Вы здесь

Тыбэртя’’ ныланаванзь ма’’лыць

Пилю’’ ирий’ си’’ивумдей толыркана СПК «Восход» тыбэртя’’ ӈарка ялямдо’ мэ’’манзь ма’’лыць

Александр Кириллович Бобриков тет ю’’ по’’ ямбан’ тэхэ’’на’’ манзара. Пыда ӈэсыхынанда теда’ нюда’’ тыбэрма серм’ нерня’ минредо’. Ты яляхана мань СПК «Восход» хойхана мюсерта ненэця’’ ныланава’’ ян’ тэворӈадамзь. Таняна Александр Кириллович’ лаханась ня’’ӈадамзь.
– Мань илеван’ ямбан’ Канин’ выӈгана мэдм’, тюкохона соядамзь, тюкохона тароми’ мэ’’ӈадм’. Мат ю’’ си’’ив пов’ хор’’ ирий’ 23 яляхана пангу. Илева’’, манзарава’’. Манзаява’’ теневава’’, ява’’ мэнева’’, тына’’,- Александр Кириллович лахана. – Нюн’’ вады’’, мал’’ манзара’’, ӈамгэ тамна тара? Валакада тикада вэва ӈэдакы, теда’ тыбэртя’’ ни’’тэвор’’, няхар’’ ӈэсыва’’. Не’ нюн’’ мяд’ терсавэй хойхана мюсерӈа’’, хасавидо’ тэхэ’’на’’ мэна’’. Мань иб’ ӈод’’ ныланабан’ таранарха’, хардахана илесь нив’ пирас’’, ӈэсыхыни’ харвеласетыв’. Тюкохона тамна тарадм’. Сёнзями’ хойхана мюсерман’ харва, хари’’ яханан’ мэван’ харвадм’.
Тюку по’ Александр Кириллович, СПК «Восход» ветеран’’ е’’эмня тэри’’ тарця по’ ни’’ӈа’’. 90 по’ тяхана Канин’ выӈгана колхоздо’ ӈадимясь. Таӈок по’’ ямбан’ хуркари’’ сер’’ танець. Ӈокаюв’ хибяри’’ тамна тенедо’, ханзер’’ илеса’’, манзараса’’. 60-80 похо’’на’’ колхозханандо’ серудо’ сававна миӈаць. Тамальӈгана «Россия» колхоз’ нерм’ пэртяӈэ Георгий Васильевич Филиппов тарась. Нисяда тэхэ’’на’’ мэна ӈэвысь, пыда ӈод’’ сайнорма по’’ ӈэсонд ӈацекэӈэ’ тэхэ’’на’’ мэвы ӈэсеты, мат’’ яӈганя похонанда мале тыбэртя’’ ӈэсыхына бригадирӈэ манзаравысь. Георгий Васильевич няхар’’ ю’’ по’’ ямбан’ председатель’ манзаям’ минредась. Колхозханандо’ манзаидо’ сававна миӈаць. Тыдо’, хоровидо’ танець, пэдарахад пям’ тэврамбиць. Ёртидо’ халям’ ня’’амарпиць. Колхозханандо’ харто’ есяханандо’ хойхана мюсерта’’ ненэця’’ е’’эмня харад’’ мимбиць, ӈэсынандо’ культура’ харад миць. Хусувэй манзарана хибяри буран’, мотоцикладо’ танець. Манзарана’’ хибяри’’ недбидо’ саваць. Колхозандо’ ерв’ хоян’ тэворцеты, сэвхана манэць хой’ илм’ теневадось. Таняна мюсерта ненэциедо’ тенад мяд’ терсавэй мюсерӈа’’. Хойхана вадёвы’’ ӈацекы’’ иринато’, нисянато’ пуд тэхэ’’на’’ манзараванзь хаюрӈа’’. Нюдо’ та’ ямбан хойхана илесеты’’. Тарем’ нерня’ ӈэбнанда тара.
