Вы здесь

Паднана нява яӈгума

Ӈэрм’ тенз’’ ненэцие’’ поӈгана мэёвна паднана’’ нина’’ сацьри’ ӈока ни’’ӈа’’. Нянэювна тарця нина’’ маля ӈармбэярка хибяри’’. Ӈацембой ненэця’’ поӈгана тарця нина’’ саць’ тянё’’. Ӈарка паднанина’’ нито’ пумна янамбовна хан’’ӈа’’.

Тюку ирий’ еркы толыркана Ханты-Мансийской округхад’ вэвко юн’ тось. Вэба ирий’ нябимдей’ яӈганя яляхана паднана Юрий Кылевич Вэлла яӈгумы. Саць мэбэта няваць, ямда сахарамбада ненэцясь. Ӈарка ненэць илӈгад’ хая.

Юрий Кылевич Вэлла ( Ӈэвасяда) Ханты-Мансийской округхана Пяко’’ яхана март’ ирий нябимдей’ яӈганя яляхана соявысь.Ӈэхы’ соя’’манда пэдарахана иленя пяк’’ нита поӈгана илевы. Пыда илесь’ янда нюмда Варьёган, тикы ядо’ сидя округ’ поӈгана ӈа.

Юрий Вэлла иланда ӈокаюм’ пелям’ пэдара’ поӈгана илесь мэ’’ӈадась. Ӈаркамбойӈэ хэ’’мяхаданда ты’’пэрма, ханева серт’ ха’’амвы’’. Илеванда’ пудана’’ яля’’ ӈэсонд’ харта со’’явы яхананда илесь, манзарась. Харта янда сяр’ ниня хусувэй савам’, вэвам’ минханда манэ’’цетыда, минханда хаханда талабтасьтыда, намдасьтыда. Вэва серо минханда таслабсетыда. Ихинянда саць волтамбадида ям’ сидерпава, ерпава, пэдари сензыбава, хусувэй иленя ӈамгэ’, ханеди’’ маци’’ ериберма. Харта якоцяконда тарця маянд’ еремб’’, пыда сейда пурцонда няд ныклаван’ харбиласеты’’.

Инда маямбабцу, сеянда хаюта серо стихотворенияӈэ падбась пясьтыда. Пыда мале ӈахакуна падна пэяць. Ӈобӈгуна ныдсуй, сидермы янда хобан’ сырць, хынотадрев’ мунота нув’ сармикэцям’ лаханако нятадарев’ тарця стихотворением’ падвысь:

Жаворонкако, нув’ сармикэця,

Сёмд таб’’ламбю’’, нёр таб’’ламбю’’,

Ини вэва ӈэбцо маси’’ ханта,

Мя’’ни няюмна ими ядэлиӈа,

Я’ таняюв’ тэвъита яӈгу…

Сидя поӈганани буровой ӈока,

То’’ иде’’ ний’’ ӈархандо’ нефть’’-

Парисе’’ юр’’ тэри салмаӈгана…

Юрий Вэлла’ падвыда маля ӈока. Нюртей падвэда «Ӈэсыхыд товы юн’’». Тикы книгахананда сейхананда сава ӈэва, инда саць хаюта серо ваде’’ӈа. Яна’’ нумда ня’ хусувэй иленя, яхана вадёдана ӈамгэн’ ӈарка таром’ ха’’аврамбавам’ хусувэхэна валибтембида. Ила’ няюв’ не’ тенз’’, хасев’’ ныхыдо’ нись’ сяй’’ манзаравам’ ёльце сававна хамэдамбида. Пыда нюдя ӈэваханда ӈоб’’ ныхым’ мэць сертавы ӈамгэ’ мэё ӈэвам’, сава ӈэвам’ хамэдавэда.Ӈопой падвэхэнанда тарем’ мамысь: «Якоцякова’’ нёя яр’’». Ӈоб’’ ныхыхына сита нядабаб’’на’’, ява’’ вуни ярт’’.

Юрий Вэлла падарм’ теневана хасавась. Горькой’ нювм’ нюбета литературный институтм’ ёльцембэй. Илеванда’ ямбан хуркари’’ манзаям’ пэрмы ӈэсьты. Ханена, ёртя, халям’ нямарпадаӈэ’ ӈэсына таравысь, печм’ сертамбавысь, Няръяна мядм’ манзаям’ пэртяӈэ’ таравысь, интернатхана воспитательӈэ’, сельский Совет председательӈэ’ манзаравысь. «Спасение Югры» ассоциацияна Советхана манзарась, Варьёганхана этнографический музейм’ нэвысь. Ненэцие’’, хаби’’ культурам’ сававна теневадась. «Маня’’ илва» тарця газета редакторӈэ’ таравысь. Харта янда, ӈэрм’ тенз’ ненэця’’ е’’эмня сертавэда маля ӈокась.

Ӈарка паднана нява няхар’’ вадавна паднась – ненэця’’, хаби’’, луца’’ вада’’. Ӈани’ я’ тер’’ падвыда’’ харто’ вадахато’ сертабавыдось.

Мэбета ненэць’ яӈгума, ихиня вэварха. Тамбир’ паднанава ся’’ня тамна ӈадимда. Ӈарка сехэрым’ хаевы Юрий Вэлла хуркари’’ ӈэрм’ тенз’ ненэцие’’ ихиня пилибт’ иленда. Ӈэвна’’ хаврамбива’’.