Вы здесь

Ялумд’’

Ханяна ӈэбта ӈод’’ Хоркы’ Хобам’ Мальцяданда мэта ненэць иле. Небянда, нисянда танявам’ лаханако нидя вадес’’. Ӈули’’ ян’ ӈопойриӈэ ялэда мадабида. Ӈавраданда толёда – няхар янда сэв’’, няхар’’ халянда пэхэ’’. Тунда пя – няхар’’ пэвдюкода. Ӈаворпата яляхана ӈопой янда сэвам’ ӈамсеты. Ӈопой пэхэмда пиресеты. Тухунда ӈопой пэвдюкомда мосеты. Нябимдей яляхана юркабата ӈаврата, пэвдюта ӈобтикы ӈокдадандо’ хан’’ӈа. Ӈобӈгуна няхар’’ нянянда сэвам’, пэхэм’, пэвдюм’ мал’ ӈопой яляхана сусадэйда.

Хаювы ирийна сидя ю’’ няхарамдэй толыркана ЛитО «Заполярье» сиднтет ю’’ пода панысь. Округна паднана’’ хибярина тарця ялямдо’ мэ’’ӈадонзь. Тарця ялян’ ханяӈы паднана едэй манзаидо’ ӈадимяць.

Хойхана мюсерта’’ ненэциена ӈод’ «Сямянхат меретам’» ӈатедо’. Пыдо’ ӈод манзаито’ поӈгана хусувэй по’ танеда пирдырман’ хамяку’’. Хусувэйдо’ сямянхат меретаӈэ’ ӈэван’ нив’ харва. Няръяна март’ тось нидо’ манэ’’тада’’, лахарёдо’ манзаито’ нямна танеӈгу’’, ныхыдо’ пирдырмахана хорпаӈгу’’.

Сырэй пудана’’ ириян’ тэвась ты’’пэртина ӈарка ялудо’ танесеты’’. Хусувэй по’ «Канин’ мэбетава» мэцьтыва’’, тикахад’ Няръяна маркана ӈани’ «Сямянхат меретава’’» ваерасьты’’. Маркана иленаӈэ’ тарця сянакован’ торомбэйва’’, ханяӈэна’ ӈодь’ лам’’дёсь тарця ялям’ ӈатесетыва’’.

Пихина вэва нум’ выварӈа. Сата мерця сюдарць мя’’на’’ хэвувна сюра посарӈа, еяна’ ӈадпи’’.

Нюдякоӈэ ив таӈга

Лате’’э мякэйнанов’’,

Сядэй сюдбабцамэй

Ӈари’’ ханабатов.

Сейковэй, сейхавав

Ӈод’’ нянаӈэй’’ мэю.

Мань’ манзараван’ ямбан ӈока ихиня сомбой хибярим’ ядтамась, таӈок по’’ ямбан ӈока хибяри’’ торомдамась. Тикы теневанин’ маркана иле’’, округна ӈэсыхына; малӈэ’ пыдо’ хуркари’’ манзаяхана манзарана’’.

Нянэювна манзаяв’ минреван’ сер округна школахана манзарана’’ нина’’ няюв ӈобт’ тэворцетыва’’. Поӈгнандо’ ненэцие’’ вадам’ минрена’’ тохолкодина’’. Ӈокаювдо’ сими’ ӈахы’’ похот’ нядабасьты’’. 

Маня’’яханана ты’’пэртина хусувэй выӈгана мюсерць тыдо’ пэрӈа’’. Хусувэй по’ сыра тось забой манзаи’’ пэрцеты’’. Ненэциена тыдо’ забойкан’ тэврабсетыдо’. Сян тым’ хабарта’’, сян ӈамзам’ ня’’амгу’’, мирдата’’ тикахад’ нерняна по’ямбан илевадо’ переӈгу’’.

Забой манзая’’ округханана маля носиндалава’’ ирийхад’ миӈа’’. Тюку яля’’ха’’ тэвась тарця манзая’’ пуданидо’ миӈа’’. Округна хасую’’ты’’пэртя’’ хозяйствохона забой манзая’’ ёльцевы’’,тикы тарця кооперативхана: «Няръяна тэхэна», «Харпхана», « Красный Октябрьхана», «Ижемский оленеводхана», «Заполярьехэна», «Восходхана», «Канинхана», «Ервхана», «Ненецкой агропромышленной компанияхана».

Тарем’ нюмдевы ярабц нябиюм’ пелям’ тюку яля’ толара’’. Ярабц падвы ненэць’ Я’малкана илена, «Няръяна ӈэрм» нюбета газетахана паднанаӈэ’ манзара. Нюмда Няё Вэнго.

Тикы’ хасава манзараванда’ сер явнанда ӈокавна ӈэдалёрцеты’’, хынокад’ ненэцие’’ падбасьты. Тюку ярабц ваде’’мы’’ Панаевск’ няӈы’ выӈгана мюсерта не Елена Токливна Лаптандер.

Тюку ирийна сидя ю’’ самлязимдей яляхана округна музей’ хардахана хибярина ма’’люрӈаць. Владимир Мельниченко нювм’ яханана илена’’ хибяри’’ савовна теневадо’, тикы падтаӈгода округханана ӈока манзаида падбись. Невхы похона’’ ненда Ада Рыбачук няюв’ Холгован’ ӈока тэвормэхэнзь.