Хибяри’’ няюв лаханакурць, тикы поӈгана тыбэртя’’ тэхэ’’на’’ ӈэдалёрць хамяку’’ – пирдырманзь ятна’’. Тюку по’ СПК «Восход» Ты ялямдо’ Минсей нюбета хэбидя седа’ хэвхана мэ’’ӈадонзь. Те’ ёльцяӈгана таняна няхарамдэй ӈэсыдо’ нусеты. Тикы ӈэсыхына няхар’’ мяд’ тер’’ манзара’’ – Канюков’’, Нюров’’, Бобриков’’.
Тэхэ’’на’’ ӈэдалёрць пирдымидо’ ямб то’ хэвхана яля’ пэвсюмбы пеляхана ваераць. Хасава’’, не’’ ӈэдалавандо’ нерцюна мэтидо’ хамадаць. Пирдыртаха’ сырманзь мал’’ хибяри’’ ма’’лэйдаць, тёрдо’ я’’авлысь. Ӈэдалёрмахана мал’’ саваць. Тэхэ’’на’’ ӈэдалёрма пирдырмахана хасава’’ поӈгана нердевы Алексей Изосимович Шубин, «Канин» общинахад товы мядондадо’, не поӈгана нертейӈэ товы ӈацембой некоця – Валентина Канюкова, пыда Архангельск’ маркана тохолкодаӈэ тоходана, каникулкана мэвахананда нида’’ хойхана нядаби’’.
– Тюкон’ «Канин» общинахад тэхэ’’нан’ ӈэдалёсь тодамзь, – вадамда Алексей Шубин ханада. – Мале понку ӈэдалыдамзь. Ты ялям’ манэ’’ман харвадм’, тэхэ’’на’’ ӈэдалёрманзь харвадм’. Тюкохона манзарана’’ нина’’ лаханась нятадм’, тэхэ’’на’’ ӈэдалёрта’’ поӈгана ныхыми’ хортадм’. Сыртадм’, мядоманзь товы’’ хибяри’’ поӈгана пирибтяко’’ танедакы.
Мань 37 поми’, нелэсь тара, – Алексей ванерабтёсь нерня’ вадамда мэ’’ӈада. – Мань ӈарка семьяхана вадыдамзь, небян’, нисян’ 11 нюдись. Мал’’ вадыва’’, манзарава’’. Нина’’ ханярина иле’’. Хойхана мюсертина’’, хардахана иленина’’ тане. Нисява’’ тэхэ’’на мэнась, теда’ пыда пэрмы серуда’ маня’’ нерня’ минрейна’’. Нисями’ хусувэй серт’ сими’ тохолась, пыда пуданда хасава нями’ Василий нядаӈгусь… Нябакоми’ Ульяна Изосимовна мяд’ терсавэй хойхана мюсерӈа, сидна’’ нядамби. Ӈавар’’ пиремби, сидна’’ сэдорпи, мяд’ ибам лэтамби. Хойхана варёва’’ мэць илева’’, тына’’ маниева’’. Хардан’ лакамбой ӈэдалёрцетыва’’. Нылагуна’’, тикахад ӈани’’ хоян’ парумбасетыва’’. Хардахана пон’ ӈамгэм’ пэртан? Манзая’’ яӈгу’’. Тюкохона манзая’’ ӈока. Яда паской, лата…
Хэбидя яляхана хибяри’’ ныланаць. Поӈгнандо’ пирдырӈаць. Хан’ тя санарӈаць, тынзям’ моепиць. Тюку по’ сямянд’ ныхытидо’ нюмдець. Ӈацекы’’ ӈод’’ тэри’’ тарем’ нидаць хаю’’, пыдо’ е’’эмняндо’ сянаковам’ Омахад’ товы культура хардахана манзарана минресь. Мал’’ харвась сянакуць, хусувэдо’ мядонзэй ня’’амась.
