Юлия Талеева

Хусувэй по’ хэвхы округхана ӈацекы’’ ма’’люрцеты’’, хуний краеведение’ няби нянэй вада’ нямна хамандавы олимпиадам’ мэцьты’’. Ӈацекы понгнандо’ хусувэй предметмана ныхыдо’ хорпасеты’’. Хибядо’ сямянд’ мэбетамдо’ тэрабасьты’’.

Тюку по’ ӈод ӈацекы’’ олимпиадам’ мэ’’мась Саля’хардахана ма’’люрӈаць. Хэвхы округна еркы’ март ӈацекы’’ Я’мал хусувэй районхад’ товыць, тикахад’ хусувэй маркад’, маня’’ округна ӈацекы’’ӈод тарця олимпиадан’ маля няхарамдэй’ ядэрӈаць. Округва тарця сер’ е’’эмня есям’ хобсеты’’.

Столица Ямало-Ненецкого округа стала в этом году местом проведения ХII Конгресса финно-угорских писателей. В работе форума приняли участие более 60 делегатов из восьми регионов России – Коми, Марий Эй, Удмуртии, Карелии, Пермского края, Ханты-Мансийского, Ямало-Ненецкого и Ненецкого автономных округов и из четырех зарубежных стран – Финляндии, Венгрии, Франции и Эстонии.

Наш регион достойно представляла ненецкая поэтесса Лукерия Валей. Она рассказала коллегам по перу об издательской деятельности окружного Этнокультурного центра, ЛитО «Заполярье» и детского литературно-творческого объединения «Суюкоця», презентовала детский журнал «Пунушка», авторские книги наших литераторов.

Носиндалава ирийхад’ по’ пудана яля’’ ӈэсонд’ хойхана илена’’, манзарана’’ нина’’ ӈули’’ тэтнасьты’’. Тамальӈгана ханярина ненэця’’забой’ манзаяхато’ лапцесетыд’.

Хусувэй тыдо’ пэртя’’ ненэця’’ забоян’ тэвравнда’’ тыдо’ яӈгревы’’ ӈэсьты’’. Ты’’ хабарпава’’ манзаяха’ лапцева е’’эмня сава нум’ ӈатесеты’’. Тецьда яля’’ тось минханда’’ манзаидо’ пясьтыдо’.

Маня’’ округханана пудана’’ сян’ по’’ ямбан ненэцие’’ паднава сер’ нямна таславы’’ ялуна хусувэй по’ танесеты’’. Тюку по’ юдимдей тарця ма’’лёва миӈа. Ненэцие’’ паднава сер’ ялуна ирий’ ямбан миӈаць.

Тарця серу’’ ӈобняюв’ ӈарка пэвдэй ирийна няхарамдэй яӈганя’ толыркана таслаӈгуна’’. Тикы яляхана конференциява ваераӈгу.

Маня’’ яханана хусувэй по’ ненэцие’’ паднава сер’ нямна ялуна’’ танесеты’’. Тарця ялу’’ ӈэрм’ тенз’ ненэцие’’ серу’ тасламбада управлениена манзарана’’ хамадабсетыдо’.

Тюку по’ ненэця’’ паднава нямна вадина, серуна наӈгадя ирий ямбан ханярина миӈаць.

Округна школахана тоходанна’’ ӈацекына урокадо’ мэ’’ӈаць, хуркари мероприятиидо’ таняць. Тикахад’ маркана илена’’ хибярина манэ’’мэдо’ тянё ни’’ӈа’’.

Сидя ю’’ тет по’’ тяхана ӈэрм’ яхана ханярина ассоциация’’ ӈадимяць, хуний хусувэй яхана ненэциедо’ нядамбава е’’эмня ӈадимдевыць. Таӈок’ пир’ по’’ ямбан Москва’ маркана ӈарка ассоциациява манзаямда минреда.

Сиднтет ю’’ по’’ тяхана Нюдя яхана мюсерта ты’’пэртя’ ненэця Никола Паханзеда мякана хасава ӈацекы соявысь. Тикы хасавакор’ вадёванда’ сер ӈокавна тоходанась, падарм’ сававна теневанаӈэ’ хэвысь. Хуркари’’ манзаям’ пэрць теневавысь. Мэбета’ паднанаӈэ’ теневава’’. Тикы паднана Василий Николаевич Ледков.

Ваеравы си’’ивхана таневы газетаханана Матрёна Ивановна Талеева школахана, интернатхана иле’’мида ваде’’ӈась. Нюртей’ пелямда маля толараць. Тюку яля’ вадита’ пуданам’ намдада’’.

