Вы здесь

Ялумд’’

Округна школахана тоходанвы’’ ӈацекы’’ теда маля ирий ямбан ныланавидо’ мэ’’ӈа’’. Школамдо’ ёльцембада’’ ӈацекына ӈани’ маӈгты ирийна ямбан экзамендо’ мипиць.

  Самляӈг ю’’ по’’ ямбан ниди’ сахарамба  илевамди’ минреди’

Округханана тарця хибярина таня’’, хуний тюнто’ пуд ӈобкана ӈока’’ по’’ ямбан илесеты’’. Нидо’ нядабась илевамдо’ мэцьтыдо’, хусувэй серкана нидо’ нядабась’ нерня минзьты’’. Тарця хибярина поӈ  гана Людмила Алексеевна, Ким Андреевич Вонгуевна нюмдеӈгудм’. Пыди’ ӈобкана маля самляӈг ю’’ по’’ ямбан илеӈаха’. Маӈгты ирий’ нертей яляхана золотой тюнямди’ мэ’’ӈаханзь. Ким Андреевич вадавна: - Илева ямбан’ хуркари’’ сер’’ танесеты’’. Саварим’ тенесь нерня илесь’ нив’ тара’’. Мани’ ӈобтарем’ тарем илени’. Хусувэй вэвко’ сер’ пуняна хаевы, нерняна яӈгоя.

Си’’ив ю’’ самляӈг по’’ тяхана маӈгты ирий’ сидя ю’’ нябимдей яляхана яндана’’ илена’’ хибяри’’ вэвко юнм’ намдаць. Хэвний яндер’’ сайнорць яхана тэвыд’. Тарця юн’ хойхана мюсерта’’ хибярихи’ ӈод тэвыць. Хойхана таӈга’’ илевы’’, мюсермы’’ ненэця’’ сайнорма’ товэм’ намда’’.

Саво’ ириян’ тэвась тоходанва по’ ямбан манзаравы’’ ӈацекына’’ ныланавась’ тарпыд’. Пыдо’ таӈы няхар’’ ирий ямбан нерня’ тоходанвандо’ е’’эмня ныхыдамдо’ ма’’лабгу’’. Маркана санаторной школава’ таня’’, тарця мякана округна ӈацекы’’ тоходана’’. Тикы нямна мань’ тохолкода Юлия Ледкова няюв’ лаханамась.

Выӈгана нюдяко’’ ӈацекы’’ школан’ тохолкода хамадабгуда

Хардахана вадюданна’’ ӈацекы’’, хуний ӈэсыхына илесь, садикан’ ядэрӈа пыдо’ школан’ хамадёсь турӈа’’. Тарця ӈацекы’’ тохолковадо’ ӈод саваркавна минзьты’’. Небянато’, нисянато’ хэвхана илесь тоходанвамдо’ минредо’. Маня’’ округханана тамна тарця ненэциена таня’’, хуний илевамдо’ выӈгана мюсерць мэ’’ӈадо’.

Маня’’ яханана тыбэртя’’ ненэциена’’ ханярина манзара’’. Ханяӈы’’ хибярина’’ сельскохозяйственный производственный кооператив’ ты’’ лэтби’’, ханяӈына’’ семейно-родовой общинахана тыдо’ пэрӈа’’. Ӈокханда округханана юр’’ сиднтет ю’’ ёнар’’ мян тэва’’. Нара’ ямбан хойхана манзарана’’ ненэця’’ тэтнава ялудо’ мэ’’цьты’’. Ты’’сие ниць ирийхад’ те’ ёльць ӈэсонд’ хойхана тамна тэкоця’’ ни’’ӈа’’. Ханзер’’ тыбэртя’’ тыдо’ маниеӈгудо’, тикахад’ ты’’ толыр’’ вадюва’’ переӈгу’’. Тюку по’ нарада сацьри вэва нинархась’ӈа, япда мерця’’, хад’’ яӈгода то’’олхаць.

Харто’ паӈгудо’ теневана’’, вадамдо’ лэтбада’’

Округханана хуркари’’ тенз’мэта’’ ненэця’’ культурахад’ перена’’ серу’’ этнокультурный центрхана манзарана’’ нина’’ нерняри’ пэръядо’. Нянэй ненэця’’ ӈод’ хари’’ культурамдо’ тю’’у минрена’’ хибярина таняна манзара’’. Харто’ манзаяхато’ ив’ ер сырта’’ нина’’ ненэцие’ отделкана манзарана’’.

