Ӈэрм’ яхана илена’’ толырто’ тянё ненэця’’ илевахана хуркари’’ саӈговоць минда сер’’ таня’’. Ваеравы ирийхана тикы’ нямна Саляхардахана международной форумхана нина’’ лаханаць. Теда’ тамна нерня’ тикы лаханормидо’ Москвахана Государственной Думахана таслабӈгудо’. Таняна парламентской слушания ваераӈгу’’.
Вы здесь
Ялумд’’
Нюдяко ӈэвы пода’’ Татьяна Павловна Бецко саць сававна тенейда. Хойхана нисянда, небянда хэвхана вадюданась. Варандей, Ӈарка хой ямда пили’’ тенеда, таняхад паӈгуда пере’’, нисяда, небяда таняна илеӈаханзь, манзараӈаханзь. Ӈыхы похот таняна илевы’’ хибярида ихинанда теда’ ӈод’’ иле’’. Харта соя’’вы яхананда хусувэй сарпякоцям’ тенева, хой якоцяда сейхананда тенад пои’’.
Ӈэрм’ няна те’ёльцяӈгана нумда хуркари ӈэсеты: ӈай’ пуд тецьда’’ тосеты’’, лакри’ хаяр’’ яляр’ хадӈэ ханта, тецьхамда. Тарем’ ӈод’’, нара’ инд’ мале со’’.
Россиянана’’ северной многоборье Чемпионат няби Первенство Таймыркана ваерась. Таня’ пирдырманзь ныхыта’’ хибяри’’ Магаданской областьхад, Ханты-Мансийской, Ямало-Ненецкой, Ненецкой, Чукотской автономной округхат, ӈысма няби Саха (Якутия) Ресрубликахат, Эвенкийской муниципальной районхад, Таймыркад ма’’люрӈаць.
«Ханебцёхона» сянакода’’ нина’’ явнана’’ ӈэдалёрмадо’ тянё ни’’ӈа’’, ханяри’’ тэворць харто’ ямдо’ масибтевы манзаяханато’ манэ’’лабтабидо’. Ӈокаювдо’ Нюдя яхана соя’’вы’’, таняна ӈацекы’’ ӈэвы’ подо’ ваераць, таняна вадыць, таняд’ ӈарка илан’ тарпыдаць.
Хусувэй хибяри харта мэбебцода таня. Нум’ хибярим’ ӈадимдевысь, пир’’мадамда тавысь. Тавэда ӈока нись’ ӈа’’, тянё нись’ ӈа’’. Тавэда хибяри илӈгана тэврысь, ӈоб’’ пирувна тярмэдась. Тад’ сылась, тярпдада’’ тянёлмы’’. Ханзер’’ ӈэсь? Хаю’’мида’’ тун’ мое’’яда. Тад’ ту тю’’уня хая, тату’’ я’ ни ха’’мыд. Хибям’ тату’’ тэвась, тикы хибяри нум’ пидте’’мэӈэ толы. Нум’ пидтевы манзаям’ пэрӈа.
Тюку яля Саляхардахана «Ӈэрм яхана, Сибирьхана, Дальний Востокхана толырто’ тянё ненэця’’» Международной форум’ манзаямда нэдась, таняна ӈэрм’ яхад ма’’лавы ненэця’’ харто’ яндо’ социально-экономической развитие серу’’ таслаӈгу. Ӈэрм’ яхана илена’’ хибяри’’ е’’эмня тикы саць ӈарка сер’’.
Тюку ирий’ нертей яля’’ мальӈгана Архангельской область’ Пинежской районхана ӈэрм тэнз’’ ненэцие’’ сямянд’ ӈарка ялям’ – Ты ялям’ мэ’’ӈаць. Тарця ӈарка ялям’ тикы яхана танеда туристической фирма манзарана’’ хамадаць. Невхы похот Канин выӈгана тыдо’ пэртя’’ нина’’ сырэй’ ямбан’ пэдара яхана тыдо’ пэрцеты’’. Мезень’, Пинега’ марад’ ӈэсонд’ тэворцеты’’. «Канин» общинахана манзарана’’ хибярина’’ тыдо’ пэдара яхана сырэй ямбан’ пэръядо’.
