Ӈэсыхынана’’ ӈани ханяӈэхэ’’на маймба илемась, ӈани ханяӈэхэ’’на тябихутась. Ты мядо’ хэван’ танабто’, саць сава ӈэсьты. Сеӈгако’’ тайна’’, тобако’’ лакадарӈа’’. Ненэця’’ я’’авлахамзеты’’, ӈаркаркавна тёрырцеты’’.
Юлия Талеева
Я’малкана илена’’ ненэциена ваеравы’’ яля’’хана Саля’хардахана ма’’люрӈаць. Хусувэй маркад’, хусувэй районхад’ товы’’ хибяридо’ тянё ниць’ӈа’’. Тюкумэвахана пыдо’ округандо’ еркы март’ «Ямал потомкам’» нюбета ассоциацияндо’ ӈарка ма’’лёйм’ мэ’’манзь’ тоць.
Тарця ялям’ мэ’’мась ӈани’’ яхад’ товы’’ мядондидо’ таняць, хуний «Ямал потомкам» ассоциацияна манзаранаха’ харто’ хэтувнда вадидо’ тэвраць. Таймыркад’ товы’’ таняць, Ханты-Мансийск’ маркад’, Няръяна маркы ненэця’’ таняць, Тюмень, Тобольск, Санкт-Петербург’, Москва маркад’ хибяри товыць.
Тарця’ ядан’ пили’’ ӈамдыв’’. Нябири ӈудами вэӈгала’’ нидам’.Нями тарем’ ма: -Нён ӈамдесад’’. Ӈопой ӈудахана ӈакекэ нидм’ ӈа. Ӈари’ маньзяван мунм’ нидм’ соя’’. Нюдя Хабт Пари нидё тохобэ. Тад нэкалманда ӈудани харахартм’ нивы вэӈгала’’.
Хусувэй по’ носиндалава ирийна пудана яляхана ӈарка ялям’ мэцьтыва’’. Тикы сямянд’ сава яля’ ӈэдараха’’. Небя’ яля – ӈарка яля. Хусувэй хибяри илевада небяхаданда миӈа. Небя нюмда соябтада, вадабида, илан’ табадабида. Небя нюда’’ хусувэй сава серт’ тохолабида.
Округханана ненэцие’’ культура яля’’ тюкумэвахана носиндалава ирийна сидя ю’’ тетимдей яхад’ ӈарка пэвдэй ирийна няхарамдэй яля’ ӈэсонд минда’’. Мэта’’ си’’ивна нюртей яляхана «Арктикам’» нюбета КДЦ мякана культурана ялу’’ ӈэванзь’ хибяри’’ ма’’лэйдаць. «Илебц» театрава, «Печорянка» ансамбль’ няюв масьтевы’’ манзаямдо’ маниеваць.
Ненэцие’’ культура ялу’’ этно-культурный центр’ манзаранина хамадэйдось. Си’’ив’’ яля’’ ямбан’ хуркари’’ мероприятия’’ ваераӈгу’’.
Округна толаӈго’ хардахана ӈэрм’ ненэцие’’ отделхана манзарана’’ нина’’ ӈарка манзаям’ минре’’. Теда округханана ненэцие’’ культура яля’’ миӈа’’. Таняна манзаранина тарця яля’’хана сертавнда манзаядо’ тянё ни’’ӈа’’, пландо’ ӈули’’ ӈарка.
Луца’ вадам’ ехэрана’’ ненэця’’
Харто ямдо’ лэтрамбаванзь хэ’’нимэй.
Пуний’ вэкна пыдо’ нивыць мы’’.
Пыдо’ хандо’ тыкуцинэй вадламба,
...
Сайнорма ӈэва мальӈгана ёнар’’ хасуюёнар’’ тет ю’’ нябимдей по’ носиндалава ирий’ сидя юдимдей яляхана Государственный комитет обороны СССР падарм’ ӈадимдевысь: выӈгад’ армиян’ ю’’ ёнар’’ тым’’, тыбэрти’’, хану’’, вэнеко’’ ханась.
О том, какие задачи стоят перед Ассоциацией коренных малочисленных народов Севера, Сибири и Дальнего Востока, наше интервью с президентом РАЙПОНа, депутатом Государственной думы РФ Григорием Ледковым.