Ӈопой мэва сидя не’ ӈацекэва’’сата мерцяхана пу’’лэйханзь. Ӈэсындер’ хибяри’’ мал’’ пюрманзь тоць, яӈгумы’ хибяри сюрплава’ ян’ (кладбище) крест’ понд’ не’ ӈацекэхэ’ таркавэхэнзь, таняд’ хибяри’’ хойдось. Мертёвна интернатан’ не’ ӈацекэхэ’ хибяри’’танахаюдонзь, Алевтина Ивановна’ ӈэсына’’ медсестра не’ ӈацекэхэ’ ма’’нэманзь тось, ядембада ӈаволавахана воспитательма’’ сяйлабтабидась, саць нивэхэ’ ханив’’, юӈаха’. Маня’’ саць сейна’’ хаяць, ханяӈы ӈацекы’’ ярӈаць. Тохолкодина’’, воспитательна’’ тикы’ пуд саць вэва нумгана ӈэсындер’’нядаӈговась ханзетыдо’.

Маля ӈока по’’ ямбан Юлия Александровна Ледкова Няръяна маркы’ санаторной школа- интернатхана манзара, пыда тохолкода. Няхар юкад’ вата по’’ тяхана институтм’ ёльце’’махаданда ӈацекы’’ тохоламби. Нули’’ нерде харта со’’ямы яхананда, Холговхана илена’’ ӈацекы’’ тохоламбись.

Нюртей тохоламбавы’’ ӈацекыда маля ӈарка хибяри’’. Теда пыда санаторной школа – интернатхана ненэцие’ вадам’ пэртя тохолкода. Таняна манзараванди’ нямна газетахана падарм’ падась.

Носиндалава ирийна сидя ю’’ си’’ивумдей яляхад’ сидя ю’’ хасуюдимдей’ толыр’’ ӈэсонд’ хэвхы округна еркы маркана Саля’хардахана финно-угорский тензхад’ перена’’ ненэця’’ паднана’’ ма’’лёй манзарась.

Хаювы ирийна пудана’’ яля’’ ямбан хэвхы округна еркы маркана, Саля’хардахана финно-угорский тенз’ мэта’’ паднана’’ ненэця’’ ма’’люрӈаць. Няхар’’яля’’ ямбан ӈока тарана серу’’ таслаць. Нянэювна ӈацекы’’ литература’ нямна вадидо’ мэ’’ӈаць.

Я’малкад тарця ма’’лёвахана няхар’’ ю’’ сидндет паднанадо’ манзараць. Тасу’ яхад’ Надежда Сергеевна Салиндер товысь. Тикы не илеванда ямбан паднава серм’ минреда, падвы’’ манзаида маля ӈока. Надежда Сергеевна Салиндер няюв лаханамась.

Ӈока по’’ ваера’’, яв’вархана ӈэда мэнена ӈэсыва’’юрувнда ни ӈа. Ӈэсыва’’ нянана’’ ӈаркараха ӈэсьты, пя’хардако’’няхатату нись ӈахана ирт’ нуць. Хусувэй хардахана иленя’ хибярим’- семьям’ теневынаць.

Сава теневанина’’

Сян’’ яля’’ ямбан маня’’ округна делегация’ Вьетнам’ Бариа-Вунгтау провинцияхана мэць. Тюку’ мэвахана тикы ян’ округна губернатор Игорь Федоров’ няюв’ творческой коллектив’’, мел’’ хибяри’’ ӈэдалёрӈаць.

Сайнорма’ мальӈгана маня’’ яхадана оленно-транспортный батальон’’ хаяць. Хойхана мюсермы’’ ненэця’’, тэсавэй, вэнекосавэй, ханудо’ ханась’ яхадандо’ ӈэдалэйдаць. Сайнорма’ по’’ ямбан ямдо’ хэвняхад’ товы’’ вэвко хибярихит’ лэтбидось.

Носиндалава ирийхана тэхэ’’на’’ мэна’’ ненэциена ӈадя’ тэтнасьты’’. Тамальӈгана маля ханярина забой’ манзаяхато’ хамадёсьты’’. Хусувэй тыдо’ пэртя’’ ненэця’’ забоян’ тэвравнда’’ тыдо’ яӈгревы’’ ӈэсьты’’.

Ты’’ хабарпава’’ манзаяха’ лапцева е’’эмня сава нум’ тарасеты. Тецьда яля’’ тось минханда’’ манзаяхато’ лапцесетыд’. Тюку по’ забой’ сававна мима’’ е’’эмня нумда ӈани’ ни’’ серос’’, тецьда яля’’ яхана тэвась’ я’’амыд.

Страницы