Вы здесь

Ялумд’’

Мань’ манзараван’ ямбан ӈока ихиня сомбой хибярим’ ядтамась, таӈок по’’ ямбан ӈока хибяри’’ торомдамась. Тикы теневанин’ маркана иле’’, округна ӈэсыхына; малӈэ’ пыдо’ хуркари’’ манзаяхана манзарана’’.

Нянэювна манзаяв’ минреван’ сер округна школахана манзарана’’ нина’’ няюв ӈобт’ тэворцетыва’’. Поӈгнандо’ ненэцие’’ вадам’ минрена’’ тохолкодина’’. Ӈокаювдо’ сими’ ӈахы’’ похот’ нядабасьты’’. 

Маня’’яханана ты’’пэртина хусувэй выӈгана мюсерць тыдо’ пэрӈа’’. Хусувэй по’ сыра тось забой манзаи’’ пэрцеты’’. Ненэциена тыдо’ забойкан’ тэврабсетыдо’. Сян тым’ хабарта’’, сян ӈамзам’ ня’’амгу’’, мирдата’’ тикахад’ нерняна по’ямбан илевадо’ переӈгу’’.

Забой манзая’’ округханана маля носиндалава’’ ирийхад’ миӈа’’. Тюку яля’’ха’’ тэвась тарця манзая’’ пуданидо’ миӈа’’. Округна хасую’’ты’’пэртя’’ хозяйствохона забой манзая’’ ёльцевы’’,тикы тарця кооперативхана: «Няръяна тэхэна», «Харпхана», « Красный Октябрьхана», «Ижемский оленеводхана», «Заполярьехэна», «Восходхана», «Канинхана», «Ервхана», «Ненецкой агропромышленной компанияхана».

Тарем’ нюмдевы ярабц нябиюм’ пелям’ тюку яля’ толара’’. Ярабц падвы ненэць’ Я’малкана илена, «Няръяна ӈэрм» нюбета газетахана паднанаӈэ’ манзара. Нюмда Няё Вэнго.

Тикы’ хасава манзараванда’ сер явнанда ӈокавна ӈэдалёрцеты’’, хынокад’ ненэцие’’ падбасьты. Тюку ярабц ваде’’мы’’ Панаевск’ няӈы’ выӈгана мюсерта не Елена Токливна Лаптандер.

Тюку ирийна сидя ю’’ самлязимдей яляхана округна музей’ хардахана хибярина ма’’люрӈаць. Владимир Мельниченко нювм’ яханана илена’’ хибяри’’ савовна теневадо’, тикы падтаӈгода округханана ӈока манзаида падбись. Невхы похона’’ ненда Ада Рыбачук няюв’ Холгован’ ӈока тэвормэхэнзь.

Тюку’ мэвахана падвы книганда « Мы – о своём острове» презентация’ ваерась.

Тохолкода манзаям’ сибицяӈэ’ сяхарт’ нир’ нюмдеӈгу’’. Ӈацекы’’ тохоламбава манзая’ тоенана’’ сер’’. Ханзер ӈацекым’ школахана манзарась’ тохолаӈгур’, тарем’ пыда илан’ тарпаӈгу. Тарем’ ӈэбнанда ӈод’ маня’’ нина’’ поӈгана тохолкодаӈэ’ манзаранина’’ ӈэрм’ яхана ханярина ӈока.

Малӈэ’ пыдо’ минрена манзаяхато’ ныхыдо’ паклемби’’, харвась’ ӈацекы’’ няюв манзара’’. Тарця тохолкода’’ Я’малкана ӈод тянё ни’’ӈа’’. 

Округна толаӈгова’’ хардахана ӈэрм’ ненэцие’’ отделкана манзарана’’ нина’’ ваеравы’’ яляхана маркана илена’’ ненэцие’’ ма’’ламбиць. Тюку’ мэвахана тарця серм’ таслабиваць.

Отдел Севера манзаям’ пэртина едэй клуб’ нэмбиць, литературно-этнографический клубамдо’ таремъюв’ нюмдедонзь «Толаӈго книга». Тад’ нерня таняюв’ хусувэй литературам’ мэнена хибяри турць’ пиртада. Ӈобкана ма’’лась хибярина’’ ӈэрм’ тенз’ ненэцие’’ паднана’’ нямна лахарёдо’ мэта’’, тикахад’ падвы’’ манзаидо’ толабаӈгу’’. Клубан’ турта’’ нидо’ ӈод нидо’ юрбаӈгу’’, со’’яма яляханандо’ няхандо’ сейхад’ миндя’’ вадидо’ хэтбаӈгу’’. Отдел Севера манзарана’’ вадавна: – Тарем’ ма’’лёвахана нина’’ ӈод саваркавна торомдабгуна’’, несэй хибяри’’ толаӈгова’ хардахана турта’’.

Ӈэрм’ яхана ты’’пэрма сер’ ӈахы’’ похот’ миӈа’’. Нянэй ненэця’’ ӈод’ янда’’на’’ илебнандо’ ӈод тыдо’ пэрць ӈока по’’ ямбан мюсерӈа’’. Тыдо’ лэтби’’, ямдо’ сахарамби’’, нюкцидо’ вадамби’’, харто’ иламдо’ мэ’’ӈа’’.

