Вы здесь

Ялумд’’

Писяко хаерад’ няӈы яля’ няюв’ сядоць пидянда ниня ӈамды. Нюкцида ваӈгутанда малахад хахатато’ сякалпа пин’ тэвавыда. Тикы тарця ӈэб’’ ӈод’’ нарэй саво’ и’’ тю’’уняри’ миӈа. Писяко’ пидя уэсь ям’ яхан’ ӈыхытана ӈом’ саво’ и’’ павэнда нямна мале сэхэвэда.

Писяко’ пидя саво’ ид’’ ерня хаи. Яха’ салаба манзада’’махад писяко’ пидя’ ед’ ӈоб’’ ӈо сэр’’ теда’ тям’ тона. Писяко иланзяламзь пидянда нимня и’’насавэй’ саналы’’. Ӈо сэрм’ хынумба пя: – Ӈо сэре’’эй, пинякумна хань’’, нюкцяини хадаӈгун.

Выӈгана манзая’’ ӈока’’ ӈэсьты’’

Округханана тыбэртя’’ ненэциена ханяримна мюсерӈа’’, хусувэй выӈгана ненэця’’ тыдо’ сахарамбась иле’’. Харто’ тыдо’ пэртина таня’’, кооператив’ ты’’ пэртя’’ манзаидо’ минре’’, Нюдя яхана нина’’ теда тыдо’ семейно-родовой общинахана пэръядо’.

Клара Петровна Талеева

Сайнорама по’’ мальӈгана ӈацекы’’ ӈэвы’’ хибярина хусувэй ӈэсына иле’’. Саляхана тянё ни’’ӈа’’. Тарця хибяри’’ Роза Ивановна Канюкова саю’’ по’’ нямна хонрамбидась, пыдо’ хэтвы’’ вадидо’ газетахана тэврэйдась. Тюку яля’ Клара Петровна Талеева’ лахарё’ толара’’.

Ӈэрм’ ява’’ – хар’’на’’ ява’’! Лэтбахава’’!

Тохолкова по’ ямбан округна школаха’’на хуркари’’ ихиня сомбой сер’’ ваеранаць. Школа-интернатхана манзарана’’ тохолкода’’, воспитатель’’ ӈацекыто’ е’’эмня манзараць. Ӈопой тарця сер’ нямна вадам’ тохолкода’ Матрёна Ивановна Талеева падась.

Варӈэ’ ирий’ пуданаха’’на яндавна иленя’ хибяри’’ яна’’ ялям’ мэцьты’’. Яндер’ хибяри’’ хамадамбидо’ ява’’ ӈопой, ӈадьбянда саць мэне, сянзь, лэтрамба тара. Хусувэй я’ ниня иленя’ хибяри сомбой, илебядёда, систой, хаерцавэй ян’ маймбаӈгу. Ява’’ илебядёда, илевахана сава, сиби ӈэӈгу.

Галина Тайбарей – тохолкода, паднана

Маня’’ яханана паднана’’ хибярина тянё ни’’ӈа. Сиддо’ округханана танеда «Заполярьем’» нюбета литературно-творческой объединение’ ӈобт’ ма’’ламби. Пыдо’ падвы’’ манзаидо’ сборникха’’на, альманах’’хана падбасьтыдо’. Ханяӈы паднана’’ нина’’ падвы’’ манзаидо’ книгаӈэ’ тарпсетыд’.

Ӈарка хибяри’’ сайнормась хаяць, ӈацекы’’ хойхана нядаӈгуць

Сян” по’ тяхана, округхы этнокультурной центрхана манзараван мальӇгана, Е.И.Вергунова, Ӈарктава”, Великой Отечественной война’ мальӇгы Ӈацекы” ил’ нямна книгам’ пада идялъй”.

Саць ӈаи’’ по’’ тяхана  тецьда выӈгана ӈоб’’ ӈарка мя’’ нувы. Тикы’ Иримбо вэсако мя’’. Пыда саць паской не’ нюда танявы, нюмда Нара. Яля’’ ваеӈга’’, по’’ ваеӈга’’. Я’ ни ӈока сыра ха’’амсеты, ӈани’ юсьты. Вэсако не’ ню ӈарма. Саць паской, тюуй сюрням’ пыданарха, нирчьеда  ӈын’ пядрев выермэрха’, сэвнда’тар’’ муӈгад ямбарка’’.  Нарэйне  ябтако тюрдарев ирт ӈа, сята ялумдатрев морена. Лэмбаранда ниня’ сидя няӈота ӈэбтанда паӈгляр худэрӈаха’.

