Вы здесь

Ялумд’’

«Няръяна ӈэрм» нюбета газетахана Няё Вэнго манзара, пыда явнанда ӈэдалёрманда’ сер ӈока лаханако’’ падбасеты’’. «Хасава ӈацекы» лаханако нюртей’ пелямда тюку яля толада’’.

Нянзяда Мынико Итя Ӈабтеня яв’ сядо’ нимня мерця’ сер’ пу’’лары. Тарем’ сырпата, хасава ӈацекэця яв’ мраковна сюрамби. Маниеб’’нанда, ӈудаханада ӈоб’ неро ӈынеӈгада, сидя неро лукцяда. Сидя неро муӈгацямда минда ед’ ӈэдаб’’нанда, ян’ ха’’амванди’ нерцю’ ните’’катанди’ ня’’марцетыхаюда.

Маня’’ яханана ненэцие’’ тенз’ мэта поӈгана харто’ вадамдо’ мэнена’’, харто’ культурамдо’ теневана’’ хибярина тянё ни’’ӈа’’. Хибяри’’, хуний вадамдо’ тю’’у пэрӈа’’, культурамдо’ манэ’’лабтамби’’. Ӈокаюв’ тарця хибярина ӈока по’’ ямбан «Илебц» театрхана сянаку’’.

Таняна хамандавы программыдо’ манэ’’лабтавась ханяримна ӈэдалёрцеты’’. Сюртевы’’ ядо’ маля ӈока. Маня’’ нина’’ округна ӈэсымна харвась ӈэдалёрцеты’’. Тюку ирийхана театрхана сянакода’’ нина’’ Салян’ тэворӈаць. Ӈэсыхына илена’’ хибярина сиддо’ ядабтабиць. Нина’’ Салян’ ӈэдалёрмамдо’ ваде’’ӈа’’.

Индига’ ӈэсыхына тохолкода Татьяна Юрьевна Давыдова манзара. Тикы тохолкода’ няюв нини’ маля няхар’’ юд’ мян по’’ ямбан теневыни’. Радиона манзараван’ мальӈгана Няръяна март’ тобнанда, харта ӈэсында, манзаянда нямна ӈока вадам’ мэцьты’’.

Тюку ирийна си’’ив яӈганя толыркана Татьяна Юрьевна мат’’ ю’’ помда ядтась. Маля ӈарка не, мэбета тохолкода. Тюку’ мэвахана Няръяна март’ «Учитель года» конкурсан’ товысь. Заполярный районхана’ пирдырта’’ тохолкода’’ поӈгана нюртей этапхана нерня тарпвыць. Нябимдей этапамдо’ теда мэ’’ӈадо’.

Тюку по’ӈарка пэвдэй’ ирийхана округна сиднтет ю’’ самляӈг пом’ ядабта-ӈгува’’. Ӈарка яля’’ха’’ хамяковахана тарця хибярина нямна вадина’’ мэтава’’, хуний ӈока ныхымдо’, теневанамдо’ округна вадюданван’ масьтець.

Ӈопой тарця мэбета ненэця’ Николай Егорович Ледков ӈэвысь. Тюку по’ хасуюр’’ самляӈг пода панысь. Пыда – ты’’пэртясь, сайнормахана мэвысь, Ненэцие’’ окрисполкомна предсе-дательӈэ’ манзарась, Верховный Совет СССР депутатӈэ’ няхармэвна тэравысь. Илеванда ямбан сертавэда тянё ванись’ ӈа’’. Тикым’ теда илена’’ хибяри’’ тенедо’. Няръяна маркана тамна тарця хибярина иле’’, хуний Николай Егорович сэвхана манэць’ теневадо’, тенедо’.

Я’ сяр ниня ӈудидо’ мэта’’ ненэця тянё вуни’’ӈа’’. Маня’’ яханана тарця хибярина’’ ӈани’ таня. Мел’’ ненэциена округна ӈэсына’’ иле’’, маркана иленя’’ поӈгана таня’’.

Пыдо’ ӈуданато’ сертавы’’; сэвхана, ин’ мэёвна еримберта’’ манзаи’’ манэ’’манзь’ ӈока ма’’люрцетыва’’. «Мел манзарана» таремъюв’ нюмдевы’’ выставка яханана хусувэй по’ танесеты. Тарця серкана этнокультурный центрхана манзаранина’’ сидна’’ маймбтебсеты’’. Мел’’ нина’’ манзаи’’ ӈатесетына’’, мел’’ ненэциена нюби’’ теневына’’. Тарця ненэциена харто’ манзаидо’ ӈани яхана илена’’ хибярихи’ манэ’’лабтабавась ядэласьтыдо’.

Маӈггабада тасу’ хаби маймба мяканда салъй’’. Хабэй пухуцям’ ханакохана валӈада. Неранда няна параӈода’ харад’’ ӈадимя’’. Харад варан’ пи’’ таркахат мядиком’ серта. Пухуцям’ сэдоранадарев’ ӈабтада. Сяланда ваӈгхад харм’ паклё хае. Параӈода’ мя’’ ёсана вуни ӈа’’ – мят’ мятю. Параӈода’ сидя не нюда ӈэвэхэ’. Ӈахат товы ӈэсь ситя сававна мядолабта’’. Хане’’мида няхата ваде’’ӈа. Халям’ ӈокавна хадавы. Параӈода’ мякна сидя яля’ мядоӈа.

