Юлия Талеева

Няхаромдэй тад манэ’’манда ӈоб’’ не есякохотата ӈадяда яӈгу, тю’’уй сюрням’ ядэланараха. Тайнанда хунананда Сидя Сэрм’ Мэта мята хэвувна мюдм’ сюртеда. Хасава’ мята мюня небяда, не няда танявэхэ’.

Няхар’’ пом’ мэ’’ӈа’’. Сидя Сэрм’ Мэта не нюм’ хо. Хасава ӈэвы. Сы’’ны ӈэбто’ ӈод’’ нюди’ ядэртаӈэ хая. Хубтахана нехэнда ма: – Тюку яля’ мядонзь хандава’’.

Тарця пьесам’ Матрена Ивановна Талеева падась, нябимдей пелямда толада’’.

Тыне нусь хаи, ӈудам’ тидкуць яв’ няю сырӈа, индта ӈахат нэкалӈада, пям’ юпа пя. Вэн’’ мадлыд’’, хасавада ӈадимя. Пале ханамда ва’ хэван сярада, ненда’ няю нись паромбю’’, ядалъй, сяӈода мяд’ няю ӈа. Пале,сомбой сэдвы, ной мальцянда’ нимня паской нида сяры, ӈэванда’ ниня неняӈг’ сава. Пыда ябтако пирцяко сядота хасава., Тыненда’ хэван то, я’ ни ӈамды’’.

Пихина вэва нум’ выварӈа. Сата мерця сюдарць мя’’на’’ хэвувна сюра посарӈа, еяна’’ ӈадпи’’.

Нюдякоӈэ ив таӈга

Лате’’э мякэйнанов’’,

Сядэй сюдбабцамэй

Ӈари’’ ханабатов.

Сейковэй, сейхавав

Ӈод’’ нянаӈэй’’ мэю.

Тарця вадахана сёнзяков хыно’’ӈов, ихинан мань ӈани’, хад пухуцякоход пинвав тарця сёхона ӈаха’’, хэвня ӈэдарамбив.

Харутинская детвора скоро пойдет в новый детский сад

В удивительно красивой лесной зоне на юго-востоке округа расположился поселок Харута. Свою историю он ведет с 1892 года.

Каневы – предки первооткрывателей этих мест и сейчас живут в поселке, корни пустили основательные, крепкие. Историю поселка описал в своих трудах учитель местной школы, историк Валерьян Канев, создавший поселковый музей. Вместе c земляками он бережно, по крупицам, собирал свидетельства времен. Он без остатка отдавал себя делу большой общественной важности.

Я’малкана ӈока лаханако’’ теневана’’ хибяри’’ иле’’. Ӈацекы’’ е’’эмня лаханако’’ ма’’лабда’’ харто’ манзаидо’ минре’’. Елена Николаевна Окатэтто’ ӈармбэй не, пыда илеванда ямбан ӈацекы’’ е’’эмня манзарась. Нюдяко’’ ӈацекэхэна манзарана’’ нида’’ нядабись, методистӈэ’ тарась. Ӈацекы’’ е’’эмня падвы книгида таня. «Хаерако ӈобда сера» ӈобтарем’ Елена Николаевна падвы ненэця’’ лаханако. Ӈацекэхэта’’ толара’’.

Александр Анатольевич Сотруев Саля’хардахад’ товысь. Пыда ваеравы си’’ивхана Няръяна маркана илена’’ мел’’ ненэцие’’ нида’’ лэвна маторась тохолабидась. Мастер-класс’ манэ’’лабтабись.

Няръяна маркана мел’’ ненэциена е’’эмня яӈга’ харад’ таня, «Дом мастеров» -луца’’ вадавна тарем’ нюмдембива. Тарця хардахана манзарана’’ нита манзаям’ нерня’ пэртяӈэ’ Елена Елисеевна Канюкова манзара.

Теда дом мастеров хардахана лэвна’’ маторана’’ ненэця’’ е’’эмня мастер-класс’’ миӈа’’. Саля’ хардахад’ товы хасава тарця хибярина няюв’ манзара.

Хусувэй по’ маня’’ округханана «Буран Дэй» нюбета ӈэдалёрма танесеты. Тарця яляхана Няръяна март’ хуркари’’ яхад’ мядонда’’ тосьты’’, хуний ӈарка ялям’ манэ’’ман’ харвасеты’’.

Округна еркы маркана, ӈэсыхына илена’’ ненэця’’- буранхана ӈэдалёрта’’ не’’, хасава’’ пирдырманзь’’ турцеты’’. Тюку по’ ӈод ваеравы си’’ивна маттамдэй яляхана Няръяна маркана тарця ӈэдалёрма ваерась. Хув’ мер’ Качгортинской курьяхана ӈэдалёрма’’ е’’эмня хусувэй ӈамгэдо’ маля хамандысь.

Этнокультурный центрхана манзарана’’ нина’’ несэй проектмана манзарась’ пядось. Мел’’ ненэцие’’ е’’эмня таславы’’ проект’. Ӈудидо’ мэта’’ ненэця’’ ӈобкана манзараӈгу’’, мастер-класс’ нито’ е’’эмня манэ’’лабтабаӈгу’’.

Тарця проектмана манзарась ӈани’ яхад товы’’ нидо’ танеӈгу’’. Хаювы’’ яля’’хана Саля’хардахад’ мел’’ не Лариса Николаевна Салиндер турӈась.