Сямбир’’ я’ниня’’ таремъюв’ иле, хибяхарт’ нида’ хэтгу. Сян’ ёнар’’ по’’ ӈэдакы? Иринана’’, нисянана’’ сер’ иле, ханярина ненэця’’ нерня минредо’. Тына’’ толыр’’ хусувэй по’ ӈокамдана, валакада ты’’ хадырць’ ява’ тянёмдана. Ханяӈы яда’ нядэйсяламзяна. Хойхана мюсертина’’ тенева’’, валакада нядэй яхана ты’’ хасена хадырӈа’’.

Маня’’ яханана хусувэй ӈэсыхына тохолкода’’ харто’ манзаидо’ минре’’. Нянэювна нюдяко’’ ӈацекы’’ тохолабдина хусувэй ӈэсыхына таня’’. Холгов’ ӈохона манзаидо’ теневана’’, мэнена’’ нина’’ ӈацекыдо’ тохоламби’’.

Ӈокаювдо’ ӈока по’’ ямбан’ тикы ӈэсыхына манзара’’. Хусувэй тохолкода ӈацекы’’ тохолабванда’ хавна харта’ ӈод илеванда ямбан’ тоходансеты. Ёльцянда’ тэвась е’’эмняндо’ хамадавы курсха’’, семинарка’’ ӈэдалёрцеты’’. Ӈацекэхэна’’ тохолкова’ сер’ мэкад’ ӈэва’’ е’’эмня несэй манзаи’’ тохолкода’’ пюрцеты’’, торомдабсеты’’.

Ханты-Мансийский округхана ӈэрм’ тенз’ мэта хибяри’’ иле’’, ӈокаювдо’ хаби’’. Харто’ илевамдо’ мэ’’ӈа’’, хари’ паӈгудо’ тене’’, хари’ вадавнандо’ лахана’’, нюдо’ тохоламби’’. Пудана’’ похо’’на хаби’’ поӈгана ӈод тарця сер’ ӈадимданы’’ – вададо’ янамбовна пуня’ миӈа’’, тены’’ пона’’ соявы’’ ӈацекы’’ вадавнандо’ лаханаван’ сацьри нинарха’ харва’’.

Я’ мал няна илена’’ ненэця’’ поӈгана ярабцм’ мэта’’ хибяридо ханярина иле’’. Ӈопой тарця хынокад’ не Панаевск’ выӈгана таня, тикы не Елена Токливна Лаптандер. Пыда няданда теда толавнда ярабцм’ падвы Няё Вэнго. Хэбидяко ярабц’ нюртей пелям’ теда толара’’.

Едэй по’ тось несэй сер’ яханана маля ваераць. Маня’’ яна’ тер’’ хари’’ ява’ манэ’’лабтавась ӈарка март’ тэворӈаць. Тюку’ мэвахана округна хибяри’’ Санкт-Петербург’ март’ ядэрӈаць.

Евдякоӈэ’ теневана’’ нида поӈгнанда нюмдебидось. Роза Ивановна Канюкова е’’эмня ӈод’ Евгения Андреевна Соболева – Евдякось. Пыди’ ӈопой я’ терха’, ӈобкана тоходанаӈаханзь. Тены’’ похо’’на Роза Ивановна Канюкова тикы нямда тенеда. Архангельск’ маркана илебнанда ӈод’ пыда газетахана паднасьты. Тюку’ мэвахана Евгения Соболева нямна вадам’ ӈэдарась.

Евгения Андреевна’ ӈацекы нюмдя Евдясь. Евдя ня’ ӈопой по’ ӈобкана тоходананись. Нятанись.

Сидя си’’ив яля’’ пир едэй товы, сидя ёнар’’ тетимдейяӈганя похона илева’’. Юд’ мян яля’’ ямбан ныланавава’’ ёльцесь манзаяхана’’ тарпына’’. Товы похона сертавнда серуна тянё вани’’ ӈэӈгу’’.

По’ нюртей ирий’ няхарамдэй’ яӈганя толыркана паднана’’ ненэця’’ хэбидя яля’. День печати таремъюв’ нюмда луца вадавна со. Нянэювна газетахана манзарана’’ ӈарка яляӈэ’ таславы’’. Саля’хардахана «Няръяна ӈэрм» нюбета газета таня. Хусувэй си’’ивхана ӈопоймэвна ӈадимберӈа’’. Тарця газетандо’ манзаям’ нерня минренаӈэ’ маля няхар’’ ю’’ по’’ ямбан Хабэча Хываревич Яунгад манзара. Луца’ нюмда – Федор Константинович, сидяӈгхана маниера. Пыда няюв тарця лаханакурмав’ танясь.

Тарця повестьм’ ӈарка паднана нява ӈока по’’ тяхана падась. Хусувэй падвэда илӈгад’ хобэй сераць. «Нярмодана хубта» падвэмда тюку по’ тамна толабаӈгура. Тюку яля’ тамна ӈопой’ пелямда толада.

Страницы