Вэба ирийна нюртей яляхана округна школахана тоходанна’’ ӈацекы’’, тохолкода’’ едэй тохолкова’ помдо’ пядось. Нерняна сиддо’ ӈока’’ мэкад’, сава сер’’ ӈате’’. Ваеравы ирийхана мань’ Индиган’ тэворӈадамзь. Тикы ӈэсыхына илена’’ хибяри’’ няюв’ ӈокавна лаханакурӈамась. Ӈопой тарця не’
Вы здесь
Ялумд’’
Хусувэй по’ пилю’’ ирий пудана яля’ мальӈгана округна еркы’ маркана тохолкоди’’ ма’’лёва танесеты’’. Тюку по’ ӈод тарця конференция’ маркана ваерась. Округна тохолкода’’ ма’’лёй’ манзаямда пилю’’ ирий’ сидя ю’’ си’’ивумдей толыркана пядась.
Едэй словарьм' мядонзэйӈэ ня’’мава’’. Луца’ вадахана тарця вада’ хара таня: «Сямянахат сава мядонзэй – тикы книга’’. Тенад’ мань нянан тарця, книгахад хусувэй таранам’ хова пир, тарабата ӈани’ толаӈгур. Манзъяхана мэта книга’’, мирто’ яӈгу, книгаси’’ манзараб’’ сиби ни ӈа.
Та ер’’ яля’ пуд няби яляхана ЛИТО «Заполярье» нермпэртя нян едэй книгам’ тась. Книга тарем’ нимдевы: «Неян вабц’ вада’’». Юнета профессор’ М. Я. Бармич падбэй нив ӈа’. Минханда Санкт-Петербурган’ мобилкавна Мария Яковлевна ня’’ лахана пяв, юндалтамбив. Пыда нян тарем’ мась: «Тикы словарюв ӈахэт падбивась. Книгаӈэсь Мария Афанасьевна Рачинская тюку по’ сертадась. Пыда, «Алмаз-граф» издательство’ ерв, теда’’ хэвханан ӈамды. Едэй сертавы саць ӈарка «Русско-ненецкий словарюв» та. «Неян вабц’ вада’’» книгам’ небян нюм’ яляхана нян тюледась. Пыда соя’’махаданда юр’’ по ваера.
Пилю’’ ирий хасуюдимдей толырта ӈарка яляӈэ’ таславы яля. Я’ тиӈгэвна хуркари’’ тенз’’ мэта ненэцие’’ е’’эмня таславы’’ яля’. Ёнар’’ хасуюёнар’’ хасуюр’’ тетимдей по’ ӈарка пэвдэй’ ирий сидя ю’’ няхарамдэй яляхана ООО Генеральный ассамблея’ тарем таславы.
Хабте’’эдо’ подерпи’’, паныдо’ серопи’’, палыдо’ силпи’’. Тикыдо’ мале’’мяхадандо’, пон’ нись мы’’, ӈамгэ яндо’ ед’ тидахалпато’ ӈод’’ пилибт’’ ӈэдалэйд’’. Тикы хэни манэць, Вано савар талерка харад’ помна хая. Параӈода’ не манзарана ӈоб’’ ехэра. Харад’ варан’ тэвахава ӈоб’’ парахалъй’’. Ябта сэр’’ луцаӈэ хая. Сэр’’ юнода хэвувнанда то. Мирбида, паныда нинянда хуры’’. Хабте’’энда маха’ни’ ӈамды’’. Ябта сэр’’ юнода тю’’уцей’’ танэй’’, тобарида мяры’’. Танянандо’ хунанандо’ параӈода’ солдат’’ тамна пиня’ мимы’’. Солдат’ ӈэван’ тёрей’’.Ервадандо’ та’ таралъй’’. Я’ сяд’ ӈыл’ пыдо’ ха’’мыд’’.
Ӈэрм’ яхана хуркари’’ тенз’ мэта’’ хибяри’’ иле’’. Пыдо’ харто’ вадавнандо’ лахана’’, харто’ сёдо’ мэ’’ӈа’’, вадакудо’ нюхуто’ ваде’’ӈа’’. Тюку яля’ эскимос’’ вадаком’ толара’’. Ӈацекые’’, тикы вадаком’ намдась, падтавы’’ манзаям’ сертада’’. «Хунтавы хынабц» вадаком’ нянэй вадан’ паднанава’ Василий Ледков падвэдась.
