Округханана нянэй ненэцие’’ поӈгана хынокад’ нина’’ ханярина таня’’, тарця нина’’ маркана ӈод’ иле’’. Пыдо’ манзаидо’ маня’’ хэбидя’’ яля’’ мальӈгана намдурцетына’’, сейхана сава ӈэсь инзелесьтына’’.
Вы здесь
Ялумд’’
Хусувэй школахана тоходанна’’ ӈацекы’’ хуркари’’ предмет’’мана олимпиады’’ мэцьты’’. Ныхытидо’ Межрегиональной олимпиадахана паднасеты’’. Хари’’ вада’, краеведение’ олимпиада’ ӈод танесеты’’.
Маня’’ округханана паднана’’ нина’’ тянё ни’’ӈа’’. Тарця хибярина поӈгана ненэця’’ вадавна паднана’’ нина’’ таня’’. Матрёна Ивановна Талеева «Таты» пьесам’ падась, тюку яля’ пьесанда пудана’ пелям’ толада’’.
Ты’’ юркулыд’’, сую’’ туроӈа, нерденя ты’’ хантана’’. Ты’’ ватомдо’ теневадо’. Ты’ ӈомахана ӈацекэри’’ хаи’’. Хасаваха’ вад’ няю нись паромбю ядалъяха’. Не’’ ӈани’ ваӈг няю, лаханакоя яда’’.
Мика: Ӈацекэӈэ, хибяра сямянхат ӈокавна пилюм’ хада? Толэйда’’, сянда?
Яктя: Ӈэтёв, мань сямянхат ӈокавна хадам’. Тита сяӈок, саць ӈока.
Ил’ харта тарця хибярир’ сояӈгу, илеӈгу, манзараӈгу, тикахад’ ёльцянда’ тэвась яӈгумда.
Ся’’ха ӈацекы сояӈгу, теневасьтыва’’. Ӈобкарт’ хибярир’ яӈгуманда ёльць’ ехэрада. Илевандо’ ямбан ӈокаюв’ хибярина илевамдо’ сава ихиня мэ’’цьтыдо’.
Нянэй ненэця’’ ӈацекына харто’ вадамдо’ школахана тохолабидо’; ханяӈы ӈацекы’’ небяхадандо’, нисяхадандо’ вадамдо’ намдурӈа’’. Ӈацекына харто’ вадавнандо’ толаӈгось’ тоходана’’. Тюку яля’ К. Лабанаускас’ падвэвна Таймыркана ӈэда ямидхы лаханаком’ харто’ толамдо’.
Ненэцие’’ автономной округ’ харта я’ ненадумд сёда ( гимнада ) таня. Вадида паднана’ не Инга Артеева падвы, сёмда Татьяна Артемьева сертавы. Гимн’ вади’’ луца’’ вадахад’ ненэця’’ вадан’ Роза Ивановна Канюкова падвы.
Сидя тосандаха’, сидя пебясаха’ илевэхэ’. Сидя тосандаха’ ялэ’’ ханеӈаха’.Сидя тосанданда ӈоб’’ не няди’. Некахаюта ханеб’’, нябахаюта няна хаюрӈа.
Ся’’ны ӈэбта ӈод’’ нябахаюда лаханако пэйха’: – : – Нявэ’’, ӈамгэвна ир ядэрӈа? – Ими ни ядэр’’. – Не ӈацекэ’’я тарцяню’: савари тосо’’ хоб нянда пэрцетыню’’. Хадавы ӈэя. Пыдар ха’’маӈан?
Маня’’ яханана хусувэй по’ харта нюмда танесеты’’. Теда’ товы сидя ёнар’’ самлязимдей’ яӈганя пова’ округханана ӈацекы поӈэ’ таславы’’. Ӈацекына яханана хусувэй по’ сояӈга; ӈацекына сававна вадюданва’’ е’’эмня хусувэй ӈамгэдо’ танедарха’.
Ёнар’’ хасуюёнар’’ тет ю’’ нюртей по’ саво ирийхана ханярина илена’’ хибяри’’ вэвко юнм’ ня’’амаць. Германия я’ тер’’ вэвко хибяри’’ сайнормам’ пяць. Тамальӈгана маня’’ яханана хуркари’’ я’ тер ненэця’’ нясьюмба, нидо’ нядаба илець.
Тюку по’ нюртей ирийна еркы’’ яля’’хана Коткинохона илена’’ хибяри’’ харто’ ӈэсындо’ со’’яма ялям’ мэ’’манзь ма’’люрӈаць.
Округна толаӈгова’ хардахана ӈэрм’ тер’’ ненэцие’’ отделкана манзарана нина’’ ӈарка манзаям’ сертамби’’. Манзарась’ лохондо’ ненэцие’’ хуркари’’ ихид хамадавы’’ мероприятияха’ ма’’лабсетыдо’.
Тюку яля’ «Харючи вэсако» лаханако’ пудана пелям’ толара’’. Хибя тюку лаханаком’ наӈгадяӈэ’ толаван’ харвабнанда. Хаювы яляхана ӈадибермы «Ялумдхана» ӈани’ пелядо’ хоӈгуда’’.
Саляхардахана «Ямал потомкам» ассоциация ма’’лёван’ яндахат’ товы’’ хибяри’’ ӈокаць. Я’мал хусувэй маркана, хусувэй районхана общественный организация’ отделение’’ манзаидо’ пэрӈа’’. Тазовский районхана тарця отделениедо’ ӈоб’ сидя ю’’ самляӈг по’’ ямбан манзара. Тикы нямна Роман Хасавович Яндо’ няюв лаханамась, тикы ненэць сян по’’ ямбан отделение’ манзаям’ нерня пэрӈась.
Маня’’ яханана мел’’ хибярина ханярина иле’’. Округна хусувэй ӈэсыхына ӈудидо’ мэта’’ нина’’ таня’’, маркана ӈод’ тянё вани’’ӈа’’. Тарця нина’’ манзаи’’ хуркари’’ выставкахана маниесьтына’’, ханяӈэна мел’’ нина’’ мастер-класс’ манэ’’лабтабасьты’’.
Алексей Ильич Пичков ненэцие’’ паднана. Илеванда ямбан падвы’’ манзаида маля ӈока, пыда книгида округна толаӈго’ хардахана лэтбидо’, пыда стихда’ ӈацекы’’ толабидо’. Паднанава илевы ӈэбнанда сидя ёнар’’ тетимдей яӈганя по’ март’ ирий няхар’’юдимдей толыркана сиднтет ю’’ пода пангусь.
Страницы
- « первая
- ‹ предыдущая
- …
- 57
- 58
- 59
- 60
- 61
- 62
- 63
- 64
- 65
- …
- следующая ›
- последняя »