Вы здесь

Ямдо’ сахарамба’’ иле’’

Ямдо’ сахарамби’’, харто’ ембдяродо’ мэ’’ӈа’’, вадавнандо’ лахана’’.

Марий Эл республика еркы мар’ Йошкар – Олам’ нюбе’’ӈа, луца вадавна хэтась – Красный город, ӈобтарем’ Няръяна мар’ нюбе’’мы. Маркана няхар’’ юр’’ самляӈг ю’’ ёнар’’ хуркари’’ тэнз’’ мэта’’ хибяри’’ иле’’.

Ӈокаювдо’ нянэювна ӈопой я’ тер’’, ӈопой тенз’ мэта’’ – мариец’’. Республикахана тет’ яӈганя райондо’., таняна ӈод харто’ тэнздо’ мэта’’ хибяридо иле’’. Илесь ядо’ ёльце’’ паской, ӈамдэд’’ ӈока. Валакада хусувэй район’’ ӈэсыхына илена’’ хибяридо’ манзаяси’. Марий Эл’ республикахана илена’’ хибяри’’ ӈокаювдо’ яхана манзарана’’, сельской хозяйство’ манзаи’’ пэрӈа’’. Пыдо’ яхад’ иле’’, ядо’ сиддо’ ӈолаби. Манзаяндо’ яӈгова’ нид ханяӈы’’ хибяридо’ манзаядамдо’ пюрць’ ӈани’’ яха’’ тэворӈа’’. Маня’’ округханана ӈобтарем’ Марий Эл’ республикахад’ товы’’ хибяри’’ янда’’хана манзара’’. Маркана манзара, округна ӈэсыхына таня’’. Ханяӈыдо’ ӈацекына тохолаби’’, лекарь’’ поӈгана ӈани’ таня’’.

Республикандо’ еркы мар’ ӈани паской, ӈамдэд’’ поӈгана ну. Хардадо’ сацьри’’ ӈарка’’ ни’’ӈа’’. Маркана театрадо’ ӈока. Маня’’ таняна мэвана’’ мальӈгана едэй’ сертавы’’ «Марийский национальный театр оперы и балета» нэць. Тикы’ театрхана мал’’ манзая’’ мариец’’ вадавна масьтевы’’, артистадо’ харто’ вадамдо’ мэ’’ӈа’’.

Тикы республикахана тамна тарця ӈарка ялядо’ таня, луца’’ вадавна таремъюв’ нюмдевы – «Праздник цветов» – «Ӈамдэд’’ хэбидя яля». Тарця ялямдо’ мэ’’манзь хибяридо’ хусувэй по’ июнь’ ирийхана ма’’люрцеты’’. Тюку по’ ӈод тарця ялямдо’ июнь’ ирий’ сидя ю’’ нюртей яляхана мэ’’ ӈадонзь. Яля’ ямбан маркы’ иленя’’, мядоманзь’ товы’’ хибяри’’ пихиня ныланаць, ханярина сё’’ соць, тарана’’ тараць. Харто’ ӈаворидо’ тэвравы’’ хибяри’’ мирдатаць. «Ӈамгэд’ хэбидя яляндо’» историяда маля хубта. Ханяхад’ тарця ялядо’ миӈа, хибя ватовна таславы – тикы серм’ Наталья Пушкина «Марий Эл» радио’ редакторӈэ’ тара таремъюв’ ваде’’ӈадась. – Ӈока по’’ тяхана маня’’ яханана паднана, общественный манзаям’ пэртя ненэць Александр Конаков илесь. Тамна 1920 похона пыда тарця ӈарка ялям’ мэ’’манзь нида’’ ма’’лавысь. Ӈопой ниня’ ӈарка ӈэсыкоцяхана илена’’ хибяри’’ ян’ ӈаворидо’ ӈамдтавы манзаидо’ ёльцесь, сенокос’ нерцюна ӈобкана ныланавась ма’’лавыдаць. Ӈобкана ныланавадо’ ӈарка яляӈэ’ хэвысь. Тикы яляхана хибяри’’ паской ембдяродо’серась малӈэ’ пин’ тарпурӈаць, ныланавандо ямбан тараць, хыно’’ӈаць, хари’’ ӈудаханато’ сертавы ӈаврадо’ мирдапвыць.

Маля 1923 поход’ Республикандо’ ӈарка ялям’ Йошкар-Ола маркана ма’’люрць’ пядось. Хусувэй районхана илена’’ хибяри’’ сян ялян’ республикандо’ еркы март’ турӈа’’. Ӈобкана нылана’’, нерня манзаравандо’ е’’эмня ныхыдамдо’ ма’’ламби’’. Тикахад’ сянхона по’’ тарця ялядо’ яӈгусь, хибяри’’ нидось’ мэс’’. 1964 поход’ ӈани’’ мэ’’ӈадо’. Тикы поход’ хусувэй по’, маля тет ю’’ по’’ ямбан республика’ хусувэй раойнхана илена’’ хибяри’’ Йошкар-Ола март’ турӈа’’. Харто’ ембдяродо’ мэ’’ӈа’’, харто’ вадавнандо’ лахана’’, харто’ вадавнандо’ сё’’ мэ’’ӈа’’, тарабцодо’ манэ’’лабтамби’’. Хусувэй район’ няхататто’ яӈга’’ – ембдяродо’ ӈоб’ то’’олас’’ ни’’ӈа’’, вадандо’ хара’’ няхататто’ яӈга, хусувэндо’ харта историядо’.