Вы здесь

Ялумд’’

И.К. Тыко-Вылка

Харта’ ямда’ мэневы, харта’ илевамда’ нерня тидхалембавы ненэця’ Тыко Вылка ӈэвысь. Илевамда Едэй яхана мэ’’ӈадась. Тикы’ хасава’ Едэй яна президентӈэ’ нюмдебидось. Хусувэй сертабада манзаямда теневанась. Несяда, небяда илеванди’ ямбан хойхана илеӈахась, таняна хасава нюкцяди’ соявысь.

Ёнар’’ сиднтет юр’’ синдтет ю’’ маттамдэй похона Илья Константинович Вылка соявы. Нисяда Ханецм’ нюбе’’мы. Илья Константиновичм’ ненэй вадавна Тыкоӈэ’ нюмдебавэдо’. Пыда сояванда мальӈгана нида Едэй Яхана илевы’’. Тикы я’ луца’’ вадавна нюмда «Новая Земля».

«Няръяна Ӈэрм» газета' со''яма яляхана

Ӈэрм’ яхана ханярина ӈэя ӈока сава вадам’ намдувнда хибярина’’ иле’’. Хибяри’’, хуний харто’ яханандо’ иле’’, харто’ яханандо’ илевандо’ ямбан манзара’’. Тарця хибяри’’ хуркари тенз’мэта поӈгана тянё вуни’’ӈа’’. Нянэй ненэця’’ поӈгана ӈод тарця хибярина ӈока’’.

Саам'' хэбидя ялядо' таня''

Мурманск маркана илена’’ хибяри’’ саам’’ ялям’ мэ’’ӈаць. Тюку ирий’ маттамдэй’ толыр’ тарця яляӈээ таславы – международный день саамов. Тарця тенз’’ мэта’’ хибяри’’ ӈарка яля. Россияна саам’’ Мурманский областьхана иле’’, Лавозеро ӈэсыхына ӈока’’ . Пыдо’ илевадо’ ӈобтарем’ тэхэт’ пере. Таняна илена’’ хибяри’’ харто’ вадамдо’ мэ’’ӈа’’, харто’ культурамдо’ тю’’у минре’’, харто’ паӈгудо’ тене’’. ӈацекыдо’ харто’ вадахандо’ тохолабидо’.

Маня’’ тэта’’ яхана илева’’, ты’’ ненэця’ ил. Невхы похот’ иринана, хадунана явнана тэкоцидо’ пэрць мисерӈаць. Тыбэрма сер’ тюку яля’’ ӈэсонд’ тэвы’’. Теда округханана юр’’ сиднтет ю’’ ёнаркад вата тэва’’.

Сидя ёнар’’ маттамдэй яӈганя похона нябимдей ирий’ илева’’. Маля яра ириян’ тэвына’’. Валакада, сенз’ ӈэва сер’ нарэйӈэ’ ханта. Яра ирий’ нямна Таймыр няна илена паднана нява Раиса Яптунэ’ тарем’ падна.

Хэвхы округхана харто’ вадамдо’ мэта хибяри’’ яндаха’’на манзара’’. Харто’ вадамдо’ тю’’у пэртя хибяридо’ ханярина таня’’. Елена Николаевна Окотэтта маля ӈарка хибяри. Пыда илеванда ямбан ӈацекэхэ’’на манзарась, нюдяко ӈацекы’’ е’’эмня падвы манзаида тянё ни’’ӈа’’. Сидя ёнар’’ юдимдей похона Елена Николаевна « Лаханако’’» таремъюв’ нюмдевы книгада’ тарпыць. Тикахана ӈацекы’’ е’’эмня таславы лаханако’’ ма’’лавысь. Сидя лаханаком’ тюку яля’ ӈацекэхэ’’та толада’’.

Ябто

Ханена есанд’ ябто еремы. Ябто ханенам’ манэць, ня’’лыторць пэй:

Няхар’’ ю’’ синдтет по’’ тяхана школамдо’ ёльцевы’’

Илевахана тоходанава ӈарка сер. Хусувэй хибярир’ си’’ив пода панась школан’ тэворӈа, тикахад’ сян по’’ ямбан таняна тоходанасьты. Маня’’ яханана хусувэй ӈэсыхына, округна еркы маркана школаха’’на ӈацекына манзаямдо’ теневана’’ тохолкода’’ тохолабидо’.

