Юр’ ю’’ по’’ тяхана маня’’ яханана ӈарка пэвдэй ирий’ си’’ивумдей яляхана Ӈарка явна мюсерта ненэця’ мякана хасава ӈацекы’ соявысь. Тамальӈгана хибяхарт’ манзь ханась я’’амадась: по’’ ваерась тикы хасава ӈацекэр’ ӈарка хибяриӈэ’ хэбсу.
Вы здесь
Ялумд’’
Маня’’ яханана’ хусувэй по’ ненэця’ паднава сер’ нямна лахарё мэцьтыва’’. Ненэця’ вада нерня таневам’ ханярина таслабсетыва’’. Валакада, вадава хусувэй по’ таськури’’ миндарха’. Иб’ ӈод, ӈацекына вадамдо’ тохолабидо’.
Окруханана няхар’’ яӈганя школахана ненэця’ вадам’ предметӈэ’ минредо’, ханяна вадам’ тохоламбава е’’эмня хусувэй ӈамгэдо’ таславы’’. Тарем’ хэтась, 2013-2014 тоходанва’ похона 963 хибяри’’, 2015-2016 похона маля 743 хибяри’’ школахана тохолабидо’. Тянёмдана’’ вадам’ тохоламбада ӈацекына’’.
Мэта ирийна сиднтетимдей яӈганя’ толыркана этно-культурный центр’ мякана маркана илена’’ ненэця’’ ма’’люрӈаць. Тикы яляхана хибяри’’ сава теневана няхандо’ ихид’ ӈэда’’ вадидо’ хэтвась’ тоць. Падтаӈгода нява Нина Васильевна Валейская Няръяна март’, со’’явы яханда сян’ ялякон’ товысь.
Ю’’ по’’ ямбан Москва’ маркана «Сокровища Севера» международной выставка-ярмарка танесеты. Хусувэй по’ ӈэрм’ яхана илена’’ хуркари’’ тенз’ мэта хибяри’’ таняна нара’ мальӈгана ма’’люрцеты’’.
Округханана тыбэртя’’ ненэциена хусувэй выӈгана тыдо’ пэрць мюсерӈа’’. Ханяӈы яхана ненэця’’ невхы по’’ тотрев’ нянэй мякана иле’’, не’’ хасавидо’ хусувэй серкана нядабидо’, нюдо’ хэвханандо’ вадюдана’’. Ханяӈы яхана мяд’ ханзуйӈэ’ ненэця’’ балокхана иле’’, тарця ӈэсына’’ хасавари’’ тыдо’ пэрць мюсерӈа’’.
Ся’’ня ӈэбта ӈод’’, я’ сяр’ ниня ӈопой вэсако илевы. Пыда няхар’’ нюдя ӈэвы. Илевандо’ ямбан’ ханедам’ пэрӈа’’, халям’ хадаби’’. Хуркаси’’ – хараси’’ тарем’ иле’’. Вэсакохоют нюди’ ӈарма’’. Вада’ сайр’’ малда ямбава.
Яханана харто’ паӈгудо’ теневана’’, харто’ вадамдо’ мэта’’ хибярина’’ хусувэй ӈэсынана таня’’. Тарця хибярина’’ харто’ тенздо’ культурам’ тю’’ури’ пэрӈадо’. Харто’ ӈэсынандо’ фольклорный группахана хыно’’ӈа’’, ханяӈы таравась’ ӈобкана ма’’люрцеты’’.
Няръяна маркана хусувэй по’ харто’ серудо’ тасламбада’’, харто’ манзаидо’ минрена’’ хибярина е’’эмня ма’’лёва танесеты. Тарця ма’’лёвам’ ӈэрм’ ненэця’ отделкана манзарана’’ нина’’ хамандабсеты’’. Ханзер’’ хари’’ манзаи’’ минресь, ханзер’’ тарана падро’ хамадабась.
Ирий’ ямбан яханана ненэця’ вада яля’’ ми’’ӈа’’. Ирий’ ямбан янда’’хана хуркари’’ мероприятия’’ ваераӈга’’. Маркана, округна ӈэсыхы’’на’’ ӈацекына е’’эмня сертавы’’ манзая’’ӈод тянё’’ ниць’ӈа’’.
Ӈэрм’ яхана сидя юкад’ вата по’’ тяхана’’ общественный организация’’ ӈадимяць. Таняна серу’’ тасламбада’’ хибяри’’ харто’ яханандо’ илена’’ толырто’ тянё ненэциедо’ нядамбава е’’эмня ӈадимдевыць.
Толанзёва ӈарка сер’. Хари’’ вадавна толанзёдан’, вадамд’ теневаӈгун’, лаханагун’. Тюку яля’ «Есьтана поп вэсако» лаханако’ пуданам’ толара’’. Тикы лаханаком’ Ямал’ тер не Нейко Янгасова падвы.
Округханана хусувэй по’ ненэцие’ паднава сер’ нямна таславы ялуна танесеты’’. Тюку по’ тарця ялуна’’ нюдя’ пэвдэй ирийна маттамдэй’ яӈганя’ толыркад’ миӈа’’. Ненэцие’ паднава сер’ нямна ӈарка лаханавава’’ мэта’’ ирийна сиднтетимдей’яӈганя толыркана маркана ваераӈгу’’.
Ӈэрм’ няна илена’’ хибярина поӈгана хурка ям’ нён мэ’’, ханярина я’’авлада ненэциедо’ таня’’. Хибяри’’, хуний илевамдо’ худӈганзу’ нидо’ мэс’’. Хибяри’’ харто’ ямдо’ мэнесь, харто’ манзаяха’’нато’ мэбець илевамдо’ мэ’’ ӈадо’. Тарця ненэциена танева юн’ ханяри тэворцеты.
Саляхана илена’’ хибярина ӈокаювдо’ нянэй ненэця’. Мал’’ пыдо’ паӈгудо’ ты’’ илӈгад’ пере’’. Харто’ вадамдо’ мэ’’ӈа’’, невхы илм’ теневана’’, нянэй илевам’ мэта’’. Теда ӈэсынандо’ илена’’ хибяри’’ малӈэ’ хойхана соявы’’, илевы’’, манзаравы’’.
Маня’’ яханана хусувэй по’ ӈока’’ ихиня’ сомбой сян’ тенз’’ сер’’ танесеты’’. Округхы’ культура’ серу’’ тасламбада’’ хибярина тикы е’’эмня манзара’’. Хуркари’’ фестиваль’’, конкурс’’, выставка’’ сян’ тенз’’ ненэцие’’ ӈобкана’’ ма’’лабсеты’’. Тарця серт’ хибярина’’ маймбасьты’’, харвась’ сырманзь’ турцеты’’.
Страницы
- « первая
- ‹ предыдущая
- …
- 44
- 45
- 46
- 47
- 48
- 49
- 50
- 51
- 52
- …
- следующая ›
- последняя »