Вы здесь

Вадамда мэнена не

Ханты-Мансийский округхана ӈэрм’ тенз’ мэта хибяри’’ иле’’, ӈокаювдо’ хаби’’. Харто’ илевамдо’ мэ’’ӈа’’, хари’ паӈгудо’ тене’’, хари’ вадавнандо’ лахана’’, нюдо’ тохоламби’’. Пудана’’ похо’’на хаби’’ поӈгана ӈод тарця сер’ ӈадимданы’’ – вададо’ янамбовна пуня’ миӈа’’, тены’’ пона’’ соявы’’ ӈацекы’’ вадавнандо’ лаханаван’ сацьри нинарха’ харва’’.

Тарця сер’ ӈадимданвам’ ӈарка хибяридо’ маниедо’. Хибяри’’, хуний харто’ илевандо’ ямбан вадамдо’ мэ’’ӈа’’, паӈгудо’ тенева’’, невхы илм’ тене’’. Тарця хибяри’’ харто’ лахана’’, илевандо’ ямбан вадамдо’ тю’’у пэрӈа’’, мякнандо’ нюдо’ вадамдо’ тенева’’, нюто’’ ню’’ ӈод хаби’’ ӈэвахадандо’ ни’’ вэварахамбю’’. Тарця хибяри’’ поӈгана Мария Кузьминична Волдинам’ нюмдеӈгудм’. Пыда – хаби’’ паднана, журналист, тохолкода, культурам’ тю’’у минрена, хынокад’не. Сидя ю’’ сиднтет по’’ ямбан харта ӈацекы’’ фольклорный коллективда’ таня. Тарця коллективхана сямянд’ нерде нюда’’ хыно’’ӈаць, тараць. Теда маля нюта’’ ню’’ вады’’, харто’ нюкцито’ няюв’ ханяримна хаби’’ культурам’, вадам’ манэ’’лабтась ӈэдалёрӈа’’. Хуркари’’ ӈарка фольклорный фестивалька’’ тэворцеты’’. Харто’ явнандо’ ядэрцеты’’, тикахад’ӈани’ март’ ӈэдалёрцеты’’. Ӈани’ финно-угорский тенз’мэта хибяри’’ илева’’ ян’ турцеты’’.

Мария Кузьминияна илеванда ямбан ӈокавна манзарана не. Ханты-Мансийский округхана ӈацекы’’тохолабись, тикахад’ сидя юкад’ вата по’’ ямбан яхананда хаби’’ вадавна тарпурта газетандо’ редакторӈэ’ тарась. Паднава серм’ ӈод харвабтада. Нянэювна ӈацекы’’ е’’эмня падна. Падвы’’ манзаида луца’’, хаби’’ вадавна ӈадимберӈа’’. Мария Кузьминичнам’ мань’ ӈахакуд’ теневав’, ӈока ӈэрм’ ненэцие’’ ма’’лёвахана манэ’’пасьтыв’, лаханась няцьтыв’. Пуданамэвна тикы некоцям’ Саля’хардахана финно-угорский тенз’ мэта ненэцие’’ ма’’лёвахана хомбивась. Тамальӈгана лаханась тарця вади’’ хэтась: – Ӈацекы’’ е’’эмня паднава тарана сер’, саць ӈарка манзая. Маня’’ яханана ӈацекына вадамдо’ янамбовна юрбидо’. Вадаси’ нибнандо’ хаю’’, тикы е’’эмня ӈокавна теда манзарась’ тара. Пудана похо’’на маня’’ паднана’’ хибярина поӈгана тарця ӈадимберӈа’’, хуний ив’ ер ӈацекы’’ е’’эмня паднаван’ харва’’, падвы’’ манзаидо’ ӈадимдана’’.

Ихинян’ сава. Паднана Андрей Семенович Тарханов ӈацекы’’ литературам’ падби, тикахад’ Светлана Селивёрстовна Делисманова падна, ӈацекы’’ е’’эмня журнал’ сертамби. Мань’ ӈацекы’’ литературан’ мэбець сырӈадм’. «Тёй» нюбета книжкам’ падамась, тикы книжками’ маня’’ округна Губернаторской премиям’ ня’’мась. Ӈацекы’’ е’’эмня лаханако, вадако, сёкоци, хобцоко, вада хари ма’’ламбим’.

Ӈацекына вадамдо’ ӈамгэ нидо’ тенев’? Нюртей, невхы иринато’ илӈгана’ ни’’ иле’’. Нябимдей, хибярина хаюпась ӈани’ тенз’ мэта хибярихи’ хан’’ӈа. Тарця семьяхана небя’ ӈопой вадавна лаханана, нися’ ӈани’ вадам’ мэта. Тарем’ мякнандо’ поӈгнандо’ луца’’ вадавна лахана. Хаби’’ вадамдо’ ни’’ намдур’’. Тамна тикада вэварха’ хаби’’ вадава тохоламбава тянёмдана, школахана урокдо’ тянё. Иб’ӈод, хари” вадам’ нерня’ пэртина’’ паднана’’, ӈацекы’’ поӈгана манзарана’’, тохолкода’’ поӈгана тянё ни’’ӈа’’. Мал’’ пыдо’ вадамдо’ сахарамбада’’, нерня минрена.