Хусувэй по’ нара няна май’ ирий пудана толыркана этнокультурной’ центр ненэцие» отдел манзарана» маркана иленя ненэця» нидо’ ма»ласьтыдо’. «Супер-герой стойбище» нюбета мероприятием’ выӈгана сертасеты».
Вы здесь
Ялумд’’
Тюку ирийхана Марий Эл республикахана финно-угорский пресса Всероссийский форум манзаравнда. Тарця ӈарка ма’’лёван’ яндат’ товы’’ финно-угорский тензхад перена’’ хари’’ вадавнандо’ паднана’’ хибяри’’ маля маттадамдэймэвна ӈобкана ма’’лаӈгуд.
Хибяри’’, хуний харто’ яханандо’ танеда газетахана, журналкана харто’ вадавнандо’ падна’’.
Сидя ю’’ по’’ тяхана округханана этно-культурный центрава ӈадимясь. Тамальӈгана яханана отдел культуры серм’ пэртяӈэ’ Вера Владимировна Ветлугина манзарась. Этно-культурный центр ӈэвахана мэнаӈэ’ Людмила Фёдоровна Бобрикова тарась.
Тюку яля’ Матрёна Ивановна Талеева падвы пьеса’ няхарамдэй пелям’ толара’’, няна’’ падвы манзаяда ямб’ янамбовна мал’’ газетахана падвы ӈэӈгу.
Хусувэй по’ ты’’ ниць ириян тэвась тоходанна’’ ӈацекына тохолкова серудо’ ёльцебасьты. Нюдярка ӈацекы’’ ныланавась тарпсетыд’, ӈаркарка ӈацекы’’ экзамендо’ мипва ёльць’ мэцьты’’.
Тюку по’ ӈод ёнар’’ мян ӈацекы’’ округмана школахана тохолковамдо’ ёльцемби’’. Тюку ирийна сидя ю’’ няхарамдэй толыркана округна хусувэй ӈэсыхы’’, маркы школахана тохолковамдо’ ёльцембада ӈацекы’’ е’’эмня пудана сеӈгадо’ ваерась. Ӈацекы’’ школа’ илӈгана пудана ялудо’ мэ’’ӈа’’, нерняна сиддо’ ӈарка ил’ ӈате’’.
Ты’’ сие ниць ирийна сидя ю’’ самлязимдей толыркана Санкт Петербург маркана яндат’ товы’’ ӈэрм тенз’ мэта ненэця’’ ӈокаць. Тамальӈгана Герцен нювм’ нюбета университет институт народов Севера мякана Международной конференция манзарась.
Сидя яля’’ ямбан ӈэрм’ тенз’’ мэта хибяри’’ манзараць. Ты’’ сие ниць ирий’ сидя ю’’ маттадамдэй толыркана Мария Яковлевна юбилейм’ мэ’’ӈаць, ханярид’ товы’’ хибяри’’ тохолкодахандо’ сейхад’ минда’’ вадидо’ мэ’’ӈаць. Я’малкад товы’’ ненэця’’ тянё ниць’ ӈа, поӈгнандо’ образование’ серкана манзаранаха’ таняӈаханзь.
Санкт Петербург маркана ӈока яна’ тер’’ хибяри’’ тоходанаць, ханяӈыдо’ теда таняна иле’’, манзара’’. «Нятва» нюбета землячество округхадана тарпвы’’ хибяри’’ ӈоб’ня ма’’ ламби, тикахад’ округна Представительство манзара. Округна ӈацекы’’ теда ӈод тарця паской маркана танеда университетхана, институтхана тоходана’’.
Маня’’ округханана хуркари’’ тенз’ ненэця’’ хари’’ культурамдо’ тю’’у минрева’ серт’ ив’ ер’ сырӈа’’, тикы е’’эмня ӈокавна манзара’’. Культурам’ манэ’’лабтавахана нядаӈгодидо’ таня.
