Вы здесь

Ялумд’’

Маня’’ нина’’ хуркари’’ манзаяхана манзара’’. Ервуна поӈгана ӈод’ ненэця’’ нина’’ таня’’. Тюку’ ирийхад’ округханана Уполномоченный по правам человека манзаям’ нерня пэртяӈэ’ Александр Егорович Белугин манзараӈгу.

Тикы нерцю сян по’’ ямбан округна Собрание’ депутатов депутатӈэ’ ӈэвамда манзаяӈэ’ мэ’’ӈадась. Пудана тэраӈгова мальӈгана пыда ӈани’ округна депутататӈэ’ хаясь, валакада тюкумэвахана недбям’ тарця манзаям’ пэрманда е’’эмня ни’’ нямарпю. Нява сян’’ ирий ямбан недбям’ нись’ нямарпю манзаямда пэрӈадась. .

Хэвхы округхана ненэця’’ вадавна ӈадимберта «Няръяна ӈэрм» нюбета газетахана маля ӈахакуд’ Няю Вэнго’ манзара. Ненэцие’’ вадавна падабада серута нямна тикы ненэць’ ӈока хари’’ явнанда ӈэдалёрцеты’’. Ӈэрм’ ненэцие’’ ила, манзарава нямна паднасеты. Тикахад’ янда’’хана илена’’ няхататта хуркари’’ сё’’, хынс’’ падбасеты. «Няхар’’ Ябтоӈэ’ папа» ярабц тарем’ ховэда. Тюку яля’ ярабц нюртей пелям’ толара’’. Харвабнанда хибяховара’’ сёӈэ’ ханаӈгуда.

Ваеравы по’ носиндала ирий’ пудана яля’’ мальӈгана хэвхы округхана илена’’ нина’’ ӈарка серм’ мэ’’мась ма’’лыць. «Ямал потомкам’» нюбета ассоциацияндо’ ӈарка ялям’ мэ’’ӈаць. Сидя ю’’ самляӈг помда’’ядтаць.

Таӈок по’’ ямбан тарця организация’ яханандо’ манзара’’, ӈэрм’ тенз’ ненэциеда хуркари’’ серкана нядабида.

Манзараванда ямбан Роза Ивановна Канюкова ӈока книгам’ ӈацекына тоходанва е’’эмня сертась. Пудана’ няданда нябимдей класс’ «Ненэця вада- ненецкий язык» тохолкова пособиехэна ма’’лавы манзаита поӈгана хуркари’’ тенз’ ненэця’’ вадако’’ таня. Ӈопой тарця вадаком’ нюхута’’ толада’’.

Саць ӈахы похо’’на, саць сеняна сидя няс илевэхэ’. Ӈопойди’ тэта, нябиди’ маӈгбада. Ӈоб’’мэва’ маӈгбада’ ӈано-хан тюмюнда ту хабтёвы. Няханда лэйнана ята’’мамам’ хосаявась то, ман’’ма: – Туми хабты, лэйнана ята’’макодув татан? Едкон терха’.

Мэта ирийна сиднтетимдей яляхана не’’ ӈарка ялям’ мэцьтыва’’. Не’’ е’’эмня маня’’ яханана хусувэй по’ конкурс’ танесеты. Тарця конкурс’ «Ненэцие’’ округ’ Женщины России» региональной движение’ ватовна миӈа.

Маня’’ яханана харто’ ныхыриндо’ енась илевамдо’ минрена не’’ тянё ни’’ӈа’’. Тарця некоця’’ округна еркы’ маркана, округна хусувэй ӈэсыхына иле’’. Не’’, хуний хуркари серм’ пирдалесь нерняри’’ миӈа’’.

Ӈэрм’ яхана хуркари’’ тенз’ толырто’ тянё ненэця’’ иле’’. Ханяӈыдо’ маня’’ сидна’’ тотрев’ харто’ вадандо’ нерня танева’’ нямна идо’ теда няркна’’. Яханандо’ харто’ вадамдо’ мэта хибяридо’ хусувэй по’ тянёмдана’’, ӈацекыдо’ нись’ харва’’ вадамдо’ тохолабидо’, мякнандо’ ни’’ лахана’’.

Маӈгабада Вэсакор парисе’’э Налтонда ня’ харасяда ян’ яда пяди’. Ӈоб’’ ямб по’ яд’’махаданди’ неранди’ няна луца’ юр’’ мя’’ макодито’ сихи’’ нёдо тоховы’’. Тарем’ сырпата ертена мяти’ нита хэӈгхана ерибермакы, тохо’’мада яӈгу. Мядо’’ помна еркы мят’ яданари хинда ӈоб’’ ӈацекы яда’’мам’ пя. Тикы ӈацекэця еркы мякад ӈадибермы. Вэсако мят’ тю. Не ӈацякэця хальмер небянда ӈамяхат ӈамя.

