Вы здесь

Ханзер’’ вэнеко нядамда пюрца

Вэнеко’ сава нядаӈгода

Таймыр’ няна паднана не Любовь Прокопьевна Неняӈг илесь. Пыда падвы манзаида тянё ни’’ӈа’’. Нянэювна стих’’, иле’’ми, вадако’’ падбавысь. Ӈацекы’’ е’’эмня падвы манзаида таня’’. Роза Ивановна Канюкова Любовь Неняӈг’ хэтвы’’ вадако’’ нябимдей классхана тоходанна’’ ӈацекы’’ е’’эмня падвы «Ненэця’ вада» книгананда ма’’лэйдась’’. «Ханзер’’ вэнеко нядамда пюрца» вадаком’ теда толара’’.

Пэдарахана вэнеко илевы. Ӈули’’ ӈопориӈэ илевы. Тарця ил’ тябибцоӈэ хая. Вэнеко нядамда пюрмась иделъй’’.

Хов, вэнекор пэдаравна миӈов. Няваком’ ядабта, ма’’нив: – Пыдар ӈопорин? – Та, мань ӈопоридм’. – Мань ӈули’’ ӈопоридм’. Нявакоцёв’’, ӈобкана илехэней’’! – Ӈэёв, ӈобкана илехэней’’. Сия’ я сармикэця ӈобкана илелъяха’. Пи’ вэнеко се’’нам’ намда, мадлы’’. Нявако сейконда хэсь хасабарӈа: – Ӈамгэ хадкэ?! Нён мадар’’?! Тёня тута, сидни’ ӈамда?!

Вэнеко’ ида вома, ибедолы’’: «Хэй, хэ-эй, вэвако нядув ховэдм’. Тэвасико’’я пинхад ӈэвы. Тёня хадри’ саварка ӈэвангабя. Тёнякодув пюрць хантадм’.» Ти, вэнекор нерняри миӈа. Неранда няд тёня ӈадимя, ливартана тэвахананда хойса. Вэнеко тёнян’ ман’’ма: – Тёняков’’, пыдар ӈопорин? Ӈобкана илехэней’’! – Ӈэёв, илехэней’’. Сидя я’ сармикэця ӈобкана илелъяха’. Пи’ вэнеко се’’нам’ намда, мадлы’’. Тёнякова’’ ӈани’ хасабарць пяда: – Ӈамгэ хадкэ?! Ӈамгэ мадарӈан? Варко тута, сидни ӈамда! Вэнеко’ ида тамна тяха’ вома, ихинянда ма: – « Ехэй’’, хэ’ей! Тёняко’’я няӈэ ни серос’’. Тамна пюртадм’.» Ти, вэнекор нерняри миӈа. Варкком’ манэ’’ӈа, тоса юнра: – Варкков’’, пыдар ӈопорин? Ӈада ӈобкана илехэней’’!

– Ӈэёв, ӈобкана илехэней’’. Мань нядан тараӈгун. Сидя я’ сармикэцяха’ ӈобкана илелъяха’. Пи’ вэнеко се’’нам’ намда, ӈаркавна мадарць пяда. Варккор няханда ма: – Ӈавод хадкэ’’?! Ӈамгэ мадлын?! Нён мадар’’, хибяри тута, сидни’ ня’’амӈгу, хадаӈгу! Мань илеван’ харвадм’!

Вэнеко’ ида тамна тяха’ вома. Ӈэвакомда таси’ нибкла, ихинянда ибедорӈа, ман’’ма: Хов, ха-а-а, тикы няхартан пилютада танявы. Хадри’ хибярим’ пюрць тара. Хибяри харвабта сава няӈэ ханта.»

Ти, вэнекор нерняри миӈа. Хибярим’ манэ’’ӈа, някунда то, янамбоковна вахалъй’’: – Ӈопориӈэ иле тябибцоӈэ хая, си’’ми няданд мэӈгун? – Ӈэёв, ӈобкана илехэни’. Вэнеко хибяри’ ня’ ӈобкана илелъяха’. Пи’ вэнеко се’’нам’ намда, хывна пяда. Хибяри сиды, вэнеком’ ӈавдала, ӈани’ хонэй’’. Вэнеко хибяри’ хэвхана ва’’ны, ихинянда ма: – Няна’’ иӈудата нядув ходм’. Теда’ илебцув тябибцоӈэ ни хант’’.

Ти, вэнекор тюку тендад’ хибяри’ хэвхана иле.

Вадако’ та малда.