Тюку’ мэвахана падвы книганда « Мы – о своём острове» презентация’ ваерась.

Тохолкода манзаям’ сибицяӈэ’ сяхарт’ нир’ нюмдеӈгу’’. Ӈацекы’’ тохоламбава манзая’ тоенана’’ сер’’. Ханзер ӈацекым’ школахана манзарась’ тохолаӈгур’, тарем’ пыда илан’ тарпаӈгу. Тарем’ ӈэбнанда ӈод’ маня’’ нина’’ поӈгана тохолкодаӈэ’ манзаранина’’ ӈэрм’ яхана ханярина ӈока.

Малӈэ’ пыдо’ минрена манзаяхато’ ныхыдо’ паклемби’’, харвась’ ӈацекы’’ няюв манзара’’. Тарця тохолкода’’ Я’малкана ӈод тянё ни’’ӈа’’. 

Округна толаӈгова’’ хардахана ӈэрм’ ненэцие’’ отделкана манзарана’’ нина’’ ваеравы’’ яляхана маркана илена’’ ненэцие’’ ма’’ламбиць. Тюку’ мэвахана тарця серм’ таслабиваць.

Отдел Севера манзаям’ пэртина едэй клуб’ нэмбиць, литературно-этнографический клубамдо’ таремъюв’ нюмдедонзь «Толаӈго книга». Тад’ нерня таняюв’ хусувэй литературам’ мэнена хибяри турць’ пиртада. Ӈобкана ма’’лась хибярина’’ ӈэрм’ тенз’ ненэцие’’ паднана’’ нямна лахарёдо’ мэта’’, тикахад’ падвы’’ манзаидо’ толабаӈгу’’. Клубан’ турта’’ нидо’ ӈод нидо’ юрбаӈгу’’, со’’яма яляханандо’ няхандо’ сейхад’ миндя’’ вадидо’ хэтбаӈгу’’. Отдел Севера манзарана’’ вадавна: – Тарем’ ма’’лёвахана нина’’ ӈод саваркавна торомдабгуна’’, несэй хибяри’’ толаӈгова’ хардахана турта’’.

Едэй по’ тось несэй сер’ яханана маля ваераць. Маня’’ яна’ тер’’ хари’’ ява’ манэ’’лабтавась ӈарка март’ тэворӈаць. Тюку’ мэвахана округна хибяри’’ Санкт-Петербург’ март’ ядэрӈаць.

Ӈэрм’ яхана ты’’пэрма сер’ ӈахы’’ похот’ миӈа’’. Нянэй ненэця’’ ӈод’ янда’’на’’ илебнандо’ ӈод тыдо’ пэрць ӈока по’’ ямбан мюсерӈа’’. Тыдо’ лэтби’’, ямдо’ сахарамби’’, нюкцидо’ вадамби’’, харто’ иламдо’ мэ’’ӈа’’.

Сямбир’’ я’ниня’’ таремъюв’ иле, хибяхарт’ нида’ хэтгу. Сян’ ёнар’’ по’’ ӈэдакы? Иринана’’, нисянана’’ сер’ иле, ханярина ненэця’’ нерня минредо’. Тына’’ толыр’’ хусувэй по’ ӈокамдана, валакада ты’’ хадырць’ ява’ тянёмдана. Ханяӈы яда’ нядэйсяламзяна. Хойхана мюсертина’’ тенева’’, валакада нядэй яхана ты’’ хасена хадырӈа’’.

Маня’’ яханана хусувэй ӈэсыхына тохолкода’’ харто’ манзаидо’ минре’’. Нянэювна нюдяко’’ ӈацекы’’ тохолабдина хусувэй ӈэсыхына таня’’. Холгов’ ӈохона манзаидо’ теневана’’, мэнена’’ нина’’ ӈацекыдо’ тохоламби’’.

Ӈокаювдо’ ӈока по’’ ямбан’ тикы ӈэсыхына манзара’’. Хусувэй тохолкода ӈацекы’’ тохолабванда’ хавна харта’ ӈод илеванда ямбан’ тоходансеты. Ёльцянда’ тэвась е’’эмняндо’ хамадавы курсха’’, семинарка’’ ӈэдалёрцеты’’. Ӈацекэхэна’’ тохолкова’ сер’ мэкад’ ӈэва’’ е’’эмня несэй манзаи’’ тохолкода’’ пюрцеты’’, торомдабсеты’’.

Ханты-Мансийский округхана ӈэрм’ тенз’ мэта хибяри’’ иле’’, ӈокаювдо’ хаби’’. Харто’ илевамдо’ мэ’’ӈа’’, хари’ паӈгудо’ тене’’, хари’ вадавнандо’ лахана’’, нюдо’ тохоламби’’. Пудана’’ похо’’на хаби’’ поӈгана ӈод тарця сер’ ӈадимданы’’ – вададо’ янамбовна пуня’ миӈа’’, тены’’ пона’’ соявы’’ ӈацекы’’ вадавнандо’ лаханаван’ сацьри нинарха’ харва’’.

Я’ мал няна илена’’ ненэця’’ поӈгана ярабцм’ мэта’’ хибяридо ханярина иле’’. Ӈопой тарця хынокад’ не Панаевск’ выӈгана таня, тикы не Елена Токливна Лаптандер. Пыда няданда теда толавнда ярабцм’ падвы Няё Вэнго. Хэбидяко ярабц’ нюртей пелям’ теда толара’’.

Страницы