Вы здесь

Хуркари’’ вадавна падвы’’

Ниди’ нядабась ӈарка манзаи’’ сертабихи’

Архангельск маркана литературной музей таня, таняна нермпэртяӈэ’ Борис Егоров манзара. Музейда ёльце сомбой, паднана’’ нямна ма’’лавы’’ ӈамгарида ӈока’’ма’’. Теда Б.М.Егоров тамна ӈопой книгам’ ма’’ламби. «Я помню чудное мгновенье» А.С.Пушкин падвы стихм’ хуркари’’ тенз’ хибяри’’ вадан’ сертамбида. Ненэця’’ вадавна ӈод тарця стих’ сертавы. Роза Ивановна Канюкова ӈокавна Егоровм’ нядабидась, ӈобкана ӈока манзарасьтыхы’. Манзара’’мити’ нямна Роза Ивановна тарця вади’’ падась. Нянда ӈарка вадам’ хэтбидм’.

ӈока вадан’ сертавы

Ңоб” «Няръяна Вындеркана» А.С.Пушкин’ вади толадм’. Ихин минханда ненэй тамна пяк ненэця’ вадавна Анна Кернан’ падвы вадида ха”мыд”.

Б.М.Егорован’, Архангельск маркы литературной музейхана манзаранан’ сборникм’ падвы е”эмня сидя по’ Я планетахадна” хуркари тэнзм’ мэта” хибяри” харто’ вадавнандо’ падвы тикы стихм’ ңэдараць. Нярьяна Март’ тоба”н мале сидя юр” ватамбоясь.

Ненэця вадавна ңод маня” яхадана”, Ямалхад, Таймыркад Архангельскан’ стих” ңэдарабэяць. Тикыд ти”:


Антонина Неняӈг падвы

Мань ңэли лакариком’ тенев

Мань ңэли лакариком’ тенев

Ирняни пыдар ңадимянась

Саць мерета сидяңгэңэ,

Ңули” иңута сядотаңэ.

Маям’ мэць вэва ими пунсись,

Няркнавана сямян сер” муңгад,

Сомбой сёкоцяр понарка сось,

Манэсымыд юдебцуць хомбивась.

По” миңаць. Лыбанана мерця пос

Ңавхы и’ ңуни” нидяв тэй”яс,

Саць сомбойко сёкоцямд няби

Нум’ серма манэсымд юрынась.

Хэвняна, пэвдя сярвахана

Янамбовна ялэни миңаць.

Хэхэсипой,яертярцяси”,

Ярсипой, илсипой ,мэнеси’.

Теда’ими юркабтавада:

Ти пыдар ңани” ңадимян,

Саць мерета сидяңгэңэ,

Ңули” иңута сядотаңэ

Сей саць маймба тояр”нив’

Е”эмнянда ңани” ңадимясь

Хэхэкода, маймбавада,

Илда, ярда, мэнебцовада.


Валентина Няруй падвы

Тюку теэнд’ сит тенеңадм’

Сеня’ хэвы ялэ тюку теэнд’ сей’ тенеян:

Тамальңгана нерни’ ня”ад тарем’ нись тоса”

Тю”уй сюрням’ хамо”ланадарев’

Янамбакована ңадимянсянё”.

И’ саңговоць ям’ нись хомбю”

Няркнана сей мунзи” ңатена,

Сейхад ңэда мэ”мы вадид юнрана” ниңа”,

Сомбой сял’ нема ёрхана ңоб” ңадиберңа.

По” харто’ миңа”. Мерця’ тотрев’

Няркнана ил’ ини ядэроми ланомдаркаяда,

Ңаво” пиркакана вабцанд хараком’

Сомбой сят, сят сермакоцям’ юрыбюлъян.

Ңыхы яхана пэвди” поңгана

Хураси” хэхэси”, ила’ саирци”,

Сэв хайласи”, индани” иланси,

сей’ хамзаваси”

Мэтини’ ялэни’ мунзи тяха’ миңа”.

Им’ тарем’ мэсь сава яля” то”.

Тэри ңамгэдарев’ мидертадрев’,

Тю”уй сюрням’ ха”моланадарев’

Нерни’ няад ңани” ңадимян.

Савва яля” то”, маймбада сей ладада,

Нядаңгода хэхэ, мер” нярканава,

Ңоб” миндя ил’, маймбава, яр,

Сеян’ хамзава тикавна ңадимя”


Нейко Янгасова падвы

Нерни’ няд сэвани’ вакан’ сит сэвте”мям’,

Сэв вэ”хэ”мя мидертядарев’ ңадиво”мамд,

Хуна манэцяда, и’ хэбиле”мям’,

Тю”уй сюрням’ ян’ ха”молана,

Саңони ха”амам’ тенд тенев.

Тикы’ та”альня’ мэтами сейми

Лэмбараханани таңгам’ ни хомбю”.

Тю”уй сюрням’ ха”амолана сят

Нема юдэхэна ңоб”кад хомбив,

Еванзада вабц хаха”нани со.

