Вы здесь

Нисянана’’ ӈатеваць

 Р.И.Канюкова – сайнормы похо’’на  ӈацекы’’ ӈэвы нида’’ падвы’’

Ёнар’’ хасуюёнар’’ тет ю’’ нюртей по’ товы’’ сайнорман’ маня’’ округхадана хасую’’ ёнаркад’ вата хибяри’’ хаяць. Нянэй ненэця’’ хусувэй выӈгад’ хаяць. Мякнандо’ недо’, нюкцидо’ хаиць. Мария Андреевна Семяшкина сайнорма по’’ мальӈгана ӈацекысь. Саю’’ похо’’на ханзер’’ илевамдо’ илеванда ямбан тенедась.

Таӈы каникул’’ мальӈгана ян паха’ вархана илеваць. Небянона’’ халуманзь хэсьты’’. Сидя-няхар’’ яля ёрцеты’’. Ӈодя вадёб’’нанда мараӈгымась хэсьтыва’’. Небянона’’ масьты’’: « Самолёт’ муно намдбата’’, я’ ни’ пыдеркая юсебта пэрӈада’’. Маня’’ ӈань юрхалцетына’’, мяд’ няӈэн’ сюрбасьтыва’’. Ӈани ханяӈына’’ мараӈгахартамда хамдарабтасеты. Ма’’лабэй мараӈгава’’ Александр Голубков мэсьтыда, мараӈга таӈэ ӈаврадо’ тасьты. Ӈоб’’ мэва’ немзя самолет понъе тирӈась. Хибярина’’ тю’’уй Шар ӈэсынд’ ма’’лэяд’’. Маня’ ӈань таня’ хаява’’, хой’ ни’ танэйна’’. Малмбою’’ таняна мэва’’. Няна’’ тарем’ маць: «Бомба моёпа пябто’ яв ит’ санарӈада’’.» Ненэвна ибедоркаваб’, бомба’’е ит’ мобэй ӈэсь мян’’ӈась. Крестсавэй самолёт тирӈась, тирӈась, тад тикэхэд сэясь. Ӈопой пи’ ниваць хоню’’. Пи’ ямбан’ пендарта мун’’ соць. Ӈа’’ена пароход’’ миӈаць. Маня’’ мал’ ембдываць, ӈатенаваць: ханя’ нензхалтына’’, манзадаӈгува’’.

Тю’’уй Шархана баня танесь, валакада ӈаха’’на ӈась. Байна’ тяхакуна то танесь. Тикы тохона купайсяваць. Тикым’ сававна тенев.

Сямянхат вэвако сайнорма’ похона, тетъю’’ няхарамдэй похона, саць ядембись.

Ты’’ падець, то’ иканя хабтюрӈаць, енгаць. Каникулкат сидна’’ тэхэ’’на тамна ӈанохона тэврасеты’’. Ӈоб’’ мэва’ пахавна ӈанохона миӈава’’. Мерця я’’авлы, не’’ Тю’’уй Шархад Тасиний Шар’ ӈэсонд’ лабита’’. Лакри’ китраха ӈарка’’я халя ӈадимя, махада пилараха. Маханда сивна и’’ хамдумби. Маня’’ пинава’’. Няна’’ масьты’’: «Мунзида’’, нёда’’ хурцу’’. Нись тарем’ ӈанова’’ пилеӈгу.» Табседехэд нись ӈаха’’на сян мя’’ нусь. Тикы мякат’ самляӈг тым’ ӈэдарасеты’’. Ӈэдалё сидна’’ яха’ ӈэсонд’ тэврасеты’’. Сеӈгсетыва’’, тад нерня’ Табседе ӈэсонд’ ӈанохона минресеты’’. Ӈоб’’ мэва’, хаерэця май’ яляхана сян явна лядсуй пахам’ ӈэдалё мадава’’, Тю’’уй Шаран’ тэвына’’. Няби яляхана сырӈава’’: паха салабаси, салабада ямд’ хэвы. Салаба сатакувна ляд’’мы ӈэвы ӈэбта ит’ пакалць мян’’ӈаваць. Сейкуна’’ пинаць. Май’ хасуюдимдей яля’ нямна юн интернатхана’’ хув мерувна тось. Хусувэй нё няӈгарма сер’’ «Победа! Победа!» вада сось. Тарця сава серт’ саць майбиваць. «Мал’ школан’ хаяда’’!» Вади намдхава школан’ сюрбына’’. Ян ӈопойко радио тохолкоди’’ комнатахана танесь. Тикы нюдяко учительскойхад сайнорома’ ёльцева’ нямна, Ӈарка победа’ нямна вади намдаваць. Тикы яляхана сидна’’ сававна ӈолаць.Ӈарка’’ хибяри’’ ханзер’’ ембдёса’’ нив тене’, ӈаво тад тикэхэд пэрца’’,ӈаво вадеца’’ ӈобтарем’ нив тене’, валакад ӈаврахавава’’ саць ӈамнелысь. Мал’ маймбиваць, нисянона’’, някына’’ мякто’ салтыд’’. Небянона’’, нябакуна’’ мяд манзаярим’ пэрта’’, тыбэртя’’ харто’ манзаидо’ харто’ тидхалембаӈгудо’. Илма’’ ӈань савумда. Нехэ’’на нензяларка ӈэӈгу.

Ненасянда ӈо’’ тарцясь. Ненэця’’ мякато’ вадмбой’ турӈаць. Ӈарка не’’ ӈацекы’’ нян маць: «Нисямд маркана манэ’’ӈаць, валкад тута». Ти, мань пилибт’’ ӈатенам’. Нисяв тадькэд ӈэдалё пахавна тось. Школан’ си’’им тэврась. Маймбабцон малда яӈгусь. Алексей’ нися так мяканда пахавна яда товысь. Ӈоквадо’ нидаць салъй’’. Война’ пуд ненэця’’ тет хабартам’ хадаць, ӈэсындерха’’ тярӈадось. Хабарта еремда, хусувэйян’ еданда терӈэ тэвӈгу’. Паха’ тяханяна халэв’’ ӈо’’ таняць, не’’ таняд сар’’ню нернзяӈгана тасьты’’. Са’’рнюд ӈарка’’, сензарюй’’.

Война’ пуд Тю’’уй Шархана хардаха’’на илеваць. Хибярина’’ нята илець.

Тев мальӈгана тамна паныта, мальцята, няк пибита ядэрӈаваць. 1947 похортана Няръяна Март’ тарем’ ембдё, фанерахад хари’’ сертавы чемодансавэй товаць. Сидна’’ Авенир Авенирович Торков ядтась. Пумнанда мимана сер’’ табрим’ пу’’лабтамбиваць.

Тадькэхэвад луци паны мэ’’ӈаваць.