«Ялумд''» страницам' Юлия Талеева хамадада

Тюку яля Саляхардахана «Ӈэрм яхана, Сибирьхана, Дальний Востокхана толырто’ тянё ненэця’’» Международной форум’ манзаямда нэдась, таняна ӈэрм’ яхад ма’’лавы ненэця’’ харто’ яндо’ социально-экономической развитие серу’’ таслаӈгу. Ӈэрм’ яхана илена’’ хибяри’’ е’’эмня тикы саць ӈарка сер’’.

Яркие встречи на пинежской земле

Тюку ирий’ нертей яля’’ мальӈгана Архангельской область’ Пинежской районхана ӈэрм тэнз’’ ненэцие’’ сямянд’ ӈарка ялям’ – Ты ялям’ мэ’’ӈаць. Тарця ӈарка ялям’ тикы яхана танеда туристической фирма манзарана’’ хамадаць. Невхы похот Канин выӈгана тыдо’ пэртя’’ нина’’ сырэй’ ямбан’ пэдара яхана тыдо’ пэрцеты’’. Мезень’, Пинега’ марад’ ӈэсонд’ тэворцеты’’. «Канин» общинахана манзарана’’ хибярина’’ тыдо’ пэдара яхана сырэй ямбан’ пэръядо’.

Нина Назаренко живет в Индиге

Хибяри савумдамбава сер’ нямна хуркари лаханава’’ ӈока ӈэсеты. Ханяна сейхана ниня сомбой вади’’ мэта’’ танесеты, ханяна сава вада’’ сосеты. Тарем’ ӈэбнанда’ ӈод’’ хаӈгулась лекар’ мят ядсетыва’’, лекарьхад’ нядаӈговам ӈатесетыва’’. Хаӈгулась лекарьт’ енасьтыва’’.

Праздник «Сава сё-2017» состоялся!

Тенебнана’’ округна’’ еркы маркана сидя ёнар’’ похона ӈока хынокад’ хибяри’’ ма’’лэйдаць. «Сава сём’» нюбета конкурсан’ хибярина’’ турӈаць. Няръяна маркана нертей фольклорной фестиваль-конкурс’ миӈась. Тарця конкурс’ яханана’’ Анастасия Федоровна Михайловахад’ миӈа, «Сава сё» – пыда и’ӈута. Тамальӈгана Анастасия Федоровна этнокультурный центрхана ненэцие’’ отдел ервотаӈэ’ манзарась. Ненэцие’’ культурам’ теневана, харта хынокад не манзаямда мэнедась, теневадась. Нертей хамадавы фестиваль’ саць сававна ваерась. Тикы яля’’ хибяри’’ ихина тенад’ иле’’.

Книга – основа культуры каждого народа

Хусувэй хибяри харта соя’’вы яда таня. Нюдя, ӈарка ӈэбнанда’ ӈод’’ хари соя’’вы яда ихинянда пилибт’ илевнда, соя’’вы я’’ хибярим’ нерняку’ пэрӈа, сейм’ ибаркаӈэ’ сертамби. По’’ ваерась хари соя’’вы ян ’тобнанд, нисянд, небянанд мят’ еримбнанд’ хусувэй хибяри ихинянда лимбяка ӈэсеты, тарцян’ маймбасеты. Хари’’ яхана ваеравы по’’ ихинда ха’’амсетыд’’. Соя’’вы ян’ еримзь сэвханана’’ хусувэй ӈамгэ савараха.

Округханана’’ ӈобкарт мя’’ яӈгованӈгабя ханяхад ӈарка сайнорман’ хибяридо’ ниць хань’’. Саюв по’’ ямбан’ хусувэй выӈгад ненэця’ яхат’ товы вэвако хибярихит ямдо’ лэтбавась ӈэдалэйдаць.

На конкурс вышли истинные обладатели искусства устной речи

Няръяна маркана хусувэй по’ конкурс художественного слова танесеты. Тюку по’ тарця конкурсан’ хибяри’’ ма’’лэйдаць. «Ручей хрустальный языка родного» луца’ вадавна тарем’ нюмдевысь. Ӈопой номинациям’ мэ’’ ӈаць – предания, былины, легенды своего народа. Тюку’ мэвахана хамадавы конкурсхана хибяри’’: луца’, ненэця’, чуваш’ вадавна манзаидо’ толабиць. Ӈокханда сидя юкад’ вата хибяри’’ харто’ тохолавы манзаидо’ инзеленаха’ тэвраць. Няхар’’ возрастной категорияхана пирдырӈаць.