Николай Нюров СПК «Восход» няхарамдэй ӈэсыхына манзара, мята’ тер’’ хэвхананда мэ’’. Тюку’ мэвахана ваеравы пирдырмахана нись’ нерде. Нита’’ нердеван’ маймбись. – Нерняна тамна ӈобкана ма’’лёдава’’, пирдыр’’мина’’ тамна танеӈгу’’. Ӈани’’ похона тарця ялян’ сававна хамекодадм’, тикахана ӈадьӈгу, харвабнанда тыни’’ нердеӈгу’’,- тыбэртя лахана. – Ӈавнанда ябми’ танесеты. Нерде’ «Канин» общинахана манзарадамзь. Ӈоб’’ мэвахана тюкон’ Ты ялян’ тодамзь. Ивнян’ сомбой пирибтяком’ ядабтадамзь, мэнелӈаванзь,… нелэйваць. Тюку ӈэсын’ илеванзь тодамзь. 15 по’’ ваера’’, таӈок по’’ ямбан’ ӈобкана илени’. Тет нюми’’ – 3 не нюми’, хасава нюкцями’ вадюдана. Нюни’’ хэвханани’ мюсерӈа’’, Омахана тоходана’’, интернатхана иле’’. Ӈани’’ сер’’ ӈэсь ни’’ серос’’, тены’’ похо’’на’’ тоходана’’ тара. Каникулто’ хойхана мэцетыдо’, хэвханани’ мэсеты’’. Ихинандо’ сава ӈэсеты’’, сава нядаӈгода’’. Ӈацекы’’на’’ маня’’ илва’’ теневабнандо’ тара, манзаяна’’ хурка ӈэвам’ маниебнандо’. Янамбовна хой’ илм’ торомдамби’’, тикахад пудана’’ манзараванзь тута’’, тэхэ’’на’’ мэван’ харвабнандо’. Хасава нюми’ тыбэртяӈэ ни’’ вадёд’? Ими’ тикы нямна ядэрцеты. Ханзер’’ нюни’’ вадаӈгуни’, ӈамгэн’ тохолаӈгуни’. Мал’’ тикы нядани’, небяхад, нисяхад пере.
Хибяри иламда нерня’ минревахана, ӈули’’ нерде тыта’’ нямна ибедорта. Тэхэ’’на’’ сава ӈэбнанда. Тыд’ танебнандо’, илевар’ ӈод’’ сава ӈэвна, мят’ тер’’ таӈга илеӈгу’’.
Хойхана мюсерта’’ хибяри’’, тэхэ’’на’’ манзаранина’’ иландо’, манзаравандо’ нямна харвась лаханасеты, манзаяханандо’ серудо’ ханзер’’ миман’ ваде’’цетыдо’. Хамендабидо’, хусувэй теневана серм’ вадюданана’’ ӈацекэхэ’ теда’ тэврамбась тара. Мань’ ӈод’’ ихинан’ тарем’ тасламбив’.
Хойхана манзарана’’ нина’’ харто’ мякнандо’ иле’’, мято’ ибам’ лэтби’’, нидо’ нядабась нерня’ миӈа’’. Тарем’ ӈод’’ Александр Кириллович Бобриков ӈэсыхына иле’’.
… Тамна ӈопой Ты ялям’ ненэця’’ мада’’. Хэбидя ялядо’ пуняна’’ хаи. Тарця ялян’ Нум’ иба, хаярэця ялям’ тэврась, валакада яля’ пэвсюмбы пеляхана сарёӈэ’ хаясь, сата мерця ӈэрм’ яхад тось.
Няръяна март’ хаядам’, ихинани’ мадамзь: мань тюкон’ тамна тутадм’. Тюку яхана ямдо’ мэнена хибяри’’ иле’’, харто’ илевамдо’ тидхалембидо’. Ӈопой, яханандо’ нидо’ нись тобкаламба, нидо’ нядабась илебнандо’. Тикахана хусувэй ӈамгэдо’ саваривна нерня’ минда. Маймбась яханандо’ илеӈгу’’, тыдо’ танеӈгу’’. Ӈарка ялудо’ ӈобкана мэта’’.