Вы здесь

Ялумд’’

Маня’’ яханана Олимпиада’ нябимдеймэвна ваераӈгу. Ёнар’’ хасуюёнар’’ сидндет юдимдей пом’ хибярина тенедо’. Тикы похона Олимпиада – 80 таӈы’ ирийхана миӈась. Округна хибяри’’ Москва март’ тэворӈаць.

Пэвсюмдёда хэ’’нёкоця, иба. Пуна, хаерат сэйва’ нерцюна ӈоблад’ мандэл’’мана ябтуд вэнэлыд’’, ханяӈэхэва хубта хасрёхот хохорэт мун’’ хубна то’’, янда латава хабэвкут махатортараха вабцха’’на панна, сёто’ ӈардан’ мална лэ’’мород, сякцид си’’лада’’. Мерри’ неры ӈасьнало’’мандо’ тотрев’ мунод лакри’ хэлкада’’, выл немахата левналй’’, ензарюйраха тидамд мале тыт ӈэ’’ ла’’нари ӈэтпадарахада, ханяна таняна хадонд тавна су’’лякот, яхадет ниня ӈарка туро ӈод’’ нэрабарӈа.

Носиндалава ирий’ пудана’’ толыркана Саля’хардахана паднана’’ ненэцие’’ ма’’лёва ваераӈгу’’. Финно-угорский тензхад’ перена’’ ханярина илена’’, паднава’’ серм’ пэртя’’ ненэця’’ ӈобкана ма’’лась хэвхы округхана ӈоб’няд миндя’’ серудо’ таслабгу’’. Паднава серм’ Матрёна Ивановна Талеева ӈод’ хорпасьтыда, пыда падвыда толабасьтына’’. Тарця паднанина ӈод’ тамбир’ конференциян’ тэворпато’ сава ӈэӈгусь. Паднава серкана тарана ӈока ӈамгэм’ намдгуць.

Сава юнм’ сертабада

Маня’’ округханана ты’’пэртя’’ хибярина тыдо’ пэрць сян юр’’ мян по’’ ямбан вымна мюсерӈа’’. Тарем’ ӈокаювна иринадо’, хадунадо’ илець; нисянана илевамдо’ минредось. Теда ӈод’ хибярина ты’’пэрць хойхана иле’’.

Ямалкана манзарана’’ депутат’’ сертамбада манзаядо’ тянё нисьты’’ ӈа’’. Хусувэй по’ округханандо’ илена’’ ненэцие’’ нядамбава сер’’ нямна тарана’’ Закон’ ня’’амарпи’’, тикы нямна яханандо’ яӈга ня’’амвы программа’’ манзара’’.

Хусувэй по’ Санкт Петербург маркана «СеЗаМ» нюбета конкурс’ ваерасьты, ханяна паднана’’ хибяри’’ харто’ манзаидо’ манэ’’лабтабасьты’’. Тюку’ по’ ӈод тарця конкурс’ ӈока паднани’’ ма’’лась.

Ӈэрм’ яханана паднана’’ ненэциена хуркари’’ тенз’ поӈгана таня. Мал’’ пыдо’ харто’ вадавнандо’ падна’’. Ханяӈы паднана’’ манзаидо’ ӈарка хибяри’’ е’’эмня таславы’’, ханяӈы яӈга ӈацекы’’ е’’эмня падна’’.

Сян’ масьтыва’’: нянэй ненэця’’ ханярина иле’’. Невхы ватовна таслась, ӈокаювдо’ няхар’ округхана илець – Ненэцие’’ округ, тикахад’ Ямало-Ненецкий, Долгано-Ненецкий округва танясь. Теда лаханая’ ӈод, ненэця’’ тенз’ мэта хибяри’’ невхы илесь’ яханато’ иле’’ма’’.

Тюку ирийна нюртей яляхана ӈармбэй ненэциена ӈарка ялям’ мэ’’ӈаваць. Ӈарка хибярина тарця ялям’ харто’ илӈганандо’, манзаравахандо’ недво’’мы’’ ӈэ’’ним. Мал’’ пыдо’ харто’ ӈэсынандо’ ӈэя, маркана ӈэя манзаравандо’ мальӈгана ныхыдо’ нись’ сяй сававна манзараць.

Яханана ханярина илена’’, хуркари манзаяхана манзарана’’ хибяри’’ манзарась’ тенева’’, ныланась’ тенева’’. Культура’ серкана манзаранина’’ хибярина ныхыдамдо’ ма’’лава’’ е’’эмня хуркари ныланави’’ хамадабсеты’’.

Саля’хардахана «Ямал регион» нюбета телерадиокомпаниядо’ таня, таняна радио’, телевидение’ манзаи’’ пэртя’’ манзара’’. Тикы округандо’ компания, есям’ бюджетхад’ ня’’амарпи’’.

Ӈокханда манзаранито’ толыр’’ няхар’’ юр’’ мян хибяри’’. Сертабада манзаядо’ ӈока, хуркари’’ программы’’ хамандаби’’. Я’мал яда ӈарка, округханандо’ самляӈг’ ёнаркад вата хибяридо’ си’’ив ӈарка маркана, си’’ив район’’ ӈэсыхына иле’’. Хусувэй яхад’ тэвравы юн’’ радио’, телевидение’ манзарана’’ ма’’ламби’’, тикахад’ округандо’ иленаха тэврамбидо.

Тюку по’ ӈарка пэвдэй ирий’ мат’’яӈганя толыркана ненэцие’’ паднана Василий Николаевич Ледков сидндет ю’’ пода пангусь. Тарця ялян’ паднана нява тенена’’ хибяри’’ хамяку’’. Маня’’ ӈани’ няна’’ манзаи’’ газетанана падбина’’. Нюртей падбадава’’ повесть «Нярмодана хубта».

Маля сян’ по’’ ямбан хор’’ ирийва хэбидя яля’ нэмбида. Россиянана ӈармбэй хибяри’’ яляӈэ’ таславы. Тикы яляхана ӈарка няха’’на’’ сейхад’ ӈэда’’ вади’’ мэцьтыва’’, пыдо’ е’’эмняндо’ мядонзэйм’ хамадабсетыва’’.

Вэба’ ирий (сентябрь’) 26-28 толырка’’на Мордовия Республика Саранск’ маркана «Финно-угорский транзит: родственные встречи» фестиваль гала-концерт ӈась. Мале’ матадамдэй по’ тикы фестиваль финно-угорской’ хибяри’’ явна мюсерӈа.

 

Страницы