Юлия Талеева

«Илебц» театрава округханана ӈока по’’ ямбан манзара’’. Таӈок по’’ ямбан вадамдо’, культурамдо’ мэнена’’ нина’’ таняна ма’’люрӈа’’. Хибяри’’, хуний манзаито’ пуд маймбась репетицияхато’ ядсеты’’.

Си’’ив по’’ тяхана Россияна иленаӈэ’ тарця юн’ намдаваць: сидя ёнар’’ тетимдейяӈганя похона Сочи маркана олимпиада ваераӈгу. Тамальӈгана саць пон’ ӈэдархась.

Округна толаӈгова’’ хардахана ӈэрм’ ненэцие’’ отделкана манзарана’’ нина’’ ваеравы’’ яляхана маркана илена’’ ненэцие’’ ма’’ламбиць. Тюку’ мэвахана тарця серм’ таслабиваць.

Отдел Севера манзаям’ пэртина едэй клуб’ нэмбиць, литературно-этнографический клубамдо’ таремъюв’ нюмдедонзь «Толаӈго книга». Тад’ нерня таняюв’ хусувэй литературам’ мэнена хибяри турць’ пиртада. Ӈобкана ма’’лась хибярина’’ ӈэрм’ тенз’ ненэцие’’ паднана’’ нямна лахарёдо’ мэта’’, тикахад’ падвы’’ манзаидо’ толабаӈгу’’. Клубан’ турта’’ нидо’ ӈод нидо’ юрбаӈгу’’, со’’яма яляханандо’ няхандо’ сейхад’ миндя’’ вадидо’ хэтбаӈгу’’. Отдел Севера манзарана’’ вадавна: – Тарем’ ма’’лёвахана нина’’ ӈод саваркавна торомдабгуна’’, несэй хибяри’’ толаӈгова’ хардахана турта’’.

Ӈэрм’ яхана ты’’пэрма сер’ ӈахы’’ похот’ миӈа’’. Нянэй ненэця’’ ӈод’ янда’’на’’ илебнандо’ ӈод тыдо’ пэрць ӈока по’’ ямбан мюсерӈа’’. Тыдо’ лэтби’’, ямдо’ сахарамби’’, нюкцидо’ вадамби’’, харто’ иламдо’ мэ’’ӈа’’.

Сямбир’’ я’ниня’’ таремъюв’ иле, хибяхарт’ нида’ хэтгу. Сян’ ёнар’’ по’’ ӈэдакы? Иринана’’, нисянана’’ сер’ иле, ханярина ненэця’’ нерня минредо’. Тына’’ толыр’’ хусувэй по’ ӈокамдана, валакада ты’’ хадырць’ ява’ тянёмдана. Ханяӈы яда’ нядэйсяламзяна. Хойхана мюсертина’’ тенева’’, валакада нядэй яхана ты’’ хасена хадырӈа’’.

Маня’’ яханана хусувэй ӈэсыхына тохолкода’’ харто’ манзаидо’ минре’’. Нянэювна нюдяко’’ ӈацекы’’ тохолабдина хусувэй ӈэсыхына таня’’. Холгов’ ӈохона манзаидо’ теневана’’, мэнена’’ нина’’ ӈацекыдо’ тохоламби’’.

Ӈокаювдо’ ӈока по’’ ямбан’ тикы ӈэсыхына манзара’’. Хусувэй тохолкода ӈацекы’’ тохолабванда’ хавна харта’ ӈод илеванда ямбан’ тоходансеты. Ёльцянда’ тэвась е’’эмняндо’ хамадавы курсха’’, семинарка’’ ӈэдалёрцеты’’. Ӈацекэхэна’’ тохолкова’ сер’ мэкад’ ӈэва’’ е’’эмня несэй манзаи’’ тохолкода’’ пюрцеты’’, торомдабсеты’’.

Ханты-Мансийский округхана ӈэрм’ тенз’ мэта хибяри’’ иле’’, ӈокаювдо’ хаби’’. Харто’ илевамдо’ мэ’’ӈа’’, хари’ паӈгудо’ тене’’, хари’ вадавнандо’ лахана’’, нюдо’ тохоламби’’. Пудана’’ похо’’на хаби’’ поӈгана ӈод тарця сер’ ӈадимданы’’ – вададо’ янамбовна пуня’ миӈа’’, тены’’ пона’’ соявы’’ ӈацекы’’ вадавнандо’ лаханаван’ сацьри нинарха’ харва’’.

Я’ мал няна илена’’ ненэця’’ поӈгана ярабцм’ мэта’’ хибяридо ханярина иле’’. Ӈопой тарця хынокад’ не Панаевск’ выӈгана таня, тикы не Елена Токливна Лаптандер. Пыда няданда теда толавнда ярабцм’ падвы Няё Вэнго. Хэбидяко ярабц’ нюртей пелям’ теда толара’’.

Сян’ яля’’ ваерась я’ сяр ниня’’ илена’’ хибяри’’ едэй пом’ ядабтаӈгу’’. Тюку’ мэвахана сидя ёнар’’ тет’ яӈганя по’ тута. Хусувэй хибяри хэбидя яляхана няхато’ сейхад’ миндя’’ вади’’ мэцьты’’. Тюку яля’ тарця вади’’ маня’’ округна хибярихи’ хэвхы округханана илена’’ нина’’ хэтби’’.

Федор Константинович Яунгад Саля’хардахана иле, маля ӈока по’’ ямбан «Няръяна ӈэрм» нюбета газета’ редакторӈэ’ тара.

