Юлия Талеева

Тюку по’ яханана культура поӈэ’ таславы. Маня’’ округханана хуркари’’ тенз’ мэта ненэцие’’ культура’ нямна ӈарка манзая’’ минзеты. Яханана хуркари’’ коллектив’’ таня, хуний культурам’ манэ’’лабтамби’’. Поӈгнандо’ нянэй ненэця’’ культурам’ пэртина тянё ни’’ӈа’’.

Сидя по’ тяхана округханана тамна ӈопой самодеятельной фольклорный коллектив’ ӈадимясь. «Ханебцё» – тарем’ нина’’ нюмдедонзь’. Харто’ вадамдо’, культурамдо’ теневана’’ не’’ яӈга ма’’люрць’ пядось; ненэцие’’ невхы сё’’ мэ’’ӈа’’. Ханяӈыдо’ тамна харто’ хадунато’, небянато’ хынабц’’ тене’’, тикыдо’ хибярихи’’ тэврамбидо’. Сидя по’’ ямбан таремъюв’ ма’’люрӈа’’, сидя по’’ ямбан маля ныхыдамдо’ ма’’ла’’.

«Маймбава» – тарця нювм’ нюбета коллектив Саляхана маля няхар’’ ю’’ самляӈг по’’ ямбан манзара. Няхар’’ ю’’ самляӈг по’’ ямбан таняна тарана’’, хынота’’ хибяри’’ харто’ ӈэсынандо’, округханана, ӈарка яна ӈани’ маркана илена’’ ненэцие’’ сею’’ маймбтемби’’. ӈани’ яха’’ тэвормадо’ ӈод танясь, ӈани’ тенз’ мэта хибярихи’’ ӈод нянэй ненэцие’’ культурам’ манэ’’лабтамбидось.

Тарця ныхыта’’ коллектив’ Нельмин’ Саляхана няхар’’ ю’’ самляӈг по’’ ямбан манзаямда минреда. Тюку ялян’ хэтась: ансамбльхана сямянд’ нертейӈэ’ таравы’’, хыно’’мы’’ хибяри’’ теда маля ӈарка хибяри’’. Пыдо’ харто’ ансамбляндо’ луца’’ вадавна манзь – историям’ теневадо’, ихиняндо’ лэтбидо’, теда вадюданна’’ хибярихи ваде’’ӈадо’. «Маймбава» ансамбль’ историяда’ тарцясь.

Тюку по’ тамна ӈопой ӈарка паднана ненэць’ со’’яма ялям’ мэ’’манзь хамякува’’. Тикы паднана Алексей Ильич Пичков. Маля сян по’’ямбан я’ниня яӈгу’’, хэвувнана ни’’ ядэр’’, сёмда нива’’ намдур’’.

Тарем’ ӈэбнанда ӈод’ паднанава хибярина тенедо’, ихиняна иле’’. Пыда хаевы сарпявнанда паднана’’ хибярина мэбэць’ яда’’, паднава’’ серм’ нерня минре’’. Алексей Пичков падвы’’ манзаи’’ книгаӈэ’ сертамбидо’. Яӈгу’’махаданда маля сян книгам’ мядонзэйӈэ’ этнокультурный центрхад’ ня’’амаць. Округна хибяри’’ паднана нямдо’ сава ихиня тенедо’. Алексей Пичков ёнар’’ хасуюёнар’’ няхар’’ ю’’ тетимдей по’ ты’’ саполана ирий’ няхар’ юдимдей толыркана Канин’ выӈгана мюсерта’’ ненэцие’’ мякана соясь

Елена Николаевна Окотэтта Ямалкана илена не. Хойхана соявы, вадювы не Ленинград’ маркана институтм’ ёльце’’махаданда харта яхананда манзарась. Пыда ӈока по’’ ямбан дошкольной образование серкана методистӈэ’ тарась.

Хаювы по’ носиндалава ирийхана си’’ив ю’’ самляӈг пода панысь. Теда маля ӈахакуд’ харвабтана манзаямда хаедась. Хусувэй яля’ манзаян’ нибнанда ядэр’ ӈод мякнанда сертабада манзаяда ӈока ӈэсьты. Пыда нюдяко’’ ӈацекы’’ няюв манзарана’’ нида’’ нядамби’’. Минрена манзаянанандо’ тарана’’ книги’’ нита’’ е’’эмня’ падби’’.

Хэвхы округхана маля ӈока по’’ ямбан Няё Вэнго «Няръяна ӈэрм» нюбета газетахана манзара. Манзаянда серо’’мана явнанда ӈэдалёрманда’ сер лаханако’’ падбасеты’’. «Хасава ӈацекы» лаханако нюртей’ пелямда тюку яля толада’’.

