ялумд

Краснойхана илена’’ ненэця’’

Тюку ирийна нябимдей толыркана Красной’ ӈэсыхына илена’’ хибяри’’ ненэцие’’ культура нямна хамандавы ӈарка ялямдо’ мэ’’ӈаць. Нянэй ненэця’’ традиции’’, быт’’ теневана’’ хибяри’’ поӈгнандо’ пирдырӈаць. Культура’ хардандо’ сценан’ си’’ив хибяри’’ ныхыдо’ хормась тарпыдаць. Няхар’’ не’’, тет ӈацембой хасавако’’.

Не’’ харто’ паӈгудо’ ваде’’ӈаць, нюкубць’ сё’’ мэ’’ӈаць, сэдвыдо’ манэ’’лабтабиць, ӈодя’’ таром’ хэтбиць. Хасавако’’ ӈани’ пэдаваць. Нянэй ненэця’’ ӈэвадо’ ӈадись. Пыдо’ тынзям’ паӈгалпиць, хан’ тя санарӈаць, хурка яха’ округханана таня –тикым’ падбиць. Тикахад’ сямянд’ ныхытидо’ нюмдець – не’’ поӈгана нюртейӈэ’ Парасковья Выучейская хаясь., хасава’’ поӈгана нердевы Николай Ледков. Хусувэй конкурсана мэвы’’ благодарственной письмом’, мядонзэйм’ ня’’амась.

Мэнена явнана ӈэдалёрмина’’

«Илебц» театрхана сянакода’’ нина’’ харто’ явнандо’ харвась ӈэдалёрцеты’’. Округна ӈэсыхы’’ тэворпато’ ихиняндо’ сава ӈэсьты’’. Хусувэй ӈэсыхына илена’’ хибярина сиддо’ маймбась ядтабсетыдо’. Таняна сянакода’’ нина’’ ӈод минрена’’ манзаямдо’ ев’ер пэрцетыдо’. Несэй программам’ хамадабван’ ӈока ныхымдо’ масьтемби’’.

«Илебцана» манзаям’ нерня’ пэртяӈэ’ Серафима Петровна Дуркина тара. Хаювы ирийхана нина’’ ӈокавна манзараць, ханяна мэвыць? Тикы нямна Серафима Дуркина тарця вади’’ падась.

Вындер’ ненэця’’ – ненэй тыбэртя’’

Хусувэй хойхана соявы, вадювы хибяри илеванда ямбан тикы пода ихинянда лэтбида, тенейда. Матрёна Ивановна Талеева Ӈарка я’тер. Вындер’ ненэця’’ ила’ нямна ӈока сава вади’’ падась. Падвыта нюртей’ пелям’ хаювы ирийна сидя ю’’ си’’ивумдей толыркана толараць. Падвыта’ пуданам’ теда толара’’. Невхэна ненэй ненэцие’’ харва’’, ни’’ харва’’, семьидо’ хардан’ ха’’аврэйдонзь.

Вындер’ненэця’’ – ненэй тыбэртя’’

Хусувэй хибяри нюдяко ӈэмада, ябда харта сояма’яхананда илемада пилибт’’ ихында ха’’морта. Мань маркана ӈока по’’ тохолкодаӈэ манзарадм’, манэмэв вуни яӈгу’’. Хар’’н мале сава хадакоцям’. Хонаван нерцю’’, сояма явнан’ ибедорцетыдм’. Хусувэй мядырмава’’ тенедм’.

Хасава ӈацекы

«Няръяна ӈэрм» нюбета газетахана Няё Вэнго манзара, пыда явнанда ӈэдалёрманда’ сер ӈока лаханако’’ падбасеты’’. «Хасава ӈацекы» лаханако нюртей’ пелямда тюку яля толада’’.

Нянзяда Мынико Итя Ӈабтеня яв’ сядо’ нимня мерця’ сер’ пу’’лары. Тарем’ сырпата, хасава ӈацекэця яв’ мраковна сюрамби. Маниеб’’нанда, ӈудаханада ӈоб’ неро ӈынеӈгада, сидя неро лукцяда. Сидя неро муӈгацямда минда ед’ ӈэдаб’’нанда, ян’ ха’’амванди’ нерцю’ ните’’катанди’ ня’’марцетыхаюда.

Ӈэсыхы’’ тэвормам’ мэнева’’

Маня’’ яханана ненэцие’’ тенз’ мэта поӈгана харто’ вадамдо’ мэнена’’, харто’ культурамдо’ теневана’’ хибярина тянё ни’’ӈа’’. Хибяри’’, хуний вадамдо’ тю’’у пэрӈа’’, культурамдо’ манэ’’лабтамби’’. Ӈокаюв’ тарця хибярина ӈока по’’ ямбан «Илебц» театрхана сянаку’’.

