Харючи Вэсако нисями таня. Небями таня. Недко папами ӈани’ таня’’ нив’. Ӈоб’’ таханава’’ – Тысъя ӈацекэ. Ӈари’’ тайкуна Харючи’ Ӈарка ню нями танявонда. Ӈоб’’ таханада – Лэхэ ӈацекы. Тамна тяхакуна Харючи’ Ёнэй нями танявонда. Ӈоб’’ таханада – Вэ’’ли ӈацекэда. Няхар’’ ӈэсыхына няхар’’ ю’’ ёнар’’ тэва’’ ӈэ’’ нив’. Ӈэсына’’ ӈацекы’’ няхар’’ ю’’ хасава.
Вы здесь
Ялумд’’
Округна этно-культурный центрхана манзарана’’ нина’’ ӈарка манзаи’’ сертаби’’. Ӈэрм’ яхана илена’’ хибяри’’- нянэй ненэця’’, ӈысма’’, устьцилём’’ харто’ культурамдо’ тю’’увку минрева’’ е’’эмня манзара’’.
Хуркари’’ коллектив’’ таня’’. Таня турта’’ хибярина’’ ӈобкана ма’’лёсь сё’’ мэцьты’’, тарабцодо’ манэ’’лабтабасьты’’. Пыдо’ масьтевы’’ манзаидо’ хуркари’’ фестивалькана маниесьтына’’. Теневана’’: «Сава сё», «Мел’’ манзарана’’», «Печорянка», ӈока хибяри’’ ма’’лабсеты’’. Тарця ма’’лёви хибярина ӈатесетыдо’.
Округна толаӈго’ хардахана манзарана’’ хибярина тянё ни’’ӈа’’, хусувэй отделкана харто’ серудо’ тасламби’’. Минрена’’ манзаядо’ хибяри’’ е’’эмня таславы’’. Ӈэрм’ ненэцие’’ отделкана маня’’ нина’’ манзара’’.
Товнда сидя ёнар’’ самлязимдей’ яӈганя похона ты’’ниць ирийна хасуюдимдей толыркана Победа ялям’ мэтава’’. Пудана ӈарка сайнорма ёльце’’махад си’’ив ю’’ по’’ ваера. Я’ сяр ниня’’ илена’’ хибяри’’ е’’эмня саць ӈарка яля.
Сайнорма по’’ тось ӈока хибяри’’ ямдо’ лэтбавась нулъядаць. Хойхана мюсермы’’ хасава’’ мято’ тер’’, нюдо’, недо’, тыдо’ хаесь сайнормась ӈэдалэйдаць. Ханяӈыдо’ пуня илесь яхандо’ нидаць тэв’’, ӈока ӈацекы’’ евакоӈэ’ хаёсь вадыць. Ил’ тамальӈгы похо’’на ханярина саць тоенась. Тарця сер’’ юрбада’’ ни’’ӈа’’.
Маня’’ округханана юр’’ си’’ив ю’’ ёнар’’ тэва’’ , тыбэртя’’ ненэциена тыдо’ пэрць вымна мюсерць илевамдо’ минредо.
Нерняна товнда сидя ёнар’’ самлязимдей яӈганя по’ ты’’ ниць ирийна хасуюдимдей толыркана Победа ялям’ си’’ивъюдимдеймэвна ядтаӈгува’’. Си’’ив ю’’по’’ ямбан хынёси’’ яханана илева’’, маям’ ехэрась ӈацекына вадюдана’’, хибярина илевадо’ сэвхана маниесь хусувэй по саваркаӈэ’ хантана’’.
Лэрё’’ явэдм’. Харасяда ян’ сюрба пэвэв. Хаёда мякавахана сярнаридо’ сярна’’, яртидо’ ярӈа’’. Ӈавэ’’ пирка’’на мунодо’ суса’’. Пэвдя пихиня си’’ми ни’’ манэс’’. Няхаркав’’ яля’ хараси’’ ядадм’. Тарем’ яданахани яха’ танабцяӈгана мядиком’ ходм’. Мят’ тю’’ нидам’. Мякы мякана ӈопойри хасава. Ӈули’’ некани то’’олаха ӈэвы. Хонра’’ нивав: -Паханзеди’’ тэта некацяеми илиехэва илеевэнанё’’.
Сян по’’ тяхана маня’’ няхаюна нянэй мядм’ Няръяна мар’ хэвхана мярӈаханзь. Тикы Ксения Филипповна Явтысая вэсаконда няюв’. Вэсакода Афанасий Петрович Явтысый яханана теневана ненэцясь, сава илм’ мэ’’мы, илеванда ямбан хойхана манзарась. Тет по’’ тяхана яӈгумась.
