Ямальской район ерня Яратомʼ нюбета тоʼ хэвхана Мэйко Езынгиʼ хасава нюда соявы. Хатякоӈэ нюмдевэдоʼ. Тохолко пэбта пода мале ӈокаˮ ӈэвыˮ. Ваӈуцяӈэ нисяда тохолкованзь миˮмэда. Хатяко Мэйкович таремʼ лахана:- Савовна тохолкудамзь. Тамальӈгана тэри ниваˮ мэсетуˮ. Манзаяваˮ ӈокась. Иле мэта харданаˮ ядемдамбинаць.
Юкад вата няхарˮ похонанда манзара пэвы. Халядана няханатаˮ лавтанаӈэ таравы. Ӈарка няда поӈгамʼ пядыбабта, халэда ватабабта, Хатяко ӈаномда лабяхана етриʼ тидхалембавэда.
Тамальӈгы похонаˮ Ямалʼ янаˮ терˮ тохолковдавэй ӈэвыˮ. Хусувэй по та ӈацекыдоʼ тюˮу тэхэˮ, халяданитоʼ таӈоцяӈгˮ танаӈгавыˮ. Ӈарка нидоʼ падарт тохоламбвыдоʼ. Тикы поʼ таремʼ тензебтембида:- Хойня сиˮми ӈобӈгуна сидя ненэцяӈгана ӈэдараць. Няхаюниʼ ня хэхэя хэван нултаваˮ. Ханондаваˮ. Харни индакани хэвняку хаядмʼ. Нямнаниʼ вадасялмахаʼ. Хан вэня ӈодь варехэни вэмиʼ мов. Ӈамгэ пиркана ханʼ сакадава сер, янʼ мантэяв. Ханзер ӈэӈгудмʼ? Пуня хэва нямна ими ӈобˮ яӈгу. Нерняри пяв. Неры ниниˮ табеко. Тарем няӈэдя ӈэдалава ядадмʼ. Ӈавэдана сиениць иры. Савовна ембдыдмʼ. Пэвсюмя няна ханьӈэ ханӈа. Хаця ныланаванзь нулцетыв, ӈаниʼ ялцетыв. Ӈопой яхана ӈамдё ненэць ханяцей ханимзь пирӈада. Яднахани хэвувнани мюдˮ ӈадимяˮ. Ӈудонданадоʼ Хатю Ӈоктэтта ӈэвы. Ма: - Хасава нювʼ, ханя пэрӈар?
Ханя мимамиʼ ханяв вадес. Тикы няханани ӈэсындоʼ янʼ тэвыв. Таняд ӈэдалё сиˮми ханаˮ.
Манзарабнанаˮ харнаˮ нинаˮ мякˮ ниваˮ ханцятуˮ. Ӈопой таʼ 48 есямʼ недваˮӈадамзь. Недбяханани часдамиʼ тэмдадамзь. Ӈулиʼ тарана ӈамгэ ӈэвысь. Понʼ мэˮӈавась.
Нисяемиʼ яӈгуманда нерня мась:- Машинˮ тохоламбюˮ. Тад нерня тикы иланданаˮ ханда. Мань тыʼ илаӈгана илеван харвадамзь. Салехарданʼ тэвмахаданиʼ, тыˮ лекар манзаям тохоламбаван харвадамзь. Таняʼ сидя сава няни няʼ, Борис Анагуричи няби Анатолий Вануйто, падронаˮ миманзь хаяваˮ, ГПТУ-12 тэвынаˮ. Училище ӈэвахана мэна ӈавнанда сайнормы луца, Александр Иванович Иванов, ма:- Ту ӈаномʼ мэтаӈэ тохолкованʼ харвадаˮ? Падронаˮ манэӈа. Малˮ савовна тохолкувацьˮ, таминда сиднаˮ няˮама. Сиднаˮ ӈавла, сензелавадаваˮ табеда. Ту ӈаном мэтаӈэ тохолкулыв. Нисяениʼ табекомʼ нёдалӈадмʼ.
Училищемʼ малеˮмяхадани солдатӈэ хаядамзь. Няхарˮ поʼ ямбан Ӈэрмʼ я няна сайнорць мэта ту ӈанохона морякаӈэ тарадамзь. Нензелць. Няби вадахана, ту ӈано манзаямʼ мале тохолавась.
