Вы здесь

Ӈобкана тоходанаваць, илеваць

Евдякоӈэ’ теневана’’ нида поӈгнанда нюмдебидось. Роза Ивановна Канюкова е’’эмня ӈод’ Евгения Андреевна Соболева – Евдякось. Пыди’ ӈопой я’ терха’, ӈобкана тоходанаӈаханзь. Тены’’ похо’’на Роза Ивановна Канюкова тикы нямда тенеда. Архангельск’ маркана илебнанда ӈод’ пыда газетахана паднасьты. Тюку’ мэвахана Евгения Соболева нямна вадам’ ӈэдарась.

Евгения Андреевна’ ӈацекы нюмдя Евдясь. Евдя ня’ ӈопой по’ ӈобкана тоходананись. Нятанись.

Урок’ пуд Смидовича’ пул”мана ядэрцетыни’. Ӈаха’ нисьтыни’ хань’. «Тётя Тася’» харад’ ӈэсонд’ тэворцетыни’, ӈань” пуня” хэсетыни’. Хардамда ӈахэт теневавась. Вата мюня ӈэдалёда” хан”. Нябимдей этажан’ тана тара. Нюдяко ниӈгхана хибяри” сяйнзеты”… Тикар саць сава хибярись (Иван Павлович Выучейской не ӈэвы). Пыда сидни ӈамнелада ӈавракона мядолабтасеты, сян тэнз тохоця пускэци тасеты. Хадри ӈокавна сэдоравангабясь. Ӈэ”на мэта машинада сидер” иркана, нё’ хэвхана ӈась. Тикы нё сяхарт няӈгарпада нись ӈа’. Тохокат маня” тохоця куклаха” имбытадо сэдбасетыва”.

Евдян ня’ ӈамгэ танедами поӈгнани тярпасетыни’. Ӈоб” мэва ӈопой копейкам’ хонись. Маймба нюдякоця лавкан’ тони’. Конфетадами тэмдавась. Есякоцяни ед хабе”не нюдякоця мандалюйко конфеткам’ тась. Тикыми сидя ян тярӈами’. Ванерабтё конфеткыни’ пеляко сусаданись.

Няби тоходанва похона Евдява” яӈгусь, нись тоходан’. Ӈацекы школан’ ма”ламбада” Хабуйко лабта’ ӈэсонд нивыд тэвор”. Школан’ то”маданда пыда тарем’ мась.

Ӈоб” мэва Архангельскхана нини’ ядабтэйнись. Пирибтяко Евдякон вада”амна сита Колотилова сэвтевэдась, харта някунда мэвэдась. Яӈгэрта хорханда ядэлавэдась. Колотилова харадм’ манэ”лабтась. Тикы харад хэвувна теда автобусхана мимба”н Евдя ихин ха”амсеты.

Няръяна Март’ тован мальӈгана Евдя сян мэва мядоманзь хаӈась. Вэсаконда ня’, Валерий Пырерканда ня’ ӈаркамбой ниӈгхана илеӈахась.

Ленинградхана ӈо” ӈоб” ядабта”махад ӈобзер” ӈэда серони таняць. Ӈоб” мэва Валерий Пырерка ненда ня” юн падарм’ няна” тэврась. Небяда, Наталья Митрофановна Терещенко, нянди’ ми”мэдась. Маня” студентӈэсь Желябовахана мале ниваць иле”. Студент’ ӈоквадо’ Стачкан’ ямдэвыдаць. ФНКС студентӈэсь институтхы сямян тю”уй этажхана илеваць. Мань сидеркад Мойка яхам’ маниемась.

Письмом’ Литвахад хорови еня школам’ ёльцебэй хасава ӈацекы падвэдась. Ӈоб” газетахана ненэй ӈэдалёдам’ манэ”мы, саць пысамбавы. Ханзер”ӈэда” хибяри”! Самляӈг тым’ подермы”! Ӈамгэ тым’ ямб пяхана маендабидо’? Тарцям’ сяхарт нивы манэс’. Тикы хибярид ханяна иле? Хурка вадам’ мэ”ңӈ”? Маня” ма”лавы ненэцяӈэсь мастэйна”, письмо падава”, словарьм’, толаӈго книгадамда, учебникдамда ӈэдарава”. Тикы пуд тамна литовецхад письмо” турцеты”. Маня” паднасетыва”, ӈамгэхэвам’ ӈэдарасетыва”. Пыда харта яндадер вадаку ӈэдарась.

Сидя по’ ямбан Евдя Пыринда ня’ някуна” вэдандорцеты. Мал’ ӈобкана я”андамна ядэрцетыва”, ныланасетыва”. Сян мэва харти’ нянди’ мядоманзь сидна” ядэлаӈаханзь. Тадькэд нерня Екатерина Вылка (теда Бобрикова) институтм’ ёльцесь, тадькэд мань. Евдява’ тоходанвамда саңговота сер”ӈэ вуньсяда пэр’, валакада консерваториямда нись ёльце’ Няръяна Март’ салмыць.

Литовец хасавако Казимир Лабанаускас ӈарка ученойӈэ хаясь. Ненэй вадавна со” лаханась, паднась. Энец’, ңганасан’ вадан’ ӈо” нись выдар”. Санкт-Петербургхы ненэця кабинетхана портретда ңыды.

Роза Канюкова падвы