Вэсаконда яӈгу’’махад ӈод Ксения Филипповна харта мядуда нидась’ хае’’. Пыда мяканда турта’’ хибяри’’ ӈока’’ ӈэсьты’’. Хибя’’ тенева’’, мядуда’’ Куя’ яха вархана нусьты’’. Ханяӈы мэвахана таняюв’ ты’’ ялям’ мэ’’мась тэворцетыва’’. Хой’ илӈгана илена’’ хибярина ма’’ласьтыд.
Хор’’ ирийхана тамна ӈопой ӈарка яля’ таня, луца’’ вадавна хэтась – День работника сельского хозяйства и перерабатывающей промышленности. Тюку по’ ӈод округханана тарця ялям’ мэ’’ӈаць. Няръяна маркана сельской хозяйствона манзаранина’’ ӈарка яляндо’ ед хамандавы ма’’лёвамдо’ мэ’’мась культурно-деловой центр’ мякана хор’’ ирийна ӈоб’ яӈганя толыркана ма’’лыць.
Маня’’яханана ӈока мел’’хибярина’’ иле’’. Харто’ манзаидо’ сертамбада’’ маркана таня, округна хусувэй ӈэсыхына иле’’. Няръяна маркана мел’’ хибярина манзарава’’ е’’эмня харто’ хардадо’ таня’’. Нина’’ таняна ма’’лёсь манзарасьты’’.
Хусувэй по’ Москва’ маркана «Сокровища Севера» нюбета Международной выставка- ярмарка манзарасьты. Тарця ма’’лёван ӈэрм’ тенз’’ мэта’’ ненэця’’ ӈод хусувэй по’ турцеты’’. Ӈэрм’ яхана иленаха’ таня ӈамгэм’ таняюв’ тэврась, таня ӈамгэм’ таняна манэ’’ лабтась.
Мэта мя’’на’’ мюня’’тетва’’. Паханзеди’’ тэта нека’’ями, пухуцянда ня’, пыди’ нюсавэхэ’. Тетам’ тивтяди’ нюди’ нив’ таня’’. Мяд’ сиди’’мана сидя ю’’ хурёда. Тэхэвава’’ тэва’’ няхар’’ ёнре’’э. Тёныӈы мя’’на’’ ерв Тай маӈгацями. Не нянда ня’ ян’ сидярихи’.
Ярабцм’ хо’’махад няхар’’ по’ илева’’. Хубта’ няна нека’’ями манзь ханада: – Едва’’ пия.
Лукерья Валей ненэцие’’ паднана, пыда падвы’’ книгада маля ӈока. Ӈацекы’’ е’’эмня падвы стихда’, иле’’мида таня. Тоходанна’’ ӈацекына паднана няндо’ манзаи’’ харвась толабасьтыдо’. «Сэдоранако» лаханако ӈани пыда падвы манзаяда. Нянэй мякана вадювы некоця харта иле’’мида падбива’’.
Тамальӈгана мань саць нюдямась. Мякана иба, еся печьм нерохона пятамбиць. Печь’ Нина ӈамзэ’ едко, сяйник ти валакада пиӈгу’’.
– Небяков, тюку яля’ ӈамгэм’ пэртан?
Хибя округханана «Илебц» театрава ехэрада? Маня’’ округва ӈарка ни’’ӈа’’, мар’’ма ӈод нюдява’’. Ӈодьбянда маркана иленаӈэ’ малӈэ’ нина’’ теневына’’. Ненэцие’’театрхана сянакода’’ нина’’ӈод малӈэ’ теневана’’.
Сиднтет по’’ тяхана ненэцие’’паднана Алексей Ильич Пичков яӈгумась.Пыда ненэць’ ӈэбнанда ӈод луца’’ вадавна паднанась. Товнда похона Алексей Пичков сиднтет ю’’ пом’ ядтаӈгува’’. Тарця яляха’’ хибярина маля хамяку’’.
Алексей Пичков ӈэрм’ ненэцие’’ паднана’’ поӈгана теневана’’ паднана. Пыда мэбета паднанась, илеванда мальӈгана падвы книгида тянё ниць’’ӈа. Яӈгу’’махаданда хаювы манзаяхататта’’ сян едэй книгам’ Литературной объединение «Заполярье» манзаям’ пэртина ма’’лаць.
Страницы
- « первая
- ‹ предыдущая
- …
- 61
- 62
- 63
- 64
- 65
- 66
- 67
- 68
- 69
- …
- следующая ›
- последняя »