Вы здесь

Ялумд’’

Маханяд нябимдей М. Я. Бармич

Ӈарка тохолкодава Санкт-Петербург’ маркана самляӈг’ юкад вата по’’ ямбан иле’’, манзара’’. Таӈок’’ по’’ ямбан ӈока’’ Ӈэрм’ яхад’ товы’’ ӈацекым’ тохолась. Пыда тохолабвыда’’ Россиянана ханярина манзара’’, ӈокаювдо’ ӈэрм’ яхана ӈацекы’’ тохоламби’’. Тикы’ тохолкодава’’ Мария Яковлевна Бармич.

Я’малкана Нейко Янгасова иле. Пыда тохолкодаӈэ’ ӈока по’’ ямбан манзарась. Нюдякоданда ненэцие’’ вадако’’ намдурӈась. ӈарка хибяриӈэ’ хэсь сяӈгова’’ намдвы’’ вадакуда падарт’ падбась пэйдась. «Ненэцие’’ лаханако’’, сюдбабц’’, ярабц’’» книгам’ падась. «Писяко’ вомдё’’ма» лаханако’ таняд’ ханавы.

Ненэця’’ сайнормась хаяць, нюдо’ небянадо’ нядабиць

Сян по’’ тяхана Роза Ивановна Канюкова ӈарка манзаям’ сертась. Сайнорма по’’ мальӈгана ӈацекы’’ ӈэвы’’ хибяри’’ падвыдась. Пыдо’ ваде’’ӈадось: ханзер’’ саю’’ по’’ мальӈгана илеса’’. Тюку яля Саляхана илевы Ольга Алексеевна Тайбарей хаса’ лахарём’ толара’’.

 Алина Ледкова – ненэця’’  вадавна хынотакова

Та’ ёльцяӈгана культурахана манзарана’’ хибярина ныланавам’ ехэрасьты’’. Тамальӈгана яндаха’’на’’ хуркари’’ фестиваль’’, конкурс’’, выставка’’ танесеты’’. Маня’’ яханана по’ ямбан я’’авлавы ӈацекы’’ ӈод тарем’ еримбнанда ханяхова ядэрцеты’’.

Округханана тыбэртя’’ хибярина’’, вымна мюсертина’’ тамна таня’’. Пыдо варёмдо’ мэць хойхана илевамдо’ мэ’’ӈа’’. Хасава’’ тыбэрӈа’’, ханисэйм’ ня’’амарпи’’, ханяна халядаӈгу’’.

Канинхана мюсерта’’ ненэця’’

Нянэй ненэця’’ тэхэт’ илена’’ хибяри’’. Маня’’ яханана хусувэй выӈгана тыдо’ пэртя’’ хибярина иле’’. Ты’ ненэцие’’ явнанда ядэла, ты’ ненэцие’’ ӈавламби, ты’ ембдяртава таби. Ханяӈы выӈгана ненэциена мяд’ терсавэй хойхана иле’’, манзара’’, нюдо’ вадамби’’.

  Ты’’ яхана, Нюдя яхана П.А. Явтысый -  паднана нява соясь

Неняӈг’’ ирийна ӈоб’яӈганя яляхана ӈарка паднана’’ няна’’ Прокопий Андреевич Явтысойна ним’ ялядась. Тикы ялям’ «Илебц» театрава пилибт’’ ӈоб’ нерня минреда’’. Пыда по’’ тяхана’’ театрава’ сертадась. Тамальӈгана сидна’’ ма’’лабнанда масьты: – Ма’’лэйдов’, ненэця’’ хибяриӈэ’! Хар’’на’’ вадава нерня минребна’’ тара’’нив’’.

Нява’’ маня’’ тенева’’

Писяко хаерад’ няӈы яля’ няюв’ сядоць пидянда ниня ӈамды. Нюкцида ваӈгутанда малахад хахатато’ сякалпа пин’ тэвавыда. Тикы тарця ӈэб’’ ӈод’’ нарэй саво’ и’’ тю’’уняри’ миӈа. Писяко’ пидя уэсь ям’ яхан’ ӈыхытана ӈом’ саво’ и’’ павэнда нямна мале сэхэвэда.

Писяко’ пидя саво’ ид’’ ерня хаи. Яха’ салаба манзада’’махад писяко’ пидя’ ед’ ӈоб’’ ӈо сэр’’ теда’ тям’ тона. Писяко иланзяламзь пидянда нимня и’’насавэй’ саналы’’. Ӈо сэрм’ хынумба пя: – Ӈо сэре’’эй, пинякумна хань’’, нюкцяини хадаӈгун.

