Вы здесь

Ялумд’’

Хойхана те’ ёльцяӈгана тарця ӈэсьты’’

Нара нянэй ненэцие’ яля падаркана ты’’ саполана, варё’ ирыхад пэӈг нив. Сид’’ нямна сылабнанта мале ханяӈы пирця’ сэда’ ӈэва’ мал ниня варё’ ӈадиберӈа’. Янта сяр’ ний ӈарханта сыра ӈэбта ӈод, ялэда янабовна ӈавэд ямбума.

Яра седа’’ нимня хуна’’ тня хоркыця’ яра пэкоця’ тылыба варемту мэ’’ӈа. Тёркосавэй латарць тня ӈамторӈа’. Хурина хорки пирцим тад ер’хая манэб хуркари ӈолькоця тумбэ пэкоця манэт нинав. Ӈацекы тикакоця сянакоданту маламбсятыду. Тад тикад яра ӈэва ниня ӈоб тарем хуркари пэкоця ӈадив ним хаерад юдавы яхана.

Хэвхы округхана ненэцие’ вадавна падбада «Няръяна Ӈэрм’» нюбета газетахана маля ӈока’’ по’’ ямбан Няю Вэнго манзара. Минрена манзаита серо’ нямна явнанда ӈэдалёрмаханда ненэцяӈгат’ ярабц, сюдбабц, лаханако падбасеты. «Петров луца’ вадавы – Вэра’ ӈацекы» ярабц’ ӈани’ тарем’ ховэда. Тюку яля’ нертей’ пелямда толада’’.

Сэвни’’ тяхад Петров  луца си’’ми вадавы. Инда’’ми’ пирта ненэцяӈэ хэ’’мяхадани’, Петров луца ненэцяӈгат ты’’ тэмда. Ты’’ тэмда’’махаданда пыда тарем’ ма:

- Теда’ ӈарман, тыд ти’’ӈэда’’. Тыд хадоламбан’’, лэтамбан’’.

Екатерина Тайбарей

Ты’’ саполана ирийна ӈертей яля’’ пиркана не’’ ӈарка ялям’ хусувэй по’ мэцьтыва’’. Тикы сямянд’ ихиня лимбяка яля – не яля’. Хадунана’’, небянана’’, хусувэй не’’ ӈацекы’’ хэбидя яля’. Тарця яля’ товахана хада’’, небя’’, нябако’’, не’’ ня’’, не’’ ню’’ ихид’ ӈэда вади’’ намдурцеты’’.

Нерняна товнда ирий’ нертей яля’’ пиркана Няръяна маркана округханана ӈэрм’ я’ тер’’ толырто’ тянё ненэця’’ ӈарка ма’’лёва ваераӈгу. Тарця ма’’лёван’ ненэциена яханана хамяку’’. Оргкомитет’ манзаямда минреда. Теда округна хусувэй ӈэсыхына, маркана ӈод’ илена’’ ненэця’’ ма’’лёвидо’

мэ’’ӈа’’, ханяна съездан’ товнда хибяридо’ тэраби’’.

Маня’’ округханана хойхана мюсерта’’ хибярина’’ е''эмня ты’ яля’ хавна тамна хуркари’’ сянакова’’ танесеты’’. Ханяна хойхана манзарана’’ нина’’ поӈгнандо’ пирдырцеты’’, хыныдо’ сян’ тенз’ сянаковахана хорпасьтыдо’.

Тарем’ Канин’ выӈгана мюсерта’’ нина’’ «Канин’ мэбетан’» ма’’ласьтыд’. Маркана ӈани’’ «Сямянхат’ меретава» ненэцие’ ма’’лабсеты. Тарця сянаковаха’ хибяри’’ торумы’’. Ся’’ня ӈэвамдо’ ӈатесетыва’’.

Тюку по’ нерняна товнда ирийхана Заполярный район’ ю’’ помда ядтаӈгу. Таӈок по’’ ямбан округна хусувэй ӈэсы’’ таняхад’ пере’’. Район’ со’’яма ялян’ ӈэсы’ тер’’ хибярина хамяку’’ ханярина теда хамяку’’.

Яра ирийна сидя ю’’ нертей яля’ хари’’ вада хэбидя яляӈэ’ таславы. Маня’’ яханана тикы яляхана округхы’ этнокультурный центр’ хардахана хуркари’’ тэнз’ мэта хибяри’’ ма’’люрӈаць.«Мань вадав’, мань няв’ » мероприятие’ ваерась.

Паднана’’ хибярина ханярина иле’’, хуркари’’ тенз’ мэта поӈгана таня’’. Нянэй ненэцяӈэ’, хари’’ паднанина’’ малӈэ’ теневына’’. Пыдо’ падвы’’ манзаидо’ харвась’ толабасьтына’’. «Сэдоранако» тикы Лукерья Валей падвы манзая. Небянана ялям’ ядабтабвахана тикы падвэмда толара’’.  

Тамальӈгана мань саць нюдямась. Мякана еся печьм’ нерохона пятамбиць. Печь’ нина ӈамзэ’ едко, сяйник ти валакада пиӈгу’’.