  Няхар'' ю'' по'' ямбан ӈацекы''  тохолаби

Маня’’ яханана си’’ив ёнаркад’ вата нянэй ненэця’’ иле’’. Таӈок хибярихит’ валакада ёнаркад’ ватава хойхана мюсерӈа’’. Пыдо’ нянэювна харто’ иламдо’ мэта’’, харто вадавнандо’ лахана’’, харто’ паӈгудо’ теневана’’.

Мария Бармич манзаяда ӈока''

Маня’’ яханана’ хусувэй по’ ненэця’ паднава сер’ нямна лахарё мэцьтыва’’. Ненэця’ вада нерня таневам’ ханярина таслабсетыва’’. Валакада, вадава хусувэй по’ таськури’’ миндарха’. Иб’ ӈод, ӈацекына вадамдо’ тохолабидо’.

Хаювы по’ пудана ирийхана вадана’ нямна хамандавы ма’’лёван’ нянэювна ненэця’ вадава нерня’ пэртя нява, ӈарка тохолкодава Мария Яковлевна Бармич’ нертеймэвна нись’ тур’’.

Санкт-Петербург’  маркана маня’’ округханана сяӈгова илевы’’, манзаравы’’ хибяри’’ тянё ни’’ӈа’’. Ханяӈэхэна пыдо’ ӈобкана ма’’люрцеты’’, ӈобкана хуркари’’ танеда серудо’ таслабсеты’’.

Этно-культурный центрхана манзарана’’ нина’’ ӈарка манзаям’ сертамби’’. Таняна манзаранина’’ хуркари’’ тенз’ хибяри’’ культурам’ нерня минревахана тарана серу’’ таслаби’’. Тикы’ хавна «Заполярьем’» нюбета ЛитОбъединение’ паднаван’ харвана’’ хибярина няюв’ манзара.

Лимбя ирийна тетимдей’ яӈганя яляхана тарпвы’’ газетана « Ӈэ’’ли ӈая тар’’» сюдбабц нюртей’ пелям’ толадаць’’. Сюдбабц яб’ ӈэ’’нив’. Тюку яля’ тамна ӈопой’ пелямда толада’’.

Тикаринда’ӈо’’ ваӈгари я’’мана пыди сюрбаяха’. Тайнани’ хунанани’ тёрсавэй’’ Сюдбя ирини мят’ тюдамнё: - Ирикэхэюн хадакэхэюн мэкацядамди минредамзь, хади’’ни поӈгад  ӈэдараӈахаюн, ӈахакавахана ниванӈгабяха хань.

Я’ сяр ниня’’ хуркари’’ тенз’’ мэта хибяри’’ иле’’. Хусувэнд’ харто’ вададо, харто’ лаханакудо’ таня’’. Маня’’, нянэй ненэцяӈэ’, хари’’ лаханакуна’’ тянё вуни’’ ӈа’’. Ханяӈэхэна луца’’ мэкад’ лаханако’’ ненэця’ вадан’ сертабасьтына’’. Мария Яковлевна Бармич «Пыря табековна» лаханаком’ тарем’ падвэдась. Тикы лаханако’ пелям’ толара’’, тикахад’ лаханаковна падтавэм’ сертада’’. Манзаида’ някуна’’ ӈэдараида’’.

Ваеравы по’ яхана яндахат’ турта’’ мядондина’’ ӈокаць. Хуркари’’ яхад’ хибяри’’ округхана харвась ма’’люрцеты’’. Нянэй ненэця’’ ӈод’ танесеты’’. Ӈарка’ пэвдэй ирийхана Саля’хардахад’ турта’’ мядондина’’ таняць. Ӈопой тарця не Елена Хабиевна Уфимцева.

Пыда хэвхы округхана иле, ӈока по’’ ямбан харта яхананда культура’ серу’’ пэрӈа. Елена Хабиевна - « Заслуженный работник культуры Ямала» нювм’ мэта’’. Няръяна март’ турмахана тарця лаханакурмами’ танясь. Толара’’, нями’ ӈаву’’ хэтась. 

Маня’’ округханана си’’ив ёнаркад’ вата нянэй ненэця’’ иле’’, таӈок хибярихит’ валакада ёнаркад’ ватава хойхана мюсерӈа’’. Тарця хибярина вымна мюсерць’ тэхэ’’на’’ манзара’’. Хасава’’ тыбэрӈа’’, нехэд’ мяд’ манзая’ пере’’.

Страницы