Вы здесь

Ялумд’’

Пихина вэва нум’ выварӈа. Сата мерця сюдарць мя’’на’’ хэвувна сюра посарӈа, еяна’’ ӈадпи’’.

Нюдякоӈэ ив таӈга

Лате’’э мякэйнанов’’,

Сядэй сюдбабцамэй

Ӈари’’ ханабатов.

Сейковэй, сейхавав

Ӈод’’ нянаӈэй’’ мэю.

Тарця вадахана сёнзяков хыно’’ӈов, ихинан мань ӈани’, хад пухуцякоход пинвав тарця сёхона ӈаха’’, хэвня ӈэдарамбив.

Маня’’ округханана санаторно-лесной школава маля ӈока по’’ ямбан таня, таняна округна ӈэсыхыт’ товы’’ хануй’’ ӈацекы’’ пыдадо’ савумдамбавандо’ мальӈгана тоходансеты’’. Ханяӈэна сян по’’ ямбан илесеты’’. Тарця ӈацекы’’ тянё нисьты’’ӈа’’. Пыдо’ няюв манзараидо’ теневана’’ хибяри’’ манзара’’.

Я’ хой ниня ю’’ мя’’. Ӈэсындо’ ервота Сидя Сэрм’ Мэта. Ся’’ны ӈэбта ӈод’’ ӈэсындо’ ервота поёрӈа. Харасяда ян’ ӈэдалэй’’. Неранда няна ӈоб’’ мя’’. Мяд’ хэвхана ю’’ ванде’’э. Сидя Сэрм’ Мэта ханамда сярада. Мят’ яда. Сырада салмуй. Хуерябт вэн’ яда’’ма, ты ядамахарт яӈгу. Мят’ тю. Мякана вэсокохо’, пухуцяха’ ӈоб’’ ёхорт’ ӈамдавэхэ’. Едэй товы хасава вэсако’ си’ няӈгы хэван’ ӈамды’’. Вэсако ма: – Худ ядэртан?

Р.И.Канюкова со’’яма яля

Яханана тарця хибярина ӈока , хуний илевандо’ ямбан ӈокавна манзараць, маня тарця хибярина теневына’’, танейна’’. Со’’яма яляндо’ тось няндо’ сейхад миндя’’ вадина’’ мэцьтыва’’. Тарця вади’’ тюку яля Роза Ивановна Канюкован’ мэтадм’.

Мел’’ хибяри’’ ӈани ма’’лы’’

Ты’’ сие ниць ирийна сидя ю’’ няхарамдэй толыркана Москва маркана «Сокровища Севера» нюбета Международной выставка манзаямда нэӈгуда. Тюку по’ тарця выставка хасуюдимдеймэвна ваераӈгу.

Хуна санавами нивэв хамэда’’. Нанако папами сидя падухата лабцарибтав. Мань ханаӈав: – Няв папаков, нядахаваданд вунидм’ хаёд’’.

Ӈамгэмда харамда ваде’’ливнандм’, Тысъя вэсако’ ӈэсын’ тэвына’’. Не’ ервкоми Тысъя’ ӈарка ню неданда мэда. Ӈари’’ маньзяван ху’ хэвнядм’, нянандо’ иледм’. Хад по’ пеля иленярахава’’. Хув’ юркына’’ Тысъя вэсако’ манзь ханада: -Вадавэв нюв, сянд ӈопойриӈэ илеӈгунди. Пулэнд хэвад пюбна’’ саванё’’.

Ямдо’ мэнена’’ ӈэсына иле’’

Маня’’ округханана ӈокаюв хибярина ӈэсыхына илена’’. Ӈэсыхына илена’’ нина’’ харто’ ямдо’ сахарамбась илевамдо’ минредо’’. Ӈод Харута ӈэсыхына. Тикы ӈэсына си’’ив юр’’ мян хибяри’’ иле’’ – луца’’, ненэця’’, нысма’’ нись поеларамбю’’ ӈопой ӈэсыхына иленадо’ мэ’’ ӈадо.