Хасава ӈацекэця таль’’няӈы мяд’ ня’ сюрбы’. Мят’ мятю. Мякы мякна сидя ва’’авдо’ ӈэвы. Няби хэвхана ӈоб’ халэв’ силер’ танявы. Няби хэвхана Халэв вэсако пухуцянда ня’ ӈоб’’ ёхорт’ ӈамдавэхэ’, ва’’ав’ ниня ваделтаӈаха’. Синяӈы ва’’ав’ малхана ӈоб’ халэв’ силер’ таня ӈамдёвы. Хасава ӈацекэця Халэв вэсако’ няюмна хая. Вэсако ӈоселабтада: -Хасава ӈацекэця, ёртякоини’ ховы ӈэбат?

Ты’’ саполана ирийна сиднтетимдей яляхана хэбидя ялям’ мэ’’ӈаваць. Тикы не’’ яля’. Яханана маркана ӈэя, ӈэсыхына ӈэя ӈока сава вадам’ намдувнда не’’ иле’’. Хусувэдо’ харта иламда мэ’’ӈа’’, хусувэдо’ харта манзаянанда манзара, хусувэдо’ харта мята ибам’ лэтби. Не нямна вадина пилибт’ танябнандо’ тара. Нехэд’ хусувэй сава сер’ миӈа, нехэд’ ил’ ӈадиберӈа. Не – небя, хада, нядабако, не ня, не ню.

Тюку яля’ вадин’ Нельмин’ Саляхана соявы сидя нехэ’ нямна ӈэӈгу’’. Пыди’ самляӈг юкад’ вата’’ по’’ тяхана Нюдя яхана мюсерта’’ ненэцие’’ мякана соявэхэнзь. Ӈопой вымна мюсерць вадюданавэхэнзь, тикахад’ ӈобкана ӈопой школахана тоходанавэхэнзь, тикахад’ ӈопой март’ тамна нерня тоходанвась ӈэдалавэхэнзь. Саля’хард маркана медицинский училищехэна тет по’’ ямбан тоходанавэхэнзь’. Лекарь’ манзаян’ тохось, манзарась’ пявэдись. Няхар’’ юкад вата по’’ ямбан ивнянди’ ӈэда манзаянанди’ тенад’ манзараӈаха’. Тикы сидя нехэ’ – Анна Николаевна Талеева нябиюм’ Александра Михайловна Ледкова.

Невхы похо’’на яханана илена’’ хибяри’’ ӈокаюв’ пелядо’ вымна мюсерӈаць. Ненэця’’ малӈэ’ хойхана илець, тыдо’ пэрць явнандо’ мюсерӈаць, нюкцидо’ хойхана вадюданаць. Харад’ илм’ ехэрась нянэй ненэця’’ варёмдо’ мэць тыдо’ пэрӈаць.

Тены’’ похо’’на тарця илан’ тэвына’’: ся’’ня маня’’ яханана валакада ёнаркад’ вата хибярива вымна мюсерць’ илевамдо’ мэ’’ӈадо’. Тарця хибярина иринана, хадунана илм’ нерня тамна минредо’. Хасава’’ ты’’пэрӈа’’, ханяӈы выӈгана не’’ тамна хасавито’ хэвхана мюсерӈа’’. Мядм’ ибам’ лэтбадина’’ тамна хойхана таня’’. Мюсерта’’ ненэциена ныланавам’ ехэрась манзара’’, ялэ’’, пий’’ ямбан тыдо’ лэтби’’, ямдо’ сахарамби’’.

Леонид Васильевич Лапцуй ненэцие’’ паднана. Ёнар’’ хасуюёнар’’ няхар’’ ю’’ нябимдей похона Я’мал няна мюсерта ненэця’’ мякана соявысь. Илеванда ямбан ӈокавна вымна мюсерӈась, нянэй ненэцие’’ мят’ ӈока тэвормысь.

Ёнар’’ хасуюёнар’’ самляӈг ю’’ тетимдей похона Саля’хард маркана медицинский училищем’ ёльцевысь, тикы’пуд сидя по’’ ямбан Москва’ маркана ЦК ВЛКСМ Высшей комсомольской школа’ журналистика отделенияхана тоходанась, тикахад’ тамна ЦК КПСС Высшей партийной школам’ ёльцесь. Тоходанвамда манзараванда поӈгана минредась.

Роза Ивановна Канюкова теда Архангельск’ маркана иле. Таняна илебнанда ӈод’ ида’ пилибт’ харта янда’ нямна ядэрӈа’’, ненэцие’’ вадана нямна ида’ пилибт’ няркна. «Ялумдханана» падвы манзаида ӈадиберцеты. Тюку’ мэвахана юн’ таняхад’ ӈани’ ӈэдарась. Пеля Пунух со’’яма ялян’ тарця вади’’ падась.

