Вы здесь

Ялумд’’

«Няхар’’ пирибтя» – нина’’ едэй манзаямдо’ манэ’’лабтаць

Ты’’ ниць ирийна няхар’’юдимдей яляхана округна туристический центр’ няна хуркари’’ тенз’ мэта ненэцие’’ фестиваль’ ваерась. Тарця ма’’лёвам’ хибярина’’ е’’эмня тюкумэвахана ӈани’’ этно-культурный центрхана манзарана’’ нина’’ хамандаць.

Манзаядо’ ӈока ӈэсьты

Тюку по’ ты’’ ниць ирийхана округна толаӈго’ хардахана манзарана’’ нина’’ ӈарка ялямдо’ мэ’’ӈаць. Нюртей толаӈго’ харад’ ненэцие’’ округхана сиднтет ю’’ самляӈг по’ тяхана нёмда нэсь. 

Округханана хусувэй мякад’ сайнорманзь’ хэвы’’ хибяридо’ таняць. Хибяхова’ ирида сайнормакы, хибяхова’ нисяда, хибяхова’ ӈани’ переняда ӈэдакы. Роза Ивановна Канюкова някада’ пилибт’ ихинянда иле.

Тюку по’ ты’’ сие ниць’ ирийна нюртей яляхана округна радио’ мат’’ ю’’ самляӈг пода панысь. Таняна манзаравы’’ хибяри’’ е’’эмня ӈарка яляӈэ’ толы. Тюку яля’, радио’ яля’.

Ӈарка яхана мюсермы’ тыбэртя

Сайнорма по’’ мальӈгана хойхана илена’’ хибяри’’ Победа ялям’ хахаялтабась ӈокавна манзараць. Хуркари’’ выӈгана тарцясь. Ӈацекы’’ ӈарка хибяридо’ нядабиць. Ӈарка яхана ӈахы’’ похот’ Хатанзейской тенз’ мэта’’ ненэця’’ мюсерӈа’’, мэёвна илена’’, тыдо’ пилибт’ пэрта’’. Иле’’мяндо’ паӈг маля ямб’’.

Тарця мэё’’ паӈгхад’ Степан Васильевич Хатанзейской’ пересь. Пыда илеванда ямбан тэхэ’’на мэбэй, саю’’ похо’’на маля нянэювна манзарана хасавась. Небой по’ октябрь’ ирийхана юр’’ пода панысь.

Маня’’ яханана хуркари’’ юн’’ газетахад’ толабасьтына’’, тикахад’ ӈармбэй хибярина’’ е’’эмня маля’’ сян’ по’’ ямбан журнал’ таня. Таняна ӈармбэй хибярина’’ нямна падвы материал’’ танесеты’’.

Вэсако луца пухуцянда ня’ илевэхэ’. Нюди танявы. Ся’’ны ӈэбто’ ӈод’’ вэсако сюнкацямда нюдерць хане хая. Сяйнда едком’ пэӈа. Яля’ ямбан’ ядэрӈа. Ӈули’’ ӈамгэхэртм’ ни ху’’. Неранда няд ӈопой ядана. Хаби вэсако ӈэвы. Хаби вэсакор ма: – Луца вэсако, ханя пэрӈар? Луца вэсако вахалъй’’: – Ханяхарт нив пэр’’. Хане ядэрӈадм’. Мяканани нюни ӈока’’. Ню’’ни мэд пюрӈадм’.

Мел’’ ненэця’’ ӈэрм’ яхана ӈока’’

Ты’’ сие ниць’ ирийхана Москва маркана Всероссийский ассоциацияна ӈарка ялям’ мэ’’манзь’ толырто’ тянё ненэця’’ ма’’люрӈаць’. Таӈок’’ по’’ ямбан’ сертавы’’ серудо’ таслабиць. Сямянд’ сававна манзаравы’’ненэця’’ сава вади’’ намдаць’. Нюртей яляхад’ ӈарка ассоциацияна манзарана’’ хибярина «За верность Северу» медальм’ ня’’амаць, ӈокаювдо’ тарця хибяри’’, хуний харто’ яханандо’ танеда ассоциациито’ манзаравам’ нерня пэрӈа’’.

