Маня’’ яханана хусувэй по’ ӈока’’ ихиня’ сомбой сян’ тенз’’ сер’’ танесеты’’. Округхы’ культура’ серу’’ тасламбада’’ хибярина тикы е’’эмня манзара’’. Хуркари’’ фестиваль’’, конкурс’’, выставка’’ сян’ тенз’’ ненэцие’’ ӈобкана’’ ма’’лабсеты’’. Тарця серт’ хибярина’’ маймбасьты’’, харвась’ сырманзь’ турцеты’’.
Вы здесь
Ялумд’’
Округханана община серу’’ минрена’’ ненэциена таня’’. Таняна манзарана’’ хибяри’’, хуний харто’ манзаидо’ пэрӈа’’, харто’ илевамдо’ нерня тидхалемби’’.
Ямальской район ерня Яратомʼ нюбета тоʼ хэвхана Мэйко Езынгиʼ хасава нюда соявы. Хатякоӈэ нюмдевэдоʼ. Тохолко пэбта пода мале ӈокаˮ ӈэвыˮ. Ваӈуцяӈэ нисяда тохолкованзь миˮмэда. Хатяко Мэйкович таремʼ лахана:- Савовна тохолкудамзь. Тамальӈгана тэри ниваˮ мэсетуˮ. Манзаяваˮ ӈокась. Иле мэта харданаˮ ядемдамбинаць.
Юкад вата няхарˮ похонанда манзара пэвы. Халядана няханатаˮ лавтанаӈэ таравы. Ӈарка няда поӈгамʼ пядыбабта, халэда ватабабта, Хатяко ӈаномда лабяхана етриʼ тидхалембавэда.
Тад хуняна техэ яханда нэкалӈада.Нянда тотрев’ параӈода хардаха’’ тэвы’’. Манзаям’ ӈани’ ни ху’’. Мяканда ядаванда сер’’ поп вэсако’ харда’’амна хая. Тикан’ манзара лабцей’’. Няхар’’ яля’ поп вэсако’ нюм’ ӈавламбида, пин’, мят’ тэволада.
Няхаромдэй яляхана тэдолы’’, поп вэсако питарӈада. Мяканда пуня’ хая. Тэвы’’. Нисяда масьнё’’: - Нена’ вэвананё’’. Савахававна сит табэдамбидамзи’’. Ӈари’ теда’ нюдя нянди ёльцяӈэ хая. Нисяда маси’’:- Няхают то’’олахан нинякэн ӈа’’. Пыдахартар няхают тотрев’ тарем’ нён ӈа’’. Манзаям’ хобат ӈод’’, тарем’ ӈод’’ поп вэсако’ мя’’амна нён хань’’.
Ӈарка пэвдэй иры ӈэвана ӈули’’ хухуртана ӈамгэхэрт сыӈго ни су, ӈамгэхэрт мална юӈгу. Та’ пирувна секадёси янта латдан. Выӈгана сэр’ ханебцёкори ет хуримна тирӈа’’, тота’ сесрё мули’ со хэвхананта ӈэдалёда ненэцяӈгана.
Хоё’’ ӈэв’’ ниня мале ӈана’ сырада марюкоӈэ хаяць’. Лабтари тулена ёря сыра’’ тонтамахад’’.
Нюдя’ пэвдэй ирий сидя юдимдей’ толыр’’ маня’’ округханана хэбидя яляӈэ’ таславы. Тикы яляхана сидя ёнар’’ няхарамдэй’ яӈганя поход’ оленно-транспортный батальонхана сайнормы’’ хибярина тензебтеванзь’ ма’’люрцетыва’’. Тюку по’ ӈани’ тарцясь. Памятник’ хэван ӈока’’ хибяри’’ турӈаць, поӈгандо’ Михаил Тимофеевич Ледков’ хаса перена’’ таняць.
Няръяна маркана ӈока’’ мел’’ хибярина иле’’. Ӈудидо’ мэта нина’’ хурка манзаи’’ валакада ни’’ сертамбю’’. Хибяхова сэдорава серкана мэбе’’ӈа’’, хибяхова сяродова серм’ харвабтана’’, хибяхова ӈухукомна сэдоравам’ пэрӈа’’.