Россиянана’’ хасую’’яӈганя субъектхана тыбэртя’’ харто’ яханандо’ манзаидо’ пэрӈа’’. Ханярина илена’’ тэхэ’’на’’ мэна’’ ненэця’’ манзаяханандо’ танена’ серудо’ таславась ӈобкана ма’’ласьтыд’’. Тарем’ мале’ Москвахана, Саляхардхана, Няръяна маркана ма’’люрӈаць. Тюку’ мэвахана тыбэрма’ серу’’ тасламбада’’ хибяри’’ Якутск март’ турӈаць, таняна тыбэртя’’ тетимдей съездамдо’ мэ’’ӈаць.
Хибяри савумдамбава сер’ нямна хуркари лаханава’’ ӈока ӈэсеты. Ханяна сейхана ниня сомбой вади’’ мэта’’ танесеты, ханяна сава вада’’ сосеты. Тарем’ ӈэбнанда’ ӈод’’ хаӈгулась лекар’ мят ядсетыва’’, лекарьхад’ нядаӈговам ӈатесетыва’’. Хаӈгулась лекарьт’ енасьтыва’’.
Тенебнана’’ округна’’ еркы маркана сидя ёнар’’ похона ӈока хынокад’ хибяри’’ ма’’лэйдаць. «Сава сём’» нюбета конкурсан’ хибярина’’ турӈаць. Няръяна маркана нертей фольклорной фестиваль-конкурс’ миӈась. Тарця конкурс’ яханана’’ Анастасия Федоровна Михайловахад’ миӈа, «Сава сё» – пыда и’ӈута. Тамальӈгана Анастасия Федоровна этнокультурный центрхана ненэцие’’ отдел ервотаӈэ’ манзарась. Ненэцие’’ культурам’ теневана, харта хынокад не манзаямда мэнедась, теневадась. Нертей хамадавы фестиваль’ саць сававна ваерась. Тикы яля’’ хибяри’’ ихина тенад’ иле’’.
Хусувэй хибяри харта соя’’вы яда таня. Нюдя, ӈарка ӈэбнанда’ ӈод’’ хари соя’’вы яда ихинянда пилибт’ илевнда, соя’’вы я’’ хибярим’ нерняку’ пэрӈа, сейм’ ибаркаӈэ’ сертамби. По’’ ваерась хари соя’’вы ян ’тобнанд, нисянд, небянанд мят’ еримбнанд’ хусувэй хибяри ихинянда лимбяка ӈэсеты, тарцян’ маймбасеты. Хари’’ яхана ваеравы по’’ ихинда ха’’амсетыд’’. Соя’’вы ян’ еримзь сэвханана’’ хусувэй ӈамгэ савараха.
Округханана’’ ӈобкарт мя’’ яӈгованӈгабя ханяхад ӈарка сайнорман’ хибяридо’ ниць хань’’. Саюв по’’ ямбан’ хусувэй выӈгад ненэця’ яхат’ товы вэвако хибярихит ямдо’ лэтбавась ӈэдалэйдаць.
Няръяна маркана хусувэй по’ конкурс художественного слова танесеты. Тюку по’ тарця конкурсан’ хибяри’’ ма’’лэйдаць. «Ручей хрустальный языка родного» луца’ вадавна тарем’ нюмдевысь. Ӈопой номинациям’ мэ’’ ӈаць – предания, былины, легенды своего народа. Тюку’ мэвахана хамадавы конкурсхана хибяри’’: луца’, ненэця’, чуваш’ вадавна манзаидо’ толабиць. Ӈокханда сидя юкад’ вата хибяри’’ харто’ тохолавы манзаидо’ инзеленаха’ тэвраць. Няхар’’ возрастной категорияхана пирдырӈаць.
Ӈэрм’ яхана яра’ ирий тамна тецьда ирийӈэ толы. Хаер’’ тю’’уна мэбнанда ӈод’’ ибада тамна ни’’ со’’. Ирий’ ямбан’ яханана’’ сата, япда мерця посарцеты, ирий ӈокаюв ялуда’ тамна тецьда’’ ӈэсеты’’.
Страницы
- « первая
- ‹ предыдущая
- …
- 34
- 35
- 36
- 37
- 38
- 39
- 40
- 41
- 42
- …
- следующая ›
- последняя »