Вы здесь

Ялумд’’

Товы ирийва’’ ненэця’’ невхы похот’ ӈарка пэвдэй’ ирийӈэ’ нюмдембидо’. Хаер’’ янамбовна ӈэрм’ ня’ сюртембида, яляда ӈыльняри’’ пэрӈада. Та’ ёльцяӈгана хаер’’ я’ маха тяхана сэйры. Выӈгана пэвсюмбы’ няна минюй ирий’ яляри тобена. Невхы ненэцие’’ ва’’алмана ӈарка пэвдэй’ ирийхана хаер’’ нув хасава ян’ мядоманзь тэворӈа.

Стэлла Сэрпиво изучает жизнь кочевого народа и пишет книги

Ямалхана илена нина’’ мядонзэйӈэ’ Стэлла Сэрпиво падвы книгам’ ня’’маць, луца’ вадавна тарем’ нюмдевы «Женское пространство в культуре ненцев». Манзаямда пыда самляӈг по’’ ямбан ма’’лабидась, падбидась. Пыда харта явнанда ӈэдалёрӈась, округандо’ мат’’ районхана илена’’ не’’ поӈгана социологической опрос сертабись. Паднана нява’’ тет юр’’ пирибтям’ хонравысь. Манзаяхананда хой’ не’’ илм’ манэ’’лабтамби – хаюпась хэ’’мяхадандо’ нюкцидо’ хойхана вадабава ӈэсонд.

Крепкая семья – успех любого дела, уверен Ким Андреевич Вонгуев

Тюку ирийна самлязимдей яляхана Ким Андреевич Вонгуев со’’яма’ ялямда мэ’’ӈась, сиднтет ю’’ помда мада. Пыда пухуцянда’ ня тохолкодаха’, ӈока по’’ ямбан Хорей Веркана манзараӈаханзь. Ӈацекы’’ тохоламбава’’ ивнянди’ ӈэда сер’’. Ӈока ныхымди’, теневанамди’ школахана манзараван’ масибтеӈаханзь. Теда’ ӈод’’ хусувэй яля школан’ нибнанди яд’ ӈод’’, урокхати’ нибнанди’ паромбю пыди’ – тохолкодаха’. Хусувэй тохоламбавы ӈацекым’ тенеди’, школахана манзаравы поди’ ихинанди’ лэтбиди’. Манзаравы поди’ тензебтебванди’ мальӈгана сядуди’ салмраӈгаха’.

  Возрождение духовности и родного языка, поддержка национальной культуры,  сохранение фольклора – главные задачи артистов самобытного коллектива

Сидя ёнар’’ маттамдэй яӈганя по – «Илебц» нюбета ненэцие’’ театрана’ е’’эмня юбилейной’ по. Сидя ю’’ по’’ ямбан таняна сянакода’’ нина’’ ненэцие’’ культурам’ манэ’’лабтамбидо’, нерня’ пэрӈадо’.

  Екатерина Тайбарей, Филипп Ардеев – истинно талантливые  люди, носители и хранители уникальной культуры своего народа

Носиндалава ирийна хасуюдимдей толыркад округханана’’ ненэцие’’ паднава сер’’ нямна хамандавы яля’’ миӈа’’. Ирий’ ямбан хуркари’’ мероприятия’’ маркана, округна’’ хусувэй ӈэсыхына ваераӈгу’’. Ӈокханда юр’’ си’’ив ю’’ мероприятия’’ яндаха’’на ненэцие’’ ма’’лаӈгу’’.

Технология кладки кирпича была интересна и взрослым, и детям…

Нюдя пэвдэй ирий’ тетимдей яляхана «Арктикам’» нюбета Дворец’ культуры мякана День народного единства’ хэбидя яляхана «Венок дружбы’» ма’’лёва ваерась, таняна яханана’’ танеда’’ землячество’’ харто’ манзаидо’ манэ’’лабтабиць. Ӈокханда сидя юкад’ вата национальной землячество’’, автономной объединения’’ ӈобкана ма’’лыць. Тарця’ ныланава ялям’ этнокультурный центр’ манзарана’’, округна’’ клуб’ земляков манзаям’ пэртя’’ нина’’ хамададонзь. Пыдо’ хибярина’’ сею’’ сомбой программахана маймбтейдонзь.

Нюдя пэвдэй’ ирий сырэй ёльць. Яля’’ хэбимдана’’, пий’’ ямбумдана’’. Хой’ то’’, яхако’’ мал’’ мале ханимбэй. Хойхана илена’’ ненэця’’ ӈодь саламба нулась поӈгдо’ мярванзь парумби’’.

  Ненецкие игры воспитывают силу, выносливость, прививают  любовь к тундре и оленям, считает Роза Канюкова

Мань Нюдя’ яхана соядамзь, вадыманзь. Тенебнан’’, ӈацекыто’ сянакова’’ небя’’, нися’’ ивняндо’ ӈэсьты’’. Ненэця’ мякнандо’ тарем’ таслабсетыдо’. Ӈацекы нюдякоходанда сянакобнанда ныхытаӈэ, мэбетаӈэ, мел’’ енертаӈэ, вы’ ямда, тыда’’ мэненаӈэ вадюда. Ебцотако нертей яӈгамда яӈгалць, тарця’ сер’ е’’эмня нисяда’ нюкцяханда нюдякоця ханакоцям’ мядонзэйӈэ’ сертаӈгу, ӈацекы тынзям’ миӈгу. Тамна нюкцянда тэхэ’’на сянакова’ е’’эмня мядонзэйӈэ’ ты нямдко тэвраӈгу. Тарця’ сянакута танесь вадюданна ӈацекы сянакось тэхэ’’на мэнаранараха’ ӈэӈгу. Хой’ манзаям’ нюдякоданда торумдабӈгуда.