Си’’ив ю’’ тет по’’ тяхана ӈэрмний яхана’’ вэвко юн’ тэвыць. Хэвний яхад’ Германияхад’ товы’’ хибяри’’ маня’’ яхана вэвко’ серм’ нямна тоць. Тарцям’ нись ламдамбю хусувэй яхана илена’’ хибяри’’ ямдо’ лэтравась тарпыдаць.

Ты’’ ниць ирий хасуюдимдей’ толыркана саць ӈарка ялям’ мэ’’ӈава’’ – Победа яля’. Тюку по’ си’’ив ю’’ помда ядабтабива’’. Пудана ӈарка сайнорма’ ваерамахад’ сян’’ юд’ мян по’’ хаи’’. Ӈарка маям’ тэвравы сайнормам’ юрва’’ серта’’ тенад’ яӈгу.

Тюку ирийхана Москва маркана ӈэрм’ тенз’’ мэта’’ ненэця’’ сян’ ӈарка сер’’ нямна ма’’люрӈаць. Сямянд’ нерде ӈарка ассоциацияна сидя ю’’ самляӈг пом’ ядабтаць.

Тикахад «Северная цивилизация» ваерась, «Кочевье Севера» фестивальм’ мэ’’ӈаць. Тарця сер’’ поӈгана тамна яндахана илена’’ ненэця’’ община’’ серудо’ таслаць. Тарця манзаям’ пэртя’’ хибяри’’ ма’’лёвамдо мэ’’ӈаць. Маня’’ яхадана тарця ма’’лёян ненэцие’’ серу’’ тасламбада комитетхана манзарана нява Марина Тайбарей тэворӈась.

Сырэй манзаидо’ ёльцесь тыбэртя’’ нина’’ янамбовна ӈани’ тэтнава’’ яляхато’ тэвыд’. Те’ ёльцяӈгана хойхана маля нюртей суюкоця’’ ӈадиворӈа’’.

Округханана ӈока’’ тарця хибярина иле’’, хуний илевандо’ ямбан ӈарка манзаям’ пэрӈа’’. Хуний’’ манзара’’, харто’ сертабадидо’ нерняри’’ минрейдо’. Харто’ пыдадо’ нерня нись пэр, харто’ манзаидо’ нись вадес.

Я’ сяр ниня’’ илена’’, хуркари’’ тенз’ мэта хибяри’’ харто’ лаханакудо’, вадакудо’ таня’’. Ханяӈы’’ вадако’ невхы похот’ товы’’, ханяӈы тандая’’ ӈадимы’’. Нянэй ненэця’’ поӈгана ӈод’ тарця. Нейко Янгасова илеванда ямбан ӈока лаханаком’ ма’’лавы, ханяӈыдо’ книган’ паклевы. Ӈопой тарця лаханаком’ теда толара’’.

Сидя не илевэхэ’. Ханахавади’ – ю’’ вандако. Сэвати’ ӈадимзь мяти’ мюня ян’ сидярихи’ ӈэвэхэ’. Тэди’ луца ю’’ ёнар’’. Тайкуна ӈахакуна тидянати’ мяд’’ таня’’.

Хасуюдимдей по’ миӈа ханзер’’ сава паднана нява хэвханана ни’’иле’’. 2006 по’ вэба’’ ирийхана А.И.Пичков яӈгумась. Паднана нява хусувэй хибярина ихиня иле. Пыда падвы манзаида тенейна’’, теневына’’, толабина’’. Сидя ёнар’’ самлязимдей яӈганя по’ литература поӈэ’ таславы.

Тарця пом’ мэць этно-культурный центрхана манзарана’’ нина’’, «Илебц» театрхана сянакодина’’ маня’’ паднана’’ нина’’ падвы’’ манзаи’’ радиона толамбидо’. Алексей Пичков со’’яма ялян’ литературно- музыкальной композициям’ хамандавыць.

Страницы