Вы здесь

Яханана тарем манзарава’’

Тасу’ яхана манзарана

Саляхардахана «Ямал потомкам» ассоциация ма’’лёван’ яндахат’ товы’’ хибяри’’ ӈокаць. Я’мал хусувэй маркана, хусувэй районхана общественный организация’ отделение’’ манзаидо’ пэрӈа’’. Тазовский районхана тарця отделениедо’ ӈоб’ сидя ю’’ самляӈг по’’ ямбан манзара. Тикы нямна Роман Хасавович Яндо’ няюв лаханамась, тикы ненэць сян по’’ ямбан отделение’ манзаям’ нерня пэрӈась.

Ассоциацияна отделение – 25 пода

Тазовский районный отделениева ассоциация «Ямал потомкам» ӈоб’ тикы сидя ю’’ самляӈг поданда’ ханта. Мань’ манзаямда ӈобтикы ня’’амбивась 1998 – 2001 год. Сидя ю’’ самляӈг по’’ ямбан ассоциациява манзаямда етри’ минреда. Маня’’ округханана хусувэй районханана управление по делам коренных малочисленных народов тане’’ ним’, тикы управлениева, тикад’ ассоциация «Ямал потомкам» ӈопой конторахана ӈамды. Манзаямдо’ ӈобзер минредо. Тикахад’ администрация района сямян’ серо нямна ӈобнзер тасламбидо’. Ненэця’’ няюмна ӈэдакы, сыбинянарка манзая’’ ӈобнзер тасламбидо’. Нина’’ савовна манзара’’. Общественный манзая’ нив’ ӈа, манзаранидо’ ӈули’’ тас’’. Тикахад’ тю’’у миндя’’ ӈацекы’’ ӈадимдемби’’, манзаям’ тохолавандо’ нямна.

Ассоциациява нямбадава Николай Николаевич Неркаги, манзаямдо’ нерняри минредо’. Хусувэй газетахана, телевиденияхана манеись етри’’ ненэцие’’ помна ядэрӈа’’, ненэцие’’ помна серу’’ тасламби’’, ненэцие’’ нядабавандо’ нямна. Тикахад’ ненэцие’’ няюв ӈамгэ Закон ӈадимя’’ ӈани’’, едэй Закон’ няюндо’ ӈани’’ тэврамбидо’, ваде’’ядо’. Федеральной Законана сямянд’ окружной Закон’’ ним’’ яӈговорэ’’. Ӈамгэ Закон ӈадимя, ӈамгэ Закон ханзерка’’ манзара; ханяӈы закон ни’’ манзара, ӈамгэ ни’’ манзара, ӈамгэм серта тара нерня манзараванда е’’эмня. Тикы серу’’ мал’’ тасламбидо’.

Тыбэртя’’ ненэциена савовна иле’’

– Таремгов’ тыбэртя’’ ненэциена савовна иле’’. Теда манэць, забойной компания нив’ мий’’. Тадькад’ нянэй ненэциед’ ӈамзанда мир’’ нив’ ӈарув’ ӈань, юр’’ самляӈг ю’’ мат’’ есяӈэ’ нив’ хань ӈань ань енэцяӈгад ня’’амарпадада ӈопой килода. Нянэй ненэциед’ ӈамзамдо’ миць забойной пунктан’ ӈули варёмдо’ мэць тэворӈа’’. Убойной пунктхана теда очередь’ миӈа, хусувэр’ харта ёльцямда ӈате’’. Тикахад’ Антипаютахана ӈопой забойной пунктава нив’ ӈа’’ тедари’, тикар’ сюхалӈга?1 , ненэцяр’ нив’ ӈока ӈа’’. Тикахад’ совхозный ты’’ мэмби’’ма’’, тикахад’ частный сектор’ танява, тэда ӈока ненэцял тыдо’ ми’’ман’ мал’’ ним” харва’’. Ӈарка пэвдэй ирий’ пудана яля’’ ӈэсонд’ минзьты. Тид’ тикахад нябю убойной пунктава Гыдахана сертаванзь’ мэдо’, 2017 похона сертаӈгудо’. С перерабатывающей базой ӈэӈгу. Таняна тыдо’ хадабаӈгу, тикахад’ полуфабрикат’’ ӈамзахад’ сертабаӈгу’’. Тарем манэць, убойной пунктар’ ӈули’’ тарана ӈамгари.