Хусувэй по’ пилю’’ ирий пудана яля’ мальӈгана округна еркы’ маркана тохолкоди’’ ма’’лёва танесеты’’. Тюку по’ ӈод тарця конференция’ маркана манзаямда мэта’’ ирийна сидя ю’’ си’’ивумдей толыркана пяӈгуда’’.
Хусувэй по’ округханана ӈацекына школам’ ёльцеби’’. Ӈоб’яӈганя классм’ ёльцевы’’ ӈокаювдо’ нерня тохолковамдо’ университетхана, институтхана мэ’’мась тасламбсетыдо’.
Таняна сян’’ по’’ тоходанась, манзаравась со’’явы яхандо’ специалистӈэ’ тосьты’’. Манзаядамдо’ хось, манзаравась’ пясьтыдо’. Сидя ёнар’’ самлязимдей яӈганя похона ӈод’ ӈацекына школамдо’ ёльцець.
Тюку ирийна хасуюдимдей яляхана Няръяна маркана ты’ ялям’ мэ’’ӈаваць. Марад’ хибяри’’ хавна мядонда’’ поӈгана’’ Краснойхад’ товы’' хибярина’’ таняць. Хибяри’’, хуний ӈока’’ по’’ ямбан хойхана мюсерӈа’’, манзаядо’ тыбэрма’ серкат’ пере’’. «Еврхана», «Харпхана» манзарана’’ ненэциена ӈокаювдо’ тамна семьясавэй хойхана мэ’’.
Маня’’ округханана маля ӈахакуд’ ӈацекына’’ е’’эмня «Пунушкам’» нюбета журналкоцям’ этно-культурный центрхана манзарана’’ нина’’ сертамби’’. Таняна хуркари’’ мэкад’ ӈавори’’ падби’’. Ӈарка хибярина падвы’’ манзая’’ танесеты’’, ӈацекы’’ ӈод падвы’’ манзаи’’ таняна хобсетыва’’.
Вано савацянд сидя неда. Сидя нехэданда сидя хасава нюда сояӈаха’. Сянахав пода тарем’ пэ харданда мюня мэ’’эяда. Ӈаво’’ пирка’’на тарця иланда тябибтада. Идя вэва ӈэсеты. Пухуцяхаюта ня’ ӈобо’’ манзеты: - Ӈабтеди’, нянанди’ нидм’ илеӈгу’’!
Маня’’ илесь’ яханана тыбэртя’’ хибярина’’ пилибт’ илець, теда ӈод’ тыдо’ пэртя’’ хибяри’’ хусувэй выӈгана мюсерӈа’’. Ӈокаювдо’ нянэй ненэця’’. Ненэця’’ илевадо’ тэхэт’ пере’’. Хуркари’’ тоенана сер’’ танябнандо’ ӈод маня’’ хибярина варёмдо’ мэць тэкоцидо’ маниесь илевамдо’ хойхана мэ’’ӈадо’.
Округханана «Ямб’ то» общинахана мюсерта’’ ненэциена харто’ илевамдо’ невхы по’’ тотрев мэ’’ӈадо’. Таняна илена’’ хибярина харто’ тыдо’ пэрць явнандо’ мюсерӈа’’. Харто’ ныхыто’ енась илевамдо’ нерняри’’ минредо’. Не’’, хасава’’ варёмдо’ мэць таӈга иле’’.
Маня’’ округханана ӈока тарця хибярина иле’’, хуний харто’ яханандо’ соясь, вадёсь. Тикахад’ илевандо’ ямбан таняна манзара’’. Тарця хибярина маркана таня, хусувэй ӈэсыхына иле’’.
Мал’’ пыдо’ илан’ мэёвна сырта’’ хибяри’’. Тарця хибяри’’ Несь’ ӈэсыхына ӈод таня’’. Ӈопой тарця не’ Надежда Федоровна Ардеева. Канин’ выӈгана мюсерта’’ ненэцие’’ мякана ёнар’’ хасуюёнар’’ сидя юдимдей по’ пилю’’ ирийхана соявы’’, хойхана вадювы. Хой’ илм’ сававна теневана не. Илеванда’ ямбан ӈокавна манзаравы. Пыда саць нямбара хибяри, невхы хынс’’ теневана.
Страницы
- « первая
- ‹ предыдущая
- …
- 47
- 48
- 49
- 50
- 51
- 52
- 53
- 54
- 55
- …
- следующая ›
- последняя »