- Небяков, тюку яля’ ӈамгэм’ пэртан?

- Тайком’ латако’ ни’ масибтеӈгув. Едпаӈгув. Пыдар ӈани’ ӈамгэм’ пэртан?

- Ӈухукон мальцядамда сэдван’ харвадм’.

Н. Талеева мякнанда вадамдо’ тенева’’, паӈгудо’ нерня минре’’

Сенз’ ӈава сер’ ты’’саполана ириян’ тэвына’’. Товы ирийна сиднтетимдей яля’ я’ сяр ниня’’ ӈахы’’ похот’ хэбидя яляӈэ’ таславы’’. Тикы не’’ ӈарка яля’. Небянана’’, хадунана’’, не’’ нина’’, нябакуна’’ ӈарка яля’. Тикы яляхана хусувэй не’ ихид’ миндя’’ вадам’ намдувнда.

Тикы яляхана небяна мят’ сава ихиня’ тэворцетыва’’, небякохона мядонзэйм’ тэврабсетыва’’. Ӈобкарт’ небя юрвы’’ ӈэбнанда ни’ тара’’. Ты’’ саполана ирийна сиднтетимдей толыркана небякуда’’ нёда’’ юр’’.

Тыбэртя яля’ ныланава яля’

Ямалхана сямянхат’ тэта’’ ненэця’’ иле’’. Нянэй ненэця’’ тыдо’ пэрць выӈгана иле’’. Хэвхы округхана илена’’ хибяри’’ тыбэртя’ ялям’ ӈарэй ёльцяӈана мэцьтыдо’. Яра’ ирий пудана яляхад’ ты’’ ниць ирий еркы’ толыр’’ ӈэсонд’.

Я’ мидахана вэсакохо’, пухуцяха’ илевэхэ’. Нюди’, хибяхартади’ яӈговы. Поӈгнанди’ лаханакурпати’ манзетвэхэ’:

- Нум’ нюдами’ таван’ ни харва’’. Ӈамгэ тарця?

Пухуцяюм’ мамы:

- Хадри’ ӈэя, теда’ мале мани’ вэсэймани’, нюм’ лэтамба ныхыми’ яӈгу.

Вэсакоюм’ ма:

- Ню’ е’’эйӈэ сядэйм сертаб’’ни сава ӈэдараха. Сяхари’ ӈод’’ хаб’’нани’ я’ тер ненэця’’ тюку сядэйми хэхэӈэ мэтадо’.

Нара’ тован хибяри’’ маймби’’

Яра ирий сидя ю’’ нюртей яляхана я’ сяр ниня’’ илена’’ хибяри’’ тарця ялям’ мэ’’ӈа’’ – Международный день родного языка. Тарця ялям’ маля сян’’ по’’ ямбан ханярина ядтабидо’. Маня’’ округва ӈод тарця сава серкад’ нисьты’’ хадю’’.

Вылка Ханец маӈгбада ненэць’. Тэта ненэцяӈгана недвата. Сэвсялмы пухуця небянда ня’ сидяриӈэ илеӈаха’, ӈули’’ маӈгбихи’. Небяда сэдора нида пирас’’. Хэвня’ сэдрабтавы ӈамгэ’ салъяда ӈарка,тад ӈод’’ пыди’ нянанди’ таӈар сал ӈамгэ хонана.

Нянэй ненэцяӈэ’ хуркари’’ лаханакуна’’, сюдбабцяна’’, ярабцяна’’ тянё вуни’’ӈа’’, ӈокаювдо’ тюку ялян’ невхы похот’ тэввы’’. Ӈэрм’ яхана тамна тарця хибярина таня’’, хуний невхы сюдбабц, ярабц ӈарка хибярихит’ падабанзь’ няна’’ тэвравы’’.Тюку яля’ тарем’ ховы’’ «Ӈэ’’ли ӈая тар’’» сюдбабц’ пудана пелям’ толада’’.

Пин’ ӈод’’ тарпаӈгуваць, пихий пихид Сюдбя ирини’ тёрм’ намдорӈадм’. Тикаринда ӈод’’ мят’ мялкада, сяканда манэць ирикэни сяд’ вэясяда яда яӈгу, паныта наӈэдядо’ яӈгу. Манзь ханада:

И.К. Тыко-Вылка

Харта’ ямда’ мэневы, харта’ илевамда’ нерня тидхалембавы ненэця’ Тыко Вылка ӈэвысь. Илевамда Едэй яхана мэ’’ӈадась. Тикы’ хасава’ Едэй яна президентӈэ’ нюмдебидось. Хусувэй сертабада манзаямда теневанась. Несяда, небяда илеванди’ ямбан хойхана илеӈахась, таняна хасава нюкцяди’ соявысь.

Ёнар’’ сиднтет юр’’ синдтет ю’’ маттамдэй похона Илья Константинович Вылка соявы. Нисяда Ханецм’ нюбе’’мы. Илья Константиновичм’ ненэй вадавна Тыкоӈэ’ нюмдебавэдо’. Пыда сояванда мальӈгана нида Едэй Яхана илевы’’. Тикы я’ луца’’ вадавна нюмда «Новая Земля».

Страницы