Вы здесь

Ялумд’’

Таддикахад’ тарем’ инзеленандо’ ӈари’’ ӈаркамбовна ма’’нив’: - Лакась Пукэй! Тикавахана сюдбя’ нюдя ню ӈэта ни’ санэй’’. Тикы няндо’ сана маним’’: - Некэй’’! Хэхэвов! Нылека товондов!

З.А. Двойникова

Округханана хусувэй ӈэсыхына ӈарка хибярина’’ иле’’. Мал’’ пыдо’ хари’’ яхананда соясь, илевандо’ ямбан манзараць. Теда, варёмдо’ мэць илевамдо’ минредо’. Тарця хибяри’’ Индига ӈэсыхына тянё ни’’ӈа. Ӈопойдо’ Зоя Алексеевна Двойникова. Тиман яхана соябэй, нюдяко ӈэванда мальӈгана ӈока небянда, нисянда няюв’ вымна мюсерӈась.

 

Раиса Яптунэ падвы

Вэба ирыхад пода мале селбита няю сюрхаледа.Танта ваера. Хусувэй яля’ тавна хув’ тецьдя’’ сах’’ ворӈа. Неро’ вэба’ мерця’ сер’ сарё тэсдаре’ ян’ тэсна’ то’’олха’’. Хохорэй иры пуданахна мале янта’’ серма тахруваӈэ ханӈа, ӈув’ янамбовна хаӈга.

Сывы ялэда’ навэд тальня миӈа’’. Сисако’, либирёко’, тохотабцо’ ӈэдакы мале’’ сеня’’ ӈана я’’ ӈыл лыӈгарэйдаць’. Я’’нийм’ вэба Иры пуданахна янабовна сыра тонтаба пяӈгуда. Выӈгана вадёдана пюӈгкоця, нерокоця, паёкоця мале ӈана вэбаси’’ вэрцорта, сыра панэдамдо ӈатена толха’’.

Саля’хардахана Елена Тимофеевна Пушкарёва иле, нянэй не, харта тензда Лапцуй. Илеванда ямбан ненэця’ вадам’ тю’’у минрена не’, ненэця’ фольклорм’ ма’’ламбада. Ма’’лавы’’ манзаида книгаӈэ’ сертамбида. «Пухуця нюи» лаханаком’ нябакоданда падвэдась, нюртей’ пелямда толара’’.

Валентина Чупрова

Сидя юкад’ вата по’’ тяхана Варандэйхана илевы’’ нянэй ненэця’’ илевась округна еркы’ март’ тоць. Хибяхова’’ тамальӈгана харвась’ товакы’’, хибяхови’’ ныхыри’’ тюкон’ тэвравакыдо’. Ӈэсымдо’ таладось, лавкамдо’ сусададось, свет’ ӈэсынандо’ яӈгусь, хибяри’’ манзаяси’’ хаиць. Ханзер’’ илеӈгун’?

Хаювы манзаида’ ӈока’’

Харта’ ямда’ мэневы, харта’ илевамда’ нерня тидхалембавы хасава, падтаӈгода ненэць’ Николай Апицын Индига’ ӈэсыхына илесь’. Тиман’ выӈгана мюсермы’ ненэця’ ню. Несяда, небяда илеванди’ ямбан хойхана илеӈахась, таняна хасава нюкцяди’ соясь.

Ӈахы’’ похот’ выӈгана тарем’ миӈа’’: хасава’’ тыдо’ лэтбасеты’’. Пыдо’ нядандо’ нянэювна мято’ тер’’ ил’ пере’’. Тыбэртя’’ хусувэй серкана сямянд’ нядаӈгодаӈэ’ тарана – не.

Ӈэсынандо’ манзарана лекарь’

Округханана Выучейской нювм’ нюбета ӈэсыкоця’ таня’’, ниня’’ ӈарка ӈэсы’. Ӈэсынандо’ юр’’ вата’’ хибяри’’ иле’’. Ӈокаюв’ хибяри’’ тикы ӈэсыхына со’’ямахадандо’ пилибт’ иле’’, тикахана манзара’’. Хибяри’’ харто’ ӈэсымдо’ ёльце’’ мэнедо’, тикада хусувэй серкана ӈади’’.

Паднана нява М.И. Талеева

Яханана паднана’’ ненэциена тянё ни’’ӈа’’. Луца вадавна паднана таня’’, ненэця’ вадавна паднанина’’ теневына’’. Матрёна Ивановна Талеева тохолкода, паднана. Тюку яля’ «Вы ӈодя’’» лаханакомда толада’’.