Ӈопой манзаям’ минрена’’ ( сятаняд нябимдей М.Я.Бармич)

Мария Яковлевна Бармич тохолкода, Почетный профессор РГПУ имени Герцена, кандидат филологических наук, ӈэрм’ яхад товы’’ ӈацекы’’ теда ӈод’ тохоламби. Тюку по’ Мария Яковлевна синдтет ю’’ пом ядтамбива’’. Тарця ӈарка яля’ ед Санкт-Петербург маркана институт народов Севера мякана Международной конференция «Уральские языки в синхронии и диахронии» ваераӈгу. Яндахат’ хибяри’’ тута’’.

Няръяна маркана ӈока теневана’’ нина’’ иле’’, хуний нядана со’’яма яляханандо’ сава вади’’ намдувнда’’. Ӈокаюв’ тарця нина’’ маля ӈарка хибяри’’. Пыдо’ илевандо’ ямбан ӈокавна манзаравы’’, теда маля нись манзара’’ тэри’ тарем’ ӈамгахэрт’ нись пэр’’ нисьты’’ ӈамдю’’.

Сиднтет по’’ тяхана округханана Заполярный районва ӈадимясь, со’’яма яляданда ты’’ сие ниць’ ирий тетимдей толыр’’толы. Заполярный район’ ӈэвахана мэнаӈэ’ нюртей яляхат’’ Александр Безумов манзара.

Округна ӈэсы’’ малӈэ’ районан’ таславы’’. Тюку по’ округханана илена’’ хибяри’’ район’ сиднтет помда ядтаць.

Ӈопой серм’ минрена’’

«Илебц» театрхана сянакода’’ нина’’ ваеравы ирийхана Несь’ ӈэсын’ тэворӈаць, таняна илена’’ ненэцие’’ нито’ няюв ма’’люрӈаць. Несьхана ӈока мел’’ хибяри’’ иле’’, пыдо’ ӈуданато’ сертавы’’ манзаидо’ культура’ хардахана хамандавы выставкахана манэ’’лабтабидось.

Ӈоб’’ сидя яля’ ваерахава ӈарка’’я не’ ня’ ӈани’ тэхэ’’на мэвэни’. Нями ӈамгэ тикы’’мана тэри лаханаку. Ӈани’ тарем’ ма: – Теда’ тай’ сыркар’’. Ӈока ты’’ поӈгана малк сюндым’ нирав’ мание’’. Нюдя нинеками илеванда мальӈгана малк сюндым’ юр’’ ты’ тяха’ ёӈго’’-лисетыда. Малк сюндым’ яркахавабат’ ханя сава ӈа’’.

Мань тарем’ мадм’: - Ярколахава ехэраеӈадм’. Ет’ хортанакэв.

Т.А. Вылка – мядм’ манзаям’ пэртява

Вылка Татьяна Александровна округна Ӈарка яхана мюсерта’’ ненэцие’’ мякана соявы, хойхана вадювы. Хой’ илм’ сававна теневада, ӈамгахэрт’ нись’ пилюс’’ теда ӈод’ нянэй мякана иле.

Хусувэй по’ нара’ тось Москва маркана ӈэрм’ тенз’’ мэта ненэця’’ ма’’люрцеты’’, тамальӈгана ВВЦ мат’’ ю’’ хасуюдимдей павильонхана хуркари’’ сер’’ танесеты’’. «Кочевье Севера» нюбета фестиваль’ манзарасьты’’, хуний яндат’ товы’’ ненэцие’’ культурам’ манэ’’лабтабасьты’’.

«Ханебцёна» сидя поданда’ хая

Сидя по’ тяхана округханана тамна ӈопой фольклорный коллектив’ ӈадимясь. Нянэй не’’, ӈокаювдо’ Нюдя яхана со’’явы’’, вадамдо’ теневана’’, харто’ тенз’ ненэцието’ культурам’ тю’’у пэрман’ харвана’’; хадунато’, иринато’ мэ’’мы’’ хынс’’ тенена’’ ӈобкана ма’’люрць’ пядонзь.

Страницы