Нянэй ненэця’ илӈгана хусувэй ирийна  нюмда таня. Тарем’ илева сер’ миӈа. Теда мэта ирийна ӈоб харта нюмда таня. Те’ ёльцяӈгана хойхана ты’’ ниць  ёльць’, ирийва’ӈод ты’’ниць ирийӈэ’ нюмдебада. Тикы ирий’ Раиса Яптуне тарем’ падбида.

Хэвхы округхана хуркари’’ тенз’мэта хибяри’’ иле’’, поӈгнандо’ ӈэрм’ тенз’мэта ненэця’’ ӈод таня’’. Харто’ илесь янандо’ нянэй ненэця’’, хаби’’, тасу’’ хаби’’ илевамдо’ минредо’. Малӈэ’ пыдо’ харто’ вадамдо’ мэ’’ӈа’’, хари’’ культурамдо’ лэтби’’, хари’’ паӈгудо’ тенева’’.

Евгений Ледков  няхар’’ стихм’ толась

Тюку ирийхана сямянд’ ӈарка хэбидя ялям’ мэ’’ӈава’’. Тикы Победа яля’. Маля си’’ив юкад’ вата по’’ ямбан яханана сайнорамам’ ехэрась илева’’. Ӈацекына маям’ ехэрась вадюдана’’. Хибя’’ тарця илм’ е’’эмняна сертаса’’, хибя’’ си’’ив юкад’ вата по’’ тяхана ява’ хэвняхад’ товы’’ вэвко хибярихит’ лэтрасадо’.

Этнокультурный центрхана ненэцие’ отделкана манзарана’’ нина’’ хуркари’’ ма’’лёви’’ хамадабсеты’’. Тарця ма’’лёваха’ хибярина маля торомбэй, харвась турцеты’’. Таняна ӈока’’ ихиня’ сомбой, несэй ӈамгэм’ хибярина намдсеты’’, манэ’’цеты’’.

Мел’’ нина’’ яхана’’ ӈока мядонзэйм’ тэвраць

Ты’’ сие ирий сидя ю’’ сиднтетимдей яляхад’ ты ниць ирийна нябимдей’ толыр’’ н ӈэсонд’ Москва маркана «Сокровище Севера» нюбета выставка-ярмарка манзарась. Тюку по’ тарця ма’’лёва «Сокольники» нюбета’ конгрессно-выставочный центрхана ваерась.

Ты’’ ниць ирийна сидя ю’’ хасуюдимдей яляхана вэвко юн’ намдаваць, тикы яляхана Федосья Семеновна Кауц яӈгумам’. Ӈарка нява Няръяна маркана мэта’ ирийна маттамдэй’ толыркана сюрӈаваць.

Хари’’ вадавна толанзёва’’ сава сер’. Тарем’ вадамд’ торомдабин’, лаханась’ харвавар’ ӈадимдангу’’, несэй вади’’ тохолагун’. Маля понку’ « Петров луца’ вадавы – Вэра’ ӈацекы.» Няю Вэнго падвы толабира’’. Тюку яля’ тамна пелямда толара’’.

Сянад хунад ядбани’ ӈод’’ Мадорота яха нярхалъй’’. Яха’ малхана пясавэй сохо танявы. Пясавэй сохо’ яля’ няӈы ядхад я’ хора’ нямд’ мал сарковы. Я’ нямдам’ тальня’ нэкалӈав. Сюдбя’’ я мя’’ ӈэвы. Мят’ мятюдм’. Сюдбя’ си’’ив ню’’ ту’ хэвхана тиври’’ салвары’’. Сюдбя вэсако пыда тарем’ ма: - Вэра’ ӈацекы, тохоявэн.

Си’’ив ю’’ самляӈг по’’ тяхана ӈэрм яхана’’ илена’’ хибярина вэвко юн’ намдаць. Хэвняхад’ товы’’ хибяри’’ маня’’ яхана сайнорць товыць. Тарця серм’ намдась, хусувэй яхана илена’’ хибяри’’ ямдо’ лэтравась тарпыдаць. Хусувэй яхад хибярина сайнорманзь ӈэдалэйдаць.

Страницы