Маня’’ яханана хусувэй по’ ӈэрёй това сер ненэцие’ паднава сер’ нямна таславы ялуна мэцьтыва’’. Тюку по’ ӈод тарця ялуна’’ округханана миӈа’’. Носиндалава ирийна маттамдэй’ яӈганя толыркана нэйнаць.
Параӈода’ харад’ няби вэкана, маха левсей хардако’ мюня маӈгабада вэсако илевы. Няхар’’ хасава нюдя. Ся’’ны ӈэбта ӈод’’ вэсако нюхата ма’’нив’:-Теда’ ӈармаданё’’, тарем’ ӈэбта сава ӈэдараха. Параӈгода’ хардаха’’ недбятаванзь хэбта’’ сава. Нерде ӈарка няра’’ хэя.
Саля’хардахана маля самляӈг юкад’ вата по’’ ямбан Елена Михайловна Талеева иле. Пыда паӈгуда маня’’ яхадана миӈа’’, харта тензда Паханзеда. Таӈок по’’ ямбан Я’малкана илесь, манзарась Елена Михайловна сяхарт’ харта со’’явы ямда нисьтыда юрбю, харта ямда пилибт’ сейхананда лэтбида.
Маня’’ яханана паднана’’ нина’’ тянё ни’’ӈа’’, ӈокаювдо’ ӈэрм’ тенз’ мэта’’ хибяри’’ ӈэбнандо’ ӈод луца’’ вадавна падна’’. Нянэювна харто’ вадавнандо’ паднавы’’ нина’’ П.А. Явтысый, В.Н. Ледков; теда паднана серм’ минрена’’ поӈгана ненэця’ вадавна паднанина’’ М.И. Талеева, Г.Г. Тайбарей, С.П. Дуркина, Е.П.Тайбарей.
Нюдя’ пэвдэй ирий сидя юдимдей’ толыр’’ маня’’ округханана хэбидя яляӈэ’ таславы’’. Оленно-транспортный батальонхана сайнормы’’ ненэця’’ тен’ яля’. Тикы яляхана ӈэрм’ няна сайнормы’’ хибярина тензебтеванзь маля сян’ по’’ ямбан памятник’ хэван ма’’люрцетыва’’. Тарця яля’ ед таславы Закон’ маня’’ округханана сидя ёнар’’ нябимдей’ яӈганя поход’ манзара.
Маня’’ яханана хуркари’’ тенз’ мэта хибяри’’ хынёси’’ӈобкана иле’’, нидо’ няць хуркари’’ манзаяха’’на манзара’’. Тарем’ пилибт’ ӈась, тарем’ нерняна ӈод’ ӈэбнанда тара’’. Ӈопой яхана илесь’ ӈамгэм’ тярпаӈгува’’.
Этно-культурный центрхана манзарана’’ нина’’ ӈарка манзаям’ сертамби’’. Таняна манзаранина’’ хуркари’’ тенз’ хибяри’’ культурам’ нерня минревахана тарана серу’’ таслаби’’. Тикы’ хавна «Заполярьем’» нюбета ЛитОбъединение’ паднаван’ харвана’’ хибярина няюв’ манзара.
Хусувэй ирий харта нюмда таня. Теда маля нюдя пэвдэй ирийхана илева’’. Ханяӈэхэна нянэй ненэця’’ тюку ирий носиндалава ирийӈэ нюмдебидо’. Нюдя пэвдэй ириян’ тэвась выӈгана маля яха’’, токоця’’ саламбахана тондавы’’. Те’ ёльцяӈгана салабада маля наворӈава. Ялуна’’ хэбимдана’’, пий’’ ямбуворӈа’’. Хойхана илена’’ ненэця’’ поӈгарць варёмдо’ мэ’’ӈа’’, саламба ӈылхад’ халякоцям’ нэкалпи’’.
Страницы
- « первая
- ‹ предыдущая
- …
- 45
- 46
- 47
- 48
- 49
- 50
- 51
- 52
- 53
- …
- следующая ›
- последняя »