Тарем’ мэнахани по” ваера”.

Сейни тарабцу, сёнзя тахаңгами

Ини ядэро”ми, вадит хэтыро

Тянёмбовна юрыбюлын.

Вэңгори яхана ханзоси” иледм’,

И’ вэваңэсь, сёнзя тахаңга,

Нись ена, сянда ни юңго,

Яля” хайна”, тароси” иледм’.

Теда’ тедахав’ ңани” илелъяв”.

Сэв” вэ”хэ”мя мидертарахан,

Хуна манэцяда, тю”уй сюрням’

Ха”амолана ся”ал

Саңони малан’ ңани” ңадимя.

Сит мание сёнзями таңгамъй”.

Хусувэй яля ханзодамда хо.

Мэтами сейми,

Лэмбараханани ңани” лымбаралъй”.


Ольга Докучаева падвы

Чуки чедят шиты чединат’

Шахы каймы тыңку,

Чам чедят Мань чедидян:

Нел,ай няңат тал,ям’ ниш тоса”

Чувы шул,нам’ каматапнан’

Дянапокумана хаңол, ңычимел,шту”.

Ңыман Мань вяпхай тапатамы ңэпта

Л,атнана шейди мунши” ңэтана.

Метал, Мань дютыхий

Ңоп ңычимял,я.

По” миндя.Шоншай мюня ңайта

Вивимэй неди, поңку яандята,

Ңамы” пил,канна вапсант кал,ам,

Шатутаку шатм, кул,ка ңаймям дёл,пёл,ңам’.

Дехал,Ани дяхана, пэмчапоңкна

Кул,каши кэхэши, дил тыл,и л,экташи,

Хэм виши”, дилши, шит камсванши”

Мэчей дял,иди’ дянапокумана”

Мимал,имтуң мэңа.

Тыл,и ңамэталям’ мэш, шонтакой шимя”

Тыл,и ңамгэтал,ям’, мэмпётатл,ам’,

Чувы шульнам’ каматапнан’

Нел,ай няңат ңай ңычимян.

Хома дял,я” тоңа”,

Майпёта шей, шей летата,

Нятакота кэхэ, мел, нятакол,

Ңоп минта дил” хэм вичи чем,

Шедяй” камсна чикимана то”.


Тюку стих’

А.П.Кернан’ падвы

Мань тарцям’ ихинянэй тенем’:

Нерданэй пыдар ңадимян, Мал’ сядотахат сядотав,

Ханяд лэркабтэй ңадимянэй,

Пыдар сямяндэй паскоян.

Ңопори ивэй вэва ңэсьты.

Сата хурсада мальңгана,

Лимбика сёрэй понэй сосьты,

Неман сядута тюңга.

По” миңаць. Тикы вэва по”я”

Мальңгана ин пу”лэрэин,

Лимбика сёрэй тикахана

Нум’ тавы сидяңг юрэин.

Хэвний яхана, пэвдяхана

Ялин янабовна хайнаць.

Пунрёваси”, маймбаси’ ялякони

Хайласи”, илерси” миңаць.

Ивэй саваңэ хэсей пябта:

Пыдарэй ңани” ңадимян,

Ханяд лэркабтэй ңадимянэй,

Пыдар сямянэй паскоян.

Сеюв тикахад маймба”нивэй

Мань е”эмняндув няңгарма

Нумд’ сава иңу”, пунрёвавэй,

Илебц, хайладув, мэнелва.

Роза Канюкова 2012

похона падвы


Ненэсянда ңо” 2012 похона сидя не паднана ня” лаханор”мав танясь. Нянди’ енамась. Няхарамдэй не ненэй вадавна падада, сававна падада. Мань падвэн хавна мал’ падна”ма 2013 похона Архангельскан’ тобэй”.

Ненэй вадавна пад”нами маниехэваб мама мян «Ңоб” сер” нямна саць ңока мэкад, савамбой, лимбика сейхад миндя” вадаха”на лаханава мян».

Савомбовна сыркаваб пяк’’ (нещаңг) вадам’ хамадава мян.

Тидта Архангельскхана ңобтарем’ манзаяси нимась ңамдю’. Финн’ калевала” нямна манзая тамна ёльцевндавэй. Сентябрь’ пудана яляха”на нибтя октябрь’ ирийхана таня’ хантам’. Тюкона ңод” манзаядув ңадимы. Манзаяханан, илханан хар”н ңацекын си”ми нядамбасеты”. Нюв, Канюков Алексей Васильевичув, экономикахана серо хамадамбада, округна” Администрация’ манзаям’ сававна теневана, Администрацияхана пон манзарабэй, ненюв Барачевская Нина Васильевнав, нермпэртя,” ңаркта” поңгана манзарабэй, нюдяко ненюв Сорокина Ирина Васильевнав, ңоб” логистической компанияхана ңарта ңудаңылыңэсь манзарана, малмбою” мань си”ми лэтрамби”, мал’ нян нядаңгу”.