Вы здесь

Ялумд’’

Маӈггабада тасу’ хаби маймба мяканда салъй’’. Хабэй пухуцям’ ханакохана валӈада. Неранда няна параӈода’ харад’’ ӈадимя’’. Харад варан’ пи’’ таркахат мядиком’ серта. Пухуцям’ сэдоранадарев’ ӈабтада. Сяланда ваӈгхад харм’ паклё хае. Параӈода’ мя’’ ёсана вуни ӈа’’ – мят’ мятю. Параӈода’ сидя не нюда ӈэвэхэ’. Ӈахат товы ӈэсь ситя сававна мядолабта’’. Хане’’мида няхата ваде’’ӈа. Халям’ ӈокавна хадавы. Параӈода’ мякна сидя яля’ мядоӈа.

Хойхана мюсерта’’, хойхана манзарана’’ ненэциена маня’’ яханана тены’’ похо’’на сацьри ӈока ни’’ӈа’’. Округханана тянембёвна ёнаркад ва’’ӈа’’. Ӈокаювдо хасава’’, тены похо’’на хойхана мюсерта’’ не’’ тянё’’. Ӈарка яхана, Канин няна некоця’’ хасавидо’ нядабась вымна тамна мюсерӈа’’. Ханяӈы яхана тамна нянэй мякана иле’’, нюкцидо’ тоходанвась хэвандо’ ӈэсонд’ хэвханандо’ вадюдана’’.

Ваеравы си’’ивхана маркана иленаӈэ’ ӈани этнокультурный центр’ мякана ма’’лэйнаць. Тюку мэвахана сид’’на’’ Галина Григорьевна Тайбарей ма’’лась. Тикы няна со’’яма ялям’ ӈобкана мэ’’ӈаваць.

«Илебц» театрава округханана ӈока по’’ ямбан манзара’’. Таӈок по’’ ямбан вадамдо’, культурамдо’ мэнена’’ нина’’ таняна ма’’люрӈа’’. Хибяри’’, хуний манзаито’ пуд маймбась репетицияхато’ ядсеты’’.

Си’’ив по’’ тяхана Россияна иленаӈэ’ тарця юн’ намдаваць: сидя ёнар’’ тетимдейяӈганя похона Сочи маркана олимпиада ваераӈгу. Тамальӈгана саць пон’ ӈэдархась.

Ӈока теневана’’ хибярина ханярина иле’’. Ханяӈыдо’ манзаина минрева’’ сер’’ торомдавына’’ ӈэсьтына’’, ханяӈына илева’’ сер’’ теневына’’. Хибяхова яӈгума’’ сер’ ихиняна вэва ӈэсьты’’.

Тюку ирийна няхарамдэй яляхана ӈани’ ихиня ниня’ сомбой юнм’ намдава’’. Анастасия Федоровна Михайлова (харта тензда Канюковась) яӈгума. 

Ханяна ӈэбта ӈод’’ Хоркы’ Хобам’ Мальцяданда мэта ненэць иле. Небянда, нисянда танявам’ лаханако нидя вадес’’. Ӈули’’ ян’ ӈопойриӈэ ялэда мадабида. Ӈавраданда толёда – няхар янда сэв’’, няхар’’ халянда пэхэ’’. Тунда пя – няхар’’ пэвдюкода. Ӈаворпата яляхана ӈопой янда сэвам’ ӈамсеты. Ӈопой пэхэмда пиресеты. Тухунда ӈопой пэвдюкомда мосеты. Нябимдей яляхана юркабата ӈаврата, пэвдюта ӈобтикы ӈокдадандо’ хан’’ӈа. Ӈобӈгуна няхар’’ нянянда сэвам’, пэхэм’, пэвдюм’ мал’ ӈопой яляхана сусадэйда.

Хаювы ирийна сидя ю’’ няхарамдэй толыркана ЛитО «Заполярье» сиднтет ю’’ пода панысь. Округна паднана’’ хибярина тарця ялямдо’ мэ’’ӈадонзь. Тарця ялян’ ханяӈы паднана едэй манзаидо’ ӈадимяць.

Хойхана мюсерта’’ ненэциена ӈод’ «Сямянхат меретам’» ӈатедо’. Пыдо’ ӈод манзаито’ поӈгана хусувэй по’ танеда пирдырман’ хамяку’’. Хусувэйдо’ сямянхат меретаӈэ’ ӈэван’ нив’ харва. Няръяна март’ тось нидо’ манэ’’тада’’, лахарёдо’ манзаито’ нямна танеӈгу’’, ныхыдо’ пирдырмахана хорпаӈгу’’.