Таняна хамандавы программыдо’ манэ’’лабтавась ханяримна ӈэдалёрцеты’’. Сюртевы’’ ядо’ маля ӈока. Маня’’ нина’’ округна ӈэсымна харвась ӈэдалёрцеты’’. Тюку ирийхана театрхана сянакода’’ нина’’ Салян’ тэворӈаць. Ӈэсыхына илена’’ хибярина сиддо’ ядабтабиць. Нина’’ Салян’ ӈэдалёрмамдо’ ваде’’ӈа’’.

Ненэця вада тохолкода

Индига’ ӈэсыхына тохолкода Татьяна Юрьевна Давыдова манзара. Тикы тохолкода’ няюв нини’ маля няхар’’ юд’ мян по’’ ямбан теневыни’. Радиона манзараван’ мальӈгана Няръяна март’ тобнанда, харта ӈэсында, манзаянда нямна ӈока вадам’ мэцьты’’.

Тюку ирийна си’’ив яӈганя толыркана Татьяна Юрьевна мат’’ ю’’ помда ядтась. Маля ӈарка не, мэбета тохолкода. Тюку’ мэвахана Няръяна март’ «Учитель года» конкурсан’ товысь. Заполярный районхана’ пирдырта’’ тохолкода’’ поӈгана нюртей этапхана нерня тарпвыць. Нябимдей этапамдо’ теда мэ’’ӈадо’.

Выӈгы ямда’ мэненась

Тюку по’ӈарка пэвдэй’ ирийхана округна сиднтет ю’’ самляӈг пом’ ядабта-ӈгува’’. Ӈарка яля’’ха’’ хамяковахана тарця хибярина нямна вадина’’ мэтава’’, хуний ӈока ныхымдо’, теневанамдо’ округна вадюданван’ масьтець.

Ӈопой тарця мэбета ненэця’ Николай Егорович Ледков ӈэвысь. Тюку по’ хасуюр’’ самляӈг пода панысь. Пыда – ты’’пэртясь, сайнормахана мэвысь, Ненэцие’’ окрисполкомна предсе-дательӈэ’ манзарась, Верховный Совет СССР депутатӈэ’ няхармэвна тэравысь. Илеванда ямбан сертавэда тянё ванись’ ӈа’’. Тикым’ теда илена’’ хибяри’’ тенедо’. Няръяна маркана тамна тарця хибярина иле’’, хуний Николай Егорович сэвхана манэць’ теневадо’, тенедо’.

Мел’’ хасава

Я’ сяр ниня ӈудидо’ мэта’’ ненэця тянё вуни’’ӈа’’. Маня’’ яханана тарця хибярина’’ ӈани’ таня. Мел’’ ненэциена округна ӈэсына’’ иле’’, маркана иленя’’ поӈгана таня’’.

Пыдо’ ӈуданато’ сертавы’’; сэвхана, ин’ мэёвна еримберта’’ манзаи’’ манэ’’манзь’ ӈока ма’’люрцетыва’’. «Мел манзарана» таремъюв’ нюмдевы’’ выставка яханана хусувэй по’ танесеты. Тарця серкана этнокультурный центрхана манзаранина’’ сидна’’ маймбтебсеты’’. Мел’’ нина’’ манзаи’’ ӈатесетына’’, мел’’ ненэциена нюби’’ теневына’’. Тарця ненэциена харто’ манзаидо’ ӈани яхана илена’’ хибярихи’ манэ’’лабтабавась ядэласьтыдо’.

Хоркы’ Хобам’ Мэта

Маӈггабада тасу’ хаби маймба мяканда салъй’’. Хабэй пухуцям’ ханакохана валӈада. Неранда няна параӈода’ харад’’ ӈадимя’’. Харад варан’ пи’’ таркахат мядиком’ серта. Пухуцям’ сэдоранадарев’ ӈабтада. Сяланда ваӈгхад харм’ паклё хае. Параӈода’ мя’’ ёсана вуни ӈа’’ – мят’ мятю. Параӈода’ сидя не нюда ӈэвэхэ’. Ӈахат товы ӈэсь ситя сававна мядолабта’’. Хане’’мида няхата ваде’’ӈа. Халям’ ӈокавна хадавы. Параӈода’ мякна сидя яля’ мядоӈа.

Страницы

Подписка на RSS - ялумд