Хубта’ няна немами’ хаянё’’. Тикаринда ӈо’’ мэтани ӈэвами тю’’уку’ илав. Макода’ сивня хаерта тювы. Ӈарка мяд’ тер’’ мал’ ӈокахандо’ макодандо’ син’ тибяри’’ хаеры’’. Тарцям’ манэ’’лись яркосавэй пин’ санэйв’’. Няхар’’ ӈарка мя’’ми мал’ манэ’’ян. Ӈухуна сярда вэ’ нивэ хаю’’. Ӈани’ пуня’ мякани’ тюдм’. Тюб’’нани ӈод’’ нер’’ ӈавнани нивэв манэс’’, ӈарка нинякани нанакода нюдя, нюдя илевы. Нанако папами си’’ми манэ’’лись ӈэта ни’ санэй’’, манзь ханада:- Няхар’’ мяд’ тавна ӈаворо’’махаданд тамна ӈаворман’ нин харва’’? Сит хадаӈгудм’!

Тюку ирий’ тетимдей’ яӈганя толыркана Нельмин Саля этнокультурный центр’ мякана ӈарка ялям’ мэ’’ӈаць. Ӈэсыхына илена’’ хибяри’’ харто’ ансамбляндо’ «Маймбавандо’» со’’яма ялям’ мэ’’ӈаць. Ма’’лёва ваерась, ханяна «Маймбава» ансамбль’ нямна ӈока сава вада’’ соць. Ӈобкарт’ хибярим’ нивыць’’ юр’’, хусувэй теда ансамбльхана’ мэна’’, тикахад’ сяӈгова таравы’’, хыно’’мы’’ хибяри’’ грамоты’’, мядонзэйм’ ня’’амаць.

«Маймбава» ӈод’ ӈэсыхына илена’’ нито’ е’’эмня ӈарка, несэй хамандавы программам’ манэ’’лабтась. Ныланавась’ товы’’ хибярито’ сею’’ ӈани’ маймбтець! Пыдо’, пэдова’’! Няндо’ ӈарка вада!

Ты’’ саполана ирийна сидя ю’’ самлязимдей толыр’’ культурахана манзарана’’ нина’’ хэбидя яляӈэ’ таславы. Хуркари’’ тенз’ ненэця’’ хари’’ культурамдо’ лэтби’’, няхато’ манэ’’лабтамбидо’.

Сидя ёнар’’ тетимдей’ яӈганя по’ Россиянана культура’ поӈэ’ таславы’’. Ӈарка яханана культура пом’ Москва маркана тюку ирийна сидя ю’’ самлязимдей яляхана нэмбидось. Таняна ваеравы ма’’лёян’ хуркари’’ яхад’ культурахана манзарана хибяри’’ ма’’лыць. Маня’’ округхадана тет хибярива таня ӈэдалёрӈаць, поӈгнандо’ Надежда Хыра.

Тюку ирийхана округханана илена’’ хибяри’’ тамна ӈопой ӈарка паднанава тензебтемби’’. Мэта’’ ирийна няхар’’юдимдей яляхана паднана Алексей Ильич Пичков сиднтет ю’’ пом’ ядабтаӈгува’’.

Илеванда ямбан Алексей Ильич ӈокавна манзарась, пуданда хаювы’’ книга’’ тянё ни’’ӈа’’. Хусувэй книгам’ сертабавахана паднана нядаӈгодидо’ танесеты. Сямянд’ нядаӈгода’’ – тарця хибяри’ хуний сертабада книга’ е’’эмня падтаӈгу.

Юкад’ вата падтаӈгода’’ Алексей Пичков няюв’ манзаравыць.

Хэвхы округхана ненэцие’’ вадавна ӈадимберта газетадо’ «Няръяна ӈэрм» нюбе’’ӈа. Редакторӈэ’ маля ӈока по’’ ямбан Хабэча Яунгад манзара. Маня’’ нюбена’’ нямна ибедормамда падась, толара’’.

Небяна’’ мыӈгад нюбена’’ я’ сяр’ нина илевана’’ е’’эмня няна’’ тавы’’. Тикы серма’’ тамна ӈока по’ ямбаха’’ мэтвакэва’’. Сян по’’ тяхана Россияханана мэтава’’ илма’’ няби ня’ сядхалъяць. Тюку похо’’нана’’ ӈани явна илелъяна’’. Хусувэй ненэцяма’’ харта иландамда сертаби.

Сэва’’ни тяхад си’’ивм’ салте’’э то’ сядо’’ ниня маня’’ илеӈава’’. Сэва’’ни тяхад няхар’’ ниняками – няхар’’ Хэнокоми таӈото’- сырито’ халярим’ пэрӈа’’. Ханяӈэхэна хор хадасеты’’. ӈари’’ маньзяван няхар’’ Хэнокони не папакодо’.

Няхар’’ ниняками – няхар’’ Хэнокоми мал’ несавэй’’. ӈарка нинякани нанакода нюдя, нюдя танева. Сидя нинякани нюди’ вуни таня’’. Ини’ то’’махад мя’’на’’ хэвахана тэва’’ яӈговы. Мя’’на сиди’’мана няхар’’ ю’’ ханава’’ ӈамзари тер’’ӈа’’, халярим’ тер’’ӈа’’. Хурка тэсяба’’на’’ ӈод’’ хорна’’ лэкуци сиби’ минахад, ӈуво’’ минахат мя’’на’’ хэӈгаӈэ маня’’ мэ’’рияна’’. Таӈы нумгана си’’ивм’ салте’’э халякода ӈока. Сывы нумгана хыйва’’ яхана нохода таня, ханеда ӈокава. Няхар’’ неняками – няхар’’ Хэнокоми таӈы нумгана халям’ пяб’’нандо’, халякорин мо’’нарисетыд’’. Сывы нумгана ханедарихито’ мо’’нарисетыд’’. ӈамгэдо’ ӈэвна няхар’’ ниняками илева’ ямбан’ ӈэридо’ хано’’ӈа’’.

Страницы