Вы здесь

Ялумд’’

Москва маркана XIV международной фестиваль «Русское поле» ваерась, таняна округна’’ этнокультурной центрхад мел’ няхаюна’’ манзараӈаханзь.

Тарця ма’’лёва хусувэй по’ танесеты, таня ӈарка яна’’ си’’ив ю’’ регионхат няхар’’ ёнар’’ мян’ мел’ хибяри’’ манзаидо манэ’’лабтаванзь тэворцеты’’. Хибяри’’, хуний харто яндо историям’, культурам’ теневана’’, хари’’ сёдо, хари’’ тэнздо ӈавори’’ лэтбада’’, декоративно-прикладной творчеством’ тю’’у пэрта’’, ембдяро сэдбада’’, ӈавар’’ сертамбада’’.

Каждая работа Павла Выучейского несёт свою историю / фото Из архива «НВ»

Маня’’ яханана’’ Павел Выучейской теневана падтаӈгода. Пыда нюдякоходанда пили’’падтаӈговы ӈэсеты, тарем’ харвабтана серта иланда серӈэ’ хаясь. Пили’’ падтаӈгосеты, ӈокавна манзарасеты, тарем’ харта нюмдамда’ сертась.

Нянэювна падтаӈгова серт’ ханяхартахана тоходанавада яӈгу, ивнанда ӈэда манзаяханда Павел Алексеевич харта тоходанась. Искусство история’ нямна падвы литературам’ толабись, нюбета луци’ ӈарка падтаӈгода’’ падвы’’ манзаи’’ манэ’’сарцеты, тарем’ еримбнанда теневана’’ падтаӈгода’’ выставкаха’ тэворцеты, тикы поӈгана харта пили’’ падтаӈгосеты.

Николай Ильич и Екатерина Александровна Выучейские ветераны СПК «Харп» / фото автора

Ваеравы си’’ив маттамдэй яляхана Тыбэрта яля Красной ӈэсыхына ваерась. Таняна илена’’ хибяри’’ хойхана мюсерта’’ нито’ хэбидя ялям ӈатедонзь, хамякуць.

Ӈэсыхынандо хувэхэд яндаха’’на’’ музыка’ мун’’ соць, тикахад хусувэй хибяри ихина савась, мал’ ӈарка ялям мэ’’манзь ятналыдаць.

Тюку по’ СПК’ «Харп» е’’эмня юбилейной по’, таняна манзарана’’ хибяри’’ колхозандо’ 95 пом’ ядабтаби’’.

Коллектив мехпошивочной мастерской колхоза «Индига», 1982 год / фото из архива СПК «Индига»

Маня’’ округханана’’ хойхана мюсерта’’ ненэциена’’ хэбидя яля’’ тамна ханярина ми’’ӈа’’

Тыбэрта яляхана хойхана манзарана’’ ненэця’ хавна сава вади’’ мяд’ манзаи’’ пэрмы не’’ намдурӈа’’.

По’’ тяхана хойхана тарця сер’’ танесь, ханяӈы колхозхана мюсерта не’’ хардан’ илеванзь тэврэйдонзь. Ӈэсыхына манзаидо’ танева’’ е’’эмня сэдорана’’ харад’’ нэмбиць. Тарем’ не’’ хардан’ илелъць манзараванзь мехпошиван’ тэворӈаць. Пыдо хойхана манзарана’’ е’’эмня ты’ хобахат’’, пенахат’’ сыра мэта’’ ембдяр’’ сэдабиць.

Мастера народного творчества, участницы вокальной группы  народного ансамбля «Маймбава» / фото ЭКЦ НАО

Хаювы си’’ив самлязимдей яляхана округна’’ этнокультурной центр’ мякана «Мел’ Нельмин’ саля» тарем’ нюмдевы выставка нэяць

Хаювы си’’ив самлязимдей яляхана округна’’ этнокультурной центр’ мякана «Мел’ Нельмин’ саля» тарем’ нюмдевы выставка нэяць.

Тарем’ саля’ тер’’ нина’’ тюку по’ ваеравнда Тыбэрта ялу’’ ядабтаванзь идэвыдаць.

В ожидании праздника / фото автора

Валакада яхана’’ Тыбэрта яля тута, тикы яляхана манзаидо’ хойхана минрена’’ нина’’ нямна вадина’’ мэтава’’

 

Тыбэрта яля маня’’ округханана’’ неняӈг’’ ирий сидя ю’’ маттамдэй яляхад пилю’’ ирий самлязимдей толыр’’ ӈэсонд мимнда’’.

Тюку яля падвы вадин’ Елена няби Павел Тайборей’ нямна ӈэнда’’, няхаюни’ «Ямб то» общинахана иленаха’.

Анна Валей: Счастлива быть полезной на своей малой родине / фото автора

Анна Валей: Соявы яханани’ ябдадм, тикахана тароми’ мэ’’маӈадм’

Лаханась нями’ Варнекхана соявы некоця. Пыда тарця вади’’ вади’’ хэтась: Вайгач’ – ныхыдами’ табда ями’.

Анна Варнек ӈэсыхына ты’’сие ниць ирий’ хасуюдимдей яӈганя яляхана ёнар’’ хасую’’ ёнар’’ хасуюр’’ сидндетимдей похона соявы, таняна вадювы, ӈацекы ӈэвы пода’ Варнекхана ваераць. Не ӈацекы мэнена небянда’ Тамара Алексеевна, нисянда’ Андрей Александрович’ хэвхана мэсь.