Выӈгана манзая’’ ӈока’’ ӈэсьты’’

Округханана тыбэртя’’ ненэциена ханяримна мюсерӈа’’, хусувэй выӈгана ненэця’’ тыдо’ сахарамбась иле’’. Харто’ тыдо’ пэртина таня’’, кооператив’ ты’’ пэртя’’ манзаидо’ минре’’, Нюдя яхана нина’’ теда тыдо’ семейно-родовой общинахана пэръядо’.

Клара Петровна Талеева

Сайнорама по’’ мальӈгана ӈацекы’’ ӈэвы’’ хибярина хусувэй ӈэсына иле’’. Саляхана тянё ни’’ӈа’’. Тарця хибяри’’ Роза Ивановна Канюкова саю’’ по’’ нямна хонрамбидась, пыдо’ хэтвы’’ вадидо’ газетахана тэврэйдась. Тюку яля’ Клара Петровна Талеева’ лахарё’ толара’’.

Ӈэрм’ ява’’ – хар’’на’’ ява’’! Лэтбахава’’!

Тохолкова по’ ямбан округна школаха’’на хуркари’’ ихиня сомбой сер’’ ваеранаць. Школа-интернатхана манзарана’’ тохолкода’’, воспитатель’’ ӈацекыто’ е’’эмня манзараць. Ӈопой тарця сер’ нямна вадам’ тохолкода’ Матрёна Ивановна Талеева падась.

Варӈэ’ ирий’ пуданаха’’на яндавна иленя’ хибяри’’ яна’’ ялям’ мэцьты’’. Яндер’ хибяри’’ хамадамбидо’ ява’’ ӈопой, ӈадьбянда саць мэне, сянзь, лэтрамба тара. Хусувэй я’ ниня иленя’ хибяри сомбой, илебядёда, систой, хаерцавэй ян’ маймбаӈгу. Ява’’ илебядёда, илевахана сава, сиби ӈэӈгу.

Галина Тайбарей – тохолкода, паднана

Маня’’ яханана паднана’’ хибярина тянё ни’’ӈа. Сиддо’ округханана танеда «Заполярьем’» нюбета литературно-творческой объединение’ ӈобт’ ма’’ламби. Пыдо’ падвы’’ манзаидо’ сборникха’’на, альманах’’хана падбасьтыдо’. Ханяӈы паднана’’ нина’’ падвы’’ манзаидо’ книгаӈэ’ тарпсетыд’.

Ӈарка хибяри’’ сайнормась хаяць, ӈацекы’’ хойхана нядаӈгуць

Сян” по’ тяхана, округхы этнокультурной центрхана манзараван мальӇгана, Е.И.Вергунова, Ӈарктава”, Великой Отечественной война’ мальӇгы Ӈацекы” ил’ нямна книгам’ пада идялъй”.

Саць ӈаи’’ по’’ тяхана  тецьда выӈгана ӈоб’’ ӈарка мя’’ нувы. Тикы’ Иримбо вэсако мя’’. Пыда саць паской не’ нюда танявы, нюмда Нара. Яля’’ ваеӈга’’, по’’ ваеӈга’’. Я’ ни ӈока сыра ха’’амсеты, ӈани’ юсьты. Вэсако не’ ню ӈарма. Саць паской, тюуй сюрням’ пыданарха, нирчьеда  ӈын’ пядрев выермэрха’, сэвнда’тар’’ муӈгад ямбарка’’.  Нарэйне  ябтако тюрдарев ирт ӈа, сята ялумдатрев морена. Лэмбаранда ниня’ сидя няӈота ӈэбтанда паӈгляр худэрӈаха’.

Маханий’ В. И. Ледкова

Вера Ивановна Ледкова  ӈарка яхана соявы не. Варандэйхана илесь, тоходанась. Варандэй харта яда. Таняна илевы’’ хибярида мал’’ теневыда. Ӈэсымдо’ тал’’махад’ таняна илевы хибяри’’ март’ тэврэйдось. Ӈокаювдо’ тюкохона илесь тенад’ манзаяси’.

 

Ханяӈыдо’ хусувэй та’ харто яхандо’ тэворӈа. «Варандэй» нюмдевы ТОС нэць, ӈарктадо’ Вера Ивановна Ледкова.

Корр: Вера Ивановна, пыдар ТОС  ӈарктаӈэ хурка манзаям’ пэрӈан, сян хибяри’’ теда Варандэй няна теда иле’’? Пыдар’ сян хибярим’ несэй манзаян’ лапцетенась – тикы нямна сян вадам’ хэт.

Страницы