Таняд тоˮмахаданда, Хатяко Мэйкович Ямальской районхана советско-партийной манзаямʼ юдмян поʼ минредась. Тыˮ лекар манзаямʼ тарем ӈодˮ тохолавы. Тарана падротаˮ таня, Тюмень маркана тохолковы. Тамальӈгана ӈэсыхына нид тыˮ лекараӈэ манзаравы. Таминда тыˮ лекар манзаямʼ тохоламбавы.
Тохолко малемяхаданда «Ярсалинской» совхоз ӈарка ты лекараӈэ таравы.
1989 похона Хатяко Мэйковичмʼ Ямальской райисполкомʼ ӈэвахана мэнаӈэ тэрадонзь. Тамальӈгана сямянхат ӈарка таславы серта –районаханандоʼ тыˮ пэртяˮ пидециˮ няʼ илевамдоʼ таслаць.
- Маняˮ ненэй ненэцяӈэ, мюсерта нинаˮ ила саирмʼ ӈоб маниеваˮ. Тикы нямна инаˮ етре ядэрӈаˮ. Ӈамгэмʼ иландандоʼ мэтаˮ? Тикы хавна мань партия ӈабтавэдмʼ. Ханзеркав тюˮуд ӈэдаравы табекоˮ иланд тэвра тараˮ. Мань хамедамбивась, мань хэвня няд хибяхарт тыˮ пэртяˮ няханиˮ тюˮуд ӈадиберта табекоˮ, ватоʼ вадець нида пират. Сероˮ хурка ӈэвамʼ ӈоб намдарасетыв. Теда лахана ӈод Андрей Кугаевский таремʼ манзара. Ӈадьбята сиˮми табекодаданда хамакы. Пудана похонаˮ, хартаˮ теневадаˮма, тыˮ пэртяˮ нинаˮ тытоʼ ӈокаюмʼ пеля сэрдахана хаць. Таремʼ еремы ненэць ӈобӈэ мэбта ниʼ тара. Нядмаʼ тэнзада ӈока. Ханяӈэхэна ӈопой вадахартʼ нядма. Нянд мятʼ тэваӈгун, иланда хурка ӈэвамʼ манэтан. Ӈоб Андрей Николаевич няʼ мядоˮмана ӈэдалёрцетыниʼ. Ниниʼ лаханакурць нятыниʼ. Харе сэвхана манэпʼ, тикахана сер тасламба нензел.
1992 похона Ассоциации "Ямалʼ — нюнаˮ яʼ!» ӈэвахана мэнаӈэ таралъяць.
Сидя поʼ хэмяхад Хатяко Мэйкович «Надымгазпром» ӈэвыхы ӈэрмʼ терˮ ненэцие сероˮмана табекодаӈэ манзара пэяць.
Ямалʼ яˮ Государственной Дума депутатӈэ тарась.
Сидя медаляда: "За трудовое отличие" няби «Участник ВДНХ». Тикы хавна РФ Государственной Дума Федерациянда Совет сава вадиˮ няˮамась.
Хатяко Езынги Ямалхана юнета ненэць. Тет нюда, нютаˮ нюˮ таняˮ.
Пыда мась:- Мань тыниˮ мэман харвадамзь. Ёльце тыниˮ хамзасетын! Малкосетыдмʼ. Нара, сулякоˮ ӈадиберма мальӈгана, мякнаниʼ сабе нидмʼ мэсету. Тохолкобиниˮ мальӈгана танямна имиʼ ядэрцяты. Хаця ӈарвоˮмахаданиʼ нисяеми хаӈгулыць. Саю поʼ мальӈгана салаби помна халямʼ хадабавы ненэцянзь. Тамальӈгы ханеӈгамидаˮ хабцяӈэ нянда тебаць. Мер нябиня хаясь. Нисяеми манзеты, «хасава нюв, тохолкобатʼ тара. Тохолковдавэй илʼ яӈгода. Сыркар, падаркана ехэранаваˮ ӈока. Сяхариʼ маяндортаˮ. Няда нинаˮ пиратˮ». Тамальӈгана 1966 пось. Ханзер таслада, тад нерня ил тохолковдавэй яӈгода? Нисяниʼ табекомʼ теда лахана минрев.