Вы здесь

Ялумд’’

П.Е. Тайбарей ненэцяӈгат’ нюртей капитан

Выӈгана хаер’’ мале ям’ сававна юдабидась, ханяӈы лахацяко’ ниня, ед’ ӈарувна варё’’ пармидець’’. Валакада нюртей сую’’ сояӈгу’’. Выӈгад Пэяха’ ӈэсын’ илелъмы тыбэртя’’, мал’’ харто’ мякнато’ илець. Нарэй сава хаерцавэй ялякохона Ӈарка яхана Пэяха’ ӈэсыхына таӈго мяд’ мюня Варӈэ’ ирий 11 яляхана 1948 похона Павел Егорович Тайбарей соявысь.

Сава юн мер’’ ӈэсы’ мяд’ помна хаясь, хасава ӈацекы сояван’ хасава маймбасьты, нисямда нядабада соя. Харвабта тыбэртя, ханена, ёртя ӈэӈгу, илева таслаӈгуда.

Харвась’ тоходанась

Маня’’ яна’’ мел’’ не’’

Маня’’ округханана культура’ похона хуркари’’ ихиня сомбой сер’’ танесеты’’. Культура манзаи’’ пэртя’’ нина’’ тикы е’’эмня ӈокавна манзара’’. Тамна тарця хибярина яханана ӈока’’, хуний хуркари’’ серка’’на мэбе’’ӈа’’.

Ӈэсыхынана’’ ӈани ханяӈэхэ’’на маймба илемась, ӈани ханяӈэхэ’’на тябихутась. Ты мядо’ хэван’ танабто’, саць сава ӈэсьты. Сеӈгако’’ тайна’’, тобако’’ лакадарӈа’’. Ненэця’’ я’’авлахамзеты’’, ӈаркаркавна тёрырцеты’’.

Тазовскийхана ассоциация’ серм’ пэртяха’

Я’малкана илена’’ ненэциена ваеравы’’ яля’’хана Саля’хардахана ма’’люрӈаць. Хусувэй маркад’, хусувэй районхад’ товы’’ хибяридо’ тянё ниць’ӈа’’. Тюкумэвахана пыдо’ округандо’ еркы март’ «Ямал потомкам’» нюбета ассоциацияндо’ ӈарка ма’’лёйм’ мэ’’манзь’ тоць.

Тарця ялям’ мэ’’мась ӈани’’ яхад’ товы’’ мядондидо’ таняць, хуний «Ямал потомкам» ассоциацияна манзаранаха’ харто’ хэтувнда вадидо’ тэвраць. Таймыркад’ товы’’ таняць, Ханты-Мансийск’ маркад’, Няръяна маркы ненэця’’ таняць, Тюмень, Тобольск, Санкт-Петербург’, Москва маркад’ хибяри товыць.

Тарця’ ядан’ пили’’ ӈамдыв’’. Нябири ӈудами вэӈгала’’ нидам’.Нями тарем’ ма: -Нён ӈамдесад’’. Ӈопой ӈудахана ӈакекэ нидм’ ӈа. Ӈари’ маньзяван мунм’ нидм’ соя’’. Нюдя Хабт Пари нидё тохобэ. Тад нэкалманда ӈудани харахартм’ нивы вэӈгала’’.

Выӈгана мюсерта не, сиднтет ню’’ небя

Хусувэй по’ носиндалава ирийна пудана яляхана ӈарка ялям’ мэцьтыва’’. Тикы сямянд’ сава яля’ ӈэдараха’’. Небя’ яля – ӈарка яля. Хусувэй хибяри илевада небяхаданда миӈа. Небя нюмда соябтада, вадабида, илан’ табадабида. Небя нюда’’ хусувэй сава серт’ тохолабида.

«Салют Победы» фестивалькана манэ’’лабтавы манзая’

Округханана ненэцие’’ культура яля’’ тюкумэвахана носиндалава ирийна сидя ю’’ тетимдей яхад’ ӈарка пэвдэй ирийна няхарамдэй яля’ ӈэсонд минда’’. Мэта’’ си’’ивна нюртей яляхана «Арктикам’» нюбета КДЦ мякана культурана ялу’’ ӈэванзь’ хибяри’’ ма’’лэйдаць. «Илебц» театрава, «Печорянка» ансамбль’ няюв масьтевы’’ манзаямдо’ маниеваць.

Ненэцие’’ культура ялу’’ этно-культурный центр’ манзаранина хамадэйдось. Си’’ив’’ яля’’ ямбан’ хуркари’’ мероприятия’’ ваераӈгу’’.