Маня’’ яханана хойхана мюсерта’’ нина’’ хэбидя ялямдо’ мэ’’манзь’ пилю’’ ирий’ нюртей яля’’ мальӈгана ма’’люрцеты’’. Ты’’ ялям’ тарем’ маля самляӈг юкад’ вата по’’ ямбан мэ’’ӈава’’. Хойхана илена’’, манзарана’’ нина’’ тарця серт’ торомы’’.

Н.А. Канюкова товнда «Сава сён’» сидя по’ хамяку

Хусувэй сидя по’ ваерась Няръяна маркана «Сава сё» фольклорный конкурс’ танесеты. Тюку по’ хынокад’ ненэциена ӈани’ ма’’лаӈгуд. Теда ханярина илена’’ хынокад’ нина’’ тарця яляха’’ хамяку’’.

Нянэй ненэця’’ хари’’ культурамдо’ нерня пэрман’ пудана похо’’на ив’ер сырӈа’’. Хавахана намдурць, сэвхана маниесь яханана фольклорный коллектив’’ ханярина ӈадимберӈа’’, тикахад’ театрава таня.

Сидя юкад’ вата по’’ ямбан Няръяна маркана «Илебц» нюбета театрхана сянакода’’ нина’’ манзаи’’ маниева’’. Таняна сянакода’’ нина’’ хари’’ тенз’ культурамдо’ теневана’’, вадамдо’ мэта’’. Ненэцие’’ культурам’ пэртина харто’ явнандо’ ӈэдалёрцеты’’, тикахад’ ӈани’ ян’ ӈод тэворцеты’’. Маня’’ вадава ханярина сосьты’’, нянэй ненэцие’’ культура’ таневам’ тенева’’.

Округна администрацияхана ненэцие’’ серу’’ тасламбада управлениена манзарана’’ нина’’ сян по’’ ямбан торомдавы хардахана манзараць. Хусувэй маркана, округна ӈэсыхына илена’’ хибяри теневась.

Зоя Вылка: хэвняна илесь’ нянэй ненэцие’’ ил’ нямна падна.

Тюку ирийхана Норвегия яхана Тромсё маркана маня’’ яна’ тер некоцям’ ядабтамась. Зоя Вылка-Ровна, маня’’ округна тер’ не, Краснойхана илесь. Теда маля самляӈг янганя по’’ ямбан Тромсё маркана иле. Хаюпи’, вэсакода саам’. Харта яхананда Арктический саамский университетхана манзара.

Зоя сидя нюкцяди’. Теда Зоя докторской манзаямда падби. Тромсё маркана Зоя Вылка няюв’ лаханамась.

Ӈавнанда хунананда Маӈгбада Вэсако танявы. Пыда нё’’лёко не нюмда минарць сянахав по’ харасяда ян’ сэвата ед’ ядавы. Тарем’ яданаханда не нюда вадёвы. Ся’’ны’ ӈэбто’ ӈод’’ ӈоб’’ ӈарка яха’ варахана ныланавэхэ’, тад тикад Маӈгбада Вэсакор яха’ варан’ пя мядиком’ серта. Тикы мядиконда сид’ няюд сидя нёда. Маӈгабада Вэсаконд паридена Нальто’’яда таня.

Я’малкана мюсертина’’ ты’ ялямдо’ мэ’’ӈа’’

Ханярина мюсерта’’ ненэця’ сямянд’ ӈарка яляӈэ’ ты’ ялям мэ’’ӈа’’. Ямалкана мюсертина’’ ты’ ялямдо’ нара тось мэ’’ӈадо’. Сямянд’ нюртейӈэ’ хаби’’ яхана ныланасьты’’, тикы Шурышкарский район’ тер’’. Тюку ирийхана пыдо’ ты’ ялямдо’ мэта’’.

Я’ мал ӈахы’’ похот’ нянэй ненэця’’, хаби’’, тасу’’ хаби’’ илесь я’. Тарця хибяри’’ явнандо’ тыдо’ пэрць мюсерӈа’’; халям’ пэрӈа’’, ханисэйм’ ня’’амарпи’’. Я’малкана ӈокханда мат’’ юр’’ ёнар’’ мян тэдо’. Тэта’’ ненэця’ хэвхы округхана ханярина мюсерӈа’’, харто’ тыдо’ пэртидо’ тянё ни’’ӈа’’.

Страницы