Сидя ёнар’’ няхарамдэй’ яӈганя пова’ маня’’ округханана «Мяд’ тер’’» поӈэ’ миӈась. По’ ямбан мяд’ тер’’ ненэцие’’ нямна хуркари’’ сер’’ таняць, сава вада’’ саць; тикахад’ округна ерв’’ ӈока нюсавэй семьи’’ есяхана, мяду’ нямна нядамбидо’.

Маркана, округна ӈэсыхына ӈод’ мяд’ тер’’ нямна хамандавы сава сер’’ таняць. Тарем’ӈод Хонгурейхана. Мэта ирийна сидя ю’’ нябимдей яляхана Хонгурей’ ӈэсыхы культура’ хардахана ӈока хибяри’’ ма’’лэйдаць. Тикы ӈэсыхына илена’’ хибяри’’ ӈокаювдо’ «Няръяна ты» колхозхана сяӈгова манзараць, ханяӈыдо’ хойхана мюсерць’ ты’’ пэрӈаць, не’’ мядм’ манзаям’ пэртяӈэ’ тараць. Тэхэна манзаравы’’ ненэця’’ теда нюдо’, нюто’ ню’’ маля тэхэна’’ мэнаӈэ’ тара’’. Тюку’ мэвахана тэхэт’ перена мяд’ тер’’ ненэцие’’ ма’’лаць.

Надежда Сергеевна Салиндер паднана не. Хойхана соявы, хойхана вадювы, теда ӈод’ ӈарка хибяриӈэ’ хэсь илевамда ӈани’ нянэй мякана мэ’’ӈада. Нянэй мята’ Тазовский район’ иба’ яхана пэдара’’ поӈгана нусьты. Варёмда мэць Надежда Сергеевна таняна иле, падна, сэдора.

Салиндер: Ненэцие’’ округханана иленя’’ ненэцяӈга’ сейхад’ ӈэда’’ вади’’ мэ’’ман’ харвадм’: нянэй ненэць’ пили илея выӈгы яхананда, тыда лэтрамбая. Тыда’ танеӈгу’’ ӈань нянэй ненэць пили’’ илеӈгу. Нянэй ненэця’’ нини’’, Няръяна мар’ нини’’ сенз’ ӈэя’’, невхы ил’ идо’ нёдо’ юрбю’’, вадамдо’ нёя’’ юрбю’’, паныдо’, мальцидо’ пили’’ мэ’’ӈая, тыдо’ лэтрамбая’’.Мято’ тер’’ сенз’ ӈэя!

Тарем’ Алексей Салиндер тасламбида. Тикы хасавако’ Ямалкана соявы, теда Санкт-Петербург маркана тоходана. Харта вадамда сававна теневана, вадамда тю’’у минрена.

Интернет’ мэць ненэцие’’ вадавна нита’’ поӈгана лаханасьты’’. Хаювы ирийхана пыда Няръяна март’ турӈась.

Маня’’ сава нина’’! Сян яля’’ ваерась тамна ӈопой пом’ мадаӈгува’’. Сидя ёнар’’ няхарамдэй яӈганя по’ луца’’ вадавна манзь – историяӈэ’ ханта. По’ – сидя’ яӈганя ирий’’, няхар’’ юр’’ мат’’ю’’ самляӈг яля’’. Таӈок яля’’ ямбан яханана хуркари’’ сейхана сомбой сер’’ таняць, вэвко’’ юн’’ ӈод няна’’ тэворӈаць. Тарем’ ӈэӈгу’’ нив’. Илева’ сер’ хуркари’’ сер’’ танесеты’’.

Сидя ёнар’’ няхарамдэй яӈганя пова мер’’ ваерана то’’олха’’. Хусувэй по’ пудана ириян’ тэвась, пудана’’ ялуда’’ мэць ибедорцетыва’’: хаёвнда по’ хурка ӈэса, ӈамгэ савада танеса, хурка тоенана сер’’ танявыць. Хурка серт’ сеюна маймбиць, хурка серкад’ сеюна яртархаць.

Няръяна маркана илена’’ хибярина ӈокаювдо’ ӈопой яхана’ хасенам’ ехэра’’. Ханяӈына сё’’ мэ’’манзь’ ма’’люрцеты’’, ханяӈына хуркахова спортивной секцияха’ тэворцеты’’, хибяхова ӈани’ хуркари’’ кружокха’, клубха’ ядэрцеты’’. Хусувэй хибяри ивнянда ӈэда мэбебцомда мэцьты.

«Печорянкам’» нюбета конкурс’ яханана самлязимдеймэвна ваерась. Тюку’ мэвахана Межрегиональный конкурсӈэ’ ха’’мыць. Маня’’ округна’ хавна мядондина’’ Архангельской, Мурманской областьхад’, Ижевскхад’ таняць.

Таняхад’ товы’’ не’’ ӈацекы’’ мэбе’’мамдо’ яханана илена’’ нито’ поӈгана манэ’’лабтамбидонзь. 

Маньзьван хадан Пронтинда ня’ мэта вадахат ӈамгэхэртм’ нидм’ хамада’’. Нямюхунан мале юр’ мян’ юнра мэ’’эмда’’ вадин сюраць, валакада лахананаха’’ хэвняд лабцеӈгаванд вэва ӈэвам’ тенева, пыдув таб’’ламбивась. Хадан саць ӈока ӈамгэм’ теневава нихивад ӈули’’ пысамбидамзь.

Страницы