Сырэй пудана’’ ириян’ тэвась ты’’пэртина ӈарка ялудо’ танесеты’’. Хусувэй по’ «Канин’ мэбетава» мэцьтыва’’, тикахад’ Няръяна маркана ӈани’ «Сямянхат меретава’’» ваерасьты’’. Маркана иленаӈэ’ тарця сянакован’ торомбэйва’’, ханяӈэна’ ӈодь’ лам’’дёсь тарця ялям’ ӈатесетыва’’.

Пихина вэва нум’ выварӈа. Сата мерця сюдарць мя’’на’’ хэвувна сюра посарӈа, еяна’ ӈадпи’’.

Нюдякоӈэ ив таӈга

Лате’’э мякэйнанов’’,

Сядэй сюдбабцамэй

Ӈари’’ ханабатов.

Сейковэй, сейхавав

Ӈод’’ нянаӈэй’’ мэю.

Мань’ манзараван’ ямбан ӈока ихиня сомбой хибярим’ ядтамась, таӈок по’’ ямбан ӈока хибяри’’ торомдамась. Тикы теневанин’ маркана иле’’, округна ӈэсыхына; малӈэ’ пыдо’ хуркари’’ манзаяхана манзарана’’.

Нянэювна манзаяв’ минреван’ сер округна школахана манзарана’’ нина’’ няюв ӈобт’ тэворцетыва’’. Поӈгнандо’ ненэцие’’ вадам’ минрена’’ тохолкодина’’. Ӈокаювдо’ сими’ ӈахы’’ похот’ нядабасьты’’. 

Маня’’яханана ты’’пэртина хусувэй выӈгана мюсерць тыдо’ пэрӈа’’. Хусувэй по’ сыра тось забой манзаи’’ пэрцеты’’. Ненэциена тыдо’ забойкан’ тэврабсетыдо’. Сян тым’ хабарта’’, сян ӈамзам’ ня’’амгу’’, мирдата’’ тикахад’ нерняна по’ямбан илевадо’ переӈгу’’.

Забой манзая’’ округханана маля носиндалава’’ ирийхад’ миӈа’’. Тюку яля’’ха’’ тэвась тарця манзая’’ пуданидо’ миӈа’’. Округна хасую’’ты’’пэртя’’ хозяйствохона забой манзая’’ ёльцевы’’,тикы тарця кооперативхана: «Няръяна тэхэна», «Харпхана», « Красный Октябрьхана», «Ижемский оленеводхана», «Заполярьехэна», «Восходхана», «Канинхана», «Ервхана», «Ненецкой агропромышленной компанияхана».

Тарем’ нюмдевы ярабц нябиюм’ пелям’ тюку яля’ толара’’. Ярабц падвы ненэць’ Я’малкана илена, «Няръяна ӈэрм» нюбета газетахана паднанаӈэ’ манзара. Нюмда Няё Вэнго.

Тикы’ хасава манзараванда’ сер явнанда ӈокавна ӈэдалёрцеты’’, хынокад’ ненэцие’’ падбасьты. Тюку ярабц ваде’’мы’’ Панаевск’ няӈы’ выӈгана мюсерта не Елена Токливна Лаптандер.

Тюку ирийна сидя ю’’ самлязимдей яляхана округна музей’ хардахана хибярина ма’’люрӈаць. Владимир Мельниченко нювм’ яханана илена’’ хибяри’’ савовна теневадо’, тикы падтаӈгода округханана ӈока манзаида падбись. Невхы похона’’ ненда Ада Рыбачук няюв’ Холгован’ ӈока тэвормэхэнзь.

Тюку’ мэвахана падвы книганда « Мы – о своём острове» презентация’ ваерась.

Тохолкода манзаям’ сибицяӈэ’ сяхарт’ нир’ нюмдеӈгу’’. Ӈацекы’’ тохоламбава манзая’ тоенана’’ сер’’. Ханзер ӈацекым’ школахана манзарась’ тохолаӈгур’, тарем’ пыда илан’ тарпаӈгу. Тарем’ ӈэбнанда ӈод’ маня’’ нина’’ поӈгана тохолкодаӈэ’ манзаранина’’ ӈэрм’ яхана ханярина ӈока.

Малӈэ’ пыдо’ минрена манзаяхато’ ныхыдо’ паклемби’’, харвась’ ӈацекы’’ няюв манзара’’. Тарця тохолкода’’ Я’малкана ӈод тянё ни’’ӈа’’. 

Страницы