Вы здесь

«Ханебцёна» пода’ паны

По’ тяхана маркана тамна ӈопой тарця коллектив’ ӈадимясь. «Ханебцё» - таремъюв’ нина’’ коллективамдо’ нюмдедонзь. Таняна нянэй не’’ ма’’лы’’, хуний ненэцие’’ илм’ савовна теневадо’, малӈэ’ хойхана соявы’’, вадювы’’, илевы’’.

Тарця коллективхана сянакода’’ нина’’ нянэювна невхы ярабц, сюдбабц мэ’’ман’ харва’’. Невхы сё’’ падар’ яӈгохая ӈока по’’ тяхана иринана, хадунана няна’’ тэвравэдонзь. Маня’’ ӈод нерня минребнана’’ тара.

Илӈгана маниесь, ханебцё и’ӈута тиртя, тикахад’ ямда хаембада ни’’ӈа’’. Тюку ялян’ лаханась: Ханебцохона самляӈг не’’ хыно’’ӈа’’. Пыдо’ нянэювна невхы ярабц, сюдбабц илелътемби’’. Невхы иринана, хадунана тэвравы хынс’’ тэри’ тарем’ нибнандо’ юху’’, илевадо’ нерня танябнанда. Федосья Семеновна Кауц, Анастасия Аристарховна Помылева, Ксения Филипповна Явтысая, Людмила Алексеевна Булыгина, Людмила Алексеевна Вонгуева. Тюку ирийна нябимдей яӈганя толыркана культурно-деловой центр мякана маня’’ хибярина ма’’лыць. Тикы яляхана «Ханебцёна» со’’яма ялям’ мэ’’ӈаваць. Ӈопой покоцядо’ паны. Подо’ ӈэбнанда ӈод’ нина’’ маля манзаямдо’ саць’ сававна теневадо’. Мал’’ пыдо’ «Илебц» нюбета ненэцие’’ театрхана ӈока по’’ сянакуць, таняна хыно’’ӈаць, хуркари иле’’ми нито’ няюв манэ’’лабтамбиць. По’ ямбан ӈэдалёрмадо’ тянё нись’ ӈа. Финно-угорский тенз’ мэта ненэцие’’ фольклорный фестивалян’ Карелиян’ тэворӈаць, тикахад’ ты’’ яляхана хоян’ ӈэдалёрӈаць. СПК «Дружбы народов» ты’’пэртя’’ нина’’ няюв тэворӈаць, таняна «Сэр ябто» вадаком’ масьтець, хыно’’ӈаць. Вэба ирийхана маля Финляндиян’ ӈэдалэйдаць. Таняна илена’’ хибярихина нянэй ненэцие’’ невхы сём’ саць’ тарана ӈамгэӈэ’ нюмдембидо’.

Помылева А.А. – « Хуркари’’ хынс’’ ӈацекы’’ теневабто’ тара, невхы сюдбабц, ярабц, иле’’мя ненэця’’ вадавна мэпнандо’ тара. По’ таремъюв’ ма’’лыва’’, сян едэй хынобц’’ тохолава’’. Мань’ тюку по’ «Сава сёхона» хыно’’ӈаманзь’ ӈани.

Маня’’ невхэна нися’ хасава хыно’’мысь, пыда хынсада падвы’’ ӈэвыць, тикахад’ ӈани сусадавыдо’. Тарем’ нисян’ хынс’’ юхуць, няна’’ ванид’ тэв’’.

Мань’ ханзер хыноць тухум’? Самляӈг яӈганя по’’ «Илебц» театран’ ядэрӈамась. Таня тамна Надежда Петровна Талеева ядэрӈась, пыда маня’’ сидна’’ тохоламбись. Няданда сидя сём’ тохоламась. Тамна тохолаӈгумась, тикад’ ӈань нява яӈгумадакы. Иб’ ӈо’’ илебнанда’ тарась. Теда нянана’’ ни’ тэворэй. Тюку яля’ маня’’ сидя спектакль’ пускэци манэ’’лабтаӈгува’’, сё’’ мэтава’’.»

Кауц Ф.С. – « Маня’’ ӈавнанда «Илебцян’» ядэрӈаваць. Теда самляӈгва, мал Нельмин Носхад’ тобэйва’’. Тад’ тикахад ханзерков’ таслава’’ ӈани: пыдо’ ӈацембоярка, маня’’ ӈарка хибярива. Маня’’ ӈарка хибяриватак сеняний хынобц’’ намдвэва’’. Мань’ ихинян мам: сеняний хынобцяна мал’’ хабтюванзь’ мэ’’. Сеняний хынобц мэта яӈгу, сеняний иле’’мям манэ’’лабтамбада ӈань’ яӈгу. Мал’’ теда несэювна тара’’, хыно’’ӈа’’. Илевахана, невхы сёна’’ нерняку минребна таранарха. Теда нибнана’’ манэ’’лабтамбю, ӈацекы’’ ехэраӈгу’’ ним. Ханзер илевы’’ ӈэбнандо’ манд’ ним? Тикы е’’эмня маля тас’ по’ манзарава’’.

Тедари’ самляӈгва, ӈокавна хибяри’’ нива’’ пэр’’, нянана ненэця’’ вадавна хыно’’та’’ тара’’. Со’’ лаханабнандо’, сёда хайнабнанда. Ян’ саворивна мал’ нинакэва хынос’’, малэ’ нинакэва лахана’’. Мань’ ӈацекэм’ ӈэвыдан’ хыно’’ӈам. Сеняний хынс’’ теневам’, невхэна ӈока хынс’’ намдсетыдм’. Тикахад’ хойхана невхэна хибяри’’ ханзер’ илеса’’ – мал’’ тикым’ манэ’’пэям. Ӈодьбянда, мань’ теда ӈарка хибяримдак, табекосьтым’. Харн’ илемянницав’ хынобць тохоламбив’. Ӈопой хынс’ мат’’ ирий ямбан тохоламбиминзь, тедахова савовна мэ’’ӈада. Ти’, янамбовна нерняку’ пэрӈава’’.»

«Ханебцё» помда ядабтась. Со’’яма яляхананда ӈока ихид’ миндя вади’’ намдаць, мядонзэй ня’’амаць. Нерняна ӈарка манзая’ сиддо’ ӈате, луца’’ вадавна манзь’, хынокад’ нина’’ пландо’ ӈарка. Сава сёнзяхана нерняри’ пэрӈамдо’.