Ӈэрм’ яхана яра’ ирий тамна тецьда ирийӈэ толы. Хаер’’ тю’’уна мэбнанда ӈод’’ ибада тамна ни’’ со’’. Ирий’ ямбан’ яханана’’ сата, япда мерця посарцеты, ирий ӈокаюв ялуда’ тамна тецьда’’ ӈэсеты’’.

Харта янда’ илебцом’ Ваня Истомин нюдякоходанда илеванда яӈэ’ мэ’’ӈадась. Пыда харта ямда тохолабидась, яхананда танеда ӈаворихи’ майбасеты, харта яхаданда манзараванда е’’эмня ныхыдамда пэрцеты. Паднанаӈэ’ хэсь падвы манзаяханата харта янда паской ӈэвам’ манэ’’лабтадась, хурка хибяри’’ тикы яхана иле’’ мал’ тикым’ падвы манзаяханата теда’ маниева’’.

Хозяйка большой семьи

Теда’ Мария Лазаревна Вылка Усть Карахана илена не. Таняна пыда ӈока по’’ ямбан’ «Красный Октябрьм’» нюбета колхозхана ты’’ лекарӈэ’’ манзаравысь. Ӈока по’’ ямбан тикы некоця ниня’ сибиць манзаямда минресь. Манзаяханда ивъер’ сырта некоця. Манзараванда’ ямбан’ ӈокаюв ялуда’’ хойхана мэцьтыда, мюсерта нида’’ хуркари’’ серка’’на нядабасьтыда.

 Хозяйка чума – Ксения Явтысая

Ксения Филипповна Явтысая тюку’ яляхана соя’’ма’ ялямда мэ’’ӈа. Няхар’’ Бургы’ ӈэсыкоця танесь, Нельмин Саляхад ӈаха’’на нись ӈа’’, тикы ӈэсыхына пыда соявысь. Илеванда’ ямбан харта яхананда иле. Хари’’ тэнз’ ненэциета культурам’ лэтамбада, нерня’ минрена.

Декоративно-прикладное искусство – любимый  предмет  Кристины Хатанзейской

Паднана Алексей Пичковм’ нюбета округхы толаӈгова’ харад’ отдел’ Севера манзаям’ пэртя нина’’ «Полярный гардероб» нюбета выставкам’ нэць. Таняна хуркари’’ тэнз’ ненэця’ декоративно-прикладной творчество’ нямна ма’’лавы’’ книги манэ’’лабтамби’’. Мел’’ хибяри’’ хуркари похо’’на’’ танець, харто’ манзаидо’ сертабиць. Тарця манзаи сертабава’’ книга’ тяхад тены’’ похо’’ тэвы’’. Ханяӈы’’ манзая’’ ханзер’’ сертабада мале юрвы’’. Тикым’ книгахад хова пир’’.

Нерняна товнда ирий’ пудана яляха’’на Саляхардахана няхарамдэй Арктической’ образовательной форум’ ваераӈгу. Яндахат товы’’ хибяри’’ сидя яля’ ямбан пленарной заседание’ ма’’лёвахана манзараӈгу’’, тематической площадка’’ хамадавы ӈэӈгу’’, «Все краски Арктики» выставкам’ манзараӈгу’’.

П.А. Явтысый. Конец 90-х годов

Тюку по’ округханана’’ илена’’ хибяри’’ ненэцие’ паднана Прокопий Андреевич Явтысой’ со’’яма ялям’ мэ’’манзь хамяку’’. Илевы’ ӈэбнанда 85 пода пангусь. По’ ямбан округна’’ хусувэй ӈэсыхы’’на, Няръяна маркана тарця ӈарка ялян’ хамадавы’’ мероприятия’’ ваераӈгу’’.

В тундре каждая женщина мастер, а дочери – главные помощницы

Вера Ламдо хойхана соявы не, школахана нись тоходан. Тарем’ ӈод’’ пыда сита сава тохолкодаӈэ, воспитательӈэ нюмде тара. Нюда’’ сава хибяриӈэ вадавы. Тикы не мале ӈока по’’ ямбан «Ямб’ то’» общинахана иле, таняна хаюпи. Хойхана нюда’’ соявы’’, вадёвы’’. Мат’’ нюда’’ – тет’’ хасава, сидя не нюда ӈоб’’ хойхана иле’’.

Страницы