История жизни ненецкого журналиста интересна молодёжи Ямала / Фото Анны Яптик

Неняӈг’’ иры юкад вата самлянзимдей яляхана Ямал’ няна илена’’ ненэця’’ сава теневана няндо’ соя’’ма ялям мэ’’ӈаць.

Тикы яляхана Хабэча Яунгад - паднана няндо’, ӈарка выставкам нэць. «Няръяна Ӈэрм» газета’ манзаям няхар’’ ю’’ мат’’ по’’ ямбан нерня’ минредась.

Теда’ редакцияханана’’ манзарана’’ тохолкодандо соя’’ма ялям хэбидя ялям’ мэ’’ӈадонзь, газетанандо’ тены по’ редакторӈэ манзарана Марина Яр тарця вади’’ падась.

День рыбака – праздник взрослых и детей / Фото филиала ЭКЦ НАО, Нельмин Нос

Нельмин’ Саляхана Ёртя ялям’ мэ’’манзь хибяри’’ ваеравы си’’ив пудана яляхана мэ’’лэйдаць.

 

Ваеравы сер’’

Неняӈг’’ ирий’ няхарамдэй яӈганя толыркана Саляхана илена’’ хибяри’’ Печора’ яха вархана ма’’лэйдаць, «Малоземелье – край рыбацкий» -
тарем’ нюмдевы ныланава’’ ялямдо’ мэ’’ӈаць.

Ёртя яля – округханана’’ илена’’ хибяри’’ е’’эмня сямянд мэнена ӈарка яляӈэ таславы яля, яханана’’ хусувэй по’ ёнар’’ хасую’’ ёнар’’ сидндет ю’’ сидндетимдей поход мэ’’ӈава’’.

В июле 2023 года чету Апицыных в День семьи, любви и верности наградили медалью «За любовь и верность» / Фото Александры Берг

Тюку яля вадин’’ Валерий Филиппович, Людмила Петровна Апицынха’ нямна ӈэӈгу’’. Пыди ӈока по’’ ямбан Индига ӈэсыхына илеӈаханзь, таняна хусувэнди’ хари’’ манзаяда танясь.

Валерий, Людмила Апицынха’ Индигахана соявэхэ, ӈопой садикан’ ядэрӈаханзь, ӈопой школахана тоходаӈаханзь, ӈопой тохолкода’’ сидди’ тохолабиць.

Сидндет классм’ ёльце’’махаданда Валерий Няръяна маркана Ненэцие’ школа-интернатхана нерня’ тоходанавамда минредась. Людмила Архангельскан’ ӈэдалавыць, педагогической училищехэна тоходанась пядась.

В июле 2023 года чету Апицыных в День семьи, любви и верности наградили медалью «За любовь и верность» / Фото Александры Берг

Валерий и Людмила Апицыны – уроженцы посёлка Индига. Росли в одной деревне, ходили в один детский сад, учились в одной школе, у них были общие учителя и друзья.

После восьмилетки Валерий уехал в Нарьян-Мар и продолжил учёбу в Ненецкой школе-интернате, а Людмила поступила в педагогическое училище Архангельска.

– С детства мечтала, что буду работать в детском саду, так и вышло по жизни, – признаётся спустя годы ветеран образования.

/ Фото автора

Ихина сомбой юн’ округна’’ этнокультурной центрхад намдаваць.

Тюку ваеравы по’ творческой сезонхана «Ханийко» ненэцие’’ ӈацекы’’ группахана манзарана’’ ӈацекы’’ ӈокавна манзараць. Теда нылана’’, нерня’ манзарава’’, тоходанава’’ е’’эмня ныхыдамдо’ ма’’ламби’’. Ӈэрёйӈэ’ хэсь ӈани’’ манзаяхато’ лапцеӈгуд.

Рыболовство – исконный вид хозяйственной деятельности северян / Фото Марины Яр

Нэрм’ яхана толыродо’ тянё ненэця’’ ёрма’’ сер’’ табадяр’’ государственной думана’ несэюмдавы’’.

Тарця федеральной закон’ депутат’’ ня’’маць, тарця законмана падарт’ падвы’’ ӈэрм’ я’ тер’’ толыродо’ тянё ненэця’’, община’’ харто’ е’’эмняндо халям’ ня’’марпась мянтадо. Тикы е’’эмня, невхы тотрев, хусувэй по’ заявка’ падаба ни’’ тараӈгу.

Сян’ халям хибяри по’ ямбан нямарпась мянта, тарця сер’’ харто’ яханандо манзарана’’ ервудо’ таслабаӈгудо.

Хозяйка семьи с младшими детьми / Фото автора

Неняӈг’’ ирий’ пудана яляха’ тэвась, хой’ няюв тирта’’ ӈано’’ тиӈгуд’’. Те’ ёльць, маня’’ ӈод’’ паднанаӈэ, ӈатева’’.

Хойхана мюсерта’’ ненэця’’ сямянд ӈарка – Тыбэрта ялян’ хантава’’. Ханяри’’ тобнана’’ таняна теневана’’ нина’’ тане.

Нина’’ манэ’’тава’’, несэй хибяри’’ торомдаӈгува’’. Мэкад паднамина’’ танеӈгу’’.

Тюку по’ мань «Ямб то» община’ няюв ӈани’’ тэворман харвадм’, теневана няхаюни’ Илья, Варвара Нокрета мят’ тюӈгудм’.

Хозяйка в чуме – лучший помощник оленевода / Фото автора

С 1 сентября в России появится новая профессия – работник кочевого жилища.

Это признание юридического статуса чумработниц. Об этом сообщается на портале о развитии Арктики GoArctic.ru.

Ранее официально не существовало профессий, связанных с кочевым образом жизни, кроме животноводов и оленеводов.

Страницы