Архангельск маркана литературной музей таня, таняна нермпэртяӈэ’ Борис Егоров манзара. Музейда ёльце сомбой, паднана’’ нямна ма’’лавы’’ ӈамгарида ӈока’’ма’’. Теда Б.М.Егоров тамна ӈопой книгам’ ма’’ламби. «Я помню чудное мгновенье» А.С.Пушкин падвы стихм’ хуркари’’ тенз’ хибяри’’ вадан’ сертамбида. Ненэця’’ вадавна ӈод тарця стих’ сертавы. Роза Ивановна Канюкова ӈокавна Егоровм’ нядабидась, ӈобкана ӈока манзарасьтыхы’. Манзара’’мити’ нямна Роза Ивановна тарця вади’’ падась. Нянда ӈарка вадам’ хэтбидм’.
ӈока вадан’ сертавы
Няхаромдэй тад манэ’’манда ӈоб’’ не есякохотата ӈадяда яӈгу, тю’’уй сюрням’ ядэланараха. Тайнанда хунананда Сидя Сэрм’ Мэта мята хэвувна мюдм’ сюртеда. Хасава’ мята мюня небяда, не няда танявэхэ’.
Няхар’’ пом’ мэ’’ӈа’’. Сидя Сэрм’ Мэта не нюм’ хо. Хасава ӈэвы. Сы’’ны ӈэбто’ ӈод’’ нюди’ ядэртаӈэ хая. Хубтахана нехэнда ма: – Тюку яля’ мядонзь хандава’’.
Тарця пьесам’ Матрена Ивановна Талеева падась, нябимдей пелямда толада’’.
Тыне нусь хаи, ӈудам’ тидкуць яв’ няю сырӈа, индта ӈахат нэкалӈада, пям’ юпа пя. Вэн’’ мадлыд’’, хасавада ӈадимя. Пале ханамда ва’ хэван сярада, ненда’ няю нись паромбю’’, ядалъй, сяӈода мяд’ няю ӈа. Пале,сомбой сэдвы, ной мальцянда’ нимня паской нида сяры, ӈэванда’ ниня неняӈг’ сава. Пыда ябтако пирцяко сядота хасава., Тыненда’ хэван то, я’ ни ӈамды’’.
Пихина вэва нум’ выварӈа. Сата мерця сюдарць мя’’на’’ хэвувна сюра посарӈа, еяна’’ ӈадпи’’.
Нюдякоӈэ ив таӈга
Лате’’э мякэйнанов’’,
Сядэй сюдбабцамэй
Ӈари’’ ханабатов.
Сейковэй, сейхавав
Ӈод’’ нянаӈэй’’ мэю.
Тарця вадахана сёнзяков хыно’’ӈов, ихинан мань ӈани’, хад пухуцякоход пинвав тарця сёхона ӈаха’’, хэвня ӈэдарамбив.
В удивительно красивой лесной зоне на юго-востоке округа расположился поселок Харута. Свою историю он ведет с 1892 года.
Каневы – предки первооткрывателей этих мест и сейчас живут в поселке, корни пустили основательные, крепкие. Историю поселка описал в своих трудах учитель местной школы, историк Валерьян Канев, создавший поселковый музей. Вместе c земляками он бережно, по крупицам, собирал свидетельства времен. Он без остатка отдавал себя делу большой общественной важности.
Я’малкана ӈока лаханако’’ теневана’’ хибяри’’ иле’’. Ӈацекы’’ е’’эмня лаханако’’ ма’’лабда’’ харто’ манзаидо’ минре’’. Елена Николаевна Окатэтто’ ӈармбэй не, пыда илеванда ямбан ӈацекы’’ е’’эмня манзарась. Нюдяко’’ ӈацекэхэна манзарана’’ нида’’ нядабись, методистӈэ’ тарась. Ӈацекы’’ е’’эмня падвы книгида таня. «Хаерако ӈобда сера» ӈобтарем’ Елена Николаевна падвы ненэця’’ лаханако. Ӈацекэхэта’’ толара’’.
Страницы
- « первая
- ‹ предыдущая
- …
- 37
- 38
- 39
- 40
- 41
- 42
- 43
- 44
- 45
- …
- следующая ›
- последняя »