Ты’’ ниць’ ирий няхарамдэй толыркана марад’ тер’’ хибяри’’ едэй ӈадимы книга презентациян’ ма’’лэйдаць. Ӈамгэ нямна падвы книга? Тарця книгам’ кандидат исторических наук Марина Коловангина падвы.
«Смысл жизни Александра Выучейского» таремъюв’ нюмдевы. Хибя’’ округханана Александр Иванович Выучейской нись’ ехэра? Теневанида’’ ӈокаць, маркана илена’’ хибяри’’, тикахад’ тыбэртя’’, геолог’’ манзаям’ минрена’’, паднана’’.
Александр Иванович ӈарка пэвдэй ирий няхар’’юдимдей яляхана ёнар’’ хасуюёнар’’ тет ю’’ хасуюдимдей похона Чёрнойхана соявысь. Небяда Антонина Ивановна падарм’ теневана не ӈэвы, хасава нюкцянда со’’явы мальӈгана Няръяна мядм’ нерм’ пэртяӈэ’ манзаравысь. Тикахад’ нись’ пон’ Сталин нювм’ нюбета колхоз председательӈэ’ тэрадось. Ю’’ по’’ ямбан тоенана манзаям’ пэрӈась, сибиць нись’ӈа’’. Манзаямда теневадась, харвась манзарась, хойхад’ турта’’ хибяри’’ нядабасьты. Тикахад’ Сталин колхоз «Харп» колхоз’ няюв’ ӈобт мэйдось. Тикы’ пуд небяда мядм’ манзаям’ пэртяӈэ’ хаювысь. Нисямда нида’ тене. Сита’ вадавы Алексей Ефимович Пудков, ӈобтарем падарм’ теневана ненэцясь, халям’ пэртя, ханисэйм’ ня’’амарпада. Пыда хасава ӈацекым’ ӈока сава серт’ тохоладась, хой’ манзаям’ пыда няданда Александр Иванович торомдадась. Нисянда е’’эйӈэ таравы хибяримда ӈока сава вадахана вадецетыда. Си’’ив пота ӈацекэӈэ’ хэсь пыда Черноречинской школахана тоходанась пядась, сидя по’’ тоходанась, ёнар’’ хасуюёнар’’ самляӈг ю’’ хасуюдимдей похона школамдо’ таладось. Тикы’ пуд интернат’’мана илесь Красной, Оксино ӈэсына тоходанась, школамда Няръяна маркана ёльцедась. Тохолкодита нямна Александр Иванович сава вади’’ мэцьты. Сямянд’ тохолкодида, илеванда ямбан теневыда: Майя Николаевна Ледкова, Василий Николаевич Ледков, Николай Гаврилович Филиппов.
Илеванда ямбан Александр Иванович я’’авлада ненэцясь. Округна хибяри’’ил’ сава ӈэва е’’эмня ханярина лаханасьты. Ӈарка общественной манзаям’ минресь, ӈарка политик, СССР народный депутатӈэ’ таравы. Пыда сёда’ мэбеӈась, хэтвы’’ вадида’’ мин’’ӈаць. Харта со’’явы ямда мэненась. Паӈгуда теневана хасавась. Со’’явы ӈэсында няна таневы хэхэ ямда илелътесь, хуний си’’ивюдимдей похона тахабтавыць. Тыбэртя’’ нита’’няюв’ таняна хэхэ’’ ӈамдтаць.
Александр Иванович илеванда ямбан ӈока’’ сава серм’ сертась, пуданда ӈарка сарпям’ хаесь. Няхар’’ нюмда вадась, харто’ ямдо’ мэнесь тохолась. Хасава нюда теда нисянда пявы манзаям’ нерня минре. Округна тыбэрти’’ ӈобня пэрма манзаям’ минре.
Ваеравы по’ ӈарка пэвдэй ирий няхар’’юдимдей яляхана Александр Иванович Выучейский мат’’ самлянг пода пангусь. Тикы яля’ ӈэсонд ниць’тэв’’. Хибярина ихиня тамбир’’ ӈарка нява пилибт’ илевнда. Пыда иланда нямна книга ӈадимя.