Сямянхат нюртей ненэцие” ӈацекы” е”эмня выӈгана нэбэй школахана Синицын Тимофей Петрович манзаравы. Тикы школа Едэй Яхана ӈадимдебэясь.

Сян яля’’ ваерась хэбидя ялям’ мэтава’’. Ты’’ саполана ирийна сиднтетимдей толыр’’ – я’сяр ниня’’ не’’ яляӈэ’ таславы. Тарця ялям’ ханярина илена’’, хуркари’’ тенз’ мэта хибяри’’ ӈатедо’. Тикы яляхана сейхад’ минда’’ вади’’ не’’ намдгу’’ – хада’’, небя’’, нябако’’, не’’ ню’’.

Маня’’ ӈод округханана илена’’ нехэ’ сямянд’ сава вади’’ мэ’’ӈава’’- товнда ӈарка ялямда сава ихиня ядабтара’’, тикы яляхана сававна нылэйда’’, ихинянда сомбой вади’’ намдада’’. Нюда’’, нюта ню’’ мяканда тоя’’.

Тюку ирийна нябимдей толыркана Красной’ ӈэсыхына илена’’ хибяри’’ ненэцие’’ культура нямна хамандавы ӈарка ялямдо’ мэ’’ӈаць. Нянэй ненэця’’ традиции’’, быт’’ теневана’’ хибяри’’ поӈгнандо’ пирдырӈаць. Культура’ хардандо’ сценан’ си’’ив хибяри’’ ныхыдо’ хормась тарпыдаць. Няхар’’ не’’, тет ӈацембой хасавако’’.

Не’’ харто’ паӈгудо’ ваде’’ӈаць, нюкубць’ сё’’ мэ’’ӈаць, сэдвыдо’ манэ’’лабтабиць, ӈодя’’ таром’ хэтбиць. Хасавако’’ ӈани’ пэдаваць. Нянэй ненэця’’ ӈэвадо’ ӈадись. Пыдо’ тынзям’ паӈгалпиць, хан’ тя санарӈаць, хурка яха’ округханана таня –тикым’ падбиць. Тикахад’ сямянд’ ныхытидо’ нюмдець – не’’ поӈгана нюртейӈэ’ Парасковья Выучейская хаясь., хасава’’ поӈгана нердевы Николай Ледков. Хусувэй конкурсана мэвы’’ благодарственной письмом’, мядонзэйм’ ня’’амась.

Мне в жизни нередко приходилось встречаться с людьми, которые обладают огромным талантом любить и учить детей.

Это люди, которые, порой забывая о себе, стремятся поднять работу учителя родного языка на высокую планку. Их по праву можно уважать за упорство в достижении целей. Такие учителя делают все, чтобы родные языки и народы, на них говорящие, жили и процветали. Их сердца наполнены добротой и любовью. Это – любимая ими работа, и они с такой же любовью передают свои умения, знания детям.

«Илебц» театрхана сянакода’’ нина’’ харто’ явнандо’ харвась ӈэдалёрцеты’’. Округна ӈэсыхы’’ тэворпато’ ихиняндо’ сава ӈэсьты’’. Хусувэй ӈэсыхына илена’’ хибярина сиддо’ маймбась ядтабсетыдо’. Таняна сянакода’’ нина’’ ӈод минрена’’ манзаямдо’ ев’ер пэрцетыдо’. Несэй программам’ хамадабван’ ӈока ныхымдо’ масьтемби’’.

«Илебцана» манзаям’ нерня’ пэртяӈэ’ Серафима Петровна Дуркина тара. Хаювы ирийхана нина’’ ӈокавна манзараць, ханяна мэвыць? Тикы нямна Серафима Дуркина тарця вади’’ падась.

Хусувэй хойхана соявы, вадювы хибяри илеванда ямбан тикы пода ихинянда лэтбида, тенейда. Матрёна Ивановна Талеева Ӈарка я’тер. Вындер’ ненэця’’ ила’ нямна ӈока сава вади’’ падась. Падвыта нюртей’ пелям’ хаювы ирийна сидя ю’’ си’’ивумдей толыркана толараць. Падвыта’ пуданам’ теда толара’’. Невхэна ненэй ненэцие’’ харва’’, ни’’ харва’’, семьидо’ хардан’ ха’’аврэйдонзь.

Хусувэй хибяри нюдяко ӈэмада, ябда харта сояма’яхананда илемада пилибт’’ ихында ха’’морта. Мань маркана ӈока по’’ тохолкодаӈэ манзарадм’, манэмэв вуни яӈгу’’. Хар’’н мале сава хадакоцям’. Хонаван нерцю’’, сояма явнан’ ибедорцетыдм’. Хусувэй мядырмава’’ тенедм’.

Страницы