Маня’’ яханана хойхана мюсерта’’ нина’’ хэбидя ялямдо’ мэ’’манзь’ пилю’’ ирий’ нюртей яля’’ мальӈгана ма’’люрцеты’’. Ты’’ ялям’ тарем’ маля самляӈг юкад’ вата по’’ ямбан мэ’’ӈава’’. Хойхана илена’’, манзарана’’ нина’’ тарця серт’ торомы’’.
Вы здесь
Ялумд’’
Хусувэй сидя по’ ваерась Няръяна маркана «Сава сё» фольклорный конкурс’ танесеты. Тюку по’ хынокад’ ненэциена ӈани’ ма’’лаӈгуд. Теда ханярина илена’’ хынокад’ нина’’ тарця яляха’’ хамяку’’.
Нянэй ненэця’’ хари’’ культурамдо’ нерня пэрман’ пудана похо’’на ив’ер сырӈа’’. Хавахана намдурць, сэвхана маниесь яханана фольклорный коллектив’’ ханярина ӈадимберӈа’’, тикахад’ театрава таня.
Сидя юкад’ вата по’’ ямбан Няръяна маркана «Илебц» нюбета театрхана сянакода’’ нина’’ манзаи’’ маниева’’. Таняна сянакода’’ нина’’ хари’’ тенз’ культурамдо’ теневана’’, вадамдо’ мэта’’. Ненэцие’’ культурам’ пэртина харто’ явнандо’ ӈэдалёрцеты’’, тикахад’ ӈани’ ян’ ӈод тэворцеты’’. Маня’’ вадава ханярина сосьты’’, нянэй ненэцие’’ культура’ таневам’ тенева’’.
Округна администрацияхана ненэцие’’ серу’’ тасламбада управлениена манзарана’’ нина’’ сян по’’ ямбан торомдавы хардахана манзараць. Хусувэй маркана, округна ӈэсыхына илена’’ хибяри теневась.
Тюку ирийхана Норвегия яхана Тромсё маркана маня’’ яна’ тер некоцям’ ядабтамась. Зоя Вылка-Ровна, маня’’ округна тер’ не, Краснойхана илесь. Теда маля самляӈг янганя по’’ ямбан Тромсё маркана иле. Хаюпи’, вэсакода саам’. Харта яхананда Арктический саамский университетхана манзара.
Зоя сидя нюкцяди’. Теда Зоя докторской манзаямда падби. Тромсё маркана Зоя Вылка няюв’ лаханамась.
Ӈавнанда хунананда Маӈгбада Вэсако танявы. Пыда нё’’лёко не нюмда минарць сянахав по’ харасяда ян’ сэвата ед’ ядавы. Тарем’ яданаханда не нюда вадёвы. Ся’’ны’ ӈэбто’ ӈод’’ ӈоб’’ ӈарка яха’ варахана ныланавэхэ’, тад тикад Маӈгбада Вэсакор яха’ варан’ пя мядиком’ серта. Тикы мядиконда сид’ няюд сидя нёда. Маӈгабада Вэсаконд паридена Нальто’’яда таня.
Ханярина мюсерта’’ ненэця’ сямянд’ ӈарка яляӈэ’ ты’ ялям мэ’’ӈа’’. Ямалкана мюсертина’’ ты’ ялямдо’ нара тось мэ’’ӈадо’. Сямянд’ нюртейӈэ’ хаби’’ яхана ныланасьты’’, тикы Шурышкарский район’ тер’’. Тюку ирийхана пыдо’ ты’ ялямдо’ мэта’’.
Я’ мал ӈахы’’ похот’ нянэй ненэця’’, хаби’’, тасу’’ хаби’’ илесь я’. Тарця хибяри’’ явнандо’ тыдо’ пэрць мюсерӈа’’; халям’ пэрӈа’’, ханисэйм’ ня’’амарпи’’. Я’малкана ӈокханда мат’’ юр’’ ёнар’’ мян тэдо’. Тэта’’ ненэця’ хэвхы округхана ханярина мюсерӈа’’, харто’ тыдо’ пэртидо’ тянё ни’’ӈа’’.
Яра ирийна маттамдэй’ яӈганя толыркана округна толаӈго’ хардана ӈэрм’ ненэцие’’ отделкана манзарана’’ нина’’ тамна ӈопой ныланавам’ хамандаць. «Толаӈго книга» клуб’ ма’’лёвадо’ ваерась. Тюкумэвахана нина’’ ӈацекы’’няюв’ манзараць.