Ненэциена харвась’ манзарасьты’’

– Маня’’ районханана нянэй ненэциена ханярина манзара’’. Ерво’ поӈгана манзаранина’’ ӈани’’ таня’’, тад’ тикахад’ сямянд’ здравоохранение, сельской хозяйство, рыбозавод, совхоз таняна малӈэ’ тас’’. Луца’’ падарм’ теневанавина, нито’ серу’’ нерняку’ минренавина’’ таремгов’ мэсь’ ӈэсьты’’. Закон’’ теневанина’’ ӈани’’ таня’’, юристана’’ таня, юридической конкультацияна, адвокатский палатана манзаранина таня. Судебный сер’ нисьтым’ таня’’, таняна ассоциация’ «Ямал потомкам» хибярива етри’ танесеты тикахана. Ӈобнзер манзарава’’, сава. Тикахад’ ӈарка ервона марцьхы’ (заместитель главы раойна нянэй ненэць’ Мария Аркадьевна Веникова, таддикахад’ Галина Сергеевна Малькова Советник’ главы района. Тад’ тикахад’ поселокханана зам.главы поселка нянэй ненэць, ассоциациява нямбадава ӈани’ нянэй ненэць. Нянэй ненэциена ханярина- ханярина манзара’’. Сельский территорияхана, муниципальной образованияхана манзара’’. Теда нерняку миндая ӈацекына серу’ тасамбиванзь: юрист, экономист – тикыд’ таремгов тянё ним’ӈа’’. Тикыд’ ӈоб манзарабнандо тара нив, нерняку тохолкобнандо’ тара нив.

Ӈацекына тохолкурман’ харва’’

– Таремгов’ тю’’у миндя ӈацекэвина тохолкурӈа’’. Тохолкан’ харванина’’ высший заведенияна таня’’. Тохолкован’ харванина’’ таня’’. Нерня илава нив’ саӈговосаркаӈэ’ хантан’, ӈока ӈамгэм’ тенева тарава’’, илам’ минре тарава’’., ненэцие’’ илам’ таслаба тарава’’. Таняюв’ манзараванда ненэциена, харна’’ ненэциена, нянэй вадам’ хамадабада, нянэй вадам’ мэта’’ таремгов тохолабина’’. Маня’’ хусувэй по’ окружной программа, раойнный программанана ӈацекы’’ тохоламбава няюв’ степендия’’ ӈэдакы’’, сямянд’ серуто’ няюв есь’’ салдабива’’. Тикахад’ нябимдей высшей заведение’, нянэй ненэць харвабнанда тоходанван’ ӈоб’ тикы салдамбада. Государственной муниципальной образование, сельской хозяйство’ ӈэя таняюв’ харвана’’ нина’’ ӈоб’тикы тохолабина’’, есям’ таняюв’ пэмбива’’.

Ӈэсына ӈод’ вадюдана’’. Пудана самляӈг пована едэй хардавина хусувэй поселенияхана ӈули’’ ӈока’’. Пудана няхар’’ по’’ сертабадидо’ ӈока’’. Гыда’ няна маля ю’’ харадм’ серта’’, тад’ тикахад Находка’ ӈэдакы, Антипаютена сертаба пя’’. Тазовскийхана ӈоб’ тикы харад’’ сертамби’’. Программа’ ӈока’’ ним’ ӈа’’, хуркари’’ программа ним’ ӈа’’. Ниссь’ ӈана тет ю’’ самляӈг квартирный харад’ мипиваць, сельской хозяйствона манзарана’’ е’’эмня сертабэй. Тамна тарця харад’ сертавась ятна. Целевой программа’’ яханана малӈэ’ манзара’’. Тимы’ харад’’ тахабтамбидо’, тикы ед’ таминда едэй харад’ сертамби. Школа’, садик’ ӈэдакы таремгов’ малӈэ’ сертабидо’. Губернаторский программава нив’ тане, тарця программам’ минрева’’.