Няхаромдэй тад манэ’’манда ӈоб’’ не есякохотата ӈадяда яӈгу, тю’’уй сюрням’ ядэланараха. Тайнанда хунананда Сидя Сэрм’ Мэта мята хэвувна мюдм’ сюртеда. Хасава’ мята мюня небяда, не няда танявэхэ’.
Няхар’’ пом’ мэ’’ӈа’’. Сидя Сэрм’ Мэта не нюм’ хо. Хасава ӈэвы. Сы’’ны ӈэбто’ ӈод’’ нюди’ ядэртаӈэ хая. Хубтахана нехэнда ма: – Тюку яля’ мядонзь хандава’’.
Тарця пьесам’ Матрена Ивановна Талеева падась, нябимдей пелямда толада’’.
Тыне нусь хаи, ӈудам’ тидкуць яв’ няю сырӈа, индта ӈахат нэкалӈада, пям’ юпа пя. Вэн’’ мадлыд’’, хасавада ӈадимя. Пале ханамда ва’ хэван сярада, ненда’ няю нись паромбю’’, ядалъй, сяӈода мяд’ няю ӈа. Пале,сомбой сэдвы, ной мальцянда’ нимня паской нида сяры, ӈэванда’ ниня неняӈг’ сава. Пыда ябтако пирцяко сядота хасава., Тыненда’ хэван то, я’ ни ӈамды’’.
Пихина вэва нум’ выварӈа. Сата мерця сюдарць мя’’на’’ хэвувна сюра посарӈа, еяна’’ ӈадпи’’.
Нюдякоӈэ ив таӈга
Лате’’э мякэйнанов’’,
Сядэй сюдбабцамэй
Ӈари’’ ханабатов.
Сейковэй, сейхавав
Ӈод’’ нянаӈэй’’ мэю.
Тарця вадахана сёнзяков хыно’’ӈов, ихинан мань ӈани’, хад пухуцякоход пинвав тарця сёхона ӈаха’’, хэвня ӈэдарамбив.
Маня’’ округханана санаторно-лесной школава маля ӈока по’’ ямбан таня, таняна округна ӈэсыхыт’ товы’’ хануй’’ ӈацекы’’ пыдадо’ савумдамбавандо’ мальӈгана тоходансеты’’. Ханяӈэна сян по’’ ямбан илесеты’’. Тарця ӈацекы’’ тянё нисьты’’ӈа’’. Пыдо’ няюв манзараидо’ теневана’’ хибяри’’ манзара’’.
Я’ хой ниня ю’’ мя’’. Ӈэсындо’ ервота Сидя Сэрм’ Мэта. Ся’’ны ӈэбта ӈод’’ ӈэсындо’ ервота поёрӈа. Харасяда ян’ ӈэдалэй’’. Неранда няна ӈоб’’ мя’’. Мяд’ хэвхана ю’’ ванде’’э. Сидя Сэрм’ Мэта ханамда сярада. Мят’ яда. Сырада салмуй. Хуерябт вэн’ яда’’ма, ты ядамахарт яӈгу. Мят’ тю. Мякана вэсокохо’, пухуцяха’ ӈоб’’ ёхорт’ ӈамдавэхэ’. Едэй товы хасава вэсако’ си’ няӈгы хэван’ ӈамды’’. Вэсако ма: – Худ ядэртан?
Яханана тарця хибярина ӈока , хуний илевандо’ ямбан ӈокавна манзараць, маня тарця хибярина теневына’’, танейна’’. Со’’яма яляндо’ тось няндо’ сейхад миндя’’ вадина’’ мэцьтыва’’. Тарця вади’’ тюку яля Роза Ивановна Канюкован’ мэтадм’.
Ты’’ сие ниць ирийна сидя ю’’ няхарамдэй толыркана Москва маркана «Сокровища Севера» нюбета Международной выставка манзаямда нэӈгуда. Тюку по’ тарця выставка хасуюдимдеймэвна ваераӈгу.
Страницы
- « первая
- ‹ предыдущая
- …
- 66
- 67
- 68
- 69
- 70
- 71
- 72
- 73
- 74
- …
- следующая ›
- последняя »