Раиса Афанасьевна Копотева Холговхана соявы не, таняна вадюданась, тикахад’ маля ӈока по’’ ямбан харта со’’явы яхананда ӈацекы’’ тохоламби’’. Пыда – тохолкода. Тарця манзаямда маля тет юд’ мян по’’ минреда.
Тюку ялян’ таслась, нюртей тохолабвы’’ ӈацекыда маля ӈарка хибяри’’. Ханяӈыдо’ харто’ ӈэсынандо’ иле’’, таняна манзара’’, нюдо’ вадамби’’. Раиса Афанасьевна тохоламбавы’’ ӈацекыта нюкци’’ теда тохоламби.
Яра’ ирийна сидя ю’’ няхарамдэй яля’ хэбидя яляӈэ’ таславы. Тарця ялям’ маля ӈока по’’ ямбан мэ’’ӈава’’. Ява’ лэтбада хибярина’’ ӈарка яля’. День защитника Отечества – луца’’ вадавна хэтась ӈарка яля’ тарем’ нюмдевы.
Мал’’ маня’’ школахана тоходанаваць. Тоходанвана мальӈгана А.С.Пушкин падвы стих’ хусувэй классхана толабасьтына’’, тохолабсетына’’. Пыда ӈокаюв’ падвы манзаида хуркари’’ тенз’ ненэцие’’ вадан’ сертавы’’, хуркари’’ я’ тер’’ хибяри’’ толабидо’. Мэбета паднана падвы манзая’’ ненэця’ вадан’ ӈод сертавы, поӈгнандо’ вадако’ таня’’, стих’’. «Я памятник себе воздвиг нерукотворный» тарця стихм’ ненэця’ вадавна Роза Ивановна Канюкова (Вэрэйко) пададась. Падвэмда толара’’.
Ӈарка хой’ пир ӈадимдевы хэкурт’
Хибярит сарпя пон илебей ӈэӈгу.
Ся’’ня ӈэбта ӈод’’, я’ сяр’ ниня ӈопой вэсако илевы. Пыда няхар’’ нюдя ӈэвы. Илевандо’ ямбан’ ханедам’ пэрӈа’’, халям’ хадаби’’. Хуркари’’ – хараси’’ тарем’ иле’’. Вэсакохоют нюди’ ӈарма’’. Вада’ саир’’ малда ямбава. Ӈобаӈгуна вэсакор пухуцяханда манзь ханада: – Пухуця’, теда’ нюни’ ӈарка’’нё’’. Ӈарво’’махадандо’ хусувэдо’ харта сехэрым’ илаӈгана нив’ мэт’’. Тикы’ е’’эмня, мань тюку’ яля’ нюху’’ни ӈопой хобцоком’ хэтаӈгудм’ ханяӈэндо’ инда ӈу’’ таняри.
Ӈарка пэвдэй ирийхана Няръяна маркана нянэй ненэцие’’ поӈгана хуркари’’ ӈарка сер’’ ваераць. «Ясавэй» ассоциацияна сидя ю’’ самляӈг пом’ ядабтаваць, тикахад’ ненэця’ письменность’ нямна ӈобт’’ ма’’лась лаханаваць. Тарця сер’’ поӈгана яханана мядондина таняць.
Мэта’’ ирийна нюртей яля’’ пирка’’на Норвегия’ яхана Тромсё маркана Баренц регионхана илена’’ толырто’ тянё ненэця’’ ӈарка ма’’лёвамдо’ мэ’’манзь ма’’люрӈаць. Няхарамдэй’ тарця ма’’лёй, луца вадавна тарем’ нюмдевы: 3 Конгресс коренных народов Баренцева Евро/Арктического региона.
Тикы’ хавна конференциям’ мэ’’ӈаць: «Коренные народы Баренцева региона +50.». Конференциям’ нэбвахана яндахат’ товы’’ хибярихи’ вадидо’ Норвегия’ Саамский парламент президент Айли Кескитало, Тромсё мар’ Арктический ‘ университет вице-президент Венхэ Якобсэн хэтаць.
Округханана ӈока сава вадам’ намдувнда хибярина иле’’, хуркари манзаяхана пыдо’ манзара’’. Тарця хибярина ӈармбэй хибяри’’ поӈгана тянё вани’’ӈа’’.
Страницы
- « первая
- ‹ предыдущая
- …
- 56
- 57
- 58
- 59
- 60
- 61
- 62
- 63
- 64
- …
- следующая ›
- последняя »