Сайнорма’ нямна хамандавы’’ манзаидо’

Округна толаӈго’ хардахана ӈэрм’ ненэцие’’ отделхана манзарана’’ нина’’ ӈарка манзаям’ минре’’. Теда округханана ненэцие’’ культура яля’’ миӈа’’. Таняна манзаранина тарця яля’’хана сертавнда манзаядо’ тянё ни’’ӈа’’, пландо’ ӈули’’ ӈарка.

Луца’ вадам’ ехэрана’’ ненэця’’

Харто ямдо’ лэтрамбаванзь хэ’’нимэй.

Пуний’ вэкна пыдо’ нивыць мы’’.

Пыдо’ хандо’ тыкуцинэй вадламба,

...

Е.А. Беляева нися’, С.П. Дуркина ири’ сайнормахад’ ниӈаханзь’ ту’’

Сайнорма ӈэва мальӈгана ёнар’’ хасуюёнар’’ тет ю’’ нябимдей по’ носиндалава ирий’ сидя юдимдей яляхана Государственный комитет обороны СССР падарм’ ӈадимдевысь: выӈгад’ армиян’ ю’’ ёнар’’ тым’’, тыбэрти’’, хану’’, вэнеко’’ ханась.

Тюку яля’ Матрёна Ивановна Талеева падвы пьеса’ сиднтетимдей пелям’ толара’’, тарця падвы манзаяда ямб’, янамбовна мал’’ газетахана падвы ӈэӈгу.

Мал’’ хибяри’’ ӈаябад’ хэван ма’’лэяд’’, ӈаябарӈа’’. Еване парабэй ӈамзи ӈокавна та. Ты’’ ва’’ны’’. Хаер’ пэсьда, я’ ӈаха ӈади’’. Вэн’’ ӈо’’ мунзи,нюсялмбэй яхадери сертялмби, нявотарӈа, туруӈа.

Вэнеко’ сава нядаӈгода

Таймыр’ няна паднана не Любовь Прокопьевна Неняӈг илесь. Пыда падвы манзаида тянё ни’’ӈа’’. Нянэювна стих’’, иле’’ми, вадако’’ падбавысь. Ӈацекы’’ е’’эмня падвы манзаида таня’’. Роза Ивановна Канюкова Любовь Неняӈг’ хэтвы’’ вадако’’ нябимдей классхана тоходанна’’ ӈацекы’’ е’’эмня падвы «Ненэця’ вада» книгананда ма’’лэйдась’’. «Ханзер’’ вэнеко нядамда пюрца» вадаком’ теда толара’’.

Пэдарахана вэнеко илевы. Ӈули’’ ӈопориӈэ илевы. Тарця ил’ тябибцоӈэ хая. Вэнеко нядамда пюрмась иделъй’’.

Ненэцие’’ паднава яляхана мядондина’’ танесеты’’

Хусувэй по’ маня’’ округханана ненэцие’’ паднава яля’’ танесеты’’. Тарця ялу’’ Ӈэрм тенз’’ толырто’ тянё’’ ненэця’’ серу’’ тасламбада управление’ манзаям’ пэртя’’ нина’’ хамадабсеты’’. Маля сян’’ по’’ ямбан паднава ялуна танесеты’’.

Тарця ялу’’ мэ’’манзь хибярина Няръяна маркана ханяӈэна носиндалава ирийхана ма’’ласьтыд, ханяӈэна ӈани’ ӈарка пэвдэй ирийхана.

Яханана хаводава’’ ёльць

Те’ ёльцяӈгана хусувэй выӈгана тыбэртя’’ ненэциена тэтнава’’ ялудо’ мэ’’ӈа’’. Ханярина иленаӈэ’, манзаранаӈэ’ забоян’ тэвравнда тыдо’ маля яӈгревы’’. Ханяӈы’’ ӈэсыхына хавадава манзаидо’ маля миӈа’’. Тюку по’ забоян’ тэвравы’’ ты’’ ӈамза’ маля ня’’амвы’’.

Яхананди’ ӈоб нерня ябда илеӈахая’

Нянэй ненэця’’ илевадо’ пилибт’’ тэхэт’’ пересь’. Теда ӈод хойхана илена’’ нина’’ таня’’, пыдо’ илевадо’ нянэвна тэхэт’’ пере. Маня’’ округханана тарця ненэциена таня’’, хуний харто’ илевамдо’ нерняюв’ харто’ тидхалембидо’. Пыдо’ харто’ ныхыто’ енась иле’’.

Страницы