Вы' якоцява" мал' тасехэйӈэ хая. Ӈэрёй пирибця вымна яда, янда’’амна сырӈа. Пыда тасезэй имбытадм' сервы. Нерданда Мерця няби Тецьда ядӈаха'. Мерця халэвко ембдярм' сервы, Тецьда нумлаха ембдяро' мэ’’ӈа. Пыди' Ӈэрёй' хэван тоӈаха', пыда нянди' маймба лахана.

Ӈэрё: - Саць ӈоб’’ яндаха’’на паской, я саць паской,  тасехэй, мань тарем’ сертав’’! Нянанди' сава?

Параӈода’ не манзарана’ мякана илекари сер’’. Сита ӈавламби, пин’ хан’’ла. Илеванда сер’’ ӈобо’’ манзеты: - Параӈода’ солдат няхар’’ нядахава нядэйнась. Ӈобкартадо’ нись ха’’. –Ӈули’’ сиякан. Ӈобкарт ядэро’’мар яӈгусянё’’. Харад’ поӈгана етри’ лаханакурӈа’’: - Сидна’’ ӈоб’’ ябта сер’’ луца нядабись. Хыбяхартава’ нись ха’’. Нерде хэб’’на’’ мэкада сэр’’ юнось. Нябимдей’ париденя юнось. Няхарамдэй няръяна юном’ мэ’’ӈась. Хыбя ӈэдакы?

Маханий’ тохолкода Анастасия Филипповна Апицына

Вэба ирийна нюртей яляхана округна школахана тоходанна’’ ӈацекы’’, тохолкода’’ едэй тохолкова’ помдо’ пядось. Нерняна сиддо’ ӈока’’ мэкад’, сава сер’’ ӈате’’. Ваеравы ирийхана мань’ Индиган’ тэворӈадамзь. Тикы ӈэсыхына илена’’ хибяри’’ няюв’ ӈокавна лаханакурӈамась. Ӈопой тарця не’

  М. Г. Хатанзейская Усть Кара ӈэсы’ школа  директор’

Хусувэй по’ пилю’’ ирий пудана яля’ мальӈгана округна еркы’ маркана тохолкоди’’ ма’’лёва танесеты’’. Тюку по’ ӈод тарця конференция’ маркана ваерась. Округна тохолкода’’ ма’’лёй’ манзаямда пилю’’ ирий’ сидя ю’’ си’’ивумдей толыркана пядась.

Едэй словарьм' мядонзэйӈэ ня’’мава’’. Луца’ вадахана тарця вада’ хара таня: «Сямянахат сава мядонзэй – тикы книга’’. Тенад’ мань нянан тарця, книгахад хусувэй таранам’ хова пир, тарабата ӈани’ толаӈгур. Манзъяхана мэта книга’’, мирто’ яӈгу, книгаси’’ манзараб’’ сиби ни ӈа.                       

Та ер’’ яля’ пуд няби яляхана ЛИТО «Заполярье» нермпэртя нян едэй книгам’ тась. Книга тарем’ нимдевы: «Неян вабц’ вада’’». Юнета профессор’ М. Я. Бармич падбэй нив ӈа’. Минханда Санкт-Петербурган’ мобилкавна Мария Яковлевна ня’’ лахана пяв, юндалтамбив. Пыда нян тарем’ мась: «Тикы словарюв  ӈахэт падбивась. Книгаӈэсь Мария Афанасьевна Рачинская тюку по’ сертадась. Пыда, «Алмаз-граф» издательство’ ерв, теда’’ хэвханан ӈамды. Едэй сертавы саць ӈарка «Русско-ненецкий словарюв» та.  «Неян вабц’ вада’’» книгам’ небян нюм’ яляхана нян тюледась. Пыда соя’’махаданда юр’’ по ваера.

Я’ сяр ниня’ хуркари’’ тенз’ мэта’’ хибяри’’ иле’’

Пилю’’ ирий хасуюдимдей толырта ӈарка яляӈэ’ таславы яля. Я’ тиӈгэвна хуркари’’ тенз’’ мэта ненэцие’’ е’’эмня  таславы’’ яля’. Ёнар’’ хасуюёнар’’ хасуюр’’ тетимдей по’ ӈарка пэвдэй’ ирий сидя ю’’ няхарамдэй яляхана ООО Генеральный ассамблея’ тарем таславы.

Страницы