер’ пуняна хаевы, нерняна яӈгоя.

Си’’ив ю’’ самляӈг по’’ тяхана маӈгты ирий’ сидя ю’’ нябимдей яляхана яндана’’ илена’’ хибяри’’ вэвко юнм’ намдаць. Хэвний яндер’’ сайнорць яхана тэвыд’. Тарця юн’ хойхана мюсерта’’ хибярихи’ ӈод тэвыць. Хойхана таӈга’’ илевы’’, мюсермы’’ ненэця’’ сайнорма’ товэм’ намда’’.

Саво’ ириян’ тэвась тоходанва по’ ямбан манзаравы’’ ӈацекына’’ ныланавась’ тарпыд’. Пыдо’ таӈы няхар’’ ирий ямбан нерня’ тоходанвандо’ е’’эмня ныхыдамдо’ ма’’лабгу’’. Маркана санаторной школава’ таня’’, тарця мякана округна ӈацекы’’ тоходана’’. Тикы нямна мань’ тохолкода Юлия Ледкова няюв’ лаханамась.

Выӈгана нюдяко’’ ӈацекы’’ школан’ тохолкода хамадабгуда

Хардахана вадюданна’’ ӈацекы’’, хуний ӈэсыхына илесь, садикан’ ядэрӈа пыдо’ школан’ хамадёсь турӈа’’. Тарця ӈацекы’’ тохолковадо’ ӈод саваркавна минзьты’’. Небянато’, нисянато’ хэвхана илесь тоходанвамдо’ минредо’. Маня’’ округханана тамна тарця ненэциена таня’’, хуний илевамдо’ выӈгана мюсерць мэ’’ӈадо’.

Маня’’ яханана тыбэртя’’ ненэциена’’ ханярина манзара’’. Ханяӈы’’ хибярина’’ сельскохозяйственный производственный кооператив’ ты’’ лэтби’’, ханяӈына’’ семейно-родовой общинахана тыдо’ пэрӈа’’. Ӈокханда округханана юр’’ сиднтет ю’’ ёнар’’ мян тэва’’. Нара’ ямбан хойхана манзарана’’ ненэця’’ тэтнава ялудо’ мэ’’цьты’’. Ты’’сие ниць ирийхад’ те’ ёльць ӈэсонд’ хойхана тамна тэкоця’’ ни’’ӈа’’. Ханзер’’ тыбэртя’’ тыдо’ маниеӈгудо’, тикахад’ ты’’ толыр’’ вадюва’’ переӈгу’’. Тюку по’ нарада сацьри вэва нинархась’ӈа, япда мерця’’, хад’’ яӈгода то’’олхаць.

Харто’ паӈгудо’ теневана’’, вадамдо’ лэтбада’’

Округханана хуркари’’ тенз’мэта’’ ненэця’’ культурахад’ перена’’ серу’’ этнокультурный центрхана манзарана’’ нина’’ нерняри’ пэръядо’. Нянэй ненэця’’ ӈод’ хари’’ культурамдо’ тю’’у минрена’’ хибярина таняна манзара’’. Харто’ манзаяхато’ ив’ ер сырта’’ нина’’ ненэцие’ отделкана манзарана’’.

Страницы