Маханий’ В. И. Ледкова

Вера Ивановна Ледкова  ӈарка яхана соявы не. Варандэйхана илесь, тоходанась. Варандэй харта яда. Таняна илевы’’ хибярида мал’’ теневыда. Ӈэсымдо’ тал’’махад’ таняна илевы хибяри’’ март’ тэврэйдось. Ӈокаювдо’ тюкохона илесь тенад’ манзаяси’.

 

Ханяӈыдо’ хусувэй та’ харто яхандо’ тэворӈа. «Варандэй» нюмдевы ТОС нэць, ӈарктадо’ Вера Ивановна Ледкова.

Корр: Вера Ивановна, пыдар ТОС  ӈарктаӈэ хурка манзаям’ пэрӈан, сян хибяри’’ теда Варандэй няна теда иле’’? Пыдар’ сян хибярим’ несэй манзаян’ лапцетенась – тикы нямна сян вадам’ хэт.

«Пунушкам’» нюбета журнал’ округханана маля ӈока по’’ ямбан ӈадимберӈа’’. Ӈацекы’’ е’’эмня тарця журналм’ этно-культурный центрхана манзарана’’ нина’’ сертамбидо’.

Си’’ив ю’’ тет по’’ тяхана саво’ ирий сидя ю’’ нюртей яляхана ӈэрм яхана вэвко юн’ тэвыць. Хэвняхад’ товы’’  хибяри’’ маня’’ яхана сайнорць товыць. Тарцям нись ламдамбю хусувэй яхана илена’’ хибяри’’ ямдо’  лэтравась тарпыдаць.

Яханана нянэй ненэця’’ поӈгана харто’ вадамдо’ мэта хибярина тянёмдана’’. Ӈарка хибярина валакада сававна тамна лахана’’. Тарем’ ӈэбнанда юд’ мян по’’ ваерась вадава ӈовсю’’ сусаӈгу. Толанзёбнанд’ вадамд’ ӈани’ намдуртар’, тохолаӈгур’. Толанзюда’’.

Ёнэй Парнэко не ӈани’ нюм’ хо. Нюнда ӈамзи пирейда. Тёняӈы нида ӈани’ хонрэйда. Парнэко’’ не’’, ненэй несавэй мал’ то’’. Ӈарка ед’ мюня нюнда ӈэвакэця тэри мулкадарӈа.

Округханана Варандэй ӈэсы’ танясь, таняна нянэй ненэця’’ пилибт’ илець. Тыдо’ пэрӈаць, ёрӈаць, ханисэйм’ ня’’амарпиць. Ненэця’’ харто’ яхадандо’ илець. Сидя юкад’ вата по’’ тяхана ӈэсымдо’ таладонзь.

Ӈарка’’ яханана яндаха’’на хуркари’’ тенз’ мэта’’ хибяри’’ иле’’. Хусувэй тенз’ мэтанд’ харто’ вададо’, хусувэй тенз’ мэтанд’ харто’ вадакудо’ таня’’. Эскимос’’ тенз’ мэта хибяри’’ яв’ вархана илена’’. Пыдо’ ӈод хуркари’’ вадакудо’ таня. Тюку яля «Хунтавы хынабц» лаханаком’ ӈацекэхэта’’ толара’’. Тарця лаханаком’ ненэця’’ вадан’ паднана Василий Ледков’ падвэдась.

 

Нарада то. Иба яхат то’’махаданди’ Берингов’ яв’ вар’ тальбя’ ни’ сидя лэ’’мор’’ ӈамдыхы’. Ян’ яв’ вархы пэ лаӈг’ ядан’ пидямди’ миӈаха’.

Маня’’ ты’’ яхана илева’’. Ӈокаюв’ ӈэрм’ няна соявы’’, илена’’ нянэй ненэця’’ паӈгудо’ тэхэт’ пере’’. Тыдо’ пэрць ненэцие’’ тэнз’ мэта хибяри’’ пилибт’ выӈгана мюсерӈаць, нянэй мякана илесь’ илевамдо’ мэ’’ӈадось.

Маня’’ илесь яханана хуркари’’ тенз’ ненэця’’ культурахад’ перена’’ сер’’ ӈока ӈэсьты’’. Тарця манзая’ нямна этно - культурный центрхана’ манзарана’’ нина’’ ибедорӈа’’. Ихиня’ сомбой манзаи’’ ӈатесетына’’.

Страницы