Хойхана мюсерта’’, хойхана манзарана’’ ненэциена маня’’ яханана тены’’ похо’’на сацьри ӈока ни’’ӈа’’. Округханана тянембёвна ёнаркад ва’’ӈа’’. Ӈокаювдо хасава’’, тены похо’’на хойхана мюсерта’’ не’’ тянё’’. Ӈарка яхана, Канин няна некоця’’ хасавидо’ нядабась вымна тамна мюсерӈа’’. Ханяӈы яхана тамна нянэй мякана иле’’, нюкцидо’ тоходанвась хэвандо’ ӈэсонд’ хэвханандо’ вадюдана’’.

Ваеравы си’’ивхана маркана иленаӈэ’ ӈани этнокультурный центр’ мякана ма’’лэйнаць. Тюку мэвахана сид’’на’’ Галина Григорьевна Тайбарей ма’’лась. Тикы няна со’’яма ялям’ ӈобкана мэ’’ӈаваць.

«Илебц» театрава округханана ӈока по’’ ямбан манзара’’. Таӈок по’’ ямбан вадамдо’, культурамдо’ мэнена’’ нина’’ таняна ма’’люрӈа’’. Хибяри’’, хуний манзаито’ пуд маймбась репетицияхато’ ядсеты’’.

Си’’ив по’’ тяхана Россияна иленаӈэ’ тарця юн’ намдаваць: сидя ёнар’’ тетимдейяӈганя похона Сочи маркана олимпиада ваераӈгу. Тамальӈгана саць пон’ ӈэдархась.

Ӈока теневана’’ хибярина ханярина иле’’. Ханяӈыдо’ манзаина минрева’’ сер’’ торомдавына’’ ӈэсьтына’’, ханяӈына илева’’ сер’’ теневына’’. Хибяхова яӈгума’’ сер’ ихиняна вэва ӈэсьты’’.

Тюку ирийна няхарамдэй яляхана ӈани’ ихиня ниня’ сомбой юнм’ намдава’’. Анастасия Федоровна Михайлова (харта тензда Канюковась) яӈгума. 

Ханяна ӈэбта ӈод’’ Хоркы’ Хобам’ Мальцяданда мэта ненэць иле. Небянда, нисянда танявам’ лаханако нидя вадес’’. Ӈули’’ ян’ ӈопойриӈэ ялэда мадабида. Ӈавраданда толёда – няхар янда сэв’’, няхар’’ халянда пэхэ’’. Тунда пя – няхар’’ пэвдюкода. Ӈаворпата яляхана ӈопой янда сэвам’ ӈамсеты. Ӈопой пэхэмда пиресеты. Тухунда ӈопой пэвдюкомда мосеты. Нябимдей яляхана юркабата ӈаврата, пэвдюта ӈобтикы ӈокдадандо’ хан’’ӈа. Ӈобӈгуна няхар’’ нянянда сэвам’, пэхэм’, пэвдюм’ мал’ ӈопой яляхана сусадэйда.

Хаювы ирийна сидя ю’’ няхарамдэй толыркана ЛитО «Заполярье» сиднтет ю’’ пода панысь. Округна паднана’’ хибярина тарця ялямдо’ мэ’’ӈадонзь. Тарця ялян’ ханяӈы паднана едэй манзаидо’ ӈадимяць.

Хойхана мюсерта’’ ненэциена ӈод’ «Сямянхат меретам’» ӈатедо’. Пыдо’ ӈод манзаито’ поӈгана хусувэй по’ танеда пирдырман’ хамяку’’. Хусувэйдо’ сямянхат меретаӈэ’ ӈэван’ нив’ харва. Няръяна март’ тось нидо’ манэ’’тада’’, лахарёдо’ манзаито’ нямна танеӈгу’’, ныхыдо’ пирдырмахана хорпаӈгу’’.

Сырэй пудана’’ ириян’ тэвась ты’’пэртина ӈарка ялудо’ танесеты’’. Хусувэй по’ «Канин’ мэбетава» мэцьтыва’’, тикахад’ Няръяна маркана ӈани’ «Сямянхат меретава’’» ваерасьты’’. Маркана иленаӈэ’ тарця сянакован’ торомбэйва’’, ханяӈэна’ ӈодь’ лам’’дёсь тарця ялям’ ӈатесетыва’’.

Пихина вэва нум’ выварӈа. Сата мерця сюдарць мя’’на’’ хэвувна сюра посарӈа, еяна’ ӈадпи’’.

Нюдякоӈэ ив таӈга

Лате’’э мякэйнанов’’,

Сядэй сюдбабцамэй

Ӈари’’ ханабатов.

Сейковэй, сейхавав

Ӈод’’ нянаӈэй’’ мэю.

Страницы