Ваеравы юр’’ по’’ тяхана округханана’’ ӈока тарана сер’’ таняць. Тарем’ 1931 по’ носиндалава ирий’ си’’ивумдей яляхана Оксинохона советско-партийной техникум’ нэць, ханяна яханана’’ тарана’’ манзаяха’ хибяри’’ тохолабась пяць, тохолкодаӈэ’ тоходанна’’ ӈод’’ таняць. 1934 похона нертей тохолкода’’ таняд’ тарпыдаць, мат’’ яӈганя тохолкодаӈэ’ тоходанвы’’ хибяри’’ дипломдо’ ня’’маць.

  Семён Явтысый – первый ненецкий пилот, окончил Ненецкую школу-  интернат в 1959 году. На фото: С. Явтысый среди одноклассников

Семен Явтысый сава хибяри ӈэвамда теневана’’ нида’’ ӈока ваде’’цетыдо’. Пыда сава сёнзяхана хибяри’’ няку сыртась. Ӈодьбянда теневанида ӈарка хибяри’’, ӈацекы’’ поӈгана тянё ниць’ ӈа’’.

Людмила Соболева – учитель школы  поселка Нельмин Нос

Тюку ирийхана Москва’ маркана луца’ вадам’, хари’ вадам’ пэртя’’ тохолкода’’ всероссийской конкурс’ ваерась. Тамбир’’ ӈарка конкурсхана маня’’ округхадана’’ манзаямда Людмила Соболева манэ’’лабтамбидась, пыда Нельмин Саля ӈэсыхы’ школахана ненэця’ вадам’ пэртя тохолкода.

Тикы тохолкодава’’ тюку по’ округханана’’ ваеравы «Профессионал года- 2016» тохолкоди’’ конкурсхана ненэця’ вадам’ пэртя’’ тохолкодина’’ поӈгана нертейӈэ хаясь.

  В богатстве национальных традиций сила и духовное развитие  народа, утверждает Валентина Няруй, кандидат педагогических наук

Сян юр’’ по’’ ямбан’ ненэця’ харто’ ватовнандо’ илевамдо’ мэ’’ӈадо’. Тарем’ невхэна ӈась. Теда’ ӈод’’ тарця. Хусувэй тенз’ мэта’’ илеваханандо’ харто’ традициидо’ лэтби’’, тикахад’ ныхыдамдо’ пэрӈа’’, хибярито’ сёнзя’’сенз’ ӈэва миӈа’’.

Тайбарей Галина – ненэцие’’ паднана. Харта янда’ нямна ихид’ падвы вадада’’ сёнзян’ ёльце сомбовна ха’’морӈа’’, хойхана мюсерта ненэця’’ илм’ манэ’’лабтамби. «Заполярье» альманах’’хана толабасьтына’’, сидя книгам’ падвы.

Пихина вэва нум’ выварӈа. Сата мерця сюдарць мя’’на’’ хэвувна сюра, еяна’’ ӈадпи’’.

Тарця вадаха’’на сёнзяков хыно’’ӈов, ихинан мань ӈани’, хад пухуцякоход пинвав тарця сёхона ӈаха’’, хэвня ӈэдарамбив.

Приятно получать награды за труд из рук руководителя

Хусувэй хойхана мюсерта хибяри тэсавэй хибяри, тэси’’ ил’ нив’ яӈгу. Тэхэд’ хибяри’ хусувэй ӈамгэм’ хомби: тикы ӈавар’’, ембдяр’’, мяд’ ея’’, тэхэ’’на ненэця’’ ӈэдалёрӈа’’. Ты’ сямянд’ тарана’’, тикахад’ ненэця’’ иле’’. Сяхаӈгова «Няръяна ты» колхоз’ мэбета колхозӈэ’ толысь. Тыдо’ ӈокаць, толырта сава похона сидя яӈганя ёнарт’’ тэворцеты. Ӈэсынандо’ илена’’ хибяри’’ ӈокаюв’ пелядо’ колхозхана манзаранаць.

  Екатерина Тайбарей – идейный  вдохновитель ненецкого коллектива  «Нянэй сё»

« Хуркари тенз’’ мэта’ хибяри’’ культурадо’ няхатато’ яӈга, хусувэндо’ харта паӈгда. Тикада сава ӈэ’’нив. Тарця сер’’ нув’ панраха’, ӈопой тебтамда ха’’аврась, минханда ӈани’ сер’’ маниеӈгур’’, – тарця вади’’ Екатерина Тайбарей ненэцие’’ фольклорной коллектив’ «Нянэй сё» ервота хэтась.

«Нянэй сёхона» хыно’’та’’ не’’ харто’ манзаямдо’ харвась минредо’, нида’’ нерня’ пэртя Екатерина Петровна Тайбарей. Тикы’ коллектив’ хибярина’’ теневадо’, сиддо’ ханярина маймбась ядабтабсеты’’, сиддо’ хэбидя яляха’’на, региональной, международной фестивалька’’на ӈатесеты’’.

Страницы